Лексично нестримним із мого боку вийшов цей етер, бо довелося видати полум’яний спіч про:

- вустами Лаврова ворог констатує успішну 300-літню колонізацію, але нашим колонізованим цього нє понять,

- українські бджоли повинні забити на мух-сограждан, які навіть на власних руїнищах тягнутимуться до всього ру,

- чим Портнов заслужив на найвищі почесті від своїх соратників із влади
👇
https://www.youtube.com/watch?v=pnjPi2PLlPY

Нині 222 роки відзначає Ральф Емерсон. Він – засновник трансценденталізму, який пропагував життя в гармонії з інтуїцією, природою та чимось таким, що неможливо описати на основі шкурного досвіду.
До вранішньої філіжанки кави – декілька афоризмів Емерсона.

• Ковзаючи по тонкому льоду, ми не провалюємося за рахунок швидкості ковзання.
• Кожна спалена книга додає світу світла.
• Страх завжди народжується невіглаством.
• Лише великі люди розуміють, що духовне сильніше за матеріальне.
• Скептицизм — це повільне самогубство.
• Слабкі люди вірять в удачу, сильні – в причину і наслідок.
• Насильство свідчить не про силу, а про її відсутність.
• Генія розпізнати дуже просто: при його появі ідіоти одразу починають змовлятися проти нього.
• У кожної безодні є своя безодня.
• Друг — це людина, з якою я можу думати вголос.
• Істинний показник цивілізації – не рівень багатства, розмір міст і врожаїв, а образ людини, яку виховує країна.
• Секрет природи – в терпінні.
• Ледачий – це той, хто міг би зробити краще.

Відколи влада набула фатально-азійського формату одноосібної чінгісханщини, відтоді (а особливо за ширмою війни), люди стежать за політикою вже суто з зоологічного інтересу: до чого ще додумаються мародери?

Це їхній ва-банк. Докупляють активи, зачищають країну від інституцій, обнуляють антисистемні середовища, ширять монополію на все рухоме й нерухоме, безконтрольно освоюють мільярди, виснажують пасіонаріїв, проріджуюють протестні ряди – бо розуміють: добігає унікальний час, коли ніхто не спитає й не покарає. Ні за що й ніколи.

Ще трохи «активної фази» - й питати буде нІкому.

Узурпатори лишать по собі не слід, а послід. І довготривалий терпкий післясмак масштабної руїни. І це не про наслідки бомбардувань. Це про наслідки безкінечного поглиблення дна в нікуди. Це про побудову азійської авторитарної моделі.

Захочуть – проведуть собі розцяцьковані вибори і легітимізуються заново. Не захочуть – не проведуть. Якщо треба – підженуть закон під свій захист, а проти мільйонів обернуть закон примусу. Це їхня гра на їхній території. Дно ж бо не має дна.

Це може тривати безкінечно.

Вічна війна = вічна влада.

Вояж непідмитих останків Портнова по київських цвинтарях із метою бодай десь та й погребтися подалі від людських очей мав би все-таки закінчитися допомогою від офісу президента – на знак подяки за те, що Портнов сильно помагав офісу президента при свому житті, а незадовго до іспанського атентату ще й мав стрєлку зі своїми соратниками у Києві навіть попри начебто перебування в розшуку та начебто статтю про державну зраду.

Які цікаві віражі біографії: щойно Зеленський переміг на виборах – до Києва з-за кордону повернувся Портнов, і справа про державну зраду, порушена в 2018 році, була миттєво закрита рішенням суду, підконтрольного Портнову.

Подальші 3 роки – зіркові для Портнова: його побратими по судовій мафії очолили найвищі посади в ієрархії Єрмака, а Портнов у статусі недоторканного консультанта приніс цареві всю систему керованого судоустрою на блюдечку. За що, власне, й цар випустив свого соратника з замурованої країни в 2022 році, та ще й сина єго теж.

