Центр протидії корупції_ ✔

​​Солом’янський суд може незаконно скасувати підозру фігуранту справи НАБУ про заволодіння землею на 1,8 млрд грн

Слідчий суддя Солом’янського суду Києва Дмитро Кратко відкрив провадження за скаргою експершого заступника керівника ДП Інститут землеустрою Олега Левченка. Він оскаржує повідомлення про підозру від НАБУ.

Важливо, що суддя Кратко не мав право цього робити, адже розгляд скарги має здійснювати ВАКС. Бо саме цей суд розглядає всі скарги в справах НАБУ та САП.

Тому суддя Кратко мав повернути скаргу заявнику, однак з невідомих причин він вирішив відкрити провадження.

Варто зазначити, що судді ВАКС неодноразово визнавали підозру обґрунтованою. Однак виглядає так, що Левченку не подобаються ці рішення, через що він вирішив звернутись до Солом’янського суду, щоб підозру скасували.

Не вперше фігуранти справ НАБУ звертаються до різних судів для отримання потрібного рішення, оскільки розуміють, що “вирішити” свої питання у ВАКС не вийде.

При цьому деякі суди,попри те, що не мають права розглядати клопотання, все одно ухвалюють рішення на користь цих фігурантів. Ось лише декілька прикладів: 

▪️Печерський суд незаконно забрав справу заступника голови Офісу Президента Татарова з НАБУ і передав до іншого органу. Після чого її поховали.

▪️Печерський суд незаконно зобов’язав ексгенпрокурора Венедіктову закрити справу Бахматюка на 1,2 млрд грн. Однак це рішення згодом скасували.

▪️Печерський суд зобов’язав Генпрокурора забрати у НАБУ справу Злочевського про хабар в 5 млн доларів керівництву САП та НАБУ.

Суддя Кратко відомий тим, що свого часу відмовився продовжувати процесуальні обов’язки екснардепу Мартиненку у справі про заволодіння $17,28 млн грн ДП СхідГЗК. 

При цьому, ухвалюючи те рішення, суддя мав конфлікт інтересів, адже останні роки орендував квартиру у цьому держпідприємстві. 

Нагадаємо, Левченка підозрюють в організації схеми заволодіння державною землею на Київщині площею понад 1 206 гектарів на загальну суму в 1,84 млрд грн.

Крім Левченка, про підозру повідомляли ще 11 особам, з яких двоє пішли на угоди зі слідством та отримали по 5 років умовно.

Йдеться про екскерівницю одного з відділів Держгеокадастру в Київській області Остапчук і радника ексголови Держземагентства Сінгаєвського. Розслідування у справі завершене.

Підписатись

www.group-telegram.com/ar/fuckcorruption.com/3306

5.0K viewsedited  Nov 15 at 11:59

​​Солом’янський суд може незаконно скасувати підозру фігуранту справи НАБУ про заволодіння землею на 1,8 млрд грн

Слідчий суддя Солом’янського суду Києва Дмитро Кратко відкрив провадження за скаргою експершого заступника керівника ДП Інститут землеустрою Олега Левченка. Він оскаржує повідомлення про підозру від НАБУ.

Важливо, що суддя Кратко не мав право цього робити, адже розгляд скарги має здійснювати ВАКС. Бо саме цей суд розглядає всі скарги в справах НАБУ та САП.

Тому суддя Кратко мав повернути скаргу заявнику, однак з невідомих причин він вирішив відкрити провадження.

Варто зазначити, що судді ВАКС неодноразово визнавали підозру обґрунтованою. Однак виглядає так, що Левченку не подобаються ці рішення, через що він вирішив звернутись до Солом’янського суду, щоб підозру скасували.

Не вперше фігуранти справ НАБУ звертаються до різних судів для отримання потрібного рішення, оскільки розуміють, що “вирішити” свої питання у ВАКС не вийде.

При цьому деякі суди,попри те, що не мають права розглядати клопотання, все одно ухвалюють рішення на користь цих фігурантів. Ось лише декілька прикладів: 

▪️Печерський суд незаконно забрав справу заступника голови Офісу Президента Татарова з НАБУ і передав до іншого органу. Після чого її поховали.

▪️Печерський суд незаконно зобов’язав ексгенпрокурора Венедіктову закрити справу Бахматюка на 1,2 млрд грн. Однак це рішення згодом скасували.

▪️Печерський суд зобов’язав Генпрокурора забрати у НАБУ справу Злочевського про хабар в 5 млн доларів керівництву САП та НАБУ.

Суддя Кратко відомий тим, що свого часу відмовився продовжувати процесуальні обов’язки екснардепу Мартиненку у справі про заволодіння $17,28 млн грн ДП СхідГЗК. 

При цьому, ухвалюючи те рішення, суддя мав конфлікт інтересів, адже останні роки орендував квартиру у цьому держпідприємстві. 

Нагадаємо, Левченка підозрюють в організації схеми заволодіння державною землею на Київщині площею понад 1 206 гектарів на загальну суму в 1,84 млрд грн.

Крім Левченка, про підозру повідомляли ще 11 особам, з яких двоє пішли на угоди зі слідством та отримали по 5 років умовно.

Йдеться про екскерівницю одного з відділів Держгеокадастру в Київській області Остапчук і радника ексголови Держземагентства Сінгаєвського. Розслідування у справі завершене.

Підписатись

BY Центр протидії корупції_