Telegram Group Search
Сьогодні міжнародний день гір. Так що ось вам фото мене на горі, це Непал, Коло Аннапурни, 2016 рік.
Там ми побачили вперше диких яків. Ви спитаєте мене, як там як? І я відповім: як як як.
Forwarded from ⚕️Рудий (Gretsch)
Бойовому побратиму дуже потрібна кров
Група 1 -
Можливо це врятує йому ногу.

Киів
Микола координатор +380 93 400 41 17


@ginger114
Цікаво, це тільки у мене так чи це масове явище поваленої імунки внаслідок трьох років постійного стресу? Я хворію майже нон-стоп, за рік це вже десь сьомий чи восьмий раз. При цьому я вважайте що зожник, не бухаю, не курю, їм всякі вітаміни і корисну їжу. Але ж це якась жесть, постійно якісь грві, кашель, горло, і так по колу з перервами на пару тижнів. Може просто навколо ходить якесь розмаїття різних бацил і я ними всіма по черзі хворію? Може треба піти свічку в церкву поставити? Може це москальські шпіони мене труять "новичком"? Гадки не маю, але цей дебільний стан істоти із соплів та хрипів мене відверто дістав. Я зазвичай хворію раз, ну максимум два рази на рік. А в цьому році легше порахувати місяці, коли не було режиму бацили. Через це я не можу ходити нормально по-людськи в гості чи до себе запрошувати. А всі концерти проходять на якихось кінських дозах ліків, щоб просто виповзти на сцену і щось просипіти в мікрофон.
Окремо обідно, що це в більшості випадків навіть не якась повноцінна шняга типу корони чи грипу з температурою і галюнами від лихоманки, яким перехворів і молодець. А просто нудний затяжний нежить, якому не видно кінця.
Пипець якийсь, злить неймовірно.
Картина 19 сторіччя – Фолкулаки на Цвинтарі.
Косплей на неї можна побачити 21 грудня в Малій Опері, Київ. Осьо квитки
https://secure.wayforpay.com/payment/nevertep_21_12_24?fbclid=IwY2xjawHI9PFleHRuA2FlbQIxMQABHRe8uoYwy0dw1Mrihmof9IQi-Y9PM0--PVQrLs0MX8fLVNUlrV43eaKPLA_aem_nev0X609zW5AfKLk7N0O1w
Надєнька записала щось файне! Йой.
Ну шо, курва час настав!

Сьогодні пʼятниця 13те, і час поділитися чимось мощним.
Можна було б сказати , що я нарешті виповзаю з кубла у світ - але це, скоріш, навпаки, про повернення додому, до себе.
Так як вумний текст мені все одно в голову не лізе, перейду зразу до вдячностей.

For making all this magic possible thanks to these awesome people:
-to dear brother Eadward for believing in me and encouraging me
-to my dear friends who believed in me
-to Jacob Hee Lund for recordings
-to Schobe for being ready to jump in this crazy adventure, for even more recordings and this crazy mixing job
-to Chris for his help and support
-and my personal Santa Claus looks like Finn Jansen (he actually looks like a black metal Santa 😆). I had a pleasure to witness all his sound work while he did mastering. And from this moment a real magic came into my life.

Особлива подяка Косівському ринку, друзям, невипадковим випадковостям, Фра (за справжні автентичні дукачі, коралі, бурштини й баламути. Одним махом набили ціну в кадрі на цілий спадок 😁 відчувати це на своїй шиї - щось абсолютно неймовірне і непоясненне), Мілі і Строкатій Сороці - за старовинну вишивану сорочку. Скаженим котам Ларіоновим та їх готовності підірватися і знімати кліпа за один день, коли за дві години робиться те, на шо зазвичай у людей ідуть місяці.

Я відчуваю сильний звʼязок з цією піснею, вона вубше планувалась інакшою - але коли шось живе своє життє і має свій мощний розвиток - тебе, в принципі, ніхто не пита 😁

А назву проджекта за мене уже придумали друзі, коли почали мене якось називати.

*вжух*

Zelenaya Dubrovonka (Green Oak Forest) - old Ukrainian song.

Recorded by Jacob Hee Lund, Daniel Schobert
Mixed by Daniel Schobert at kraken audio
Mastered by Finn Jansen at Rörström Audio

Filmed by KERNEL VISION PRODUCTION
Director of Photography: Mykyta Larionov
Editor, Colorist: Alina Larionova

Кидаюсь фоткою у цей пост, і посиланням у коменти (шоб у стрічці сі появило). А наступним постом уже одрепощу самий кліп (бо всі ми знаємо, як гуняво фейсбук показує у стрічці прямі посилання).

#nadinkomusic

https://youtu.be/DKTB4MWk_SQ?si=NgS34kyYqMfsIITy
Ясно
Forwarded from \/\/.|).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
ТЕРМІНОВИЙ ЗБІР КОШТІВ ЛЕГІОНЕРУ НА МАШИНУ.

