Поки світ повертає вправо, в рф знову криміналізували 282 статтю - за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Колись вона була повністю криміналізована , але в 18 році путін вирішив зробити подачку місцевим субпасіонаріям і впаяв за неї спочатку адмін покарання.
Що я можу сказати… мільчаков, готуй дупу.
Колись вона була повністю криміналізована , але в 18 році путін вирішив зробити подачку місцевим субпасіонаріям і впаяв за неї спочатку адмін покарання.
Що я можу сказати… мільчаков, готуй дупу.
Forwarded from SOKOLOVA
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Поговорила з головою рекрутингу 3 ОШБР Сліпом.
Про Трампа, Зеків в ЗСУ, мобілізацію і домовленості з рашею. Говоримо тут.
https://youtu.be/D6X_VjcU060
Про Трампа, Зеків в ЗСУ, мобілізацію і домовленості з рашею. Говоримо тут.
https://youtu.be/D6X_VjcU060
Катастрофа мобілізації повʼязана з відсутністю державної ідеології і, як наслідок , запиту суспільства не на чоловіка, який готовий захищати свою Родину і свій дім, а на офісника, кримінальщика, схематозніка або чергового чиновника корупціонера.
Одним з кістяків 3 штурмової стала організація «Центурія». Саме молоді хлопці з Центурії, не маючи жодного бойового досвіду на початку повномасштабки приймали бойову посвяту в Гостомелі, Горенці і Мощуні.
Багато з них загинуло у боях за Запоріжжя, Бахмут, Авдіївку, Борову. Багато продовжують боронити Україну.
Саме хлопці з Центурії були молодою кровʼю для полку «Азов» весь період існування організації. Багато з них загинуло за Маріуполь.
Саме хлопці з Центурії у лавах «Кракена» не дали окупувати Харків, а у лавах 98 батальйону ТРО «Азов Дніпро» захистили напрямок Великої Новосілки від прориву.
А ще є історія з Черніговом, коли друг Школа, будучи пораненим разом з хлопцями з Центурії залишався ледь не єдиним оплотом надії для міста.
Сьогодні в мене є велика шана для Служби Безпеки України, яка в одних рядах з нами нищить ворога. Є великий кредит поваги і довіри до Василя Малюка, який ділом довів що СБУ може працювати на національні інтереси, а не комерційну складову.
Тому звертаюсь в першу чергу до нього.
Сьогодні Чернігівську управу очолює Олексій Лях. У своєму листі до Чернігівської ОВА Лях фактично називає організацію «Центурія» організацією радикального спрямування, яку росія використовує для розвідувально-підривної діяльності і прирівнюю її до «молодої гвардії більшовиків-ленінців», шавок з «прямої дії», неонацистів з оргаганізації «маньяки культ вбивств», іншими нацистськими проросійськими організаціями.
Сьогодні «Центурія» є одним зі стовпів правильного виховання української молоді, але не на думку Ляха. Для нього правильне виховання це «Слово пацана».
Крім того , у перелік організацій потрапити представники інших структур , які сьогодні захищають Україну - «Суспільство майбутнього», «Традиція і порядок», «Права Молодь», «Гонор», інші проукраїнські організації.
Моя думка про Ляха що він або зрадник України, який відтворює російські наративи, або далекий від реальності космонавт. В обох випадках, - людина не достойна перебувати в лавах СБУ.
Прошу Василя Васильовича вжити заходів. Прошу не сприймати мій допис, як накат на СБУ, до якої я сьогодні маю безпрецедентну повагу .
Прошу підтримки і розголосу.
Одним з кістяків 3 штурмової стала організація «Центурія». Саме молоді хлопці з Центурії, не маючи жодного бойового досвіду на початку повномасштабки приймали бойову посвяту в Гостомелі, Горенці і Мощуні.
Багато з них загинуло у боях за Запоріжжя, Бахмут, Авдіївку, Борову. Багато продовжують боронити Україну.
Саме хлопці з Центурії були молодою кровʼю для полку «Азов» весь період існування організації. Багато з них загинуло за Маріуполь.
