Просто про християнство.

❓Чи готові ми бути християнами?

Ми часто називаємо себе віруючими, б’ємо себе в груди, гордо заявляючи про свою належність до Христової Церкви. Ми розповідаємо про наші молитви, паломництва, відвідування храмів. Але чи справді ми готові бути християнами не лише на словах, а й у житті?

Бути християнином означає не просто вірити в Бога, але жити цією вірою, нести її у світ і свідчити своїм прикладом. Це означає любити навіть тих, хто нас ображає, бути лагідними, коли хочеться кричати, і прощати, коли легше тримати образу. Але чи готові ми на це?

Часто, замість смирення, ми обираємо гордість, замість любові — осуд. Ми говоримо про Бога, але чи готові визнати Його волю у важких обставинах? Ми молимося, але чи довіряємо Йому? Ми йдемо до храму, але чи виходимо звідти з бажанням змінювати себе і світ навколо?

Християнство — це не лише слова і традиції. Це подвиг щоденного життя. А ми, на жаль, часто готові лише до красивих промов, але не до жертви. Ми боїмося жити згідно з Євангелієм, бо це означає жити не як усі. Ми хочемо, щоб нас бачили християнами, але не завжди готові бути ними.

Бути християнином — це не комфорт, а хрест. Це означає йти проти течії, тримати віру тоді, коли легше було б здатися, і любити тоді, коли світ вибирає ненависть. І найголовніше — це довіряти Богові, навіть коли все говорить протилежне.

Чи готові ми до цього? Чи готові ми бути справжніми християнами?

www.group-telegram.com/us/about_orthodox.com/502

1.6K viewsDec 23 at 11:50

❓Чи готові ми бути християнами?

Ми часто називаємо себе віруючими, б’ємо себе в груди, гордо заявляючи про свою належність до Христової Церкви. Ми розповідаємо про наші молитви, паломництва, відвідування храмів. Але чи справді ми готові бути християнами не лише на словах, а й у житті?

Бути християнином означає не просто вірити в Бога, але жити цією вірою, нести її у світ і свідчити своїм прикладом. Це означає любити навіть тих, хто нас ображає, бути лагідними, коли хочеться кричати, і прощати, коли легше тримати образу. Але чи готові ми на це?

Часто, замість смирення, ми обираємо гордість, замість любові — осуд. Ми говоримо про Бога, але чи готові визнати Його волю у важких обставинах? Ми молимося, але чи довіряємо Йому? Ми йдемо до храму, але чи виходимо звідти з бажанням змінювати себе і світ навколо?

Християнство — це не лише слова і традиції. Це подвиг щоденного життя. А ми, на жаль, часто готові лише до красивих промов, але не до жертви. Ми боїмося жити згідно з Євангелієм, бо це означає жити не як усі. Ми хочемо, щоб нас бачили християнами, але не завжди готові бути ними.

Бути християнином — це не комфорт, а хрест. Це означає йти проти течії, тримати віру тоді, коли легше було б здатися, і любити тоді, коли світ вибирає ненависть. І найголовніше — це довіряти Богові, навіть коли все говорить протилежне.

Чи готові ми до цього? Чи готові ми бути справжніми християнами?

BY Просто про християнство.