В Україні ніколи і ні в чому не було стабільності. Окрім народної любові. Вона завжди надувала з людей кумирів, читай бульбашки.
І чим складніші часи, тим більші бульбашки.

І досвід розчарувань - безсилий 🤷🏻‍♀️

Як повернути в Україну заблоковані російські гроші?

Взяла участь у круглому столі на цю тему, який організував «Фінансовий клуб».

Так, ми вже давно повинні ставити питання про ціну війни, про механізми фіксаціі збитків державі, бізнесу і громадянам та про шляхи відшкодування Україні завданої шкоди.

Є різні ініціативи з цього приводу і є вже конкретні зроблені кроки, про що говорили учасники круглого столу, але системно це питання вирішується шляхом формування та пред’явлення РФ консолідованої претензії.

Такий механізм існує в міжнародному праві. І до слова сказати – в СРСР була комісія, яка почала підраховувати збитки ще під час війни і зрештою їх порахувала.

Я займалась цією темою ще до призначення на посаду в Міноборони, коли була консультантом Комітет з Питань Національної Безпеки і Оборони Верховоної Ради України на громадських засадах (після звільнення з посади Комітет проголосував за виключення мене з числа консультантів).

Тож, Комітет готував тоді законопроект 3057 "Про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації". Який врегульовував створення Національного агентства для формування консолідованої претензії України до Росії.

Там у тексті є і мої пропозиції. Мені пощастило і я працювала над цим законопроектом з автором ідеї, тоді ще живим Василенко Володимиром Андрійовичем - українською легендою міжнародного права і єдиним українським суддею у Міжнародному суді (Трибунал по Югославії).

Комітет рекомендував Верховній Раді ще у березні 2021 прийняти зазначений законопроект. Сьогодні листопад 2024.

✔️для розуміння

Що таке консолідована "претензія" простими словами?
Це вимога:
- відшкодування всієї матеріальної і нематеріальної шкоди, спричиненої збройною агресією державі та її громадянам
- справедливої компенсації за збитки, яких зазнала держава Україна, її юридичні особи та громадяни внаслідок збройної агресії Російської Федерації
- покарання осіб, винних у скоєнні злочину агресії, воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Для підготовки такої претензії необхідно:

- сформувати єдину правову позицію України стосовно збройної агресії Російської Федерації
- визначити загальний обсяг шкоди, заподіяної державі Україна, її юридичним особам та громадянам Російською Федерацією внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації території України;
- визначає загальний обсяг збитків, яких зазнала Україна, як держава, внаслідок ліквідації шкоди, заподіяної Україні, її юридичним особам та громадянам збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;

От саме цим, згідно тексту законопроекту, і повинно зайнятись Національне агентство з подолання наслідків агресії Російської Федерації.

Вважаю, що його створення не просто назріло, а перезріло, бо краще починати цю величезну за обсягом роботу під час війни – чим раніше, тим краще.

‼️P.S. ні, в мене немає бажання очолити це Агентство. Я просто хочу довести цю справу до логічного завершення, бо це потрібно Україні.

Війна ще триває, але Україна вже зараз повинна готувати консолідовану претензію Росії щодо відшкодування завданих збитків.

Консолідована претензія повинна обʼєднати вимоги: відшкодування всіє шкоди - матеріальної/нематеріальної, покарання винних у вчинені агресії та інших злочинів проти України.

Найскладніше у цьому процесі визначити методологію підрахунку завданої шкоди. Через відсутність методології - зараз у всіх, хто рахує, цифри дуже різняться.

Північні корейці в районі Курщини - це демонстрація сили та масштабна інформаційна операція.

Росія і Північна Корея показали швидкість та рішучість у військовій співпраці. На відміну від західних країн.

Інформаційна машина РФ працює виключно на війну. Безальтернативно. Всі інформаційні рупори - державні, приватні та фізичні особи - працюють на війну.
Так само як економіка.

Зараз російські ЗМІ, блогери, соцмережі скоординовано поширюють купу інформації про високу бойову спроможність північно-корейської армії.
А це 1 млн. 280 тис. осіб та пристойне озброєння.

Звісно, ця кампанія спрямована на залякування нас і наших партнерів та підвищення ставок. Дві мільйонні арміі - це серйозно. І вони справді можуть об‘єднати зусилля на полі бою.

