ще про їжу трошки, бо шось такий сьогодні день хД
в доволі чудові відносини з їжею і готовкою мене привело кілька речей (а вели вони крізь різноманітні дебільні дієти, якими мене мучили в дитинстві, що зруйнували мій обмін речовин, РПП, відчуття протесту від того, що жінка має класно готувати, а інакше вона ніоч і тд)
карочі, ділюся, що помогло:
- викинути готовку як обовʼязок, бо ааааааа я помру з голоду, якщо не проведу кожен день якийсь час у плити: досвід показує, що то абсолютна маячня, і можна харчуватись доставками, напівфабрикатами і бутербродами, поки не захочеться - справді захочеться - зробити шось прикольне, більш того, можна підгадувати бажання зробити запаси якраз під напади натхнення, і мати собі, наприклад, морожений бульон на ліниві дні, або просто мати меню смаколиків, з яких в будь-який час збирається бутерброд
- викинути якість і різноманіття їжі як моральну категорію, бо ааааа, хто їсть зож, той молодець, а хто їсть печиво з картохою фрі, той слабодухе чмо, а хто нічо собі не готує, теж лінива срака, треба три блюда і компот: досвід, знову ж, показує, що краще щось зʼїсти ніж нічо, і якщо ти сил маєш тіко мівіну залити, то досипати туди самобічування не помічне, краще якийсь прикольний соус
- викинути оцю всю скаредність і травму голоду, яка робить аааааааа не можна зіпсувати продукти, треба одразу шоб вийшло класно, і навіть якщо не вийшло, то треба їсти все одно, бо пропаде: отже я навчилась викидати і лишати на тарілці їжу, бо це моя їжа, шо хочу з нею, те і роблю, я перестала страшитись опинитись один на один з кастрюлею найогиднішого супа в світі, бо його можна просто вилити і замовити доставку, або знову ж зробити бутерброд
- ну і викинути оце дивне магічне мислення, що готовка сама по собі має виходити, особливо якщо ти жіііінкааааа, при тому, що мене якраз готувати в дитинстві зовсім не вчили, зате розуміння, що без цього ти не потрібна нікому, якось передали, ну, оці всі анекдоти про "пєрєсол на головє", брррррр: мені помагає дуже тут одразу оговорювати всім, кого пригощаю, що то на їх страх і ризик, може і не сподобатись, бо я готую, як мені на думку спало, якщо що, то доставка наш друг, а кулінарія просто скіл, може і не прокнути
хоупфулі, ця простинка, чи то серветка, стане комусь у нагоді, як мені колись ставали тексти інших людей)
в доволі чудові відносини з їжею і готовкою мене привело кілька речей (а вели вони крізь різноманітні дебільні дієти, якими мене мучили в дитинстві, що зруйнували мій обмін речовин, РПП, відчуття протесту від того, що жінка має класно готувати, а інакше вона ніоч і тд)
карочі, ділюся, що помогло:
- викинути готовку як обовʼязок, бо ааааааа я помру з голоду, якщо не проведу кожен день якийсь час у плити: досвід показує, що то абсолютна маячня, і можна харчуватись доставками, напівфабрикатами і бутербродами, поки не захочеться - справді захочеться - зробити шось прикольне, більш того, можна підгадувати бажання зробити запаси якраз під напади натхнення, і мати собі, наприклад, морожений бульон на ліниві дні, або просто мати меню смаколиків, з яких в будь-який час збирається бутерброд
- викинути якість і різноманіття їжі як моральну категорію, бо ааааа, хто їсть зож, той молодець, а хто їсть печиво з картохою фрі, той слабодухе чмо, а хто нічо собі не готує, теж лінива срака, треба три блюда і компот: досвід, знову ж, показує, що краще щось зʼїсти ніж нічо, і якщо ти сил маєш тіко мівіну залити, то досипати туди самобічування не помічне, краще якийсь прикольний соус
