Пішла брудна гра!!!
(Чесно, клянуся, це повний експромт 😁😁😁)

Пацани які пішли протестувать проти геїв, ви не на ту адресу пішли!!!!!!

Якщо тут є любителі Vampire the Masquerade, то ви мене зрозумієте. В світі купа є фільмів про Камарілью, а про Шабаш прям мало. І ось раптом знайшлася така перлина – новий фільм Sinners. Зрозуміло, що він зроблений не за VtM-системою чи сетінгом, але упирі-реднеки там прям вельми Шабаш-стайл 🖤 ну і музично це дуже хороше кіно, лайк.

Не Жвунтар, а Жвинтар, ну!
🖤🖤🖤

Поки сиджу в коридорі, з'явивсь час почитати стрічку, і там багато душевних постів про день батька. Ну, багато і сумних, на жаль. Але все ж більшість із класними спогадами. Від цього мені прийшло в голову, а яку ж з історій я асоціюю з татом? Ну, типу, є море хороших (сподіваюсь, що і буде ще), де тато мене підтримував, чи вчив чомусь, чи ми співали разом, то яку обрати?
І чомусь одразу згадалася одна. Це було в дуже ранніх 2000х. Мені треба було їздити на якісь курси, чи інгліша, чи чогось такого. І ось я їду додому, вечір, і пішов жахливий дощ. Просто неймовірна злива. А у мене ані парасолі, ані плащика. І я розумію, що мені треба вилізти з автобуса, пройти метрів 500 до зупинки тролейбуса, якийсь час його почекати... Мобілки на той час у мене ще не було, аби попередити, що я затримаюсь десь в переході і перечекаю дощ. Думаю, ну, щоб батьки вдома не хвилювалися, фіг із ним, пробіжу якось із картонкою над головою.
І ось я в гівняному настрої і в передчутті промокнути до трусів і промочити всі конспекти виходжу з автобусу.
І бачу на зупинці тата з великою парасолькою. Він подивився за прогнозом, що буде велика злива, і приїхав за скількись кілометрів на тролейбусі мене зустріти на пересадці. Як вже було сказано, мобілок не було і точного часу, коли я їхатиму, він не знав. Тож він хвилин сорок простояв в очікуванні.
Мені здається, він уже і не пам'ятає цю історію, але для мене це було і лишається якимось неповторним моментом абсолютної любові. Я не дуже хороша дитина і рідко кажу батькам, як я їх люблю. Але я люблю. І пам'ятаю всі оці дрібниці.
Я дуже сильно співчуваю всім, у кого не було батька або був такий, що краще би і не було. Знаю, що у мене в чаті багато тат, і прошу – коли маєте змогу, демонструйте малим свою любов вчинками. Не подарунками чи грошима. А ось такими історіями, які ваше дитя пам'ятатиме завжди.

У мене десь над домом наче перегони бензопил 🤤

Я дивлюся іноді канали в ютубі, де люди знаходять дуже засрані хати і безкоштовно їх прибирають. Зазвичай у господарів якесь фізичне чи психічне захворювання, через що дім перетворюється на помийку. Але ось ці волонтери прям класно все прибирають і в процесі дають багато корисних порад.
Мені ці відео дуже допомогли, бо через важку депресію в домі був срач і не було сил прибирати. А такі відео дуже мотивують. Найчастіше дивлюся дівчину з Фінляндії, Аурі. І в якийсь момент під черговим відео дай думаю напишу комент із вдячністю.
Пишу (текст приблизний, був написаний англійською): "Привіт, Аурі, дякую тобі за твої відео. Я з Києва, його постійно бомблять, і через те у мене не було бажання прибирати в хаті. Думаю, який сенс це робити, якщо в будь-яку мить може прилетіти ракета. Але твої відео дали мені натхнення. Прибирання дає мені відчуття контролю. Навіть якщо я загину, то зроблю це в чистій кімнаті. Ніяка психологічна чи фізична атака росіян не завадить мені жити гідно. Спасибі тобі за цю мотивацію!“
В коментарях мені відповіло англійською дуже багато людей. Всі дуже співчували, а глядачі із США ще й вибачалися за дії свого президента.

Але якась жінка залишила коментар російською, всього одне слово.
"Поплачь"

Для мене в цьому лаконічному коментарі відкрилася безодня змістів та сенсів. Навіть не знаю, чи є сенс тут їх описувати, думаю, ви самі їх відчуваєте.
Для мене це уособлення емпатії більшої частини населення росії. І ознака того, із чим ми насправді маємо справу.

Маємо боротися щодня, поки росія існує.

До речі, друзі, маю дві чудові новини і одну ще кращу!
Дві чудові: ми з вами закрили збір на акуми для Мари (Бронко) і великий допоміжний збір Цвинтаря для медслужби Азова! (В четвер розіграш двох переможців буде)

Новина ще краще: від завтра матиму ще один збір на 50к для Щедрика, а потім ще два цвинтарних на тому тижні десь.


🥲🥲🥲🥲🥲🥲🥲🥲🥲
Аааааа
😭😭😭😭😭

Всідайтеся зручненько, дітки, розкажу вам історію!
Є в ЗСУ є полк безпілотних систем Яструби. У полку безпілотних систем Яструби є батальйон Щедрик. У батальйону Щедрик є підрозділ Практика. У підрозділа Практика є Ендрю. У Ендрю є банка, яку дуже треба наповнити гримнями. У банки Ендрю є допоміжна банка для того, аби особисто мені було простіше колядувати у вас бабло.

Як казали у книжці про Вархамєр Сороктисяч, у похмурій темряві майбутнього є тільки їбучі збори на війну. Бо переживши весь цей треш, ми вже не маємо ніякої змоги програти чи здатися. Тому будь ласка, наповніть цю баночку. Для того, аби великі машинки були полагоджені і знову вивозили великі дрончики і крила працювати, розвідувати і знищувати ворога.
Не забудьте підписуватися, якщо кидаєте не з Моно, бо буде розіграш крила!

Якщо хочете відкрити допоміжну на будь-яку суму, я дам вам контакт Ендрю.
Дякую вам за ваші гривні і репости, а також лайки і моральну підтримку.

Знаю, що вже купу разів юзався цей прийом, але тільки подумайте, що цей канал на 2к читачів міг би закрити цей збір, якби кожний кинув всього 23 грн.
Лишилося зібрати 46к
https://send.monobank.ua/jar/3Hu9mLzB9w

Росіяни за останні дні знищили пару складів з ліками і поцілили у видавництво патріотичної літератури. Я маю абсолютну впевненість, що це було зроблено цілком свідомо. Тобто вони переключилися із більш-менш захищених об'єктів типу електростанцій чи заводів на абсолютно цивільні об'єкти, і далеко не рендомні.