Telegram Group Search
Піздец
Рік закінчується доволі цікаво. Головне - неочікувано.

Що Грузія, що Сирія.

Між ділом, на думку адміна, події в Сирії по динаміці дуже нагадують те що було в Афганістані.

Але будем бачит
Певно, почну поступово виставляти дописи з аналізом опитувалки. Для початку, що ми маємо по статистичних даних. Охоплення дописів з опитувалкою (не всі вони були репостами) було колосальне. Дякуємо всім, хто поширював ❤️

З тих, хто пройшов опитувалку – 91,3% донатять, 8,7% - не донатять. Чесно вважаю це похибкою аудиторії, оскільки ми не маємо бази номерів телефонів випадкових людей і мусили поширювати через суміжні і знайомі канали, з активною проукраїнською аудиторією. Тому результатами не здивована. З мінусів, при великому охопленні – ледве вдалося отримати 500 відповідей, гадаю, розуміємо, що це таки висвітлює значний елемент байдужості. Якби кожен там пройшов, то ми отримали б на виході трошки більше 150к відповідей. На жаль, немає змоги спитати людей, чому вони не заповнили форму, але звертаємо увагу, що середній рівень взаємодії з цим контентом – 0,33% (тобто менше 0,5% з аудиторії). Безпосередньо у нас на каналі це було 3,1% від аудиторії, вважатимемо то успіхом.

Заради кращого розуміння, проглянула активність на дописах зі зборами на каналах, що поширювали опитувалку. На жаль, висновок такий, що на дописах зі зборами – менше реакцій і взаємодій, аніж в середньому по контенту. Тобто на дописи зі зборами припадає 150-250 реакцій сумарно, коли як на умовних мемах може бути і по 1500-2000 реакцій. Ну і співвідношення кількості коментів, приблизно те саме.

Більше даних я звідси не витягну, бо це треба було б кожному підписнику в приват кидати питання, чого він форму не пройшов. Тому далі працюємо з інформацією саме з опитувалки.
Отож, з 500 заповнень форми ми маємо трохи більше 450 людей, що донатять. 44% – більше ніяк не долучаються. Це було питання з кількома варіантами відповіді, і по решті ми маємо непогану статистику, що люди знають багато способів долучитись:
🔹робити окопні свічки
🔸плести масксітки
🔹самостійно купувати медикаменти або іншу матеріальну допомогу
🔸поширювати не лише свої, але й інші перевірені збори
🔹відкривати дружні банки
🔸клепати дрони
🔹ремонтувати техніку
🔸здавати на регулярній основі кров
🔹задіювати власну техніку для потреб оборони (поліграфічний і 3д друк).

Від себе можу додати, що способом долучитись може бути також придбання благодійної продукції та відвідування благодійних заходів. Це такий собі непрямий донат. Допомога з виготовленням такої продукції або організацією таких заходів, якщо здійснюється на постійній основі – теж дуже корисна. Так, я про малювання тубусів або передачу рукоділля на благодійні аукціони, де збиратимуть донати. Туди ж і стріми зі збором донатів. Врешті-решт, ви можете купити ОВДП (як спосіб пасивного заробітку вони не заходять, там замалі відсотки, щоб покрити навіть інфляцію, хіба що ви влиєте туди величезну суму, тому це чисто як допомога армії).

Так шо цейво, креативність наше все. Якщо озирнетесь навколо – побачите купу можливостей долучитись до допомоги армії навіть маючи 0 грошів.

💠До речі, з інстаграму в опитувалку потрапила хороша відповідь щодо поширення зборів. Справа в тому, що дописи зі зборами в інст часто потрапляють у тіньовий бан і є дуже велика потреба, щоб із ними там взаємодіяли користувачі. Тобто якщо люди ставлять лайки, реакції на сторіс, репостять, коментують – зростають шанси, що контент побачить більша аудиторія (наприклад, він може потрапити в рекомендації). Тому так, якщо у вас є аккаунт в інстаграмі, НАВІТЬ якщо там підписано півтори каліки і ви вважаєте, що ніхто не задонатить – лайкніть допис зі збором, напишіть комент, закиньте собі в сторіс і буде вам щастя
Плюси бути українцем: пізнав апокаліпсис в 0 лєт і тепер все, що б не відбувалося у динамічному світі - для тебе норма і ресурс для мемів
Там, між іншим, про "національний кешбек" буря піднялася, що передаються данні державі. Тому адмін постарався і задовбав, власне, Дію.