Портнов має видатні заслуги перед офісом президента. Офіс міг би посприяти, де краще запорпати тіло, як про нього писали слуги народу, "високопрофесійного юриста».
👇
https://www.youtube.com/watch?v=pnjPi2PLlPY

Демократія в країні упокорених безправних. Тематичні цифри Центру Разумкова.

Яка модель правління краща:
88% демократія
69% сильний лідер

Готовність толерувати авторитаризм:
13% авторитаризм кращий
15% демократія мені не важлива

Чи готові люди поступатися своєю свободою:
27% готові віддати свої права взамін за добробут
45% готові терпіти труднощі, але мати свободу

Чи є Україна демократичною:
22% ні, навіть навпаки
48% ще ні, але рухається до демократії
21% цілком так

Чи відчуваєте ви себе європейцем:
Ні 52%
Так 33%

Чи потрібні вибори після припинення вогню до настання миру:
50% ні
29% потрібні

Замість висновків:

1. У черепі упокорених безправних мирно співіснують два суперечливі концепти: демократія (88%) і сильна рука (69%). Ця ідіотогема свідчить про успішне приживлення гібридної форми правління, при якій одноосібний абсолютизм толерується нацією під приводом воєнного стану.

2. Кожен четвертий (27%) готовий продати свободу за шмат гнилої ковбаси.

3. Кожен п’ятий (21%) купився на гібридну автократію, сліпо називаючи її демократією.

Війна породила незнаний досі термін – комбатанти. Це іноземці (іммігранти), які воюють у ЗСУ. Довідка про комбатантів:

• Іноземці, які воюють за контрактом, мають право на тимчасове перебування в Україні на період контракту, а через 3 роки – автоматичний дозвіл на постійне проживання.

• У разі натуралізації комбатант має вийти зі свого громадянства (достатньо лише заяви).

• Від комбатантів не вимагається безперервно проживати в Україні 5 років – достатньо воювати 3 роки.
• Також їм не треба мати дозвіл на імміграцію, посвідку на постійне проживання й підтвердження доходів.

• У нас діє Інтернаціональний Легіон. Також є національні підрозділи росіян, бєларусів, чеченців.
• Зараз воюють 20 тисяч іноземців із 20 країн.
• Наприкінці 2024 року щомісяця ЗСУ поповнювалися 400-600 іноземцями.

• Дозвіл на імміграцію отримує навіть той іноземець, який став непридатним у процесі війни.
• Посвідку на тимчасове проживання можуть отримати не лише контрактники, але й учасники тероборон та члени їх сімей.

• Контрактники мають відтермінування на 2 роки після закінчення служби скласти іспити з укр.мови і знання Конституції.

• Попри те, що розгляд заяв про набуття громадянства від громадян росії припинено, це не стосується росіян-комбатантів.

• Є казус: закон забороняє брати в ЗСУ осіб зі судимостями. А таких багато. Особливо росіян, які там уже засуджені за тероризм чи підривну діяльність.
• Другий казус: після набуття українського громадянства іноземець повинен за 2 роки оформити свій вихід із попереднього громадянства. У росії та Бєларусі це неможливо.
• Далеко не всі комбатанти потребують українського громадянства, бо тоді вони втратять усе своє майно на батьківщині.

О 20:02 запрошую мисляче панство на домашній етер онлайн.

Питання І ШО ТЕПЕР винесено капслоком не тому, що вони кричуще, і не тому що риторичне, а тому що недоганябельний народ постійно тупцюється в переддвер’ї цього вельми чіткого й нерозмитого питання, яке протипоказане патологічним мрійникам, але необхідне всім, хто не хоче до скону віку метеликом перелітати від одного пуп’янка ілюзії до наступного.

Свою версію «і що далі» спробую викласти максимально чесно в обладунках реалізму:
👇
https://www.youtube.com/watch?v=726dbZqN8c4

Пізнавальна довідка за 2024 рік про те, які види озброєнь найбільше експортує яка країна:

Бойові літаки
Це повністю вотчина США: 996 одиниць, тоді як друге місце посідає Франція зі 214 (відрив у 4 рази). На третій сходинці – Північна Корея (140).