Голові Миколаївського осередку Центурії терміново потрібні 200.000 гривень для придбання машини задля виконання бойових завдань на Харківському напрямку. Кожна наша гривня стає кроком до перемоги.
Посилання на банку.⬇️
На автівку

🎯Ціль: 200 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/698Bh72FRF

💳Номер картки банки
5375 4112 2052 1277

Долучайся до лав Центурії, ставай творцем світлого майбутнього української нації. 🦾.

Миколаївська Центурія в соціальних мережах:
▫️Instagram
▫️TikTok
Стільки днів у полоні диявольської сови 🥲🥲🥲
Just sayin
Одна з речей, яка мене харить в контексті війни, це насильницький злам парадигми, в якій нас ростили і виховували книжки і фільми. Типу, є якісь літературні тропи, за якими все має відбуватися. Герой довго і важко працює, але в кінці неодмінно отримує винагороду. Зло підступно атакує, але потім воно покаране, а добро влаштовує паті. Зараз щодня бачиш навкруги купу історій, де речі йдуть неправильним ходом. Діти вмирають раніше за батьків, жорстокі і підступні уйобки часто лишаються безкарними, добрі герої важко працюють, але отримують ніхуя.
Я розумію, що світ мені нічого не винен, і що "гуманістичне суспільство" це чудова рожева мрія, а в реальності світ це жорстке пойобане місце. Але я сумую за власною вірою в "правильний хід речей".
Нещодавно передивлявся кліп Емінема Mockingbird. Кліпу 20 років, думаю, всі його бачили, а якщо ні – то це сімейна хроніка про його малих дівчаток під щемкий текст-звернення до старшої, Хейлі. Емінем читає про те, як він важко працював, щоб мати музичний контракт, аби дати малим краще життя, і що через це він постійно сварився з їхньою мамою, яка згодом кинула родину. Це дуже сумний, але водночас дуже крутий маніфест любові батька до доньок. Невдовзі після перегляду кліпу я прочитав новину із дуже милою фоткою – донька Емінема, та сама Хейлі, показує йому УЗД своєї майбутньої дитини і каже, що він стане дідом. І у нього таке обличчя в цей момент... Мене це сильно вразило. Бо це і є той троп, та парадигма, якої нас вчили і як має бути – герой багато страждав і пройшов крізь складні випробування, але потім здобуває найвище щастя: донька, яку він так любив і якій в певному сенсі замінив маму, приходить до нього і повідомляє, що вона сама стане мамою.

Може текст мій здається трохи сумбурним і ідея неявна, та я просто хочу сказати, що дуже сумую за добрими літературними тропами в реальності. Нам зараз доступний тільки троп про помсту – он підірвали на росії самокатом генерала. Це важливо і потрібно, уйобки мають страждати. Але від цього я відчуваю тільки злорадство, а не радість. Я хочу відчувати радість, як від новин про Емінема. Але на довгі роки вперед тільки злорадство мені доступно, бо жорстокість росіян лишила нам тільки літературні тропи про "прєступлєніє і наказаніє".
https://youtu.be/S9bCLPwzSC0?feature=shared
Навздогін до минулого посту. Справедливість, або її примарна тінь, має тепер таку форму. Бо невідомо, чи дістане саме тих, хто заподіяв болю нам, чи якихось рендомних корейців, для яких це, можливо, буде благом і позбавленням мізерного життя в тиранії.
Фото взяті у Жені Слоньонка.
Пишуть, що загинула Джейн Духопельникова. Ми з нею неодноразово дико сралися в інтернеті, але вона була подругою моїх друзів і хорошим волонтером. І я сиджу в шоці і розумію, що людина може бути сто разів "не моя", але якщо вона з тусовки своїх, то втрата все одно вражає. Доброго їй посмертя, співчуваю дуже всім, хто її знав і дружив.

В обозримому колі напередодні Йолю пішла якась жахлива хвиля смертей: домашні тварини, люди. Наче темний час забирає своє і намагається загасити якомога більше світла.

Тримайтесь один одного, будь ласка, діліться світлом і не згасайте.
Чомусь всі друзі з Ірландії завжди дарують мені світло в тій чи іншій формі 🖤 Дякую!
А також за несподіваний дарунок з далекої Австралії.
Навіть коли я не можу побачити світ, світ бачить мене 🖤 відчуваю вдячність!
Йоу, друзі і друзесси, кияни, киянки і гості міста, якщо РАПТОМ ви ще не знаєте або дивом пропустили, що в суботу на одній сцені буде фолко-двіж з американи, ірландщини та української традиції, то цейво, тойво, осьо
Наснилося, що ми з ZWYNTAR поїхали виступати у Нью-Йорк, USA, і на наш концерт прийшов Трамп, тому що "кантрі це музика республіканців".
Фу, блєт, ну дякую, хоч пітун не наснився. Ймовірно, він не слухає кантрі, на моє щастя.
2025/01/01 09:28:03
Back to Top
HTML Embed Code: