мабуть правда в тому що є оптимальне положення між автентичністю і цією стерилізацією власних думок. мабуть, варто шукати золоту середину: не обов'язково озвучувати все, що палає в голові, навіть в ім'я щирості, але і розмовляти конспектами з терапії нам треба перестати. не знаю

bruh 5 am youtube recommendations hit different

знаєте у мене викликає так багато питань до американчиків які думають шо в боротьбі єврея-гітлера з диктатором-ісламістом їм треба обовʼязково обрати сторону

Житель західного інтернету, пам'ятай, ти можеш або ПІДТРИМУВАТИ ГІВНОЖАБУ, або ПІДТРИМУВАТИ СЕЧОГАДЮКУ, не підтримувати ЖОДНОГО з них НЕ МОЖНА, а підтримувати РОСІЮ ти МАЄШ (там квіри і вони страждають, на відміну від окупованих росією територій, де не страждає ніхто, тому що ми про ці території не чули). Сподіваюся всі ЗАПИСАЛИ

Усе, it's so over 🙅‍♀
Пару днів до місяця без нікотину не дотягнула, але забіг був потужний, мені здається це зробило мене злішою сильнішою людиною

Шо буде далі подивимося, я не здаюся назавжди звісно

Tragic: a dumb fuck you despise just made a great post on Telegram

Будь ласка допиши на каналі що це малювали Еліс і пан Д але не кажи де хто (ніхто не здогадається)

Доброго ранку.

Більше за рік тому я написала цей пост, який по цей день лишається одним із найбільш відвертих моїх постів.
За місяць після посту я з ним попрощалася назавжди. Розказала йому все це, щоб не лишалося шляху назад — він був усе ж дуже розумним, та й став більш емоційно адекватним з роками, певно, не в останню чергу через наше спілкування, а тому після зізнання в таких почуттях ніколи не став би спілкуватися зі мною знову.
Я думала, я ніколи більше не стану повноцінною особистістю. Ми росли разом. Він був частиною моєї ідентичності. У нас було багато схожого, навіть зовнішньо. Ми завжди жартували, що ми загублені кузени, а тому наша історія сексуальних взаємодій, які переїбали мене назавжди*, була чимось типу чорного гумору.
Я думала, я залишуся спустілою назавжди.
Я дійсно дуже багато думала про нього спочатку, але з часом стала думати менше. Поки зрештою не помітила, що не думала про нього вже тиждень, місяць, два — і не відчувала пустоти. Я виявилася окремою, самостійною людиною.
Коли лишаєшся в нездорових відносинах занадто довго, починає здаватися, що поза ними більше нічого немає: мовляв, якщо ти поставиш крапку в цій історії, ти поставиш крапку у власному існуванні. Бо що може бути після історії, яка тягнеться половину твого свідомого життя? Та все це виявилося неправдою.
Це завжди стосунки з лише однією людиною з мільярдів. Поза ними цілий світ інших людей, інших розмов, і головне, інших почуттів. Так багато є поза думками про "він не хотів зробити мені погано", "він не спеціально", "він просто не розумів що робить", "він змінився, він хороша людина", поза перейобаним виттям посеред ночі — завжди є цілий клятий світ.
Нещодавно я думала про нього і мені стало дуже погано, не знаю, чи від того, що я за ним засумувала і подумала, що досі люблю його, чи від спогадів про всю ненависть до себе, яке спричинило наше спілкування. Але пройшло кілька днів і я знову вибираюся.
Завжди є цілий світ.

* "назавжди" теж виявилося неправдою. You can heal, and you will. Nothing lasts forever. And sometimes that's really fucking good.