Саме хлопці з Центурії у лавах «Кракена» не дали окупувати Харків, а у лавах 98 батальйону ТРО «Азов Дніпро» захистили напрямок Великої Новосілки від прориву.
А ще є історія з Черніговом, коли друг Школа, будучи пораненим разом з хлопцями з Центурії залишався ледь не єдиним оплотом надії для міста.
Сьогодні в мене є велика шана для Служби Безпеки України, яка в одних рядах з нами нищить ворога. Є великий кредит поваги і довіри до Василя Малюка, який ділом довів що СБУ може працювати на національні інтереси, а не комерційну складову.
Тому звертаюсь в першу чергу до нього.
Сьогодні Чернігівську управу очолює Олексій Лях. У своєму листі до Чернігівської ОВА Лях фактично називає організацію «Центурія» організацією радикального спрямування, яку росія використовує для розвідувально-підривної діяльності і прирівнюю її до «молодої гвардії більшовиків-ленінців», шавок з «прямої дії», неонацистів з оргаганізації «маньяки культ вбивств», іншими нацистськими проросійськими організаціями.
Сьогодні «Центурія» є одним зі стовпів правильного виховання української молоді, але не на думку Ляха. Для нього правильне виховання це «Слово пацана».
Крім того , у перелік організацій потрапити представники інших структур , які сьогодні захищають Україну - «Суспільство майбутнього», «Традиція і порядок», «Права Молодь», «Гонор», інші проукраїнські організації.
Моя думка про Ляха що він або зрадник України, який відтворює російські наративи, або далекий від реальності космонавт. В обох випадках, - людина не достойна перебувати в лавах СБУ.
Прошу Василя Васильовича вжити заходів. Прошу не сприймати мій допис, як накат на СБУ, до якої я сьогодні маю безпрецедентну повагу .
Прошу підтримки і розголосу.
Forwarded from Инсайдер UA
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❗️Сегодня на Ставке обсуждалось формирование новых корпусов в ВСУ. Будем и дальше усиливать армию, боевые бригады - масштабируем, — Зеленский
Подписаться на Инсайдер | Прислать контент
Подписаться на Инсайдер | Прислать контент
Пороха відсторонили від участі в засіданнях Ради. Дрібниця, а приємно 🥳
До речі, петицію про запровадження санкцій можете підписати за посиланням.
До речі, петицію про запровадження санкцій можете підписати за посиланням.
petition.president.gov.ua
Про запровадження санкцій проти одного із засновників забороненої
Партії регіонів Петра Порошенка Електронні петиції — Офіційне…
Партії регіонів Петра Порошенка Електронні петиції — Офіційне…
Forwarded from БЕССМЕРТНЫЙ (Бессмертный)
Цікаво, але дуже сумно…
Я, як і дуже багато добровольців з інших країн воюєм цю страшну, кляту війну вже 3 рік. І вже 3 рік, як життя стало від части лотереєю. Я вже пишу навіть без перекладача, та знаю дуже багато про Україну,та її історію. Та саме важливе, проживаю найскладніші часи поруч з її народом. Але скрізь стільки часу, та прожитого, ми добровольці не маємо навіть жодних, самих елементарних прав в Україні.
Маючи квиток ЗСУ все на що ми заслуговуємо, це лише легально знаходитися на території України. Так сказати «мілітарі віза».
Не маємо можливості навіть отримати-замінити посвідчення водія, термін дії якого закінчився через 10 років після отримання. І коли ми рухаємося на бойові завдання ,на нас складають дуже великі штрафи, за те, що не маємо посвідчення, але і дурню ясно, що через те що воюємо в Україні за ПРАВДУ, ми вороги окупаційній владі Беларусі за номером 1. І заміна посвідчення буде коштувати довічним увʼязненням, чи смертною карою. Але війна триває і чиновники її не будуть воювати, а воювати треба.
Наші Родини не мають прав отримати картку банку, маючи тимчасове посвідчення про реєстрацію. І ще дуже-дуже багато чого.
Так, ми тут не за звання, та медалі, не за подяки та поклони, ми тут по зову Серця та Совісті, тількі жахливо, коли це працює лише в один бік, та через 3 роки пекла МИ ДОСІ НЕ МАЄМО ЖОДНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ!
