Forwarded from Темний бік Києва
Я все відкладала, щоб написати це сюди, але все ж таки треба.
На війні, під час виконання бойового завдання, загинув Артем — другий адмін та ідейний натхненник створення цього каналу.
Без нього більшості моїх вилазок чарівними їбенями просто би не було. Багато фоток з них досі лежать в архівах мого телефону, і біс його зна, чи вистачить мене їх викласти.
Без Артема лишились троє його дітей. Тут я покладу банку старшої доньки, яка займається організацією похорону.
Це взагалі не той досвід, який варто отримувати в 19 років, але так вже сталось. Малій тепер самій якось вигрібати це доросле життя.
🔗 https://send.monobank.ua/jar/4EGcMBoM4t
💳 4441 1111 2367 5302
Обіймайте своїх близьких. Ніколи не відкладайте цього.
На війні, під час виконання бойового завдання, загинув Артем — другий адмін та ідейний натхненник створення цього каналу.
Без нього більшості моїх вилазок чарівними їбенями просто би не було. Багато фоток з них досі лежать в архівах мого телефону, і біс його зна, чи вистачить мене їх викласти.
Без Артема лишились троє його дітей. Тут я покладу банку старшої доньки, яка займається організацією похорону.
Це взагалі не той досвід, який варто отримувати в 19 років, але так вже сталось. Малій тепер самій якось вигрібати це доросле життя.
🔗 https://send.monobank.ua/jar/4EGcMBoM4t
💳 4441 1111 2367 5302
Обіймайте своїх близьких. Ніколи не відкладайте цього.
Поки виглядає так, що в павільйон всі бажаючі завтра можуть не влізти!
Тому маю такі пропозиції:
1. Я в будь-якому разі збираюся робити ще й неформальну презентацію книги, ймовірно у Сквоті десь у травні. Тож якщо завтра боїтеся не потрапити на оце все, не хвилюйтеся 🖤 ще буде.
2. Якщо завтра ви прийдете і виявиться, що потрапити туди аж ніяк, то дочекайтеся мене – я після офіційної частини вилізу з гітарою назовні, знайду лавочку і виконаю вам ті ж 5 пісень і 10 віршів 😁
Тому маю такі пропозиції:
1. Я в будь-якому разі збираюся робити ще й неформальну презентацію книги, ймовірно у Сквоті десь у травні. Тож якщо завтра боїтеся не потрапити на оце все, не хвилюйтеся 🖤 ще буде.
2. Якщо завтра ви прийдете і виявиться, що потрапити туди аж ніяк, то дочекайтеся мене – я після офіційної частини вилізу з гітарою назовні, знайду лавочку і виконаю вам ті ж 5 пісень і 10 віршів 😁
Дивлячись на те, що зараз робить США, я чогось без зупинки прокручую в голові куплет Джонні Кеша з пісні Man in black:
And I wear it for the thousands who have died
Believin' that the Lord was on their side.
I wear it for another hundred-thousand, who have died
Believin' that we all were on their side.
And I wear it for the thousands who have died
Believin' that the Lord was on their side.
I wear it for another hundred-thousand, who have died
Believin' that we all were on their side.
Друзі, у П'ятому павільйоні другий поверх, двері ті, що обличчям до центрального входу до ВДНГ!
А то тут навігація богічна.
А то тут навігація богічна.
Forwarded from Солдат Сонце 💙💛
‼️Госпітальєри потребують нашої з вами підтримки! російські злочинці дощенту знищили базу батальйону з усім майном та технікою, що були в ній.
📝 Яна Зінкевич: Я ніколи не показувала назагал свої емоції, навіть тоді, коли переживала найстрашніші дні свого життя після аварії та втрачаючи друзів, але зараз вперше не зможу стриматись.
Покидьки. Злочинці. Виродки без моральних правил. Кати. Вбивці. Окупанти. Людожери.
росіяни обстріляли сьогодні вранці Павлоград. Загинули діти, загинули мирні люди, знищено мирні домівки.