Отаку відповідь маєм:

"Згідно з умовами програми, отримувачі допомоги відкривають для зарахування коштів спеціальний рахунок для виплат Національний кешбек і надають дозвіл на передачу даних лише щодо обраного самостійно поточного рахунку (за стандартом IBAN), платіжні операції за якими будуть аналізуватися на відповідність вимогам експериментального проєкту “Національний кешбек”.

Користувач надає дозвіл на передачу даних про транзакції з обраної картки виключно для нарахування кешбеку за програмою “Національний кешбек”.  

Банк передає дані лише про транзакції покупок товарів, що внесені до спеціального Переліку виробників і товарів відповідно до умов програми “Національний кешбек” в торгових точках, які також беруть участь в програмі.
Інформація про такі транзакції обробляється банком і передається для нарахування кешбеку в спеціально створену інформаційно-комунікаційну систему, яка належить Міністерству економіки, виключно для нарахування кешбеку за програмою “Національний кешбек”.

☝️Жодні рахунки, за якими отримувач не надав дозвіл, а також операції за ними, не підлягають аналізу чи передачі третім особам."

Думаєм
✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙
Там, між іншим, про "національний кешбек" буря піднялася, що передаються данні державі. Тому адмін постарався і задовбав, власне, Дію. Отаку відповідь маєм: "Згідно з умовами програми, отримувачі допомоги відкривають для зарахування коштів спеціальний рахунок…
Якщо простими словами: їм необхідно аналізувати дані по карточкам, щоб розуміти, що ви там накупили і що ви придбали ті товари, на які поширюється дія програми, щоб могти виплатити вам кешбек. Фактично, там просто видно, що ви купили товарів Made in Ukraine на певну суму і вам положено повернути трохи грошів на кешбеківську карточку
✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙
Якщо простими словами: їм необхідно аналізувати дані по карточкам, щоб розуміти, що ви там накупили і що ви придбали ті товари, на які поширюється дія програми, щоб могти виплатити вам кешбек. Фактично, там просто видно, що ви купили товарів Made in Ukraine…
Панове, бачу треба ще дещо сказати. Не плутайте "Зимову підтримку" (1000 грн) та "Національний кешбек". Це РІЗНІ програми і зараз ми говоримо саме про кешбек, а не про тисячу. Новина про розкриття інформації, з якої почався кіпіш, також стосувалася кешбеку, а не тисячі
Також вітаємо всіх причетниз з днем ракетних військ та артелерії
Нас попросили про продовження. Щоб не треба було далеко ходити в коментарі, опублікую і тут теж. Мова у новині про розголошення даних йшла про "національний кешбек". Як туди припасувалась "тисяча" (Зимова підтримка)? Вона нараховується на ту ж картку.

Чому? Тому що було попереджено, що підтримку можуть отримати тільки громадяни, що знаходяться в Україні. Відповідно, держава має виявити, чи отримувач допомоги тут знаходиться.

Не заперечую, що ми маємо підстави бути невдоволеними, що держава може нас "по айпі вичислить". Я через це довго не завантажувала Дію після її офіційного впровадження. Зрештою, там траплялись витоки даних. Тому ваше особисте ставлення до ситуації може бути різним.

Пояснення від Дії:

Програма «Зимова єПідтримка» також спрямована на підтримку українських виробників. Тому кошти зараховуються на картку Національного кешбеку, яка дозволяє витрачати їх саме на товари й послуги українського виробництва.

Таким чином, ви не тільки отримуєте фінансову допомогу, але й робите внесок у розвиток української економіки.


Тобто зв'язок між програмами іде через те, на що ви тратите гроші. Кешбек і "зимова підтримка" витрачаються на одне і те ж, тому поєднання їх на одній карточці - має сенс (але це різні програми, які передбачають аналіз різних видів даних). Нарахування кешбеку відбувається через аналіз даних з інших карток. А за рахунок карточки кешбеку держава контролює, на що ви витрачаєте цей кешбек і 1000 грн.

Так чи інакше, адміни просто відбиті і їм нічого не страшно, бо навіть коли все було у паперовому вигляді, а технології були значно менше розвинуті - державі цілком вдавалось ідентифікувати, відловлювати і карати людей (навіть ні в чому не винних), якщо на те була воля.

Ну і плюс професійне. Юристу не можна боятись держави, розбірки з нею його кормлять. У нас держава - це контрагент😅
Сьогодні, 5 грудня, традиційно відзначають Міжнародний день волонтера.