Вертольоти
Теж безумовний лідер – США (342). Друга – Італія (26). Відрив – у 13 разів.

Кораблі
Тут перед веде трійка найбільших корабеловиробників Європи: Британія 29, Німеччина 26, Франція 22. Далі підтягується Китай (10).

Засоби ППО
Першість веде росія, далі США, третя Німеччина. Ізраїль із своїм залізним куполом – лише 4-й.

Танки
Абсолютний лідер - Північна Корея (916). Другий – Китай (500). Третя – росія (454). Вся вісь зла – на танках.

Бронетехніка
Очолює список Італія (1865). Майже стільки ж – США (1706) і Німеччина (1404).

Артилерія
Лідерство за Північною Кореєю (1203). Далі з відставанням удвічі – США (678).

Якщо хтось відівчора не мав часу та змоги переглянути мій домашній етер (а я старався донести порцію тверезої прогнозистики на противагу шмигалівській обіцянці відкрити 180 підземних шкіл, бо влада свідомо обирає стратегію підземного життя для наступних поколінь українців у той час, коли владоможці своїх власних дітей уже давно вивезли в Європу) – то ось коротка анотація тем, по яких я пройшовся:

- Чому розумні й зважені думки лишають після себе або мовчання, або срач,

- І що тепер: за відсутності державної стратегії в умовах програшної війни яким є найближче майбутнє,

- Якими тепер є цілі війни, якщо всі попередні остаточно стали недосяжними,

- Чому вихід США з війни загрожує українським містам апокаліпсисом,

- Чому сухопутна лінія фронту не має ніякого стосунку до відкритого для ударів неба,

- Чи є антидот проти роїв у 1000 безпілотників, які стануть реальністю в найближчі місяці,

- Чому Трамп безумовно правий, кажучи, що Зеленський уже не приносить жодної користі своєму народові
👉
https://www.youtube.com/watch?v=726dbZqN8c4&t=27s

Нині виповнюється 61 рік із дня смерті Джавахарлала Неру, першого прем'єр-міністра Індії, одного зі стовпів індійського національно-визвольного руху. Декілька висловів Неру:

• Тупик тішить тим, що змушує задуматися.
• Розміри – найбільш ненадійний критерій величі людини чи країни.
• Нема більших ворогів народу, ніж вихована колонізаторами інтелігенція.
• Слабкість завжди прикривається гучними фразами.
• Великі діла й маленькі люди зазвичай ідуть поруч.
• Мир – це не міжнародні відносини. Це не просто відсутність війни. Мир – це стан розуму.
• Довготривалий мир – доля тільки мирного народу.
• Наш головний недолік у тому, що ми більше схильні обговорювати щось, ніж робити це.
• Правда надто багатогранна, щоби хтось дозволяв собі думати, що знає всю правду.
• Теорію слід увідповіднювати реальності.
• Війна – це свідоме й наполегливе прививання людям ненависті й брехні.
• Єдиний шлях насолоджуватися життям – не боятися поразок.
• Лиш ті здатні відчувати життя, хто бував на краю смерті.
• Рани, завдані власноруч, завжди заживають повільніше.
• Успіху не досягають ті, хто постійно остерігаються наслідків.
• Людина, яка часто розказує про свої чесноти, має їх найменше.
• Будь-яка людина в кризовій ситуації чинить підсвідомо і лише потім вигадує виправдання своїм діям.
• Не розуміти минулого – це не розуміти теперішнього.
• Не можна змінити хід історії, повісивши всі портрети лицем до стіни.

Взаємостосунки між військовими і цивільними: два світи. Проблемне дослідження Групи «Рейтинг».

ДОВІРА до військових:
97% довіряють військовим на фронті
82% довіряють військовим у тилу

Кого ПОВАЖАЮТЬ українці:
92% воїнів на фронті
70% військових у тилу
Лише 19% ТЦК

Тобто: Фронтовик, щойно вернувшись із передової, автоматично втрачає 15% довіри і 22% поваги.