Знищено дощенту нашу базу батальйону з усім майном та технікою, що були в ній.
Вони знову влучили в саме серце. Перекреслили 10 років роботи тисячі людей. Вбили цивільних. Невинних, які просто жили, варили ранкову каву, сміялись. Планували завтра зі своїми діточками.
Їхнє "завтра" не настане. Їхнє "сьогодні" обірване жорстоким обстрілом.
Ми були точкою тепла, порятунку, допомоги, людяності. Наша база прихистила не одного парамедика і військового, вона була прихистком для переселенців, для усіх жертв війни, зрештою, навіть для поранених тваринок знаходилось місце у нашому спільному домі.
Там було ціле наше насичене любов'ю і єдністю життя, а тепер - попіл, руїни, скло і тиша, яка кричить невимовним болем.
Там була пам'ять про наших полеглих Госпітальєрів, артефакти їхнього безцінного життя і подвигу, яких теж уже нема.
Це не просто війна. Це геноцид. Навмисне знищення всього, що робить нас людьми. І кожен удар по цивільних і медиках - це ще один доказ, що ворог боїться не зброї, а нашої людяності.
Але ми не стали попелом, ми стали яскравим вогнем, який тепер палає з іще більшою силою. В цій силі криється і відвага рятувати, і бажання помсти ворогові.
Я оголошую новий збір на 20 мільйонів гривень для нової бази батальйону Госпітальєри.
Якщо ви прочитали цей пост, поширте його друзям. Не залишайте нас в біді. Тільки з вашою підтримкою ми можемо рятувати далі. Нам зараз надзвичайно важко, як не було ніколи до цього.
Але у нас є ви. І з вашою підтримкою ми впораємось. У нас є злість, у нас немає бажання зупинятись. І навіть такий страшний удар не зможе поставити нас на паузу, росії не вдасться перемогти, навіть забравши у нас все дощенту.
Вдячна кожному Госпітальєрові, який зараз тримається. Напишіть їм слова підтримки ,вони заслуговують на це як ніхто сьогодні.
Госпітальєрам
На нову базу Госпітальєрів
🎯Ціль: 20 000 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2QrD4xoAsb
💳Номер картки банки
4441 1111 2372 2070
📝 Яна Зінкевич: Я ніколи не показувала назагал свої емоції, навіть тоді, коли переживала найстрашніші дні свого життя після аварії та втрачаючи друзів, але зараз вперше не зможу стриматись.
Покидьки. Злочинці. Виродки без моральних правил. Кати. Вбивці. Окупанти. Людожери.
росіяни обстріляли сьогодні вранці Павлоград. Загинули діти, загинули мирні люди, знищено мирні домівки.
Знищено дощенту нашу базу батальйону з усім майном та технікою, що були в ній.
Вони знову влучили в саме серце. Перекреслили 10 років роботи тисячі людей. Вбили цивільних. Невинних, які просто жили, варили ранкову каву, сміялись. Планували завтра зі своїми діточками.
Їхнє "завтра" не настане. Їхнє "сьогодні" обірване жорстоким обстрілом.
Ми були точкою тепла, порятунку, допомоги, людяності. Наша база прихистила не одного парамедика і військового, вона була прихистком для переселенців, для усіх жертв війни, зрештою, навіть для поранених тваринок знаходилось місце у нашому спільному домі.
Там було ціле наше насичене любов'ю і єдністю життя, а тепер - попіл, руїни, скло і тиша, яка кричить невимовним болем.
Там була пам'ять про наших полеглих Госпітальєрів, артефакти їхнього безцінного життя і подвигу, яких теж уже нема.
Це не просто війна. Це геноцид. Навмисне знищення всього, що робить нас людьми. І кожен удар по цивільних і медиках - це ще один доказ, що ворог боїться не зброї, а нашої людяності.
Але ми не стали попелом, ми стали яскравим вогнем, який тепер палає з іще більшою силою. В цій силі криється і відвага рятувати, і бажання помсти ворогові.
