Forwarded from 🇺🇦Zалізний Тато☠️ (Kazys Skirpa)
Десь 4015 днів тому завелась найефективніша москвоцидна машинерія, на яку здобувалися українці після 2-их визвольних змагань.
Все вірно, її ім'я ви знаєте пречудово — Азов.
Повоєнне підпілля, дисидентський рух, застій, правозахисні ініціативи, політв'язні — попри відчайдушну сміливість їхніх учасників, є складовими важкої епохи, в якій українцям судилося стати об'єктом насильства.
І лише з появою Вартових Революції Гідності кацапська шваль стала потерпати у промислових масштабах.
11 років тому, з низького старту вистрелив найорганізованіший шляхетський моб, зітканий з вуличних штурмовиків, футбольних хуліганів, авантюристів, солдатів вдачі, ветеранів парамілітарних націоналістичних рухів, субкультурників, нетолерантних українців та усіх, кого гордовито можна назвати ультраправими радикалами.
Саме вони відчули першими важкий історичний запит на справедливе насильство і дали гідний бій імперсько-московитській мразі.
Мав за честь бути дотичним до тих історичних подій.
Адже в моєму випадку Азов це несамовиті пригоди і торжество заповзятого резистансу.
Азов — опинитися у окупованому Маріку;
стати свідком епічного серфінгового прориву БМП крізь вуличні барикади, [на борту якого знаходився нинішній командувач Сухопутних військ ЗСУ];
побачити перших підарських жмурів і полонених; відсканувати очима дії держзрадників і колабів;
це операція "зловити моргуна"(пізніше очільника окупаційної влади Новоазовська і кєнта мотороли);
це виходити по цивілу з приморської фортеці, а вже у червні 2014 звільнити її від зайд;
це опинитися на ранніх стадіях у окупованому Донецьку;
це поринути у мистецтво завдавання праведної шкоди за допомогою ножів, арматур і стволів;
це пропетляти і вижити та через паморочну кількість років повернутися до тих, з ким починав, повернутися до лав 3 ОШБ, яка була та лишатиметься єдино вірною, безальтернативною інкарнацією духу і енергетики справжнього true Азова.
З днем народження праведні відморозки і найшляхетніші достойники поєднані Азовом.
P.S. + фото з власної кишені.
Все вірно, її ім'я ви знаєте пречудово — Азов.
Повоєнне підпілля, дисидентський рух, застій, правозахисні ініціативи, політв'язні — попри відчайдушну сміливість їхніх учасників, є складовими важкої епохи, в якій українцям судилося стати об'єктом насильства.
І лише з появою Вартових Революції Гідності кацапська шваль стала потерпати у промислових масштабах.
11 років тому, з низького старту вистрелив найорганізованіший шляхетський моб, зітканий з вуличних штурмовиків, футбольних хуліганів, авантюристів, солдатів вдачі, ветеранів парамілітарних націоналістичних рухів, субкультурників, нетолерантних українців та усіх, кого гордовито можна назвати ультраправими радикалами.
Саме вони відчули першими важкий історичний запит на справедливе насильство і дали гідний бій імперсько-московитській мразі.
Мав за честь бути дотичним до тих історичних подій.
Адже в моєму випадку Азов це несамовиті пригоди і торжество заповзятого резистансу.
Азов — опинитися у окупованому Маріку;
стати свідком епічного серфінгового прориву БМП крізь вуличні барикади, [на борту якого знаходився нинішній командувач Сухопутних військ ЗСУ];
побачити перших підарських жмурів і полонених; відсканувати очима дії держзрадників і колабів;
це операція "зловити моргуна"(пізніше очільника окупаційної влади Новоазовська і кєнта мотороли);
це виходити по цивілу з приморської фортеці, а вже у червні 2014 звільнити її від зайд;
це опинитися на ранніх стадіях у окупованому Донецьку;
це поринути у мистецтво завдавання праведної шкоди за допомогою ножів, арматур і стволів;
це пропетляти і вижити та через паморочну кількість років повернутися до тих, з ким починав, повернутися до лав 3 ОШБ, яка була та лишатиметься єдино вірною, безальтернативною інкарнацією духу і енергетики справжнього true Азова.
З днем народження праведні відморозки і найшляхетніші достойники поєднані Азовом.
P.S. + фото з власної кишені.
Вітаю усіх бойових Побратимів з Днем піхоти України!
Піхоту неможливо замінити на полі бою. Піхота копає, штурмує, тримає, будує, нищить, захищає!
Ми пройшли пліч-о-пліч, через цікаві та важкі випробування, через втому і холод, болото і виснагу, стрілянину і крики, матюки і жарти. Ми пройшли через втрати побратимів…
Але сьогодні завдання наше незмінне: вистояти, дати відсіч ворогу, убити максимум окупантів та скоріше повернутись додому - з ПЕРЕМОГОЮ!
З Днем Піхоти ЗСУ!
Вірте в ЗСУ!
Підтримуйте ЗСУ!
Україна переможе!
Піхоту неможливо замінити на полі бою. Піхота копає, штурмує, тримає, будує, нищить, захищає!
Ми пройшли пліч-о-пліч, через цікаві та важкі випробування, через втому і холод, болото і виснагу, стрілянину і крики, матюки і жарти. Ми пройшли через втрати побратимів…
Але сьогодні завдання наше незмінне: вистояти, дати відсіч ворогу, убити максимум окупантів та скоріше повернутись додому - з ПЕРЕМОГОЮ!
З Днем Піхоти ЗСУ!
Вірте в ЗСУ!
Підтримуйте ЗСУ!
Україна переможе!
Скріншот – сьогоднішній пост одного відомого рос.воєнкора.
Так от, судячи з цього посту, росіяни підсилено готуються до літньої наступальної кампанії. Вони готуються до війни постійно, більше того, вони робили це завжди усі ці роки. Вони готуються воювати далі, все літо, осінь, зиму і так далі, навіть попри проблеми і втому. Вони готуються воювати до повноїперемоги нестачі людей. Все одно, як тільки добровольці за гроші закінчаться (що маловірогідно), розпочнеться загальна мобілізація.
Запамʼятайте: росіяни – це невиліковно хворі, і поки ця хвороба у вигляді необільшовицького утворення під назвою ерефія буде існувати ми будемо змушені їй протистояти.
Так от, судячи з цього посту, росіяни підсилено готуються до літньої наступальної кампанії. Вони готуються до війни постійно, більше того, вони робили це завжди усі ці роки. Вони готуються воювати далі, все літо, осінь, зиму і так далі, навіть попри проблеми і втому. Вони готуються воювати до повної
Запамʼятайте: росіяни – це невиліковно хворі, і поки ця хвороба у вигляді необільшовицького утворення під назвою ерефія буде існувати ми будемо змушені їй протистояти.
«Деды воевали...»
На світлині: заборонена в рф картина російського художника Миколи Терехова «Живи й пам’ятай». Триколор (тоді ще прапор РОА, а не РФ) кидають до підніжжя мавзолею.
«А багато хто навіть не замислюється, хто нами править і що означає прапор, який майорить нині над Кремлем...», Микола Терехов.
Русская Освободітєльная Армія Вермахту (РОА), більш відома як власовська (під командуванням генерала Андрія Власова), до речі, виступала під триколором, що став прапором сучасної росії.
У всіх штабах РОА теперішній російський державний прапор висів поруч із прапорами Вермахту та ІІІ Рейху, а саму РОА у Німеччині називали «Східним легіоном SS».
На початку 1945 року РОА нараховувала близько 200 000 чоловік. За весь період війни нарукавний знак РОА носили близько 800 000 вояків. У РОА входили 12 охоронних корпусів, 13 дивізій, 30 бригад.
Як же цікаво новітні більшовики мімікрували під ситуацію та узяли собі символи, які їм геть не належать від слова зовсім.
На світлині: заборонена в рф картина російського художника Миколи Терехова «Живи й пам’ятай». Триколор (тоді ще прапор РОА, а не РФ) кидають до підніжжя мавзолею.
«А багато хто навіть не замислюється, хто нами править і що означає прапор, який майорить нині над Кремлем...», Микола Терехов.