Українці визнають, що існує величезна проблема з:
70% з ТЦК
54% з непорозумінням між військовими і цивільними

Кому НЕ довіряють українці:
58% ТЦК
14% військовим у тилу
4% ветеранам

Позитивні риси військових:
1. Патріотизм 38%
2. Відданість 29%
3. Відвага 28%
4. Самопожертва 26%

Негативні риси:
1. Емоційна нестабільність 44%
2. Нездатність адаптуватися 34%
3. Відлюдкуватість 34%
4. Байдужість 14%
5. Нахил до жорстокості 11%

Коли люди зустрічають солдата на вулиці, вони відчувають:
79% вдячність
71% гордість
49% симпатію

Спектр негативних емоцій при зустрічі з військовим:
29% жалість
12% страх
10% байдужість
8% сором
5% розчарування

Дзеркальне питання: що відчувають військові до простих людей:
53% розчарування
30% вдячність
28% байдужість
26% гнів
15% сором
15% жалість

Що саме простих людей напружує в поведінці військових:
1. Вони агресивні
2. Вони постійно повчають
3. Вони носять зброю

Деркальне питання: а що військових напружує в поведінці цивільних:
1. Ухилянство
2. Слаба підтримка фронту
3. Ігнорування війни

З якими проблемами зіштовхнуться військові після війни:
65% психологічні розлади
57% підірване здоров’я
50% проблеми з пільгами
49% безробіття
49% низькі зарплати

Українці вважають, що держава:
74% не готова до адаптації воїнів
67% не виконує перед ними своїх зобов’язань

Тотальне обмеження руху до 50 км/год і штраф, починаючи з 51 – це така ж дурновата туфта, як і вся влада. За такою логікою чого б не вернутися до волів і фір, пересуваючись зі швидкістю слимака. Навіщо тоді сучасні маневренні автомобілі – якщо весь транспорт зведуть до анемічного повзання на швидкості 50 км/год?

Яким чином водій має миттєво збити швидкість до 50 при в’їзді в «населений пункт», який лише номінально таким є в більшості випадків, адже за відсутності автобанів більшість трас пролягають якраз попри села, де будинки за сотню метрів від автошляху, але цей відрізок формально трактується як населений пункт, і менти чомусь саме там, а не на потенційно-аварійних місцях, ставлять западлянку в вигляді радара, який не те що алогічний – він стоїть тупо для збору штрафів.

Сучасний світ – швидкий і динамічний. Не буде нормальна людина, яка поважає свій таймінг, ковиляти пів дня якісь нещасні 200 км, які у відношенні до здоровезних розмірів здоровезної країни є пшиком. Поїздка Київ-Львів за всіма правилами триватиме 9 годин. Це повний абсурд. Як і абсурд із-за кущів ловити на радар під час спуску або при самому в’їзді, коли фізично неможливо збити до 50.

Замість перетворювати трафік у черепаше тупцювання – треба розвести автошлях і пішохода на різні рівні. Для цього існують підземні переходи, надземні мости і кількарівневі естакади, які розрегульовують потоки автомашин й уникають перехресть з їх заторами і світлофорами.

Пішохід і авто мають мінімально перетинатися на одній горизонталі. Лише дебіл із метою тупого наповнення бюджету штрафами може перекинути всю країну в повільне, як карета з конями, 19 сторіччя.

Поліцейська держава – це коли для влади існує беззаконня й безкарність, а громадянам – штраф на штрафі. Хай би для початку оголосили, скільки й кому вони видали блатних спецномерів, які гасають як завгодно, бо їх нема в жодній базі.

Збитки від війни. Для охочих воювати вічно аж до стану руїн – офіційні підрахунки Світового Банку, Єврокомісії та ООН про шкоду, завдану війною.

• Пряма шкода – 176 млрд доларів.

• При теперішній інтенсивності 1 рік війни завдає збитків на 25 млрд доларів.