Я, як і дуже багато добровольців з інших країн воюєм цю страшну, кляту війну вже 3 рік. І вже 3 рік, як життя стало від части лотереєю. Я вже пишу навіть без перекладача, та знаю дуже багато про Україну,та її історію. Та саме важливе, проживаю найскладніші часи поруч з її народом. Але скрізь стільки часу, та прожитого, ми добровольці не маємо навіть жодних, самих елементарних прав в Україні.
Маючи квиток ЗСУ все на що ми заслуговуємо, це лише легально знаходитися на території України. Так сказати «мілітарі віза».
Не маємо можливості навіть отримати-замінити посвідчення водія, термін дії якого закінчився через 10 років після отримання. І коли ми рухаємося на бойові завдання ,на нас складають дуже великі штрафи, за те, що не маємо посвідчення, але і дурню ясно, що через те що воюємо в Україні за ПРАВДУ, ми вороги окупаційній владі Беларусі за номером 1. І заміна посвідчення буде коштувати довічним увʼязненням, чи смертною карою. Але війна триває і чиновники її не будуть воювати, а воювати треба.
Наші Родини не мають прав отримати картку банку, маючи тимчасове посвідчення про реєстрацію. І ще дуже-дуже багато чого.
Так, ми тут не за звання, та медалі, не за подяки та поклони, ми тут по зову Серця та Совісті, тількі жахливо, коли це працює лише в один бік, та через 3 роки пекла МИ ДОСІ НЕ МАЄМО ЖОДНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ!
Додам від себе що питання надання громадянства іноземним добровольцям качаємо ще з 2016 року.
Все марно.
«А навіщо щось робити, якщо за це не можна отримати фінансової вигоди?»
Все марно.
«А навіщо щось робити, якщо за це не можна отримати фінансової вигоди?»
Forwarded from Михайло Драпатий
Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати.
Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.
Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.
Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.
Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.
Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.
Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.
Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.
Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.
Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
Росіяни не навчилися воювати на полі бою і ніколи не навчаться. Це не про «на папіросі» українського бійця, це про військові традиції та системні підходи. Нам складно не тому, що у них професійна армія, а тому, що вони застосовують абсолютно не співмірну кількість сил і засобів для досягнення мінімального результату.
Втім, якщо вони стільки століть не навчилися воювати якісно - то вже й не навчаться, ми ж завжди були однією з найелітніших армій Європи:
- Княжі дружини Київської Русі, які билися під Доростолом із Візантією.
-Козацькі війська, які нищили найкращі армії світу в XVII столітті.
-Українські частини в складі Австро-Угорщини та УНР, які воювали на рівних із великими імперіями.
-УПА, яка змогла протистояти совкам навіть після закінчення Другої світової.
Але чому ж ми завжди стратегічно програвали?
Чому століттями не могли відродити державність і щоразу, відновлюючи її, знову втрачали?
Це питання не військової сили. Це питання стратегічної хитрості. Ми ніколи її не мали. Особливо її відсутність ставала кричущою у поєднанні з «вільним духом», який не хоче визнавати нікого, окрім почуття власної важливості.
Мені не подобаються методи ТЦК. Очевидно, що будучи начальником рекрутингу найуспішнішої в рекрутингу бригади, було б дивно, якби я розділяв цю методологію.
Але хочу поставити одне просте питання: як ви думаєте, на росії всі добровольці?
Єдина причина, чому в них немає публічних скандалів із мобілізацією, а у нас є, дуже проста - там за таку публічність можна спочатку поїхати на зону, де взимку відключають опалення, а потім - в «Шторм Z», де теж набирають без «особливих запрошень».
Ілюзія перемоги в інформаційній війні 2022 року стала однією з основних причин поразки в інформаційній війні 2024-25.
Термін «бусифікація», введений ФСБ через соцмережі, розділив українське суспільство на «за» і «проти». Очевидно, що ІПСО не виникає на рівному місці. Очевидно, що в питаннях мобілізації існує класова диференціація.
Але так само очевидно, що жодна держава у світі, маючи війну, не вигравала її виключно добровольцями. Ніколи.
