Біллі Туччі – американський коміксист. Набільш відомий створенням персонажки Ші / Shi, що вперше з’явилася 1993 року на сторінках Razor Annual.

Згодом неодноразово з’являлася в Crusade Comics – видавництві Біллі Туччі, яке він заснував 1994 року та всесвіті Image. Кросовери із Ші з’являлися у коміксах Lady Death/Shi в Avatar Press, Fallen Angel у IDW Publishing. Dark Horse опублікували Art of Shi із різними інтерпретаціями героїні різними художниками.

Із 2006 року автор співпрацював із Marvel та DC, для останніх він створив серію Sgt. Rock: The Lost Battalion. Працюючи над коміксом, Туччі провів час із реконсторами Другої світової війни в Пенсільванії, зображуючи військового кореспондента, а під час його досліджень у Франції він отримав титул «Посол регіону де Брюйєр». «Загублений батальйон» отримав золоту медаль 2011 року в категорії «Фантастика-трилер» від Товариства військових письменників Америки (MWSA).

Мінді Лопкін – американська коміксистка та літерниця.

Працює фрілансеркою у видавництві Advent Comics. Працювала над літерацією коміксів про Ші / Shi, Toxic Storm, SteamPunk Originals II та іншими.

Історію Ракетник: Павліченко створено спеціально для Антології. За сюжетом Кліф Секорд (Ракетник), зустрічається з реальною українською снайперкою Людмилою Павліченко в Кримських горах під час Другої світової війни. Як зазначається на сайті Туччі, у роботі зараз 32-сторінкове видання, запущене на двох краудфандингових майданчиках, створене у співпраці із The Rocketeer Trust що включатиме цей епізод, а також сторінки раніше не опублікованих концептів, включаючи розкадрування, контур та елементи сценарію. Також там будуть біографічні історії про Людмилу Павліченко та творця Ракетника Дейва Стівенса.

🇺🇦 День Гідності та Свободи – це день, коли ми згадуємо, що означає бути українцем і якою ціною це нам дається.
Це день про нашу боротьбу, нашу силу та нашу єдність незважаючи ні на що.

Сьогодні ми згадуємо героїв, які віддали свої життя заради свободи, і шануємо всіх, хто продовжує боротися за незалежність України.
Свобода – це вибір. Гідність – це наш шлях.

Авторки антології Коробки і рими можуть бути знайомі вам через низку проєктів та ініціатив. Сьогодні розказуємо
про перших 5.

Ініціатива впроваджується YMCA Lviv в рамках проєкту «Розбудова жіночої мережі волонтерок та посилення її потенціалу у прифронтових регіонах України» (#ВолонтеркиUA) за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (Women's Peace & Humanitarian Fund).
WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

#wphfund #UNSCR1325 #InvestinWomen #WomenRespond2Crises
#КоробкиІрими

Софія Конюшенко (Міна) – наразі вивчає німецьку філологію у Вроцлавському університеті. Проте з початку повномасштабного вторгнення активно допомагає із закупівлями різних приладів для українських воїнів, а ще збирає кошти на потреби війська. Софія пише не тільки вірші, а й музику.

Олександра Сорокопуд – політологиня, що отримала освіту у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Активістка, засновниця декількох волонтерських проєктів та керівниця YMCA Lviv.

Юлія Олех – народилась і виросла у Львові. В університеті ім. І. Франка отримала філологічну освіту. Починаючи з часів Революції Гідності Юлія невпинно шукає (і знаходить) шляхи для підтримки українського суспільства. Тож вдало поєднує виховання чотирьох дітей, роботу та волонтерські проєкти. Зараз небайдужа львів’янка проводить та підтримує волонтерські збори, на потреби військових, а у 2023 році запустила «організований хаос гуманітарної допомоги» #дніпродвіж.