Знаєте, можна говорити що завгодно, але волонтерство — це ціле життя.

Вічні переживання: як закрити збір... Чи дійсно якісну допомогу ти надав... Чи достатньо її... А головне: "Чи встигне вона дійти до адресата, поки ще є до кого?".

Можна було б сказати, що це поклик серця. І це правда. Але так само правдою є те, що волонтерство — це голос душі, який постійно перегукується з тим гірким "все втрачено" і каже: "Давай, організовуй пацанам збір".

Волонтери — це надійний тил нашого війська. Ті, кому не байдуже. Ті, хто робить більше. Навіть тоді, коли вже немає сил.

Найбільша честь — бути причетним до цього. "Айдар", "Рубіж", 3 ОШБ... Безліч історій, сотні тисяч гривень на допомогу, які ми зібрали разом.

Можна було б сказати ще багато. Але ні, слова — пусті. Справи говорять самі за себе.

Щиро вітаємо всіх причетних із цим днем. Дякуємо КОЖНОМУ і КОЖНІЙ, хто причетний до цього дня. Наближаємо Перемогу РАЗОМ!

Слава Україні!
Сьогодні два свята — День Святого Миколая та День Збройних Сил України.

Склалося так, що всі українські діти просять Святого Миколая принести мир на нашу землю. Але щоб принести цей мир, він шле свої молитви та благословення нашим захисникам — Збройним Силам України.

Дякуємо вам за ваш подвиг і жертовність. Тим, хто в строю, і тим, хто вже приєднався до Небесного Легіону та звідти захищає Україну. Дякуємо і вітаємо всіх причетних!

Слава Україні!
📊Продовжимо щодо даних по донатам.

Цікаво, що розрив між тими, у кого сума донатів збільшилась і тими, у кого вона зменшилась – не такий великий як очікувалось. Збільшилась сума донатів у 21,2% людей, а зменшилась – у 30,3%. При цьому 37,4% - сума не змінилась. 7,1%, на жаль, припинили донатити протягом останніх півроку. Основними причинами як зростання так і зменшення суми донатів є зміни доходу, що, загалом, передбачувано.

❗️Зважаючи на зростання податків, введене з 1 грудня, а також потенційні ініціативи з оподаткування крипти та жорсткішого підходу до контролю обігу коштів, передбачаю, що суми донатів будуть надалі зменшуватись. Тому, можливо, треба буде змінити фокус, наприклад, на матеріальну допомогу та на благодійні заходи/товари, щоб людина за донати таки могла щось отримати. Чесно передбачаю, що значення матеріального стимулу для отримання донатів може найближчим часом зрости у зв’язку із збільшенням цінності грошей для цивільних людей.

📈Серед тих, у кого сума донатів зросла: у 39% причина – зростання доходу, 6,5% - вступ близької людини до армії, 26,5% - це емоційні та ідейні причини (крім того ще трохи більше відсотка обрали варіант «інше», але записали туди саме емоційні причини). 5,4% донатять тому, що є цікаві розіграші. Попри те, що хтось може бути з цим морально не згоден – необхідно врахувати такий момент, бо йдеться про відносно значну частку донатерів (особливо зважаючи на те, що розіграші мають нижню межу участі, як то 100 або 200 або й більше грн). Цікаво, що серед тих, у кого сума донатів зменшилась, частка тих, хто це зробив через відсутність цікавих розіграшів – також 5,4%.

📉Зниження доходу призвело до зменшення донатів у 52,7% випадків. Відтак ми повертаємось до другого абзацу і беремо до уваги, що дохід сильно впливає на донати. І дохід, вірогідно, буде зменшуватись. Крім, власне, податків, враховуємо також інфляцію і як наслідок – здорожчання товарів. Так що треба буде викручуватись із ситуації.

Із загальних рекомендацій я б надала такі:

🔹Давати на розіграш продукцію локального бізнесу – дуже круто, але водночас, бізнес - це бізнес і він не буде працювати лише на волонтерських засадах. Навіть виробники дронів не дають їх безкоштовно і, на жаль, не можуть давати, бо їм деталі і матеріали їм теж треба купувати. Тому, вважаю, що якщо умовний бізнес дає щось на благодійних засадах, то було б коректно дати йому щось взамін – наприклад, промоушн аби рядовий громадянин потім міг щось там придбати.
🔸Якщо йдеться про благодійну лекцію або іншу особисту послугу (наприклад, майстер-клас), то теж варто з людиною, яка це надає – обговорити можливості фідбеку. Якщо отримується від когось благодійна послуга, то варто цю людину покормити, щоб у майбутньому вона мала можливість повторити те саме ще раз.

