Наша чотирнадцята героїня – Ірина, мати бійця «Азову» на імʼя Ілля, якого, на щастя, вдалося звільнити з полону у вересні цього року. На момент зйомок проєкту Ірина ще чекала сина з полону. Разом з невісткою майже два з половиною роки вони боролися за Іллю і вірили в його повернення, попри відсутність будь-якої інформації про долю бійця.
Ірина розповідає, що була у катастрофічному стані у той час, коли син обороняв Маріуполь: «Я не знала про поранення, яке він отримав на «Азовсталі», дізналася десь місяців через 6-7, бо невістка оберігала мене, знаючи як важко зреагую».
«Ми не дочекаємося перемоги ніколи, якщо це не буде особиста війна для кожного. Це наша спільна війна», – впевнена Ірина.
Відповідаючи на питання «що надихнуло взяти участь у проєкті» Ірина відповідає: «Дуже хотілося згадати і відчути те, що ти жінка, що ти тендітна і красива».
Ірина пояснює, що «Сталева врода» дала їй змогу відірватися від буденності, поспілкуватися з цікавими людьми й подарувала посмішки, яких давно не було.
Наша чотирнадцята героїня – Ірина, мати бійця «Азову» на імʼя Ілля, якого, на щастя, вдалося звільнити з полону у вересні цього року. На момент зйомок проєкту Ірина ще чекала сина з полону. Разом з невісткою майже два з половиною роки вони боролися за Іллю і вірили в його повернення, попри відсутність будь-якої інформації про долю бійця.
Ірина розповідає, що була у катастрофічному стані у той час, коли син обороняв Маріуполь: «Я не знала про поранення, яке він отримав на «Азовсталі», дізналася десь місяців через 6-7, бо невістка оберігала мене, знаючи як важко зреагую».
«Ми не дочекаємося перемоги ніколи, якщо це не буде особиста війна для кожного. Це наша спільна війна», – впевнена Ірина.
Відповідаючи на питання «що надихнуло взяти участь у проєкті» Ірина відповідає: «Дуже хотілося згадати і відчути те, що ти жінка, що ти тендітна і красива».
Ірина пояснює, що «Сталева врода» дала їй змогу відірватися від буденності, поспілкуватися з цікавими людьми й подарувала посмішки, яких давно не було.
In 2014, Pavel Durov fled the country after allies of the Kremlin took control of the social networking site most know just as VK. Russia's intelligence agency had asked Durov to turn over the data of anti-Kremlin protesters. Durov refused to do so. Again, in contrast to Facebook, Google and Twitter, Telegram's founder Pavel Durov runs his company in relative secrecy from Dubai. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. On February 27th, Durov posted that Channels were becoming a source of unverified information and that the company lacks the ability to check on their veracity. He urged users to be mistrustful of the things shared on Channels, and initially threatened to block the feature in the countries involved for the length of the war, saying that he didn’t want Telegram to be used to aggravate conflict or incite ethnic hatred. He did, however, walk back this plan when it became clear that they had also become a vital communications tool for Ukrainian officials and citizens to help coordinate their resistance and evacuations. Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy."
from us