Прагматизм та демократичні цінності, якими пишається Захід, зараз зіграють з ним злий жарт. Бо, як показує історія, на агресію може бути лише одна відповідь - сила.
Все інше веде до поразки.

Дніпровський райсуд Києва виправдав осіб, які у 2014 році переслідували і відправили побитим в СІЗО 72-річного Миколу Пасічника - учасника Революції Гідності.

Якихось 10 років, і історію, яку ми всі бачили і в якій брали участь, - перепишуть рішеннями судів.

Мені, як учасниці Революції Гідності та авторці багатьох юридичних ініціатив Майдану, - боляче на це все дивитись.

Нагадаю, що історію, яка трапилась із Миколою Пасічником з Ладижина, показували на всіх телеканалах. У 2014 році під час ходи на честь Дня соборності силовики пішли в наступ на майданівців.

Пасічника, який тримав у торбині лише шматок сала та хліб, сильно побили кийком та затримали.
Потім Шевченківський суд в м.Києві за сфальсифікованими прокуратурою матеріалами кримінальної справи присудив пенсіонеру, в якого була розбита губа та струс мозку, два місяці тримання під вартою.

Щоправда, через день той же суд замінив вирок на домашній арешт. Але додому Микола Пасічник не повернувся, адже проходив лікування. Зрештою, Революція гідності перемогла, і з усіх майданівців зняли обвинувачення. Але нікого із причетних до побиття та засудження чоловіка не покарали.

Микола Пасічник до вироку не дожив. Він помер у 2020 році у 78-річному віці

Заяви проти ракет завжди програють.
Особливо заяви у стилі анонсів - скоро буде мир, ми знаємо як тощо.

Комунікація під час війни мусить працювати навпаки - постфактум. Зробив, тоді сказав.
Інакше ворог отримує час підготуватись.

Шкода, що західні лідери цього не усвідомлюють і добрими намірами вистеляють дорогу до пекла.

Скільки разів я вже для різних фільмів і програм розповідала про часи оборони Києва, та завжди коли починаю описувати саме місто - не можу стримати сліз.
Я пам‘ятаю, що спустилась у бункер, де знаходився Генштаб, 24-го зранку і це був один Київ, а коли вперше змогла вийти наверх - побачила геть інше місто.

Зараз знову робили документальний фільм для європейських глядачів про ті події і документалісти мені сказали, що такі емоції були у всіх, хто їм на камеру згадував Київ у перші тижні повномасштабного вторгнення.

Київ має свою особливість - він викликає глибокі емоції та почуття. Про це місто всі учасники подій розповідають так зворушливо, ніби захищали від нападника близьку і рідну людину.

Посольства час від часу так роблять. Оголошують для своїх громадян режим підвищеної небезпеки перебування в Україні.

Але режим підвищеної небезпеки у нас щодня. Допоки триватиме війна.

Мала прямий ефір на одній з найбільших іспаномовних радіостанцій. З покриттям - США, Латинська Америка, Іспанія.

Враження, що в іспаномовному світі (а це 400 млн. native speakers) взагалі немає інформації з України. Вони співчувають нам, але через брак інформації бачать ситуацію не на нашу користь.

Я не можу говорити за всіх, але знаю, що в багатьох країнах наша діаспора готова нести цю інформацію, є люди готові давати коментарі для ЗМІ і ходити в ефіри.
З ними просто треба працювати - організувати і координувати.

Бо у зарубіжних країнах я не раз чула від ЗМІ, що немає в кого взяти коментар чи запросити в студію, хто б володів інформацією по Україні. Натомість від РФ завжди і скрізь є експерти, блогери, опозиція - на будь який смак і формат.

✔️Для скептиків дати «1000 днів повномасштабного вторгнення» скажу, що це був привід в усьому світі нагадати про нашу війну. І скориставшись нагодою розказати, що вона триває з 2014.

Краще не говорити заздалегідь про нашу готовність щось виробляти, запускати, відкривати, відновлювати, захищати від ракетних атак тощо.

Ворог одразу реагує, щоб знецінити ці заяви.

Вони воюють емоційно і у буквальному сенсі звіріють, коли в нас щось виходить.

Росіяни ірраціональні, вони готові самі загинути, аби лише не дати Україні відбутись.