В видавництві «Локальна історія» вийшла друком книга сучасного польського історика Пйотра Маєвського «Коли спалахне війна». Це захопливий аналіз міжнародної кризи, який вирував навколо Чехословаччини в 1938 році, прямим наслідком якого стала Мюнхенська угода, один із трьох тріумфів нацистської дипломатії. Це не нудний опис історичних фактів, а жива історія, в якій події розглядаються через постаті історичних фігур різного штибу. Від крупних гравців – Бенеша, Генлейна, Бека, Чемберлена, Даладьє чи Гітлера, до фігур рангом поменше, на кшталт капітана чехословацької армії Едмунда Кальмара чи місцевого політика Рудольфа Берана. Тому це живо, цікаво, багато в чому повчально. І одночасно, актуально для нинішнього часу.
Тодішня міжнародна криза багато в чому нагадує сьогодення. Україна покладає величезні надії на західні демократії, так само як і чеські очільники 86 років тому. В свою чергу ці демократії, і тоді, і зараз, будують свою політику на бажанні уникнути масштабної війни в Європі, до якої вони абсолютно не готові. Саме тому примара «нового Мюнхену» наразі постійно вітає в повітрі.
Крім міжнародної політики, автор майстерно окреслив внутрішній стан багатонаціональної держави Чехословаччина. Оточена хижими сусідами, ця країна немала внутрішньої єдності. Намагання уряду з повагою ставитись до національних меншин останні сприймали невдячно. Ліберальну політику уряду сприймали як належне, проте кожний утиск (тобто дії, скеровані на укріплення держави), запам’ятовували надовго. Доходило до того, що нерідко шкодили державі, на користь своїх національних країн. Наприклад, армійські офіцери угорського походження добровільно йшли на співпрацю з німецькими чи угорськими спецслужбами, безкоштовно передаючи їм секретну інформацію.
В видавництві «Локальна історія» вийшла друком книга сучасного польського історика Пйотра Маєвського «Коли спалахне війна». Це захопливий аналіз міжнародної кризи, який вирував навколо Чехословаччини в 1938 році, прямим наслідком якого стала Мюнхенська угода, один із трьох тріумфів нацистської дипломатії. Це не нудний опис історичних фактів, а жива історія, в якій події розглядаються через постаті історичних фігур різного штибу. Від крупних гравців – Бенеша, Генлейна, Бека, Чемберлена, Даладьє чи Гітлера, до фігур рангом поменше, на кшталт капітана чехословацької армії Едмунда Кальмара чи місцевого політика Рудольфа Берана. Тому це живо, цікаво, багато в чому повчально. І одночасно, актуально для нинішнього часу.
Тодішня міжнародна криза багато в чому нагадує сьогодення. Україна покладає величезні надії на західні демократії, так само як і чеські очільники 86 років тому. В свою чергу ці демократії, і тоді, і зараз, будують свою політику на бажанні уникнути масштабної війни в Європі, до якої вони абсолютно не готові. Саме тому примара «нового Мюнхену» наразі постійно вітає в повітрі.
Крім міжнародної політики, автор майстерно окреслив внутрішній стан багатонаціональної держави Чехословаччина. Оточена хижими сусідами, ця країна немала внутрішньої єдності. Намагання уряду з повагою ставитись до національних меншин останні сприймали невдячно. Ліберальну політику уряду сприймали як належне, проте кожний утиск (тобто дії, скеровані на укріплення держави), запам’ятовували надовго. Доходило до того, що нерідко шкодили державі, на користь своїх національних країн. Наприклад, армійські офіцери угорського походження добровільно йшли на співпрацю з німецькими чи угорськими спецслужбами, безкоштовно передаючи їм секретну інформацію.
The regulator took order for the search and seizure operation from Judge Purushottam B Jadhav, Sebi Special Judge / Additional Sessions Judge. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. As such, the SC would like to remind investors to always exercise caution when evaluating investment opportunities, especially those promising unrealistically high returns with little or no risk. Investors should also never deposit money into someone’s personal bank account if instructed. Telegram has become more interventionist over time, and has steadily increased its efforts to shut down these accounts. But this has also meant that the company has also engaged with lawmakers more generally, although it maintains that it doesn’t do so willingly. For instance, in September 2021, Telegram reportedly blocked a chat bot in support of (Putin critic) Alexei Navalny during Russia’s most recent parliamentary elections. Pavel Durov was quoted at the time saying that the company was obliged to follow a “legitimate” law of the land. He added that as Apple and Google both follow the law, to violate it would give both platforms a reason to boot the messenger from its stores.
from us