Я оголошую новий збір на 20 мільйонів гривень для нової бази батальйону Госпітальєри.
Якщо ви прочитали цей пост, поширте його друзям. Не залишайте нас в біді. Тільки з вашою підтримкою ми можемо рятувати далі. Нам зараз надзвичайно важко, як не було ніколи до цього.
Але у нас є ви. І з вашою підтримкою ми впораємось. У нас є злість, у нас немає бажання зупинятись. І навіть такий страшний удар не зможе поставити нас на паузу, росії не вдасться перемогти, навіть забравши у нас все дощенту.
Вдячна кожному Госпітальєрові, який зараз тримається. Напишіть їм слова підтримки ,вони заслуговують на це як ніхто сьогодні.
Госпітальєрам
На нову базу Госпітальєрів
🎯Ціль: 20 000 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2QrD4xoAsb
💳Номер картки банки
4441 1111 2372 2070
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
Дякую дуже усім, хто сьогодні прийшов послухати вірші і підписати книжечки, було трохи сумно, але дуже душевно 🖤 ви котики хороші.
Чупакабра дуже вам дякує за збір 🖤🖤🖤
Я розумію, що всі мої спостереження це результат виключно власного досвіду, що все поза бульбашкою може бути не так, але ось ділюсь думками.
Я читаю іноді якісь відомості з росії, не в сенсі новин, а в сенсі того, як там взагалі справи. І я бачу, що війна з нами зробила їх гіршими. Якісь доноси, якісь п'яні жахливі вбивства від "учасників есвео". Цікаво було про Бурятію: буряти раніше були дуже відкритими і гостинними, а тепер стали підозрілими і бояться спілкуватися із незнайомцями (туристами тощо), тому що остерігаються "помсти від українців".
Тим часом, в Україні за останні роки я навпаки спостерігаю, що набагато більше в побуті стало привітності, доброзичливості, люди частіше допомагають один одному і просто роблять якісь милі дрібниці типу сказати один одному комплімент чи побажати гарного дня. За пару днів мені:
- в метро рендомний дідусь сказав, що у мене красиві татуювання (а років 7 назад якийсь дід теж в метро сказав, що я через них, як зечка, і ніхто заміж не візьме)
- в магазині жіночка за прилавком, побачивши, що я не можу обрати, якось дуже по-домашньому сказала: а візьміть ось огірочки, їх тільки-тільки відкрили! Вони дуже класні, ми самі беремо, ось спробуєте і точно скажете, що наче бабуся робила! – і потім вона мені наклала їх в судочок і трохи заговорницькі прошепотіла: - Я вам самі маленькі повибирала, вони найкращі!
І таких речей дуже багато навкруги. Бачу, як у старенької бабусі із квітами часто люди не купують квіти, але дають 20 гривень просто так. Бачу, як допомагають ветеранам на візках, поступаються місцем військовим і літнім людям, як молодь захоплено читає книги в метро і на лавочках, як люди, які можуть не бути ввічливими і нічого привітного не казати все одно кажуть, просто тому, що якось так у нас стало прийнято.
І ні, справа не в Києві, я багато буваю в інших містах і бачу багато добра скрізь.
Але звісно, може то у мене замилена оптика 🥲
Я читаю іноді якісь відомості з росії, не в сенсі новин, а в сенсі того, як там взагалі справи. І я бачу, що війна з нами зробила їх гіршими. Якісь доноси, якісь п'яні жахливі вбивства від "учасників есвео". Цікаво було про Бурятію: буряти раніше були дуже відкритими і гостинними, а тепер стали підозрілими і бояться спілкуватися із незнайомцями (туристами тощо), тому що остерігаються "помсти від українців".