• 13% житлового фонду зазнали руйнувань.
• 2,5 млн домогосподарств постраждали.
• На 70% зросли пошкодження в енергетиці.
• 72% усіх збитків припадають (крім Донбасу, якого вже по суті нема) на Харківську, Запорізьку, Херсонську та Київську обл.

• 84 млрд доларів треба для відбудови житла.
• 78 млрд доларів треба для віднови транспортного сектора.
• 68 млрд доларів треба для енергетики.
• 64 млрд доларів треба для відновлення промисловості.
• 55 млрд доларів треба для сільського господарства.
• 13 млрд доларів – це витрати суто на розчистку руїн.

• На відбудову цьогоріч бракує 10 млрд доларів (їх нема).
• Торік на віднову житла Захід дав 1,2 млрд доларів.
• На гроші Заходу зремонтовано 2 тисячі км доріг.

• На цей рік донори виділили 7,4 млрд доларів, але це піде на пріоритетні статті видатків (освіта, медицина, енергетика). Вся соціяльна сфера країни існує на зовнішніх вливаннях.

От же ж гонять кляті журналюги, незаслужено ганьблять ясновельможного царя та його незамінну команду, поширють злісні наклепи, оббріхують месію, висмоктують із пальця всілякі небилиці, буцімто Портнов незадовго до свого вознесіння приїжджав до Києва не лише домовлятися собі про гробівець на Байковому, а також на аудієнцію з Рятівником Усесвіту та його найвищою свитою.

Не може такого бути. Огидні побрехеньки! Вороже іпсо! Визначні лідери сучасності, поводирі нації не могли за одним столом сидіти й перетирати важливі державні діла з державним зрадником, проти якого ведеться слідство.

Ну про що могли вони говорити, враховуючи, що з України Портнова в 2022 році випустив якийсь рендомний вуйко на пропускному пункті, а Банкова тут вопше ні до чого.

Обман, обман і ще раз обман – усі розповіді знаючих людей, що Портнов спільно з соратниками з найвищих кабінетів заробляв на непотраплянні під санкції певних фігурантів (така собі «торгівля загрозами»).

Брешуть і не червоніють ті, хто задається питанням: а як так можна приїхати в замуровану країну й спокійно вернутися до Мадрида без дзвінка від кого треба, для кого, аж страшно таке припустити, карні справи проти Портнова – всього лиш димова завіса для народцю, такого довірливого, такого наївного, ще й готового класти душу й тіло за всю зелену уринотерапію прямо в очі.

Санітарна зона. Ось у що росія перетворює харківське й сумське прикордоння – в сіру зону, понівечену й безлюдну, непридатну до життя.

Санітарною зоною для росії всі ці роки були днр/лнр. Поки наші мрійники верзли щось-там про колись-там повернення цих анклавів, кремль вельми успішно перетворив цю чорну діру в санітарну, заміновану й озброєну зону між собою й Україною, через яку до суверенних кордонів рф вже й не пролізти.

Та сама доля кується для прикордонної смуги Харківщини й Сумщини. На скільки зможуть зайти вглиб України (а де мінні поля, непрохідні фортифікації, рови з алігаторами?) – ця зона й стане сірою, аби нею віддалити розташування ЗСУ й уникнути прямого кордону лице в лице.

Путін уже другий рік навіть не приховує публічно, що йде за цим планом. 175 кв км утрачених територій за квітень - це і є заділ для майбутньої санітарної зони, яка буфером розділятиме державний кордон Мордору й Цивілізації.

Що найдивніше, повзучу втрату територій упритул не бачать члени гуртка «не віддамо ні п’яді землі». Зациклені на замріяних кордонах-1991 далі натхненно декламують старі й цілком правильні наративи, впритул не помічаючи зовсім протилежні процеси на землі.

Відповідаю чесно й без розцяцькувань та прикрашань на кожне поставлене питання:

- Яким намічається другий раунд перемовин із росією,

- Які вимоги знову викотить сильніша сторона,

- Чим обгрунтоване перебування мовно й культурно колонізованої України в списку сателітів москви,

- Чому путіну так розходиться на захисті своїх російськомовних соотечественников,

- Чому ворог виграшно грає темою «російськомовного поза росією»,

- Як мені уявляється тройнічок трамп-клоун-довбойоб
👇
https://www.youtube.com/watch?v=lxkkEOFDnRQ

Дефіцит робочої сили. Дані Інституту Стратегічних Досліджень.