Русская Освободітєльная Армія Вермахту (РОА), більш відома як власовська (під командуванням генерала Андрія Власова), до речі, виступала під триколором, що став прапором сучасної росії.
У всіх штабах РОА теперішній російський державний прапор висів поруч із прапорами Вермахту та ІІІ Рейху, а саму РОА у Німеччині називали «Східним легіоном SS».
На початку 1945 року РОА нараховувала близько 200 000 чоловік. За весь період війни нарукавний знак РОА носили близько 800 000 вояків. У РОА входили 12 охоронних корпусів, 13 дивізій, 30 бригад.
Як же цікаво новітні більшовики мімікрували під ситуацію та узяли собі символи, які їм геть не належать від слова зовсім.
🇳🇱 Нідерланди готуються до ймовірного конфлікту з росією, вважаючи що та зможе відновити свої спроможності упродовж року після завершення війни з Україною.
Деталі звіту розвідки
Деталі звіту розвідки
« …Труднощі з розумінням росіян у тому, що ми не усвідомлюємо факту їхньої приналежності не до Європи, а до Азії, тому вони мислять по-іншому. Ми не здатні розуміти росіян, як не можемо зрозуміти китайців чи японців, і, маючи багатий досвід спілкування з ними, повинен сказати, що у мене немає особливого бажання розуміти їх, якщо не брати до уваги розуміння того, яка кількість свинцю і заліза потрібна для їх винищення. На додаток до інших азіатських властивостей їхнього характеру, росіяни не поважають людське життя — вони сукині діти, варвари і хронічні алкоголіки…»
«…Тільки накажіть, і я викину росіян за Віслу…»
Генерал Джордж Сміт Паттон
«…Тільки накажіть, і я викину росіян за Віслу…»
Генерал Джордж Сміт Паттон
«Командність — це коли всі підрозділи працюють як одне ціле. Тільки тоді з’являється синергія, яка забезпечує успіх на полі бою», — командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький
95% інновацій є результатом ідей знизу, а не розпоряджень зверху. Про принципи управління в Третій штурмовій бригаді історію створення, а також бойовий шлях Андрія Білецького читайте в матеріалі проєкту «Комкори» — серії профайлів на командуючих корпусів від редакції NV.
А також — про вимоги до командного складу, ефективність в боротьбі з дронами, впровадження наземних роботизованих комплексів та боротьбу з надмірною централізацією у прийнятті рішень.
Читайте у профайлі Андрія Білецького від редакції NV.
95% інновацій є результатом ідей знизу, а не розпоряджень зверху. Про принципи управління в Третій штурмовій бригаді історію створення, а також бойовий шлях Андрія Білецького читайте в матеріалі проєкту «Комкори» — серії профайлів на командуючих корпусів від редакції NV.
А також — про вимоги до командного складу, ефективність в боротьбі з дронами, впровадження наземних роботизованих комплексів та боротьбу з надмірною централізацією у прийнятті рішень.
Читайте у профайлі Андрія Білецького від редакції NV.
New Voice
Перший з Третьої штурмової. Як Андрій Білецький не став істориком, а створив дві бойові бригади і тепер очолив корпус — профайл NV
NV розпочинає проєкт «Комкори» — серію профайлів на командувачів корпусів, обличчя ключової реформи ЗСУ. І першою редакція розповідає історію Андрія Білецького, засновника Третьої штурмової бригади, а нині — командира Третього армійського корпусу.
Forwarded from СENTURIA - ЦЕНТУРІЯ
ДЕНЬ МАТЕРІ
Цей день тих, хто не лише дарує нам життя, а й вкладає в виховання правильні цінності: вірність, честь, гідність, справедливість та повагу до традицій та нескінченну любов до рідної землі та Nації.
Щороку День матері в Україні відзначають у другу неділю травня. Це сакральне свято для нас, яке має велике значення. Уявлення про Nашу рідну землю як про Матір пронизує Nашу культуру вже з прадавніх часів. Богиня-Мати усіх скіфів, які проживали від Дону до Дунаю, була відома як Апі, що буквально перекладалося як «Земля». Давні римляни також шанували Землю як Богиню, називаючи її Теллурою Матір'ю (Tellus Mater).