- викинути оцю всю скаредність і травму голоду, яка робить аааааааа не можна зіпсувати продукти, треба одразу шоб вийшло класно, і навіть якщо не вийшло, то треба їсти все одно, бо пропаде: отже я навчилась викидати і лишати на тарілці їжу, бо це моя їжа, шо хочу з нею, те і роблю, я перестала страшитись опинитись один на один з кастрюлею найогиднішого супа в світі, бо його можна просто вилити і замовити доставку, або знову ж зробити бутерброд
- ну і викинути оце дивне магічне мислення, що готовка сама по собі має виходити, особливо якщо ти жіііінкааааа, при тому, що мене якраз готувати в дитинстві зовсім не вчили, зате розуміння, що без цього ти не потрібна нікому, якось передали, ну, оці всі анекдоти про "пєрєсол на головє", брррррр: мені помагає дуже тут одразу оговорювати всім, кого пригощаю, що то на їх страх і ризик, може і не сподобатись, бо я готую, як мені на думку спало, якщо що, то доставка наш друг, а кулінарія просто скіл, може і не прокнути
хоупфулі, ця простинка, чи то серветка, стане комусь у нагоді, як мені колись ставали тексти інших людей)
Forwarded from STERNENKO
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
а спонсор цього треку - heavy roleplaying drugs I have consumed this weekend 😅
https://open.spotify.com/track/1InfBFZ9yx9YtXsbbz92VD?si=xMiuSj2XQUyTmXkLmhZ5VA&context=spotify%3Aalbum%3A3GgXeE9spWlxuVqb5KuK2F
https://open.spotify.com/track/1InfBFZ9yx9YtXsbbz92VD?si=xMiuSj2XQUyTmXkLmhZ5VA&context=spotify%3Aalbum%3A3GgXeE9spWlxuVqb5KuK2F
Spotify
The Ballad of Serenity (Main Theme from "Firefly")
TV Tunesters · Tv Soundtracks's Greatest Themes, Vol. 14 (Science Fiction) · Song · 2013
і справді святкове: вечір у @Drago_UA, який не потрапив на фото, бо його робив (і фото робив, і вечір)
❤️
❤️
насправді, я дійсно тут нічо майже не робила, але трошки ору з себе, що на кожен день собі знайшла якусь пригоду 😒
але тепер маю детективне розслідування: тиждень тому мені якийсь загадковий анонім прислав прикольні цукерки на пошту, і я була впевнена, що це і є мій подарунок від санти. а сьогодні я отримала ще один подарунок. або я підписалась на два санти, і забула (але наче ні), або загадка.
тож якщо хтось тут з підписників є цим таємничим відправником, зізнавайтесь в лічку, бо мені дуже цікаво і хочеться подякувати)))
тож якщо хтось тут з підписників є цим таємничим відправником, зізнавайтесь в лічку, бо мені дуже цікаво і хочеться подякувати)))
можу сказати в якості підсумку, що я за цей рік не їбанулась і не вийшла в вікно (хоча мала всі шанси), і що це моя удача і не моя заслуга
всіх з наступаючим, подивимось, що там в світі після мандаринок))
https://open.spotify.com/track/4hckTii6dURNqlfS9JNjjK?si=gNmXLQ73Ta22uRhmQuA3Jg
всіх з наступаючим, подивимось, що там в світі після мандаринок))
https://open.spotify.com/track/4hckTii6dURNqlfS9JNjjK?si=gNmXLQ73Ta22uRhmQuA3Jg
розбирали з бабусею сімейні архіви, і трапилась газетка, доречна до загаданих бажань на 2025
цей номер зберігла, скоріш за все, моя прабабка, яка ненавиділа Сталіна через Голодомор, а в старості перестала це хоч якось ховати, тож мої родичі мали собі певну кількість проблем через її беззастережні вислови
забрала артефакт собі)
цей номер зберігла, скоріш за все, моя прабабка, яка ненавиділа Сталіна через Голодомор, а в старості перестала це хоч якось ховати, тож мої родичі мали собі певну кількість проблем через її беззастережні вислови
забрала артефакт собі)