Останнім часом мені дуже складно даються тексти. І я вдячна всім редактор(-к)ам, які чекають, поки в мене народиться не просто набір слів, які вже десь лунали, а щось унікальне, нове та натхненне.

Саме таке відчуття було після перегляду фільму «Ти — Космос». Мені хотілося і плакати, і сміятися, і обіймати всіх навколо, а особливо авторів, у яких вийшло створити українську фантастику такого рівня.

Про те, як народилась ідея останнього вижившого у Всесвіті, складнощі створення та перші нагороди я розпитала режисера Павла Острікова та написала текст для VOGUE Ukraine.

З російського полону звільнили співзасновника Громадського радіо та Центру прав людини людини ZMINA Максима Буткевича.

Про це повідомив його тато Олександр Буткевич.

Йому зателефонували з Координаційного штабу і повідомили, що Макса обміняли і він вже на території України.
💛💙💛💙

Джерело: Чорний Лотос

Може і добре, що мене не кликали писати для нового друкованого видання про кіно «Кіно-Коло»

Головний приз «Молодості» у національному конкурсі журі присудили фільму «Лелеки завжди повертаються додому»

Моє інтерв’ю з режисеркою фільму вийшли достатньо класним, щоб я нагадала про нього: https://moviegram.com.ua/gala-koziutynska-interview/

Ну і як тут не думати про Римську імперію?
Насправді, чим більше я дивлюсь німих фільмів, тим сильніше мене вражає їх помпезність. Більше, ніж майже всі останні прем’єри.

CABIRIA, 1914

У книгах, в університеті та в кіношколі з режисури завжди чула про силу обмеженого часу. І це чи не перша режисерка, яка її мені показала. 

«Жінки — дивні створіння. Вони кажуть, що люблять, але чекають, щоб їх любили. Вони грають своїм тілом, а не живуть ним»

CLEO DE 5 A 7, 1962

Оце акторська гра! Оце режисура! Її сила у тому, як розповісти глобальне та історичне через одну родину, одну людину, одну історію кохання.

Але, звісно, через 100+ років дивитися ці 3 години важко. Після 2:30 — нестерпно. Хоча вартує цих страждань.

THE BIRTH OF A NATION, 1915

Гайді Клум надихнула нарешті подивитися цю милоту

E.T., 1982

Та це горор, а не Міадзакі. Але, як і завжди, його останній фільм про життя та прийняття у ній смерті

THE BOY AND THE HERON, 2024

Жак Одіяр підтримує Україну, але значно важливіше, що знімає мощне кіно.

Його кримінально-комедійний мюзикл «Емілія Перес» (досі в прокаті — біжіть), для мене особисто, один з найкращих фільмів року. І зірки так склалися, що вийшло цим поділитися з режисером особисто.

Втім, наша розмова — це не лише про мій захват фільмом, а і про чутливі моменти, що стосуються репрезентації чужого досвіду в «Емілії Перес» та про деякі творчі деталі.

Інтерв’ю тут

Не можливо описати одним кадром стан цілої країни за увесь тиждень

Цей один кадр:
BROKEN BLOSSOMS, 1919

Вже запланували похід в кіно на «Редакцію» з 28 листопада?

We are Malkovich.

Роздвоєння особистості чи наркотики? Коли в ходить такий сценарій як у Чарлі Кауфмана — це неважливо. Я в шоці. 

І вкотре переконуюсь, що 1999 рік — найкращий в історії кіно! Але цей фільм не вписується навіть у нього своєю прогресивністю

BEING JOHN MALKOVICH, 1999

Спілберг — чоловік, який дорого обходився студіям. Як не гвинтокрили, так динозаври, що намальовані у супер якості

JURASSIC PARK, 1993

Дивіться хороше кіно та не зневажайте жіночий досвід.

Повертаю рубрику #прокінопідїжу з подкасту «Опівнічний сеанс» про фільм «Білявка в законі».

У дитинстві він мені запав у душу. І довго я соромилась цього та вважала guilty pleasure. Але цей подкаст відкрив мені класні погляди та факти про силу цього фільму у бік фемінізму в нульові.

Слухала на Apple Podcasts

OST до якого фільму могла стати ця українська пісня:
«Спекотно» DOROFEEVA feat. OTOY

Єдина пісня, яка мені сподобалось в новому альбомі Наді, здається, могла би стати класним саундтреком до фільму SUNDOWN Мішеля Франко про нещадну спеку, що стає фоном для пристрастей у британській родині під час їхньої відпустки в Акапулько.

Цей фільм я дивилась у літньому потязі Чернівці-Львів, де не відкривалося жодне вікно. Тож, це був досвід 7Dx