🎶 «Зайде-зайдеш і до мене
Моя Пташка
Крилами пісня злітає важка» – наспівуємо ми, розглядаючи обкладинку нашої нової, такої весняної по духу книжечки 🥰

Шанувальники серії «Magnum Opus» (зокрема трилогії «Левеншельди»), готуйте гаманці: наступний допис для вас із найбільшою любов’ю ❤️

Відкриваємо передпродаж!

Сіґрід Унсет «Крістін, донька Лавранса. Вінець»

«Вінець» – перша частина славетної трилогії «Крістін, донька Лавранса» відомої норвезької письменниці, лавреатки Нобелівської премії 1928 року, Сіґрід Унсет.

Три частини роману – три основні періоди в житті головної героїні Крістін, перша з яких розповідає про розвиток і становлення батькової улюблениці від дитячих літ, забав на подвір’ї, пізнання таємниць лісу, знайомства з монахом Едвіном, який, врешті, стане її неформальним духовним наставником, аж до заручин і виборювання права на заміжжя за покликом серця. Крістін, попри традиційне виховання і навчання, попри втрати, помилки і страхи, мужньо бореться за щастя бути поруч з коханою людиною.

Про авторку
Сіґрід Унсет – одна з найвизначніших письменниць XX століття, відома глибокими, психологічно складними романами. Її творчість охоплює різні історичні періоди. Найбільше уваги авторка приділяє внутрішньому світу своїх персонажів, їхній боротьбі з долею та пошуку справжніх цінностей у складному і часто жорстокому світі.
Вершиною творчості Сіґрід Унсет є трилогія «Крістін, донька Лавранса» («Вінець», «Господиня», «Хрест»).

✨Переклав з норвезької Микита Никончук.
✨Літературне редагування Оксани Андрійчук.
✨Обкладинка Марії Гумецької.

🔖 Акційна ціна за умови передпродажу – 323 гривні.

🇪🇺Книга виходить у рамках проєкту «Літературний безвіз» за фінансової підтримки програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.

❤️ Сьогодні відбудеться презентація

🦄 «Остання з однорогів»: презентація у Львові

✨16 лютого, 17:00
✨Книгарня-кав’ярня «Плекай», вул. Грушевського, 23.

💞 Учасники: Вікторія Черевко (модераторка), Олег Король (перекладач).

📌Додати у календар.

І принагідно запрошуємо на обговорення.

🦄 Читацький клуб «Апріорі» | Книга лютого: «Остання з однорогів»

✨1 березня, 15:00
✨Книгарня-кав’ярня «Плекай», вул. Грушевського, 23.

💞 Модерує Романія Строцька, літературознавиця.
Максимальна кількість учасників/-ць — 10.

📌Зареєструватися.

Про книгу:
У фентезійному романі Пітера С. Біґла «Остання з однорогів» описано незвичайні пригоди Однорожки, яка вирушила на пошуки свого племени, пропалого безвісти. Дорогою вона набуває друзів і ворогів, ознайомлюється зі світом людей. Автор порушує питання вибору між смертністю і безсмертям, між буттям людиною і нелюдиною, тему боротьби добра і зла, тему вічности кохання. Цей глибоко філософський твір відзначається багатою мовою, пройнятий тонким гумором і заворожує майстерними описами персонажів та місць, де відбуваються події.

Приходьте!

⏳Учора у Бібліотеці імені Романа Іваничука відбулася презентація книжки Андрія Содомори «Від-homin за homo-ном», проілюстрована львівською художницею Лесею Квик. Модерував презентацію учений-математик, автор передмови і близький приятель автора Михайло Зарічний.

Ділимось коротким конспектом
(а точніше – кількома спостереженнями й мініатюрами з книги, які дотепно прокоментував автор):

🪻Memento mori (Пам’ятай про смерть) – вітання, яким обмінювалися ченці заснованого в ХVІІ ст. ордену трапістів. У Франка, як опозиція, – Vívere memento («Пам’ятай про життя»). Втім, античні, передусім Горацій, переконували, що життя лише тоді емоційно насичене, цілісне у своїй повноті, коли пам’ятаємо, що воно – коротке. Отож ці два вислови, з такого погляду, – єдине.

🪻Якось я проходив і побачив двох жінок, які сказали таку фразу: «Чому коли людина сидить на лавці, то завжди задумана?». Цікаве питання. Коли людина сидить на лавці, то віддзеркалює очима людей, як плесо ріки віддзеркалює все довкола. Часто це лише віддзеркалення, без залучення серця і розуму, але часом і задума.

🪻Mundus divíditur in partes tres, Усі три – зіпсував «прогрес»
Світ ділиться на три частини. Лат. mundus, світ (у греків kosmos), тобто чистий, гарний, впорядкований. Дбає про його порядок, темперує – Юпітер (Зевс). Людині ж, за Горацієм, належить темперувати, тобто доводити до ладу, свою душу.
Ті три частини світу (partestres) – повітря, або небо (caelum), земля (terra), море (mare). Відповідник лат. progressus – поступ, хід уперед. Ідучи вперед (знову ж – античні), потрібно озиратись на наслідки господарювання у світі природи. Яким став наш спільний дім (грец. «екологія» – наука про дім) – про це достатньо відомо: природа – «мстить». Як би там не було, а білий світ, наш спільний дім, пора б уже білити... При доброму господарі світ мав би світлицею бути.

🪻Albo lapillo diem notare – вдар-но con brillo в струни ґітари.
Білим камінчиком (крейдою) відзначати день. У римлян був звичай радісні дні відмічати крейдою, а скорботні (пе реважно поразки римських легіонів) – вуглем. Con brillo – радісно, бадьоро, з блиском.

Дякуємо вам за участь, Бібліотеці імені Романа Іваничука – за гостинність 💗.

Придбати книгу можна тут.

📷 Фото Віталія Колбунова.