Більш індивідуалізована взаємодія та способи вдячності, звісно, залишатимуться на розсуд і залежно від ресурсів конкретних волонтерів.
У суспільстві, як я вважаю – передбачувано, уже є деяка недовіра до волонтерів. Із позитивного – схоже, у нас сформувались групки, де є перевірені волонтери та їх донатери. Тобто попри недовіру до незнайомих волонтерів – це не впливає на донати аж так катастрофічно, як могло б, оскільки багато хто має тих, кому може довіряти. Не вважаю, що це погано, адже дійсно, за роки війни в Україні з’явились і функціонують волонтерські організації із відповідною репутацією та відомим іменем. Цілком нормально більше довіряти волонтерам, що мають відповідний бекграунд і правадять свою діяльність на постійній основі не перший рік.

Я б сама насторожилась, якби у грудні 2024 року побачила збір від волонтерів, котрі до цього ніколи не займались зборами і ніде не світились саме як волонтери з відповідним іменем.

🤔На опитувалці недовіра до волонтерів є у 65 респондентів, тобто 13%. Із них причини: 41 відповідь – зростання кількості викритих шахрайських зборів, 7 – особисті конфлікти, 27 – недовіра до кінцевих отримувачів, 10 – загальне розчарування, 3 - вважають збори неефективним способом допомоги. Крім того є індивідуалізовані відповіді як от «тцк на волонтерських бусах». Є невдоволення з точки зору відсутності «нормальної звітності». Під нормальною звітністю мається на увазі публічне розкриття усіх донатів, зокрема, для підтвердження зібраної суми, щоб уникнути випадків зняття частини коштів з банки «в тиху».

Оскільки я вже писала пост на таку тематику, то прикріпляю посилання на нього.

Якщо коротко, на мій погляд – такий спосіб звітності може нанести велику шкоду (і насправді є не зовсім легальним). Це дуже чутливе питання, бо публікуючи у відкритий доступ дані про ВСІ донати навіть у формі таблиці, ви показуєте, що є люди, котрі задонатили умовно 10 000, а є ті, хто задонатив 1 грн. Волонтерам не відомо, який у людини майновий стан, та хто вона така, коли як побачивши, наскільки «незначний» її внесок у загальній статистиці – донатер може просто психологічно розчаруватися.

Я також публікувала тут опитування, чи варто показувати на каналі усі донати. Додаю його, щоб кожен міг ознайомитись з результатами. Вбачається, що якщо волонтер проводить адекватний діалог, викладає звіти та є доступним для зв’язку – довіра до нього залишається високою і без таких крайніх заходів.

Вважаю, що маленькі донати від великої кількості людей – нічим не гірше за великі донати від меншої кількості людей. Крім того, кидаючи невеликі суми волонтерам, яких ви ще не зовсім добре знаєте, але які викликають у вас довіру – ви зменшуєте психологічні ризики і тривогу для себе.

Ми з адміном якось збирали донати офлайн і нам кидали невеликі суми по 20-50 грн. Ми показували, що звіт можна буде побачити тут на каналі, але було помітно, що без більшого знайомства люди не будуть одразу вкидувати тисячу чи більше і це цілком нормально. Якщо ви волонтер і у вас на даному етапі з’являються нові донатери – то це загалом круто.
Усіх причетних вітаємо з днем сухопутних військ
Давно щось на каналі постів не було. І якраз так співпало, що в голові крутиться одна думка, про яку сьогодні й напишу.

Власне, поговоримо про кризу ідентичності, роль ідентичності в житті людини та чому вони набирають усіляких химерних форм.

Чому криза ідентичності переслідує сучасну людину?

Перенасичення інформацією та її легкодоступність стали одними з головних причин такого явища. Людина, опинившись у постійному потоці даних, часто задається фундаментальним питанням: “Хто я?”. У цьому хаосі вона губиться, намагаючись знайти себе, але нерідко знаходить викривлену або химерну версію.

Пошук істинного “Я” — це вічна потреба людини. Екзистенційний запит на сенс існування залишається сталим, але його реалізація значно ускладнюється через інформаційний шум і надлишок вибору.