Русини називали свою Батьківщину, Русь, Матір'ю Сирою Землею, яка народжувала сильних богатирів, що віддано служили великим київським князям та захищали стольний град.
1939 рік. Радянська окупаційна влада забороняє релігійні свята, День знань, День героїв та День матері. Активно займаючись переслідуванням та прігнічуванням будь-яких проявів духовності та Nаціонально-свідомих настроїв українців.
2024 рік. Держава-спадкоємець червоної чуми — Орда-РФ, армія якої розпочала Велику Війну проти України та продовжує намагатися ліквідувати Українську Ідентичність, встановити контроль над Nашою землею та знищити Nашу культурну спадщину, включаючи свято День матері.
Незважаючи на намагання російської орди, вірні сини, що служать своїм матерям і Святій Матері Україні, залишаються непохитними й доблестними у захисті своїх родин, свят і традицій.
Продовжуй культурну спадщину — включайся в Центурії!
Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт
Цей день тих, хто не лише дарує нам життя, а й вкладає в виховання правильні цінності: вірність, честь, гідність, справедливість та повагу до традицій та нескінченну любов до рідної землі та Nації.
Щороку День матері в Україні відзначають у другу неділю травня. Це сакральне свято для нас, яке має велике значення. Уявлення про Nашу рідну землю як про Матір пронизує Nашу культуру вже з прадавніх часів. Богиня-Мати усіх скіфів, які проживали від Дону до Дунаю, була відома як Апі, що буквально перекладалося як «Земля». Давні римляни також шанували Землю як Богиню, називаючи її Теллурою Матір'ю (Tellus Mater).
Русини називали свою Батьківщину, Русь, Матір'ю Сирою Землею, яка народжувала сильних богатирів, що віддано служили великим київським князям та захищали стольний град.
1939 рік. Радянська окупаційна влада забороняє релігійні свята, День знань, День героїв та День матері. Активно займаючись переслідуванням та прігнічуванням будь-яких проявів духовності та Nаціонально-свідомих настроїв українців.
2024 рік. Держава-спадкоємець червоної чуми — Орда-РФ, армія якої розпочала Велику Війну проти України та продовжує намагатися ліквідувати Українську Ідентичність, встановити контроль над Nашою землею та знищити Nашу культурну спадщину, включаючи свято День матері.
Незважаючи на намагання російської орди, вірні сини, що служать своїм матерям і Святій Матері Україні, залишаються непохитними й доблестними у захисті своїх родин, свят і традицій.
Продовжуй культурну спадщину — включайся в Центурії!
Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт
На відміну від Орбана і Фіцо, які ще можуть маневрувати між Брюсселем, Москвою і Вашингтоном; на відміну від країн Центральної Азії, які можуть балансувати між Москвою і Пекіном, Путіну нема де маневрувати, нема між ким балансувати. Гра у багатополярний світ закінчилася для росії глухим кутом.
Як і передбачалося ще у 2022, на арену виходить гравець, в руках якого всі карти.
Стратегічна мета Китаю -- світове домінування, замасковане під назвою "Спільнота спільної долі людства". Ця ідея, яка є офіційною зовнішньополітичною доктриною Китаю, ґрунтується на розумінні, що світ стоїть перед глобальними викликами, які неможливо розв'язати поодинці, тож краще з ними впоратися спільно під керівництвом старшого брата, найсильнішого й наймудрішого. Хто цей старший брат, здогадайтеся.
(Загалом китайський погляд на світ полягає в тому, що Китай завжди був провідною цивілізацією людства, але його принизливо зігнали з цієї позиції в останні 200 років, й ось тепер він повертається на своє законне місце. Це не відповідає дійсності: Китай був провідною цивілізацією протягом 1200 років, умовно з 550 до 1750, але решту часу протягом більш-менш дослідженої 15-тисячолітньої історії людства він пас задніх.)
Якою є стратегія Китаю щодо російсько-української війни?
Чи потрібна Китаю перемога росії? Ні, не потрібна, бо це означатиме посилення росії, набуття нею більшого статусу, а також закріплення в міжнародній практиці права сильних змінювати кордони слабких. Це Китаю не потрібно.