Ольга Гонтар – художниця-стилістка, що родом зі Львова. З юних років має проактивну позицію та є екоактивісткою. Із початком повномасштабного вторгнення Оля, певна річ, не може стояти осторонь, тож проводить збори на підтримку війська, плете сітки та постійно шукає шляхи, аби її творча діяльність могла якось підтримати суспільство.

Олександра Конопацька (Сандра) – киянка, яка в юному віці займала призові місця на турнірах шахістів-юніорів, а зараз є викладачкою Київської Школи Економіки, співзасновницею Видавництва «333» та волонтеркою, що невпинно допомагає українському війську.

Щороку в четверту суботу листопада українці та світова спільнота вшановують пам'ять жертв Голодомору. У цей день запалюють свічки, читають молитви та проводять меморіальні заходи.

Ми маємо пам’ятати, щоб таке ніколи не повторилося. Поширення правди про Голодомор допомагає вберегти сучасний світ від подібних злочинів проти людства.

Запаліть свічку пам’яті й сьогодні, щоб вшанувати тих, чиї голоси навічно змовкли.

Історія 8. Квіти Києва
Сценарій і малюнок – Колін Доран [Colleen Doran]

Історію Квіти Києва створено спеціально для Антології.

Колін Доран – американська художниця та сценаристка коміксів.

Працювала із коміксами з підліткового віку, зокрема над фанзінами Graphic Showcase та Lan's Lantern. Співпраця з DC відзначилася роботою над Диво-жінкою, Пісочним чоловіком, Люцифером та Трансметрополітаном. У Marvel, серед іншого, працювала над Вартовими Галактики, Капітаном Америкою та Людиною-павуком. Була художницею автобіографічного графічного роману Стена Лі Дивовижний фантастичний неймовірний Стен Лі / Amazing Fantastic Incredible Stan Lee.

Працювала у комітеті захисту інтересів Гільдії художників. Працювала над низкою творів Ніла Ґеймана, зокрема графічною адаптацією Добрих передвісників, Американських богів, написала сценарій-адаптацію та намалювала Міст тролів. Намалювала чимало графічних адаптацій прозових творів. Багаторазова номінантка премій Айзнера, Г’юґо, Рінґо та інших. Її роботи виставлялися на персональних виставках у багатьох музеях світу.

Наступна підбірка авторок антології – ще 5 імен активних волонтерок, яких ви можете знати і за іншими активностями.

Ініціатива впроваджується YMCA Lviv в рамках проєкту «Розбудова жіночої мережі волонтерок та посилення її потенціалу у прифронтових регіонах України» (#ВолонтеркиUA) за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (Women's Peace & Humanitarian Fund).
WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

#wphfund #UNSCR1325 #InvestinWomen #WomenRespond2Crises
#КоробкиІрими

Вольха Шаккарська – народилась та виросла серед Карпатських гір. Освіту отримала у Львові. Все життя була творчою особистістю – займалася рольовими іграми живої дії та мистецтвом. З початком повномасштабного вторгнення почала збирати кошти та закривати потреби різних підрозділів Сил Оборони. А ще пройшла навчання, отримала сертифікацію інструктора з тактичної медицини. Відповідно окрім волонтерської діяльності по забезпеченню Вольха проводить тренінги з тактичної медицини для військових.

Євгенія Мінаєва – волонтерка із Сум, яка наразі мешкає у Львові. Женя має неймовірне почуття гумору, харизму та наче нескінченний запас енергії. Мабуть, простіше сказати, що вона не може дістати для військових, ніж те, що може. Адже завдяки її логістиці та вибудуваним ланцюгам зв’язків підрозділи роками отримують необхідні їм автівки, приціли, теплаки та інше.

Саша @kladbische  (Дарвін)   неймовірно творча киянка, яка є вокалісткою гуртів «ZWYNTAR», «Folkulaka», «Торф». З 2014 року вона підтримує військо й не тільки своїми піснями, але й коштами на потреби Сил Оборони.