Ми можемо сперечатися про методи мобілізації, про справедливість, про людський фактор у ТЦК. І в кожній із цих суперечок буде правда. Але війна не чекає, поки ми домовимося.
Росія не навчилася воювати - і вже не навчиться. Але їй це і не потрібно, якщо вона зможе виграти в тилу. Їй не треба проривати наші оборонні лінії, якщо вона зламає нашу волю.
Тому головне питання не в тому, хто правий: ТЦК чи ухилянти.
Головне питання - чи зможемо ми об’єднатися в критичний момент?
Я вірю, що зможемо. Але мені потрібна ваша підтримка.
Втім, якщо вони стільки століть не навчилися воювати якісно - то вже й не навчаться, ми ж завжди були однією з найелітніших армій Європи:
- Княжі дружини Київської Русі, які билися під Доростолом із Візантією.
-Козацькі війська, які нищили найкращі армії світу в XVII столітті.
-Українські частини в складі Австро-Угорщини та УНР, які воювали на рівних із великими імперіями.
-УПА, яка змогла протистояти совкам навіть після закінчення Другої світової.
Але чому ж ми завжди стратегічно програвали?
Чому століттями не могли відродити державність і щоразу, відновлюючи її, знову втрачали?
Це питання не військової сили. Це питання стратегічної хитрості. Ми ніколи її не мали. Особливо її відсутність ставала кричущою у поєднанні з «вільним духом», який не хоче визнавати нікого, окрім почуття власної важливості.
Мені не подобаються методи ТЦК. Очевидно, що будучи начальником рекрутингу найуспішнішої в рекрутингу бригади, було б дивно, якби я розділяв цю методологію.
Але хочу поставити одне просте питання: як ви думаєте, на росії всі добровольці?
Єдина причина, чому в них немає публічних скандалів із мобілізацією, а у нас є, дуже проста - там за таку публічність можна спочатку поїхати на зону, де взимку відключають опалення, а потім - в «Шторм Z», де теж набирають без «особливих запрошень».
Ілюзія перемоги в інформаційній війні 2022 року стала однією з основних причин поразки в інформаційній війні 2024-25.
Термін «бусифікація», введений ФСБ через соцмережі, розділив українське суспільство на «за» і «проти». Очевидно, що ІПСО не виникає на рівному місці. Очевидно, що в питаннях мобілізації існує класова диференціація.
Але так само очевидно, що жодна держава у світі, маючи війну, не вигравала її виключно добровольцями. Ніколи.
Ми можемо сперечатися про методи мобілізації, про справедливість, про людський фактор у ТЦК. І в кожній із цих суперечок буде правда. Але війна не чекає, поки ми домовимося.
Росія не навчилася воювати - і вже не навчиться. Але їй це і не потрібно, якщо вона зможе виграти в тилу. Їй не треба проривати наші оборонні лінії, якщо вона зламає нашу волю.
Тому головне питання не в тому, хто правий: ТЦК чи ухилянти.
Головне питання - чи зможемо ми об’єднатися в критичний момент?
Я вірю, що зможемо. Але мені потрібна ваша підтримка.
Forwarded from Ромаха/Romaha
Відрізання голів нашим військовим, розстріл наших українських військовополонених, вбивство військового ТЦК у Полтавській області. Все це частина єдиної стратегії російської пропаганди та спецслужб. Ворог цілеспрямовано сіє страх і хаос, намагається розколоти суспільство, шукає наші внутрішні конфлікти та спеціально розпалює їх.
Тактика ворога виникає не лише в прямій військовій агресії, а й у системному використанні жорстоких інформаційно-психологічних операцій. Російські спецслужби та пропагандисти відбирають найбільш шокуючі методи впливу, щоб збільшити максимальне емоційне потрясіння серед українців. Вони спеціально поширюють відео з катуваннями та стратою наших захисників, підривають військові установи всередині країни, розпалюють паніку через диверсії.