Чи потрібна Китаю поразка росії? Ні, бо це означає посилення західного світу, частиною якого безумовно є Україна. Російська поразка також означає ймовірний розпад росії, після чого різні її частини намагатимуться дистанціюватися від Китаю (тюркські та монгольські народи його бояться й ненавидять), хоча якісь інші частини радо падатимуть в китайські обійми.
То, може, Китаю потрібно безкінечне продовження війни? Ні, бо це збільшує ризики на тлі негативної економічної динаміки.
То який же варіант є найкращим для Китаю? А той, що маємо зараз. Війна продовжується, але ніхто не перемагає. Війна продовжується, але ресурси для ведення війни вичерпуються. А водночас всі бояться ескалації, і це штовхає слабких в обійми Китаю, а сильних примушує робити помилки. В інтересах Китаю росія слабка, але агресивна; цілісна, але цілковито залежна; війна безкінечна, але не гаряча; можливість керувати невизначеністю й позбавити інших такої можливості; можливість використовувати росію як таран, але залишатися за лаштунками, збираючи здобич.
З цієї точки зору, для Китаю все складається якомога краще.
1. Росія не здатна перемогти.
2. Росія не здатна зупинитися й буде продовжувати.
3. Китай не вступає у війну явно, але без нього росія не може продовжувати. Китай може гнучко керувати інтенсивністю подій.
4. Росія не має маневру, не може балансувати між Китаєм і кимось іншим.
5. Російські союзники, васали й сателіти переходять до Китаю всі разом.
6. США програють цей раунд начисто. Європа розгублена.
7. Весь світ розуміє, з ким тут треба домовлятися.
Ключові китайські проблеми:
-- сповільнення економіки, зростання безробіття,
-- значна залежність від експорту,
-- пастка середнього доходу: зарплати зростають, тепер це не дешева майстерня,
-- старіння населення, зупинка демографічного зростання,
-- сильний дисбаланс між чоловіками і жінками,
-- постійна потреба в дешевих ресурсах.
Тож китайська стратегія щодо росії поєднуватиме:
-- поступове отримання контролю над російськими ресурсами: реальний контроль без політичної відповідальності, що можна забезпечити через китайські компанії та спільні проєкти,
-- демографічне проникнення в російські регіони,
-- безпосередній політичний контроль над окремими регіонами без вторгнення, шляхом концесій тощо.
Як тоді виглядає український інтерес? В наших інтересах щоб росія розвалилася й не могла служити китайським інструментом, але щоб це сталося акуратно й не хаотично, до того, як Китай візьме все під контроль.
Валерій Пекар
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Берлін як дзеркало російської неповноцінності
Чому москалі так нав’язливо ненавидять Берлін? Чому не Відень, не Париж, не Лондон — а саме Берлін лишається для них постійною мішенню образ, підозр, антизахідної істерії?
І відповідь на це не в історії жертв, не в “перемозі над фашизмом”. Відповідь — у їхньому приниженому комплексі ефективності.
Бо саме Вермахт показав їм правду: менше людей, менше ресурсів, але краща дисципліна, логістика, стратегія. Коротко — вища якість війни.
Так, срср стали переможцями у тій війні, але не стали прикладом. Навпаки — саме Вермахт сьогодні вивчають у військових академіях світу. Не за ідеологію. А за оперативне мислення.
Світ читає геніального Гудеріана, а не кривавого Жукова. Світ вивчає “бліцкриг”, а не “план Багратіон”.
І це для них — нестерпно. Їх дратує не ворог, а власна тінь. Бо в глибині душі кацап відчуває:
“Ми поклали мільйони — але нас не поважають. Ми перемогли — але не стали зразком.”
Берлін нагадує їм про те, що “перемога” — це ще не повага. І тим більше — не велич.
Переможені, яких вивчають. Переможці, яких забувають.
Вермахт програв — але залишив інтелектуальний слід. срср виграв — але залишив травму, міф і пісню про “дєнь пабєди”.
І тому Берлін для них — це дзеркало. А в дзеркалі — не слава. А комплекс.
Не забувай: той, хто горланить про перемогу, найчастіше — той, хто не може визнати власну поразку у гідності.
