​​Шановні друзі! Безпрецедентна громадська організація в Україні з тематики релігієзнавства "Майстерня академічного релігієзнавства", до якої належить і адміністраторка цього каналу, запрошує Вас підтримати ініціативу.

Ми запускаємо невеличкий збір коштів для апгрейду сайту науково-популярного журналу "Релігієзнавчі нариси", що вже понад 10 років є результатом злагодженої роботи редакційної колегії та авторів. Усі, хто тримав в руках друкований примірник або ж переглядав доступні номери в інтернеті підтвердять якість нашої видавничої продукції. Сьогодні ми прагнемо зробити матеріали усіх 13 номерів "Релігієзнавчих нарисів" доступними і перевести їх в електронний формат, а також оновити сайт відповідно до міжнародних вимог щоби в подальшому відкрити шлях потенційним авторам до міжнародних наукометричних баз.

Справа надзвичайно шляхетна, але потребує спільнодії!
Ваші донати, поширення та коментарі лише вітаються!

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/7vPt7eYBqK
З вірою в успіх проєкту, ГО "Майстерня академічного релігієзнавства" і Ваша покірна слуга :)

​​Де в Індії говорять санскритом у повсякденному житті?

Важко уявити діалог на санкриті між дружиною і чоловіком, мовляв прибери, будь ласка, шкарпетки з-під ліжка, вони там вже третій місяць стоять – вибач, люба, зроблю. Тож що це за місця, де санскрит – не тільки сакральна мова шастр, а й мова повсякденно спілкування?

✔️Маттур, Карнатака – відоме як «санскритське село Індії», де жителі спілкуються між собою на санскриті. Це приваблює дослідників і туристів.

✔️Багхувар, Мадг’я-Прадеш – село, яке надихнулося селом Маттур, про яке йшлося вище, й прийняло санскрит як частину своєї ідентичності.

✔️Каладі, Керала – місце народження філософа Шанкарачар’ї, центр санскритської вченості, де санскрит можна почути прямо на вулиці.

✔️Госакаллі, Карнатака – шкільна програма робить великий акцент на вивченні санскриту, що відображається і на побутовому спілкуванні.

✔️Джгірі, Раджастхан – спільнота Сарасват Брамінів у селі пильнує, щоб традиція зберігалася і свідомо культивує використання санскриту в побуті.

Цікаво, що «санскритські села» є в різних регіонах Індії – в Північному, Південному і Західному. 

П. С. Телеграм глючить, неможливо прикріпити картинку.

Посол України в Індії Олександр Поліщук дав інтерв'ю The Hindu

https://www.thehindu.com/news/national/india-ukraine-russia-messages-swiss-peace-process-oleksandr-polishchuk-volodymyr-zelenskyy-ajit-doval-brics-summit-modi/article68618127.ece

Подробиці пізніше

Наприкінці минулого, 2023 року, в Інституті філософії відбувся круглий стіл, присвячений Упанішадам. Тут його огляд від організаторів.

Росія і Україна мають вести переговори, Індія готова дати пораду, якщо вони захочуть – сказав Джайшанкар у Німеччині

Хм.. Напрошуватися дати пораду, це, як мінімум, дивно.

Крім того, до усім нам відомих мантр індійської дипломатії стосовно російсько-української війни додалася ще одна.

🕉️ цей конфлікт не має бути вирішеним на полі бою, лише діалог і дипломатія

🕉️ коли відбудуться переговори, головні сторони - Росія та Україна - повинні бути присутніми на цих переговорах

🕉️ це не ера війн!

І ось новеньке:

🕉️ країни мають відмінності і сусіди мають відмінності, конфлікти не є хорошим способом вирішення розбіжностей.

Так сказав Джайшанкар. Він лише забув сказати, що росія не вважає, що між нами є відмінності.

​​Цікавенько, цікавенько… Про аріїв, які нізвідки не приходили, а споконвіку були в Південній Азії, ми вже чули від деяких індійських вчених і політиків правого індуїстсьско-націоналістичного штибу. Якщо арії – автохтони в Індії, то ким тоді є індійські племена, санскритське слово на позначення яких – адівасі – як раз і означає «тубільний», «автохтонний»? Нагадаємо, що адівасі офіційно вважаються автохтонними племенами Індії, для яких передбачені певні пільги, якщо вони входять до списку так званих реєстрових племен в Конституції (Scheduled Tribes).

До британців не було ніяких адівасі – так вважають індуські націоналісти. Це слово вигадали, щоб протиставити адівасі індусам, мовляв, адівасі – автохтони, справжні індійці, а індуси – прийшлі невідомо хто. Й релігію адівасі колонізатори називали анімізмом, щоб відділити їх від індусів. Так, на думку націоналістів, британці реалізували свою політику «розділяй і владарюй» для продовження колоніального панування.  

З якої радости британцям називати когось санскритським словом? Індологія в Британській Індії, звісно, розвивалася, але ж не настільки. Схоже цей факт індуських націоналістів не бентежить, як і той, що статус племен і їхня осібність закріплені в Конституції їхньої держави.

Монах школи Тхеравада (або Мала Колесниця, Хінаяна - велика рідкість у Японії) з поданням. Практика подання, або такухацу (托鉢, піндапата на санскриті) є однією з форм практики відлюдників в буддизмі та джайнізмі. Монахи Станція біля парку Уено, Токіо.

#буддизм

Повідомлення про збір від ГО "Майстерня академічного релігієзнавства" 👇

Від себе дуже дякую вам за підтримку української релігієзнавчої науки 🙏

"Друзі та подруги нашої спільноти!

Місяць тому ми оголосили збір коштів для оновлення сайту наукового журналу «Релігієзнавчі нариси» - періодично видання ГО «Майстерня Академічного Релігієзнавства». За цей час ви своїми щедрими донатами, поширеннями та коментарями допомогли нам наповнити банку та зібрати необхідну суму!

ЩИРО ДЯКУЄМО! ❤️

Залишайтеся з нами на зв’язку, бо зовсім скоро цікавих і корисних новин про діяльність нашої організації буде більше!"

Середа - день Ґанеші. Це загальне уявлення в індуїзмі. Проте, у деяких напрямах індуїзму чи неоіндуїзму, ґанешин день - вівторок. Так є в сахаджа-йозі, на приклад. Треба розібратися, чому така різниця. А поки - Ґанеша, що мешкає в моїй оселі 🪔

Не Індія, але котики 🐱

Колись ми вже обговорювали, як правильно наголошувати ім'я Камали Гарріс. Все ж ми неправильно називаємо її як КамАла, але тепер вилізла ще одна проблема. Сама кандидатка в Президентки США пише, що вона КОММА-ЛА, як кома, пунктуаційний знак. І тут у мене вже стається вибух мозку, бо лотос він "камал", а не "комал" 🤯

Proof нижче 👇🏻

Ось так...

​​Перекладати Веди українською із санскритського оригіналу почав український індолог Павло Ріттер (1872 – 1939). Але ознайомитися з Риґведою на наших теренах змогли завдяки Лесі Українці.

Молоду поетку й інтелектуалку захопив підручник Луї Менара 1890 р. «Історія стародавніх народів Сходу», тому вона вирішила написати на його основі схожий українською мовою для своєї молодшої сестри Ольги.

Видається, що Леся була перфекціоністкою і мала неабиякий науковий розум, бо дуже ретельно працювала над підручником й так і не встигла видати його до смерті, бо постійно воліла вносити правки. Почала роботу в 1890 – 91-х роках, а повернулася до праці у 1910 – 1912-х. Тож підручник «Стародавня історія східних народів» вийшов аж у 1918 р.

У нього ввійшло декілька гімнів Ригведи, присвячених Ушас, Агні, Індрі, Сур’ї, Ямі. До книги також був включений «Гімн до найвищого духа Параматми». У своїх перекладах, а радше переспівах, Леся Українка керувалася французьким поетичним переспівом Ригведи (першим у Європі) С. Лангуа й можливо, звірялася з німецьким прозовим перекладом А. Людвіга.

Про любов Лесі Українки до Індії можна почитати в книжці Олени Огнєвої «Східні стежини Лесі Українки», Луцьк: Волинська книга, 2007. 
⬇️⬇️⬇️