RomPonomarenko

Вчора Зеленський оголосив, що ЗСУ контролюють понад 1250 квадратних кілометрів Курської області та 92 населені пункти. Проте головна новина з Курщини інша – ЗСУ близькі до того, щоб повністю оточити російське угрупування в Глушковському районі. Наразі знищено всі три мости через річку Сейм та дві понтонні переправи, які росіяни навели. До повного закриття котла нашим військам залишається пройти ще біля 5 кілометрів. Максимальна оцінка сил противника, які можуть потрапити в оточення, до 3000 вояків. Серед них поступово шириться деморалізація: саме звідти відоме відео, де ахматівці мародерять магазин мобільного зв’язку.

Ну і найбільш популярне питання – чи варто взагалі було лізти в Курську область, коли не зупиняється наступ ворога на Донбаському фронті? Так, потрібно. На Донбасі наступ противника триває, але повільно, і з дуже великими втратами для нього. Становище там для нас складне, але цілком контрольоване.

Тепер більшість своїх резервів росіяни скеровують саме на Курщину, а не на Донбас. Ба більше, вони змушені знімати війська з інших ділянок Східного фронту. Перенесення бойових дій на територію РФ неминуче послабить російські війська на території України, хоча відразу це може бути і не відчутно. До того ж, російська територія – це зараз єдиний сектор фронту, де ЗСУ можуть здійснювати маневрені операції, захоплювати територію та брати значні кількості полонених. А не сидіти місяцями в безперспективній обороні, поступово згораючи.

І головне. Контроль над територією противника є гарним козирем на будь-яких перемовинах. Також це дуже добре для міжнародного іміджу нашої країни. Недарма всі наші західні партнери з розумінням ставляться до українського наступу, хоча важко уявити таке сприйняття ще рік тому. Нинішня війна – це нестабільне поєднання сильних емоцій, політичної доцільності та удачі. При чому на всіх рівнях, від мікро, до макро. І це грав в довгу, в якій важливий кожний нюанс.

www.group-telegram.com/us/RomPonomarenko.com/1063

17.7K viewsRoman Ponomarenko, Aug 20 at 08:49

Вчора Зеленський оголосив, що ЗСУ контролюють понад 1250 квадратних кілометрів Курської області та 92 населені пункти. Проте головна новина з Курщини інша – ЗСУ близькі до того, щоб повністю оточити російське угрупування в Глушковському районі. Наразі знищено всі три мости через річку Сейм та дві понтонні переправи, які росіяни навели. До повного закриття котла нашим військам залишається пройти ще біля 5 кілометрів. Максимальна оцінка сил противника, які можуть потрапити в оточення, до 3000 вояків. Серед них поступово шириться деморалізація: саме звідти відоме відео, де ахматівці мародерять магазин мобільного зв’язку.

Ну і найбільш популярне питання – чи варто взагалі було лізти в Курську область, коли не зупиняється наступ ворога на Донбаському фронті? Так, потрібно. На Донбасі наступ противника триває, але повільно, і з дуже великими втратами для нього. Становище там для нас складне, але цілком контрольоване.

Тепер більшість своїх резервів росіяни скеровують саме на Курщину, а не на Донбас. Ба більше, вони змушені знімати війська з інших ділянок Східного фронту. Перенесення бойових дій на територію РФ неминуче послабить російські війська на території України, хоча відразу це може бути і не відчутно. До того ж, російська територія – це зараз єдиний сектор фронту, де ЗСУ можуть здійснювати маневрені операції, захоплювати територію та брати значні кількості полонених. А не сидіти місяцями в безперспективній обороні, поступово згораючи.

І головне. Контроль над територією противника є гарним козирем на будь-яких перемовинах. Також це дуже добре для міжнародного іміджу нашої країни. Недарма всі наші західні партнери з розумінням ставляться до українського наступу, хоча важко уявити таке сприйняття ще рік тому. Нинішня війна – це нестабільне поєднання сильних емоцій, політичної доцільності та удачі. При чому на всіх рівнях, від мікро, до макро. І це грав в довгу, в якій важливий кожний нюанс.

BY RomPonomarenko