З Днем українського добровольця!

Вітаємо побратимів та посестер з Днем українського добровольця!!!

Увага! За помірну ціну пілоти MURAMASA влаштують якісне та незабутнє жахіття для ворожої логістики. За результатом - відеозвіт. Сьогоднішній результат роботи відбувся завдяки Диким шершням, пану Скарлату та пану Хрусту зі спільноти Стерненка.

Приєднуйся до 109 бригади ТрО аби нищити ворога за допомогою новітніх технологій! Для цього телефонуй за номером
+380 99 559 65 22

Знайомтесь, це - Таміла, і вона обрала військову службу у 109 ОБр ТрО.

Про рішення служити у війську: "Сама захотіла, ніхто мене до цього не підштовхував. Пішла до ТЦК, сказала, що хочу служити. Там співробітники почали шукати відношення. Знайшли вакантну посаду в 109 ОБр ТрО. Пройшла ВЛК, і після цього мене забрали на навчання".

Про навчання: "Зі 150 людей нас було 6 дівчат. 50 днів тривали навчання. Навчали всьому: медицині, основам виживання, тактика, мінна безпека. Через день були на полігоні, проходили інженерну підготовку. Стріляти сподобалось найбільше. Звісно, було важко переносити навантаження. Ми ходили по 20 кілометрів у спорядженні. Ще з важкого - психологічна смуга перешкод. Але важко було всім, середній вік був 30+".

Що далі: "Тепер ми вдвох із посестрою у лавах 109 ОБр ТрО. Далі на нас ще чекають навчання на конкретну спеціальність. І потім я потраплю у свій підрозділ".

Про очікування від служби: "Я розумію, що це війна, тому легко не буде. З цим розумінням, я думаю, буде легше працювати".

Макс був у складі групи, яка захопила двох військовополонених. У лавах 109 ОБр ТрО чоловік з кінця листопада минулого року.

💬 "Була задача завести людей на позиції. Але була й вірогідність, що там є ворог. Ми туди спочатку добре насипали, тому, думаю, вони зрозуміли, що все серйозно. Коли ми прострілювали укриття, я крикнув російською: "Хохли, здавайтесь!" Така була фішка. У відповідь вони почали кричати, що свої. Так стало зрозуміло, що вони зовсім не "свої". Я наказав виходити і тримати руки попереду, щоб я бачив. Вийшли двоє. Один був молодий з легким пораненням у ногу, інший - старший. Молодший по віку був командиром".

💬 "Це мій перший подібний досвід. Коли заходиш на позицію і розумієш, що там можуть сидіти росіяни, які можуть тебе зустріти. Звісно, був присутній мандраж. Але коли вони вийшли, стало очевидно, що вони у свою чергу дуже бояться. Склалось враження, що вони не розуміли, хто їх узяв у полон. Аж потім, коли ми їх погрузили та поїхали, вони вже усвідомили, куди потрапили".