Роль інформації в сучасній сакральності

Інформація формує сучасні уявлення про сакральне. Будь-який контент, майстерно поданий аудиторії, може стати частиною її сакрального сприйняття. Проте ключова відмінність сучасного сакрального в його клаптиковості: людина зшиває різнобічні джерела в мозаїку, що часто містить суперечливі елементи.

Таким чином, людина не втрачає здатності відчувати сакральне, але шукає його в повсякденному. Те, що раніше вважалося буденним, стає для когось значущим, але цей вибір часто формується несвідомо. Індивід лише обирає, які клаптики додати до своєї уявної ковдри ідентичності.

Чому стара модель програє?

Традиційна модель передачі цінностей та сенсів поступається новим. Сучасні “сакральні” моделі виграють за рахунок яскравості та прив’язки до “тепер”. Вони здатні логічно об’рунтовувати себе і здаються більш актуальними для сучасної людини.

Простий приклад: корпоративна культура, з її правилами та ритуалами, часто сприймається серйозніше, ніж релігійні обряди чи традиції. Обидва феномени — ритуали належності, що формують ідентичність, але перше видається більш привабливим у контексті сучасного світу.

Що далі?

Чи може ця клаптикова ковдра ідентичності стати цілісною? Це залежить від самої людини. Однак варто запитати себе: чи не ідеалізуємо ми людей минулого, вважаючи їх більш цілісними та гармонійними?

Світ змінюється, і з ним змінюються форми та моделі ідентичності.
✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙
Давно щось на каналі постів не було. І якраз так співпало, що в голові крутиться одна думка, про яку сьогодні й напишу. Власне, поговоримо про кризу ідентичності, роль ідентичності в житті людини та чому вони набирають усіляких химерних форм. Чому криза…
Я б додала до цього "хто я?" ще "для чого це все?". Принаймні, зі спостережень видається, що на фоні загальної втоми багато хто з нас втратив мотивацію та прагнення чогось досягати. Це зараз не про війну, загалом багато енергійних людей навіть за кордоном, яких я знала, стали більш апатичними. Можливо, глобальний світ більш непередбачуваний та різноманітний і вже немає відчуття однозначності, не зрозуміло, який шлях приведе до бажаного результату. Та й навіть цей "бажаний результат" більше не такий чіткий. Бо є вся ця купа "нюансів", "неоднозначностей" і подібного. Складно сформувати якесь таке однозначне чітке бачення і ще складніше довести, що воно логічне або "правильне".

Наприклад, в суспільстві багато статей про потребу відмовитись від ідеї "успішного успіху", бо це веде тільки до психічних порушень. Також ідея того, що "тебе достатньо", "ти і так ок". Ні, ну я не відкидала б це повністю, бо якщо людина вважає себе просто поганою в усьому, жалюгідною і неприйнятою - то вона не особливо то схоче розвиватись, бо вирішить, що проблема в ній самій, а не в її діях. Однак через такий інфопростір ми часом губимо свої цілі чи відмовляємось від них, бо певно вони "надто нереалістичні" (до речі, гляньте, як у нас поступово в суспільстві змінюється уявлення про перемогу).

На мою думку, проблема ідентичності в тому, що вона не може належно сформуватись просто з зовнішніх впливів та обставин. Тоді це дійсно мозаїка, яка ще не ясно чи підходить людині і чи справді є корисна. Однак її можна сформувати за рахунок цінностей та характеру (що включає роботу над собою). Маючи цінності ми робимо вибір базуючись на них. Не маючи цінностей ми робимо вибір орієнтуючись на популярність, думку інших, страхи, гроші - на будь-що загалом. У такому разі не ми визначаємо свою особистість, а її визначають замість нас. Ну і, можливо, тому й настає криза.

Не зовсім уявляю, як можна знайти мотивацію і бажання щось робити, не маючи внутрішнього розуміння мети та базового уявлення про себе і свої погляди. Дуже багато справді важливих рішень люди ухвалювали тому що відчували, що "так правильно".

А ось далі вже треба говорити про надособистісний рівень, щоб розуміти як корелюють цінності індивіда та цінності групи та як із цим працювати у мінливому світі
✙splendoris ⁣ △pparent⁣✙
Я б додала до цього "хто я?" ще "для чого це все?". Принаймні, зі спостережень видається, що на фоні загальної втоми багато хто з нас втратив мотивацію та прагнення чогось досягати. Це зараз не про війну, загалом багато енергійних людей навіть за кордоном…
До речі, якщо вже говорити на прикладах, то в мене були питання до себе «а чого я взагалі веду цей канал» (особливо, коли пан адмін припинив цю діяльність), якщо тут небагато підписників, у мене мало часу на створення контенту, а сам контент рідко залітає. Умовно кажучи, якщо я припиню вести цей канал – глобально нічого не зміниться. Однак, це саме правдиво і для великих каналів та навіть цілих соцмереж.