Окреме місце в цій стратегії займає спроба розколу українського суспільства зсередини. Ворог постійно шукає слабкі місця – соціальне напруження, критику влади, проблеми мобілізації, економічні труднощі – і робить усе, щоб спрямувати ці чинники на внутрішній хаос. Все це робиться для того, щоб ми почали воювати один з одним, а не з окупантом.
Ми ніколи не були так “близько” до перемир’я як зараз.
Тактика ворога виникає не лише в прямій військовій агресії, а й у системному використанні жорстоких інформаційно-психологічних операцій. Російські спецслужби та пропагандисти відбирають найбільш шокуючі методи впливу, щоб збільшити максимальне емоційне потрясіння серед українців. Вони спеціально поширюють відео з катуваннями та стратою наших захисників, підривають військові установи всередині країни, розпалюють паніку через диверсії.
Окреме місце в цій стратегії займає спроба розколу українського суспільства зсередини. Ворог постійно шукає слабкі місця – соціальне напруження, критику влади, проблеми мобілізації, економічні труднощі – і робить усе, щоб спрямувати ці чинники на внутрішній хаос. Все це робиться для того, щоб ми почали воювати один з одним, а не з окупантом.
Ми ніколи не були так “близько” до перемир’я як зараз.
Наслідки комуністичного режиму ще довго переслідуватимуть нас. Передусім – у нас самих.
Ідеалістів завжди дивують ті, хто не готовий жертвувати собою. Матеріалістів – ті, хто готовий.
Сторіччя атеїзму зробило з нас людей, які не просто не впускають Бога в серце, а й насміхаються над Ним.
Доброту ми сприймаємо за слабкість.
Жертовність – за дурість.
Я довго не розумів це суспільство.
Був злий на нього за його категоричне несприйняття бо ідеї жертовності, за цей радикальний егоцентризм.
Але пекло – не там, де сидить диявол. Пекло – там, де немає Бога.
Нам не потрібен диявол, щоб катувати нас за наші гріхи. Ми самі себе катуватимемо, коли усвідомимо всю повноту відповідальності, яка ляже на наші наступні покоління за наше небажання жертвувати собою.
Нашу країну може врятувати лише Бог.
Бо Бог – це любов, яка немислима без жертовності.
Я дуже вірю, що ми зможемо. І прошу вас повірити у себе. Адже ви – це плеяда ваших минулих і майбутніх поколінь, які без вашої любові отримають лише муки.
Ідеалістів завжди дивують ті, хто не готовий жертвувати собою. Матеріалістів – ті, хто готовий.
Сторіччя атеїзму зробило з нас людей, які не просто не впускають Бога в серце, а й насміхаються над Ним.
Доброту ми сприймаємо за слабкість.
Жертовність – за дурість.
Я довго не розумів це суспільство.
Був злий на нього за його категоричне несприйняття бо ідеї жертовності, за цей радикальний егоцентризм.
Але пекло – не там, де сидить диявол. Пекло – там, де немає Бога.
Нам не потрібен диявол, щоб катувати нас за наші гріхи. Ми самі себе катуватимемо, коли усвідомимо всю повноту відповідальності, яка ляже на наші наступні покоління за наше небажання жертвувати собою.
Нашу країну може врятувати лише Бог.
Бо Бог – це любов, яка немислима без жертовності.
Я дуже вірю, що ми зможемо. І прошу вас повірити у себе. Адже ви – це плеяда ваших минулих і майбутніх поколінь, які без вашої любові отримають лише муки.
Реванш проросійських сил - це коли депутати від ОПЗЖ намагаються рейдернути землю бійця 3 штурмової.
Роман Джурилюк воює у моєму підрозділі з листопада 22 року. Кулеметником пройшов Бахмутський напрямок, Авдіївку, Терни, продовжує нищити ворога на Харківщині. Перед цим мав достойний шлях в Київському ТРО, отримав купу нагород.
Рома звернувся з цікавою пропозицією. У 2021 році його сімʼя придбала землю під Києвом, 14 гектар. Пропозиція полягала в тому щод побудувати на цій землі житло для бійців батальйону і сімей загиблих. Подібний проєкт ми зараз робимо у Черкасах, але в менших масштабах.
