Морське право треба оновити для захисту підводної інфраструктури
В уряді Естонії заявили, що міжнародне морське право не охоплює, наприклад, таку проблему як перетягування якоря з метою пошкодження підводної інфраструктури.
У випадку піратства, наприклад, чинна морська конвенція ООН надає постраждалим країнам право захоплювати кораблі, а національні суди можуть виносити рішення про покарання. Але це непередбачено щодо підводних пошкоджень.
Наприклад, у листопаді 2024 року у Балтійському морі постраждали одразу два кабелі зв’язку. У цьому підозрювали китайське торгове судно Yi Peng. Данський фрегат тоді наздогнав цей корабель, але у міжнародних водах, що не дозволяло піднятися на його борт.
Морське право треба оновити для захисту підводної інфраструктури
В уряді Естонії заявили, що міжнародне морське право не охоплює, наприклад, таку проблему як перетягування якоря з метою пошкодження підводної інфраструктури.
У випадку піратства, наприклад, чинна морська конвенція ООН надає постраждалим країнам право захоплювати кораблі, а національні суди можуть виносити рішення про покарання. Але це непередбачено щодо підводних пошкоджень.
Наприклад, у листопаді 2024 року у Балтійському морі постраждали одразу два кабелі зв’язку. У цьому підозрювали китайське торгове судно Yi Peng. Данський фрегат тоді наздогнав цей корабель, але у міжнародних водах, що не дозволяло піднятися на його борт.
This ability to mix the public and the private, as well as the ability to use bots to engage with users has proved to be problematic. In early 2021, a database selling phone numbers pulled from Facebook was selling numbers for $20 per lookup. Similarly, security researchers found a network of deepfake bots on the platform that were generating images of people submitted by users to create non-consensual imagery, some of which involved children. Despite Telegram's origins, its approach to users' security has privacy advocates worried. "This time we received the coordinates of enemy vehicles marked 'V' in Kyiv region," it added. Perpetrators of such fraud use various marketing techniques to attract subscribers on their social media channels. The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice.
from us
