⸙ Index Librorum ⸙

В Острозькій Академії була спеціальність "Літературна творчість", куди свого часу я успішно не вступив. З відомих літераторів на моїй пам'яті там викладав хіба що Ірванець. І один лиш Бог знає (бо Ірванець з прокуреними мізками не знає точно), скільки студенток літературної творчості пройшло через його ліжко. Цілком добровільно. Декого знаю дуже добре, адже вони не цуралися вихвалятися, що "трахнули" самого Ірванця. Студентки буквально вішалися йому на шию - й усі це бачили, й усіх влаштовувало. Чи "віддячив" він комусь за це в подальшій літературній кар'єрі - ну ще б пак! Але питання: якщо котрась із колишніх студенток через 10 років раптом вирішить звинуватити Ірванця у харасменті, то як йому довести, що все було добровільно? І що тоді буде з його кар'єрою? Одного бездоказового звинувачення вистачить, щоб спровокувати кенселінг. Так це працює. На жаль, лише в один бік.

Чому ніхто не звинувачує в харасменті Андрія Любку (найпершого бета-рідера романів Винничука і його близького друга, до речі)? Бо він ще не старий дід, як Ніл Гейман чи Винничук. Поки що ніхто не повірить, що до сексу когось силою змусив красунчик-ловелас, який буквально в своїх творах нахваляється численними звабленнями. А ще тому, що коли твою руку гладить Андрій Любка, то це не так і огидно, правда?

Але згадаєте мої слова (запишіть десь!) - прийдуть такі звинувачення і до Андрія Любки. Просто не зараз, поки він молодий і має беззаперечну репутацію. Але як тільки десь оступиться і потрапить у неласку, йооой, все ще буде...

3. Винничук пише: "...окремі студентки зав'язували з викладачами теплі стосунки, а деякі повиходили заміж, відбивши їх від законних дружин". Знову ж таки: Острозька академія. Буквально ідентична ситуація. Вже згаданий мій викладач розлучається з дружиною заради студентки Христини Семерин (її теперішній послужний список вражає). Я ж пам'ятаю Христину з першого її курсу - рідко був який вечір, щоб вона не вибиралася на побачення чи поверталася без квіточки він чергового залицяльника. Врешті зупинилася на викладачеві. І таких історій кохання - половина викладацького складу Острозької академії. Далеко не всі викладачі чекали бодай випуску їхніх пасій хоча б з бакалаврату, як от Іван Шишкін, скажімо. Дехто знаходив собі "нову" студентку тоді, коли його "колишня" студентка ставала дорослою жінкою. Бо як казав мій старенький викладач-археолог, жартуючи з того ж таки Сергія Рудька, що "жінка старіє, а третьокурсниця - ні". А мого наукового керівника - юного Андрія Смирнова, - студентки обзивали "підаром", бо він не вівся на тих, хто його зваблював (там цілі змагання були в нас на факультеті) і до кінця мого навчання там залишався самотній (і своє особисте життя тримав осторонь від університету). І це тільки вершина айсберга, про яку мені було відомо тому, що про це знали всі. А методисти (переважно студенти) на кафедрах розповідали куди пікантніші історії. Тож у чому Винничук згрішив проти правди?

4. Харасмент щодо жінок спричиняє хвилю суспільного обурення. Харасмент щодо чоловіків сприймається як жарт. В тій же Острозькій Академії одному симпатичному студенту журналістики викладач дарував білизну. Білизну, Карле! І я поняття не маю, чим та історія закінчилася і які там були подробиці. Чи когось це їбе? Абсолютно нікого.

www.group-telegram.com/us/IndexLibrorum.com/591

46 viewsedited  Feb 27 at 20:34

В Острозькій Академії була спеціальність "Літературна творчість", куди свого часу я успішно не вступив. З відомих літераторів на моїй пам'яті там викладав хіба що Ірванець. І один лиш Бог знає (бо Ірванець з прокуреними мізками не знає точно), скільки студенток літературної творчості пройшло через його ліжко. Цілком добровільно. Декого знаю дуже добре, адже вони не цуралися вихвалятися, що "трахнули" самого Ірванця. Студентки буквально вішалися йому на шию - й усі це бачили, й усіх влаштовувало. Чи "віддячив" він комусь за це в подальшій літературній кар'єрі - ну ще б пак! Але питання: якщо котрась із колишніх студенток через 10 років раптом вирішить звинуватити Ірванця у харасменті, то як йому довести, що все було добровільно? І що тоді буде з його кар'єрою? Одного бездоказового звинувачення вистачить, щоб спровокувати кенселінг. Так це працює. На жаль, лише в один бік.

Чому ніхто не звинувачує в харасменті Андрія Любку (найпершого бета-рідера романів Винничука і його близького друга, до речі)? Бо він ще не старий дід, як Ніл Гейман чи Винничук. Поки що ніхто не повірить, що до сексу когось силою змусив красунчик-ловелас, який буквально в своїх творах нахваляється численними звабленнями. А ще тому, що коли твою руку гладить Андрій Любка, то це не так і огидно, правда?

Але згадаєте мої слова (запишіть десь!) - прийдуть такі звинувачення і до Андрія Любки. Просто не зараз, поки він молодий і має беззаперечну репутацію. Але як тільки десь оступиться і потрапить у неласку, йооой, все ще буде...

3. Винничук пише: "...окремі студентки зав'язували з викладачами теплі стосунки, а деякі повиходили заміж, відбивши їх від законних дружин". Знову ж таки: Острозька академія. Буквально ідентична ситуація. Вже згаданий мій викладач розлучається з дружиною заради студентки Христини Семерин (її теперішній послужний список вражає). Я ж пам'ятаю Христину з першого її курсу - рідко був який вечір, щоб вона не вибиралася на побачення чи поверталася без квіточки він чергового залицяльника. Врешті зупинилася на викладачеві. І таких історій кохання - половина викладацького складу Острозької академії. Далеко не всі викладачі чекали бодай випуску їхніх пасій хоча б з бакалаврату, як от Іван Шишкін, скажімо. Дехто знаходив собі "нову" студентку тоді, коли його "колишня" студентка ставала дорослою жінкою. Бо як казав мій старенький викладач-археолог, жартуючи з того ж таки Сергія Рудька, що "жінка старіє, а третьокурсниця - ні". А мого наукового керівника - юного Андрія Смирнова, - студентки обзивали "підаром", бо він не вівся на тих, хто його зваблював (там цілі змагання були в нас на факультеті) і до кінця мого навчання там залишався самотній (і своє особисте життя тримав осторонь від університету). І це тільки вершина айсберга, про яку мені було відомо тому, що про це знали всі. А методисти (переважно студенти) на кафедрах розповідали куди пікантніші історії. Тож у чому Винничук згрішив проти правди?

4. Харасмент щодо жінок спричиняє хвилю суспільного обурення. Харасмент щодо чоловіків сприймається як жарт. В тій же Острозькій Академії одному симпатичному студенту журналістики викладач дарував білизну. Білизну, Карле! І я поняття не маю, чим та історія закінчилася і які там були подробиці. Чи когось це їбе? Абсолютно нікого.

BY ⸙ Index Librorum ⸙