Ця земля була придбана в 2021 році, але рейдери працюють по накатаній - без згоди власників земля обʼєднується, створюється новий кадастровий номер і виставляється на аукціон. Параллельно процес качається через вулицю, але розуміючи що тут нас точно не потягнуть, пішли через суди.
І наче нічого нового. В Державі, де не працює інститут права, можна все. Але цинізм дійшов до такої міри, що головними дійовими обличчями є головний дніпровський опзжшник з місцевої владної коаліції Михайло Кошляк і його зять, Василь Астіон.
Поки Рома готувався до війни - вони готували червону доріжку росії. Продовжують це робити і досі.
Прошу суспільного резонансу. Вірю, що зможемо переламати навіть продажні суди, а воїни і сімʼї загиблих зможуть збудувати собі житло.
Якщо потрібна конкретика по судовим справам - готовий надати всі докази журналістам.
Роман Джурилюк воює у моєму підрозділі з листопада 22 року. Кулеметником пройшов Бахмутський напрямок, Авдіївку, Терни, продовжує нищити ворога на Харківщині. Перед цим мав достойний шлях в Київському ТРО, отримав купу нагород.
Рома звернувся з цікавою пропозицією. У 2021 році його сімʼя придбала землю під Києвом, 14 гектар. Пропозиція полягала в тому щод побудувати на цій землі житло для бійців батальйону і сімей загиблих. Подібний проєкт ми зараз робимо у Черкасах, але в менших масштабах.
Ця земля була придбана в 2021 році, але рейдери працюють по накатаній - без згоди власників земля обʼєднується, створюється новий кадастровий номер і виставляється на аукціон. Параллельно процес качається через вулицю, але розуміючи що тут нас точно не потягнуть, пішли через суди.
І наче нічого нового. В Державі, де не працює інститут права, можна все. Але цинізм дійшов до такої міри, що головними дійовими обличчями є головний дніпровський опзжшник з місцевої владної коаліції Михайло Кошляк і його зять, Василь Астіон.
Поки Рома готувався до війни - вони готували червону доріжку росії. Продовжують це робити і досі.
Прошу суспільного резонансу. Вірю, що зможемо переламати навіть продажні суди, а воїни і сімʼї загиблих зможуть збудувати собі житло.
Якщо потрібна конкретика по судовим справам - готовий надати всі докази журналістам.
Forwarded from •KRASNOV (•)
Я побачив уривок
«ЙДИ ТУДИ, ДЕ СТРАШНО»?
Можливо, якось ми з вами опинимося в якомусь будинку для старих людей.
Давайте опинимося там на мить.
Ви вже стара людина.
У вас життя було не дуже цікаве та бурхливе.
На полотні, де ви пишете свою історію перед тим як померти, залишилося зовсім небагато місця.
І у вашій ручці вже закінчується чорнило…
Треба розуміти
У вашому далекому майбутньому ви не зможете писати з такою самою енергією, з якою здатні писати зараз!
Коли ви будете вже старі і в похилому віці вашими найголовнішими турботами, будуть питання:
«Чи виграю я сьогодні в карти?». або «А чи не забув я одягти штани?».
Уявіть, як сумно буде подивитися на себе, такого старого і немічного.
І запитати себе:
«У мене було 70 років чудових можливостей.
У чому була проблема?
Чому я не прокинувся?
Чого я не зробив?
Чому я не брав участі в цьому?»
__
Треба жити по справжньому.
Треба ризикувати заради чогось більшого!
«ЙДИ ТУДИ, ДЕ СТРАШНО»?
Можливо, якось ми з вами опинимося в якомусь будинку для старих людей.
Давайте опинимося там на мить.
Ви вже стара людина.
У вас життя було не дуже цікаве та бурхливе.
На полотні, де ви пишете свою історію перед тим як померти, залишилося зовсім небагато місця.
І у вашій ручці вже закінчується чорнило…
Треба розуміти
У вашому далекому майбутньому ви не зможете писати з такою самою енергією, з якою здатні писати зараз!
Коли ви будете вже старі і в похилому віці вашими найголовнішими турботами, будуть питання:
«Чи виграю я сьогодні в карти?». або «А чи не забув я одягти штани?».
Уявіть, як сумно буде подивитися на себе, такого старого і немічного.
І запитати себе:
«У мене було 70 років чудових можливостей.
У чому була проблема?
Чому я не прокинувся?
Чого я не зробив?
Чому я не брав участі в цьому?»
__
Треба жити по справжньому.
Треба ризикувати заради чогось більшого!
Увага! Такої пропозиції ще не було за всю історію нашого існування!
3-тя штурмова розширюється, і вперше ми відкриваємо набір не лише на піхотні, а й на тилові посади.
Так, ти все правильно зрозумів. Нам потрібні не лише вузькокваліфіковані спеціалісти, а всі, хто готовий сумлінно служити та виконувати свій обов’язок!
А тепер найголовніше:
✅ Вперше масово приймаємо жінок!
✅ Вперше шукаємо офіцерів зі сторони!
✅ Вперше відкритий набір для колективів!
Пріоритетні спеціальності:
- Оператори БПЛА:мавіки, FPV, крила, бомбери
- Помічники операторів
- Техніки-електрики
- Кладовщики
- Аналітики-дешифрувальники
- Програмісти
- Водії
- Вибухотехніки
- Аналітики даних
- Діловоди
- Кадровики
- Юристи
- Фінансисти
Не прогав шанс! Якщо тебе зупиняло «погане командування і планування», зараз у тебе є можливість стати частиною професійної армії та легендарного підрозділу.
‼ Приймаємо по переводу з інших підрозділів, а також тих, хто в СЗЧ!
📩 Заповнюй заявку та долучайся!
3-тя штурмова розширюється, і вперше ми відкриваємо набір не лише на піхотні, а й на тилові посади.
Так, ти все правильно зрозумів. Нам потрібні не лише вузькокваліфіковані спеціалісти, а всі, хто готовий сумлінно служити та виконувати свій обов’язок!
А тепер найголовніше:
✅ Вперше масово приймаємо жінок!
✅ Вперше шукаємо офіцерів зі сторони!
✅ Вперше відкритий набір для колективів!
Пріоритетні спеціальності:
- Оператори БПЛА:мавіки, FPV, крила, бомбери
- Помічники операторів
- Техніки-електрики
- Кладовщики
- Аналітики-дешифрувальники
- Програмісти
- Водії
- Вибухотехніки
- Аналітики даних
- Діловоди
- Кадровики
- Юристи
- Фінансисти
Не прогав шанс! Якщо тебе зупиняло «погане командування і планування», зараз у тебе є можливість стати частиною професійної армії та легендарного підрозділу.
‼ Приймаємо по переводу з інших підрозділів, а також тих, хто в СЗЧ!
📩 Заповнюй заявку та долучайся!
Сьогодні дізнався, що є «комік» на ім’я Фелікс Редька. В одному зі своїх недавніх виступів він «проїхався» по українському Князю, Володимиру Великому.
Зокрема, Великий Князь Володимир був названий «пі***ом», який зґвалтував свою дружину на очах у її батька, а потім відрізав йому голову. Зал реготав.
Історія – це дуже тонка штука. Достовірність історичних фактів може бути підтверджена багатьма джерелами, але давати дефініції подіям, які відбулися в IX сторіччі, та ще й у такій формі – це відверте маніпулювання свідомістю.
Чи були в середньовічній історії Англії, Франції, Іспанії, Німеччини, Польщі та інших країн правителі, які різали всіх навколо, але принесли своїм державам процвітання? Однозначно були. Модель поведінки диктується нормою епохи.
Чи може якийсь напівчахлий комік – поляк, англієць, німець – публічно називати осіб, зображених на їхніх банкнотах, «пі***ами» і не нести за це покарання? Як гадаєте, чи реготало б польське, англійське, італійське чи німецьке суспільство?
Зараз цей персонаж їде в США розповідати американцям «про українських Князів-пі***ів». І це не просто "жарт", не просто "гумор". Це свідома дискредитація української історії під прикриттям "сміливого стендапу". Це не опзж, не бойко, не медведчук. Це гірше. Це ті, хто, прикриваючись словами "у мене батько воює", розповсюджують наративи, які множать на нуль авторитет української історії й ставлять під сумнів наші здобутки.
Якою може бути реакція американської спільноти? Там ніхто не дозволить публічно принижувати Вашингтона чи Лінкольна. А от українську історію можна?
Звертаюся до Служби Безпеки України з проханням перевірити, чи не містять висловлювання цього діяча ознак кримінального правопорушення відповідно до законодавства України.
Зокрема, Великий Князь Володимир був названий «пі***ом», який зґвалтував свою дружину на очах у її батька, а потім відрізав йому голову. Зал реготав.
Історія – це дуже тонка штука. Достовірність історичних фактів може бути підтверджена багатьма джерелами, але давати дефініції подіям, які відбулися в IX сторіччі, та ще й у такій формі – це відверте маніпулювання свідомістю.
Чи були в середньовічній історії Англії, Франції, Іспанії, Німеччини, Польщі та інших країн правителі, які різали всіх навколо, але принесли своїм державам процвітання? Однозначно були. Модель поведінки диктується нормою епохи.
Чи може якийсь напівчахлий комік – поляк, англієць, німець – публічно називати осіб, зображених на їхніх банкнотах, «пі***ами» і не нести за це покарання? Як гадаєте, чи реготало б польське, англійське, італійське чи німецьке суспільство?
Зараз цей персонаж їде в США розповідати американцям «про українських Князів-пі***ів». І це не просто "жарт", не просто "гумор". Це свідома дискредитація української історії під прикриттям "сміливого стендапу". Це не опзж, не бойко, не медведчук. Це гірше. Це ті, хто, прикриваючись словами "у мене батько воює", розповсюджують наративи, які множать на нуль авторитет української історії й ставлять під сумнів наші здобутки.
Якою може бути реакція американської спільноти? Там ніхто не дозволить публічно принижувати Вашингтона чи Лінкольна. А от українську історію можна?
Звертаюся до Служби Безпеки України з проханням перевірити, чи не містять висловлювання цього діяча ознак кримінального правопорушення відповідно до законодавства України.
А знаєте чому росії так важливий саме Київ?
Тому що за їх міфотворчою ідеологемою, Київ - мать городов русских.
Вони були б раді, якби Володимир Великий був персонажем їх історії, а не нашої. Це б подовжливо історію молодої московії.
Саме тому мова, історія, архетипи мають бути табуйованими для жартів.
Тому що за їх міфотворчою ідеологемою, Київ - мать городов русских.
Вони були б раді, якби Володимир Великий був персонажем їх історії, а не нашої. Це б подовжливо історію молодої московії.
Саме тому мова, історія, архетипи мають бути табуйованими для жартів.
Мені вже тут почали лічку таранити, що він хороша людина і все це вирвано з контексту.
Так от, дорогі мої читачі, це дивляться діти, це дивиться молодь.
Я не дозволю щоб діти і молодь сприймали нашу історію через призму того, що наші Князі ґвалтівники. Таке сприйняття стає причиною відсутності гордості за свою історію, свою Державу, і як наслідок - причиною відсутності бажання їх захищати.
У нас, як у нації, що лише намагається утворитися після постійного перебування у перманентному геноциді протягом останніх 400 років, є великі проблеми з самопозиціонуванням.
Демократія - це не свобода казати все, що заманеться, це свобода казати все, що не зашкодить суспільству.
Свобода казати все, що заманеться - це анархія. Я не дозволю переступати цю межу.
Так от, дорогі мої читачі, це дивляться діти, це дивиться молодь.
Я не дозволю щоб діти і молодь сприймали нашу історію через призму того, що наші Князі ґвалтівники. Таке сприйняття стає причиною відсутності гордості за свою історію, свою Державу, і як наслідок - причиною відсутності бажання їх захищати.
У нас, як у нації, що лише намагається утворитися після постійного перебування у перманентному геноциді протягом останніх 400 років, є великі проблеми з самопозиціонуванням.
Демократія - це не свобода казати все, що заманеться, це свобода казати все, що не зашкодить суспільству.
Свобода казати все, що заманеться - це анархія. Я не дозволю переступати цю межу.