І все ж таки, для мене це доволі цінний ресурс. Навіть якщо я не можу викладати багато дописів, я все ще можу їх готувати і кидати на канал, а ви вже самі можете вирішити, чи є певний допис корисним. Навряд чи є можливість робити дописи на всі важливі теми, або робити так, щоб усі дописи були однаково важливі для підписників. Якщо ж певний матеріал виявиться таким, - то я це побачу по тому, що ви на нього відреагуєте. Інша ж інформація може бути вузькопрофільна, така, що не знаходиться зараз на виду і може губитися в шумі. І все ж, яка різниця? Я можу все одно її висвітлити і дати на ваш розсуд. Якщо я не в змозі охопити усе, то я все ще можу хоча б відмовитись від вкидування дописів на важливі теми без ресьорчу, просто щоб висловитись.

Тому відповідь на питання «нащо я ще веду канал» - «тому що мені так хочеться».

Як бачимо, останнім часом кількість дописів від адміна – зросла, привітаємо його з поверненням, він бубік. У мене тим часом, окрім роботи намітився ще один величенький проект, у якому вже є майже 500 сторінок, але це все ще далеко від завершення (ну, принаймні я додаю туди по 3-4 сторінки в день, побачимо чи він вміститься у 1000 сторінок для початку). Можливо, все ж залишу його на тиждень, щоб доробити дописи по волонтерці.
Відправили з пані адміншею набір базової медицини для цивільних херсонщини
Хвилинка лагідної українізації

Знаєте традицію – залишати на Різдво місце для випадкових гостей або для душ предків? У нас якось так вийшло, що буквально щороку до святкування долучається людина, яка формально не належить до родини (друзі молодшого покоління).

Раніше цього не було – маючи дуже велику родину – всі просто збиралися в прабабусі або в когось зі старших родичів і відбувалось таке традиційне закрите святкування, куди сторонні не потрапляли (технічно місце було, бо це теж традиція, але посеред міста зазвичай рандомні люди не приходять пожувати за чужим столом). Однак, на жаль, старше покоління потрохи відходить, молодші – виїжджають за кордон, і вже кілька років звичного святкування на 100500 родичів уже немає. І от одного разу на святкування втрапив пан адмін. Відкрилось вікно Овертона, але вийшло непогано.

У нас Різдво – це така масштабна доволі подія. Кілька днів всі займаються майже виключно підготовкою до нього: прибрати, попрати, красоту навести, 12 страв приготувати (ми буквально тремо мак на кутю макогоном у керамічній макітрі), поставити дідуха (який в принципі стоїть довше ніж я живу). При чому, все відбувається не за принципом «так робила моя бабця, а до того – її бабця», а з поясненням чому так і як так склалось. Тобто це є реально існуюча традиція, котра не припинялась і не переривалась, зокрема і в Сибірі у депортації. Ми нічого не відновлюємо, бо все уже є.

Водночас, люди, котрі потрапляють на цю підготовку і святкування – ті, у кого, з якихось причин аналогічна традиція не склалась або була втрачена. Мені подобається дивитись як вони беруть участь, дізнаються для себе щось нове і бачать, що воно не є чужим. Місця, де збереглися Різдвяні традиції, доводять, що ми маємо справу з цілком живою культурою, а не якоюсь нещасною, притлумленою, давно забутою, «вигаданою леніним». Що це не всякі вузькопрофільні спеціалісти-етнографи намагаються займатись некромантією і підіймати з могил древні ритуали, щоб довести відмінність українців від кого б то не було. Ми маємо ці традиції не для того, аби відрізнятись, а тому що вони історично і культурно склалися та мають для нас значення. До того ж, не лише в умовних Карпатах.

Якщо вам пощастило бути носієм традиції – не соромтесь ділитись з іншими, якщо ж у вас традиція не склалась або була втрачена і ви хочете її створити чи відновити – не соромтесь долучатись. І не забувайте підтримувати і допомагати тим, завдяки кому ми можемо передавати ці традиції в майбутнє.

З Різдвом Христовим!
2024/12/26 20:39:41
Back to Top
HTML Embed Code: