Скульптор, директор музею чи художник?
Все разом! Це Іван Рашевський та його картина "На веранді".
Саме він був з 1912 року директором Чернігівського музею українських старожитностей ім. Тарновського.
За своє життя створив більше 170 полотен, частина яких, на жаль, була втрачена під час другої світової війни. Останні ж роки життя Рашевський присвятив створенню та затвердженню проекту встановлення першого пам'ятника Т. Г. Шевченку.
У 1870–1880 роках місцем натхнення митця став його маєток в Осняках, де була створена низка картин, деякі з яких були присвячені Михайлу Коцюбинському, Миколі Вербицькому та іншим.
Гетьманська Грамота ✙
Все разом! Це Іван Рашевський та його картина "На веранді".
Саме він був з 1912 року директором Чернігівського музею українських старожитностей ім. Тарновського.
За своє життя створив більше 170 полотен, частина яких, на жаль, була втрачена під час другої світової війни. Останні ж роки життя Рашевський присвятив створенню та затвердженню проекту встановлення першого пам'ятника Т. Г. Шевченку.
У 1870–1880 роках місцем натхнення митця став його маєток в Осняках, де була створена низка картин, деякі з яких були присвячені Михайлу Коцюбинському, Миколі Вербицькому та іншим.
Гетьманська Грамота ✙
Друзі, хочемо Вам порадити новий, але дуже цікавий проєкт
Pincognita створюють піни на історичну тематику, і нині ми хочемо вам представити значок, присвячений археологічній знахідці на території Азовсталі перед будівництвом заводу в 1930 році.
Це бичок, яким гралася дитина 7 тисяч років тому, і який тепер можете носити й ви у вигляді піну, або навіть як підвіску (він має оригінальний отвір для невеликого ланцюжка або ниточки).
Радимо придбати цю символічну річ!
Замовити та дізнатися про історію прикраси детальніше ви можете тут.
Поспішайте, адже вона лімітована!
Pincognita створюють піни на історичну тематику, і нині ми хочемо вам представити значок, присвячений археологічній знахідці на території Азовсталі перед будівництвом заводу в 1930 році.
Це бичок, яким гралася дитина 7 тисяч років тому, і який тепер можете носити й ви у вигляді піну, або навіть як підвіску (він має оригінальний отвір для невеликого ланцюжка або ниточки).
Радимо придбати цю символічну річ!
Замовити та дізнатися про історію прикраси детальніше ви можете тут.
Поспішайте, адже вона лімітована!
«Літня ніч в Україні».
Сергій Світославський – український пейзажист, карикатурист XIX - XX ст.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
Сергій Світославський – український пейзажист, карикатурист XIX - XX ст.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
Забуті страви на солоді з Енеїди
Солод був невід'ємним елементом багатьох українських страв, як от зубці, путря та кваша, які згадав у своїй поемі Котляревський.
Зубці готували з пророщеного ячменю, який висушували, підсмажували й варили, як кашу. Така страва мала солодкуватий смак і вважалася ласощами.
Путря ‐ страва з неподрібненої ячмінної крупи. Її варили, висипали у дерев'яні ночви, обсипали житньою солодовою мукою, перемішували, укладали у дерев'яну діжку, заливали водою навпіл із сирівцем і ставили у тепле місце. Після вкисання переставляли на холод. Споживали найчастіше у великий піст.
Кваша ж нагадувала кисіль, але робилась з борошна, житнього солоду та води. Після ночі у теплому місці таке "тісто", ставили у піч і ще варили. Додавали садові ягоди, калину або сушені, варені груші.
Такий напій дуже полюбляли та навіть складали поговірки:
– Така кваша, якби й наша.
– Їхав Грек з винами, з пивами, та й перевернувсь у нашій кваші (кажуть, як хто хвалить квашу)
Гетьманська Грамота ✙ | #Енеїда
Солод був невід'ємним елементом багатьох українських страв, як от зубці, путря та кваша, які згадав у своїй поемі Котляревський.
Зубці готували з пророщеного ячменю, який висушували, підсмажували й варили, як кашу. Така страва мала солодкуватий смак і вважалася ласощами.
Путря ‐ страва з неподрібненої ячмінної крупи. Її варили, висипали у дерев'яні ночви, обсипали житньою солодовою мукою, перемішували, укладали у дерев'яну діжку, заливали водою навпіл із сирівцем і ставили у тепле місце. Після вкисання переставляли на холод. Споживали найчастіше у великий піст.
Кваша ж нагадувала кисіль, але робилась з борошна, житнього солоду та води. Після ночі у теплому місці таке "тісто", ставили у піч і ще варили. Додавали садові ягоди, калину або сушені, варені груші.
Такий напій дуже полюбляли та навіть складали поговірки:
– Така кваша, якби й наша.
– Їхав Грек з винами, з пивами, та й перевернувсь у нашій кваші (кажуть, як хто хвалить квашу)
Гетьманська Грамота ✙ | #Енеїда
Коротка історія однієї ікони
На знаменитій січовій іконі Покрови захований останній кошовий – Петро Калнишевський. Символічно, що третя її копія зберігалась у родині гетьмана – його світлості Павла Скоропадського.
Ймовірно, ікону було подаровано Скоропадському отаманом І. Полтавцем-Остряницею або в грудні 1917, або жовтні 1918 р. У будь-якому випадку, це було під час події, пов'язаної з відновленням козацтва. Так підкреслювалась історична спадковість цих подій.
Сам гетьман цінував цю святиню, тому, коли зрозумів, що його правління добігає кінця, – передав на збереження. Зрештою, ікона повернулася до нього в 1930-х, а після смерті його світлості була збережена в родині. Передана її світлістю гетьманівною Оленою у 2014 р. до Свято-Покровської подільської церкви в м. Києві.
Вітаємо зі святом Покрови Пресвятої Богородиці!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
На знаменитій січовій іконі Покрови захований останній кошовий – Петро Калнишевський. Символічно, що третя її копія зберігалась у родині гетьмана – його світлості Павла Скоропадського.
Ймовірно, ікону було подаровано Скоропадському отаманом І. Полтавцем-Остряницею або в грудні 1917, або жовтні 1918 р. У будь-якому випадку, це було під час події, пов'язаної з відновленням козацтва. Так підкреслювалась історична спадковість цих подій.
Сам гетьман цінував цю святиню, тому, коли зрозумів, що його правління добігає кінця, – передав на збереження. Зрештою, ікона повернулася до нього в 1930-х, а після смерті його світлості була збережена в родині. Передана її світлістю гетьманівною Оленою у 2014 р. до Свято-Покровської подільської церкви в м. Києві.
Вітаємо зі святом Покрови Пресвятої Богородиці!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
• — ٠ ✤ ٠ — •
♬♪: «Каштани падають на брук»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Виконує: Юлія Пашовська
Слова: Михайло Ткач
Музика: Олександр Білаш
Картина на тлі: Надія Полунян-Внукова. Осінній етюд. 2000 рік.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
♬♪: «Каштани падають на брук»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Виконує: Юлія Пашовська
Слова: Михайло Ткач
Музика: Олександр Білаш
Картина на тлі: Надія Полунян-Внукова. Осінній етюд. 2000 рік.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
Forwarded from [☧]Ясновельможний Архів
Стаття на тему: Земельне питання за часів Гетьманату Павла Скоропадського
--•--
https://telegra.ph/Zemelne-pitannya-za-chas%D1%96v-getmanatu-Pavla-Skoropadskogo-09-10
--•--
-•-
#українофілія
#реформи
#уряд
#українізація
#земельнепитання
#суспільнежиття
#дипломатія
#становище
-•-
[☧]Ясновельможний Ꭺᴩхіʙ
[☧]Зʙ'яɜᴏᴋ:@Absolutistbot
--•--
https://telegra.ph/Zemelne-pitannya-za-chas%D1%96v-getmanatu-Pavla-Skoropadskogo-09-10
--•--
-•-
#українофілія
#реформи
#уряд
#українізація
#земельнепитання
#суспільнежиття
#дипломатія
#становище
-•-
[☧]Ясновельможний Ꭺᴩхіʙ
[☧]Зʙ'яɜᴏᴋ:@Absolutistbot
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Окупанти незаконно вивезли понад 10 тисяч експонатів з 14-тисячної музейної колекції
На відео фура, за допомогою якої незаконно вивезли до Сімферополя експонати з Херсонського художнього музею Шовкуненка під час окупації. Відео надане директоркою музею Аліною Доценко для Сіль Медіа.
Причетними до цього мародерства було близько 50 людей, деякі з них, на жаль - працівники цього музею. Керував злочином директор краєзнавчого музею Тавріда Сімферополя Андрій Мальгін, що зізнався в цьому іспанським журналістам, прикриваючись тим, що хотів "убезпечити експонати від війни".
Напевне, саме для цього вони намагалися знищити всю документацію та відомості про експонати музею.
На щастя, їм це не вдалося.
За фактом пограбування музею слідчі органи відкрили кримінальну справу. Працівники Херсонського художнього музею наразі працюють над формуляром, розробленим інтерполом, щоб відправити його слідчим.
Гетьманська Грамота ✙
На відео фура, за допомогою якої незаконно вивезли до Сімферополя експонати з Херсонського художнього музею Шовкуненка під час окупації. Відео надане директоркою музею Аліною Доценко для Сіль Медіа.
Причетними до цього мародерства було близько 50 людей, деякі з них, на жаль - працівники цього музею. Керував злочином директор краєзнавчого музею Тавріда Сімферополя Андрій Мальгін, що зізнався в цьому іспанським журналістам, прикриваючись тим, що хотів "убезпечити експонати від війни".
Напевне, саме для цього вони намагалися знищити всю документацію та відомості про експонати музею.
На щастя, їм це не вдалося.
За фактом пограбування музею слідчі органи відкрили кримінальну справу. Працівники Херсонського художнього музею наразі працюють над формуляром, розробленим інтерполом, щоб відправити його слідчим.
Гетьманська Грамота ✙
«Дівчина зі сніданком на таці».
1837 рік.
Мартин Яблонський – Львівський живописець часу Австрійського панування на Галичині.
Публікуємо картину, оскільки вона зображує те, як панянки, зокрема й українки, одягались у Львові в ті часи.
Зберігається у Львівській картинній галереї.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
1837 рік.
Мартин Яблонський – Львівський живописець часу Австрійського панування на Галичині.
Публікуємо картину, оскільки вона зображує те, як панянки, зокрема й українки, одягались у Львові в ті часи.
Зберігається у Львівській картинній галереї.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
«Київська міщанка».
1845 рік.
Федір Солнцев – московський художник.
Публікуємо його рисунок лишень тому, що на нім зображене жіноче вбрання української міщанки.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
1845 рік.
Федір Солнцев – московський художник.
Публікуємо його рисунок лишень тому, що на нім зображене жіноче вбрання української міщанки.
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
Де лежать скарби Мазепи?
Чутки і легенди переходять з уст в уста вже сотні років, але знайти заповітні коштовності так і не вдалося. Найбільш відомою є легенда "про золоту карету", на якій гетьман приїхав в місто Бендери, що в Румунії, та за 300 років її так ніде й не видно.
Чутки про золото Мазепи розлетілися по всій Україні. Так за переказами одна "схованка" у Батурині, друга – на березі річки Сейм, а третя – в Києві, під готелем "Салют".
Та найбільшими скарбами, які кожен може побачити, однозначно є архітектурні споруди, побудовані за його гетьманування, і плоди багатьох ремесел (гаптування, ливарництва, золотарства, зброярства), що стрімко розвивалися в Гетьманщині.
Гетьманська Грамота ✙
Чутки і легенди переходять з уст в уста вже сотні років, але знайти заповітні коштовності так і не вдалося. Найбільш відомою є легенда "про золоту карету", на якій гетьман приїхав в місто Бендери, що в Румунії, та за 300 років її так ніде й не видно.
Чутки про золото Мазепи розлетілися по всій Україні. Так за переказами одна "схованка" у Батурині, друга – на березі річки Сейм, а третя – в Києві, під готелем "Салют".
Та найбільшими скарбами, які кожен може побачити, однозначно є архітектурні споруди, побудовані за його гетьманування, і плоди багатьох ремесел (гаптування, ливарництва, золотарства, зброярства), що стрімко розвивалися в Гетьманщині.
Гетьманська Грамота ✙
Як козаки село заснували
Багато сіл України були засновані козаками, і сьогодні ми згадаємо про село Нерубайське, що на Одещині.
Засноване воно у 1795 році на березі Хаджибейського лиману, де споконвіку мешкали козаки. Легенда говорить, що після затяжних сутичок з турками, які теж населяли ці землі, з ними був украдений договір "не рубатися" – ті козаки прозвалися "нерубаї" і назва села стала відповідною.
Наразі про те, що в селищі раніше проживало багато козаків, свідчать старі козацькі могили, написи яких виконані старою кирилицею, та давня Вознесенська церква в стилі класицизму.
Гетьманська Грамота ✙
Багато сіл України були засновані козаками, і сьогодні ми згадаємо про село Нерубайське, що на Одещині.
Засноване воно у 1795 році на березі Хаджибейського лиману, де споконвіку мешкали козаки. Легенда говорить, що після затяжних сутичок з турками, які теж населяли ці землі, з ними був украдений договір "не рубатися" – ті козаки прозвалися "нерубаї" і назва села стала відповідною.
Наразі про те, що в селищі раніше проживало багато козаків, свідчать старі козацькі могили, написи яких виконані старою кирилицею, та давня Вознесенська церква в стилі класицизму.
Гетьманська Грамота ✙