• 75% працедавців відчувають дефіцит кадрів.
• Немає будівельників, робітників, токарів, електромонтерів, зварювальників, швачок, водіїв.
• На грані обвалу – медицина: через упосліджені зарплати нема сімейних лікарів, терапевтів, педіятрів, психіятрів, психологів, фізтерапевтів, медсестер, фармацевтів.

Як мобілізація вдарила по бізнесу:
85% працедавців утратили когось із працівників
41% втратили 10% персоналу
36% втратили 20% персоналу
48% втратили незамінних фахівців

Щоби втримати працівників, на що йдуть власники:
18% підвищили зарплату на 10%
43% - на 15%
21% – на 20%
5% – більше як на 20%
21% помагали працівникам з орендою житла
25% дозволяють працювати дистанційно.

• Жінки почали йти в суто чоловічі професії: деревообробка, насоси, машиніст крану, слюсар, верстати з програмним керуванням, машиніст підземних установок.
• Спецвакансій суто для ветеранів мізер: лише 10%.

Що планують підприємства на цей рік:
46% розширювати штат
88% підвищувати зарплату
33% збільшувати бюджети на навчання
24% вихід на нові ринки

Як малий (самозайнятий) бізнес буде втримувати персонал:
20% ростом зарплати
16% наймом пенсіонерів
14% наймом молоді
12% наймом жінок
9% наймом інвалідів

Чому жінки мало працевлаштовуються:
49% бо немає дитсадка
60% бо мушу забрати дитину до 17:00

Безробіття серед переселенців:
• Є 5 млн ВПО
• із них 42% – працездатні.
• Працюють лише 52% переселенців.

Грізно-педагогічний прес-реліз Сухопутних Військ про те, що «за перешкоджання роботі тецека українцям загрожує 8 років тюрми» - неповний, обрізаний і незавершений.

Кудись випав другий абзац (мабуть, із технічних причин, чи то через неуважність, чи то просто через невинний недогляд прес-службістів).

У ньому докладно описано, яке покарання передбачається законом за, наприклад, свідоме збиття ровериста бусом, чи за позбавлення свободи, чи за вилучення телефона й особистих речей, чи за утримування в підвалі без права на адвоката, чи за доведення до самогубства, чи за побиття в пропорції 3 бугаї на одного хлюпика, чи за інші веселі оказії.

Є ще й третій загублений абзац, в якому пояснюється, ЩО є робочим місцем вищезгаданого органу: кабінет, установа, офіс, службове приміщення – чи, можливо, стоянка під супермаркетом, чи паркінг перед житловим будинком, чи кафешка, чи пішохідна алея в парку, чи будь-яке людне місце просто неба теж уважається робочим місцем.

На загал, дуже хороший і правильний прес-реліз.

Російськомовні колонізовані недоумкувато бідкаються: і чого б це путін хоче їх до себе? А й дійсно: і чого б це росія хоче поглинути її-мовні території?

Ти ба. Ображаються колонізовані, коли їм толерантно нагадують «мова має значення» і взагалі дупля не ріжуть, що для путіна якраз язик і має значення.

І побіжать колонізовані далі слухати руский реп у бомбосховках. І далі виховуватимуть своїх отприсків мовою ворога, щоб отприски чулися своїми, коли їхньомовний ворог завітає в гості на танку.

І будуть скавчати колонізовані при кожній недоречній згадці про пароль «Паляниця», на якому ламаються щелепи в половини власної країни.

Ворог 300 років старався створити підставу для своїх грядущих загарбань у вигляді «російськомовного поза росією», аби росія ставала все більшою й більшою.

Але ж це не про наших. До чого тут наші.
👉
https://www.youtube.com/watch?v=lxkkEOFDnRQ