Тим часом, в Україні за останні роки я навпаки спостерігаю, що набагато більше в побуті стало привітності, доброзичливості, люди частіше допомагають один одному і просто роблять якісь милі дрібниці типу сказати один одному комплімент чи побажати гарного дня. За пару днів мені:
- в метро рендомний дідусь сказав, що у мене красиві татуювання (а років 7 назад якийсь дід теж в метро сказав, що я через них, як зечка, і ніхто заміж не візьме)
- в магазині жіночка за прилавком, побачивши, що я не можу обрати, якось дуже по-домашньому сказала: а візьміть ось огірочки, їх тільки-тільки відкрили! Вони дуже класні, ми самі беремо, ось спробуєте і точно скажете, що наче бабуся робила! – і потім вона мені наклала їх в судочок і трохи заговорницькі прошепотіла: - Я вам самі маленькі повибирала, вони найкращі!
І таких речей дуже багато навкруги. Бачу, як у старенької бабусі із квітами часто люди не купують квіти, але дають 20 гривень просто так. Бачу, як допомагають ветеранам на візках, поступаються місцем військовим і літнім людям, як молодь захоплено читає книги в метро і на лавочках, як люди, які можуть не бути ввічливими і нічого привітного не казати все одно кажуть, просто тому, що якось так у нас стало прийнято.
І ні, справа не в Києві, я багато буваю в інших містах і бачу багато добра скрізь.
Але звісно, може то у мене замилена оптика 🥲
Непроплаченої реклами пост 😁 це моя подруга Ольча, вона запускає тритижневий марафон із самомасажу, я теж думаю приєднатися (тим більше, там дуже приємна ціна).
Forwarded from Добрі вправи
Дякую, всім за підтримку.
Запускаю курс :)
Старт: 30 квітня, вже у цю середу
Курс для тих, хто прокидається втомленим
⸻
21 день м’яких, науково обґрунтованих вправ для обличчя, шиї та голови, які змінюють відчуття себе вже зранку.
Це не марафон краси і не ще один виклик «будь продуктивною».
Це про рух, який дає легкість та ясність у голові. Про просту звичку — піклуватися про себе 10–15 хвилин на день.
Без болю. Без тиску.
Будемо разом робити:
— самомасаж шиї та голови (від болю та напруги)
— м’які вправи для обличчя (від втоми, набряків, для овалу)
— роботу з щелепою (при бруксизмі, стисканні, клацанні)
— вправи для очей і голови (від перенапруги, «гулу в голові»)
— вправи для розслаблення трапеції (щоб опустити плечі)
— зміцнення м’язів (щоб ефект тримався довше)
Будуть 2 тарифи:
Базовий та Індивідуальний
Ціна на цей курс з великою знижкою, так як це мій перший курс онлайн
Якщо вам цікаво і готові приєднатись, пишіть в коментарях і я скину детальну інформацію
Запускаю курс :)
Старт: 30 квітня, вже у цю середу
Курс для тих, хто прокидається втомленим
⸻
21 день м’яких, науково обґрунтованих вправ для обличчя, шиї та голови, які змінюють відчуття себе вже зранку.
Це не марафон краси і не ще один виклик «будь продуктивною».
Це про рух, який дає легкість та ясність у голові. Про просту звичку — піклуватися про себе 10–15 хвилин на день.
Без болю. Без тиску.
Будемо разом робити:
— самомасаж шиї та голови (від болю та напруги)
— м’які вправи для обличчя (від втоми, набряків, для овалу)
— роботу з щелепою (при бруксизмі, стисканні, клацанні)
— вправи для очей і голови (від перенапруги, «гулу в голові»)
— вправи для розслаблення трапеції (щоб опустити плечі)
— зміцнення м’язів (щоб ефект тримався довше)
Будуть 2 тарифи:
Базовий та Індивідуальний
Ціна на цей курс з великою знижкою, так як це мій перший курс онлайн
Якщо вам цікаво і готові приєднатись, пишіть в коментарях і я скину детальну інформацію
Як давній фанат і місцями навіть виконавець неофолку, я не можу не репостнути цей шедевр.
Головний рабин України записав неофолк трек до Трампа
https://youtu.be/okwgco8IMHM?feature=shared
Головний рабин України записав неофолк трек до Трампа
https://youtu.be/okwgco8IMHM?feature=shared