✠ Рибачок
Чому москалі так нав’язливо ненавидять Берлін? Чому не Відень, не Париж, не Лондон — а саме Берлін лишається для них постійною мішенню образ, підозр, антизахідної істерії?
І відповідь на це не в історії жертв, не в “перемозі над фашизмом”. Відповідь — у їхньому приниженому комплексі ефективності.
Бо саме Вермахт показав їм правду: менше людей, менше ресурсів, але краща дисципліна, логістика, стратегія. Коротко — вища якість війни.
Так, срср стали переможцями у тій війні, але не стали прикладом. Навпаки — саме Вермахт сьогодні вивчають у військових академіях світу. Не за ідеологію. А за оперативне мислення.
Світ читає геніального Гудеріана, а не кривавого Жукова. Світ вивчає “бліцкриг”, а не “план Багратіон”.
І це для них — нестерпно. Їх дратує не ворог, а власна тінь. Бо в глибині душі кацап відчуває:
“Ми поклали мільйони — але нас не поважають. Ми перемогли — але не стали зразком.”
Берлін нагадує їм про те, що “перемога” — це ще не повага. І тим більше — не велич.
Переможені, яких вивчають. Переможці, яких забувають.
Вермахт програв — але залишив інтелектуальний слід. срср виграв — але залишив травму, міф і пісню про “дєнь пабєди”.
І тому Берлін для них — це дзеркало. А в дзеркалі — не слава. А комплекс.
Не забувай: той, хто горланить про перемогу, найчастіше — той, хто не може визнати власну поразку у гідності.
✠ Рибачок
«Щоб люди пішли за тобою, вони мають бачити, що ти пройшов свій шлях», — командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.
Про принципи управління, найкращу артилерію, як утримують 50 кілометрів фронту, операції в Мощуні, Кліщіївці та Авдіївську кампанію — дивіться у великому інтерв’ю Андрія Білецького.
Також — про роль технологічного прогресу і електронні системи управління боєм, скільки коштує війна на місяць та як Третя штурмова проявила себе в кризових ситуаціях.
Як Трійці вдається утримувати першість в рейтингу уражених цілей, про абсолютний рекорд зі знищення ворога за день, ціну брехні на війні, пріоритетні напрямки у розвитку корпусу та перспективу укладення миру.
Дивіться вже на YouTube-каналі «Бутусов Плюс».
Про принципи управління, найкращу артилерію, як утримують 50 кілометрів фронту, операції в Мощуні, Кліщіївці та Авдіївську кампанію — дивіться у великому інтерв’ю Андрія Білецького.
Також — про роль технологічного прогресу і електронні системи управління боєм, скільки коштує війна на місяць та як Третя штурмова проявила себе в кризових ситуаціях.
Як Трійці вдається утримувати першість в рейтингу уражених цілей, про абсолютний рекорд зі знищення ворога за день, ціну брехні на війні, пріоритетні напрямки у розвитку корпусу та перспективу укладення миру.
Дивіться вже на YouTube-каналі «Бутусов Плюс».
YouTube
ДОКТРИНА БІЛЕЦЬКОГО. "100 ЗАГИБЛИХ БІЙЦІВ - ЦЕ 1,5 МЛРД ГРН. 2 МЛРД $ - ЗАКРИТИ ВЕСЬ ФРОНТ."
00:00 Шлях Андрія Білецького
02:56 Про лідерство
07:31 Найбільша гордість Андрія Білецького
10:37 "Бригада - пожежна команда ОТУ"
12:05 Доктрина Андрія Білецького
21:27 "100 ЗАГИБЛИХ БІЙЦІВ - ЦЕ 1,5 МЛРД ГРН. 2 МЛРД $ - ЗАКРИТИ ВЕСЬ ФРОНТ."
29:03 "За 3 місяці…
02:56 Про лідерство
07:31 Найбільша гордість Андрія Білецького
10:37 "Бригада - пожежна команда ОТУ"
12:05 Доктрина Андрія Білецького
21:27 "100 ЗАГИБЛИХ БІЙЦІВ - ЦЕ 1,5 МЛРД ГРН. 2 МЛРД $ - ЗАКРИТИ ВЕСЬ ФРОНТ."
29:03 "За 3 місяці…