Легалізуємо відкуп від армії: чому економічне бронювання це образа для військових?

Тема економічного бронювання останнім часом активно обговорюється. Так, з одного боку це можливість поповнити наш дефіцитний бюджет, однак з іншого — ця концепція зовсім не враховує думки військових.

👉Детальніше про те, які варіанти економічного бронювання розглядає уряд — дивіться у блозі Дениса Бігуса: https://www.youtube.com/watch?v=8_nSmhQoEmY

🛃 За 9 місяців 2024 року товарообіг України склав $81,9 млрд

📅 Протягом січня-вересня 2024 року в Україну імпортували товарів на суму $51,2 млрд, а експортували – на $30,7 млрд.

При цьому оподаткований імпорт склав $42,5 млрд, що становить 83% загальних обсягів імпортованих товарів.

Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту в січні-вересні 2024 року склало 0,5 дол/кг, що на 8% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

➡️ Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $10,3 млрд, Польща — $5 млрд і Німеччина — $3,9 млрд.

⬅️ Експортували з України найбільше до Польщі — на $3,6 млрд, Іспанії — на $2,1 млрд, Німеччини — на $2,1 млрд.

У загальних обсягах ввезених у січні-вересні 2024 року товарів 65% склали такі категорії товарів:

🚗 машини, устаткування та транспорт — $17,7 млрд

при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 125,7 млрд грн, що складає 30% надходжень митних платежів;

⚗ продукція хімічної промисловості — $8,8 млрд

при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 65,2 млрд грн, що складає 15% надходжень митних платежів;

⛽️ паливно-енергетичні — $6,8 млрд

при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 111,7 млрд грн, що складає 26% надходжень митних платежів.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:

🧀 продовольчі товари — $17,9 млрд
⚙ метали та вироби з них — $3,4 млрд
🚗 машини, устаткування та транспорт — $2,5 млрд

За 9 місяців 2024 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 217,9 млн грн.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🚫🇵🇱Польські «фермери» анонсували поновлення блокади руху вантажів на українському кордоні.
Дежавю. Рімейк осені минулого року.

Торік це відбувалось на тлі парламентських, а згодом і місцевих виборів у Польщі. Їх лідери у рейтингах йшли, так би мовити, плече в плече, тому будь-яке гаряче питання відразу виносилось «на прапор». Не відставали і аутсайдери політичного процесу.

👉🏻Восени 2023 року акцент ставився на тому, що польський ринок нібито просто завалений українською аграрною продукцією, яка його дестабілізує і погіршує умови роботи місцевих фермерів. Попри те, що ще за декілька місяців до минулої осені ми перейшли у постачаннях саме на транзит польською територією, а де це було можливо організувати з логістичної, економічної та технічної точки зору – переспрямували транзит аграрної продукції через інші дружні країни (насамперед Румунію). Провели декілька раундів консультацій у двосторонньому форматі між профільними відомствами України та Польщі. На рівні Європейського Союзу вже у червні цього року з пролонгацією економічного «безвізу» погодили так званий режим «екстреного гальмування» (поновлення застосування мит і квот у разі різкого порівняно з попередніми періодами зростання експорту конкретної аграрної продукції, чи виникнення у іншій спосіб загрози дестабілізації на ринку як у цілому в об’єднанні, так і у якісь конкретній державі ЄС).

🤷🏻Здавалося, на цій історії з блокуваннями було поставлено остаточну крапку.
Але виявилось – ні.
Той саме «організатор» та ініціатор», для якого створення перепон в українсько-польських взаєминах, схоже, стає новою «професією». Цього року для протестів навіть привід, хоча б штучний, не став вишукувати – «Prace na polu ogarnięte. Można walczyć o swoje. I dobrze! Rolnicy wracają do gry» («Роботи в полі завершено. Можна боротися за своє. І це добре! Фермери знов у грі»).  

Тут треба розуміти, що попри солідний врожай ранніх зернових і дещо менший очікуваний (через погодні умови) – пізніх, ми точно не бачимо головним для нього напрямом внутрішній ринок Польщі – місцеві аграрії можуть бути абсолютно спокійними. Ми не збираємось відмовлятися чи згортати ті суходільні маршрути, які налагодили чи розширили минулого року, щоб підтримати інфраструктуру тих наших друзів, які під час блокування кордону підставили плече, а не ногу.
Суходільний транзит є суттєво менш вигідним, має скромнішу спроможність, вимагає складних логістичних рішень, аніж використання морських поставок. Він розширюватиметься тільки у разі, якщо будуть серйозні перешкоди у постачанні українського зерна на світові ринки та виконанні наших зобов’язань перед партнерами з майже півсотні держав світу, які отримували його морем.
Саме морський коридор більше року є основою нашого зернового експорту. Якщо загальні поставки зернових і зернобобових культур на зовнішні ринки у 2024 році зросли на 55%, то морські їх перевезення – на 74%. За 9 місяців з початку року через морські порти відвантажено 46,3 млн. тонн аграрної продукції.
росія це бачить, і робить все можливе, щоб дискредитувати Україну як надійного постачальника зерна та гаранта світової продовольчої безпеки, і влаштувати «голодні ігри» десяткам країн світу на різних континентах.

👀А далі – суха хронологічна стрічка.
6 жовтня. Удар балістичною ракетою по судну «Paresa» під прапором Сент-Кіттса і Невіса, яке завантажило 6 тис. тонн кукурудзи і мало вийти до Італії. Дивом ніхто з 15 іноземців-членів екіпажу не постраждав.
7 жовтня. Удар балістичною ракетою по судну «Optima» під прапором Палау. Загинув один українець, ще 5 іноземних моряків поранені, отримують медичну допомогу.
8 жовтня. Промовиста заява – польські «фермери знов у грі»…