Реєстр збитків для України (RD4U), завданих російською агресією, дозволив подавати заяви на відшкодування моральних страждань людям, які втратили родичів внаслідок повномасштабного вторгнення. Це — нова категорія у Реєстрі, раніше він приймав звернення лише щодо знищеного чи пошкодженого житла. 

Як повідомив 20 січня виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський, за два дні його команда прийняла вже понад чотири сотні заяв про загибель рідних, і припустив, що їх буде набагато більше. 

Хто нині може звертатися по відшкодування та що для цього потрібно — розповідаємо у замітці.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

⚡️Печерський районний суд Києва арештував на два місяці колишнього командира 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковника Іллю Лапіна — передає кореспондент «Ґрат» із зали суду.

Лапін буде перебувати під вартою до 20 березня цього року. Державне бюро розслідувань підозрює полковника у недбалому ставленні до військової служби. 

Слідство стверджує, що дії Лапіна дозволили військам РФ навесні 2024 року захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Також його дії призвели до втрати особового складу та озброєння, а також зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні його відповідальності. Окрім полковника Лапіна аналогічні підозри слідство висунуло колишньому командиру оперативно-тактичного угрупування «Харків» генералу Юрію Галушкіну та колишньому командиру 125-ї окремої бригади територіальної оборони генерала Артуру Горбенку.

Окрім цього Лапіна підозрюють також у самовільному залишенні поля бою. Всім трьом військовим загрожує до 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід полковнику Лапіну суд обирав у закритому режимі. Після засідання військовий повідомив «Ґратам», що не визнає провини і буде оскаржувати рішення суду.

Фото: Максим Каменєв, Ґрати

Знайшли оголошення про швидкий заробіток — отримали пропозицію підпалити військове авто — знайшли автівку — погодили вибір з куратором — підпалили. Це типова схема злочинів, про які українські правоохоронні органи почали заявляти у 2024 році.

Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс Генерального прокурора сходяться на думці, що за замовленнями стоять російські спецслужби. Вони обіцяють українцям в середньому близько $1000. Та, крім шкоди конкретним військовим, отримають козир в інформаційній війні — за допомогою відео підпалів створюють картину нібито про існування внутрішнього антивладного та антивоєнного «підпілля» в Україні. Натомість правоохоронці наголошують, що підозрювані скоюють злочини виключно заради грошей. 

За 2024 рік СБУ і Нацполіція затримали понад 450 людей, які, як пише пресслужба відомства, «за дорученням російських кураторів займалися підпалами в Україні». Ми проаналізували офіційну статистику, вивчили вироки судів та поговорили з адвокаткою від системи безоплатної правничої допомоги, яка захищає обвинувачених.

Що заважає слідству підтвердити стороннє замовлення в усіх випадках, яким є загальний соціальний портрет підозрюваних у цих справах та які проблеми постають перед обвинуваченням у збиранні доказів та кваліфікації злочинів — читайте у статті.

Фото: Дарʼя Писаренко

⚡️Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили нову підозру колишньому командиру оперативно-тактичного угрупування «Харків» бригадному генералу Юрію Галушкіну — в пособництві самовільного залишення поля бою (частина 5 статті 27, стаття 429 ККУ). Про це повідомив його адвокат Михайло Величко, який вів фейсбук-трансляції з-під Лукʼянівського СІЗО. 

У ДБР уточнили, що підозра стосується подій травня 2024 року, коли росіяни прорвали державний кордон на Харківщині і просунулись на 10 кілометрів вплив української території.  За версією слідства тоді Галушкін проігнорував наявні розвіддані, оцінив наступ росіян на даній ділянці «як малоймовірний» та віддавав накази підлеглим, які не відповідали реальній обстановці, що призвело до трагічних подій на лінії фронту.

Генерал Галушкін, якого вчора Печерський райсуд Києва арештував на два місяці за підозрою у недбалому ставленні до військової служби, вийшов з ізолятора після того як за нього внесли п'ять мільйонів гривень застави. За воротами СІЗО його зустріли слідчі ДБР. Після повідомлення про нову підозру вони затримали генерала та повезли на допит до ДБР.  

Фото: Максим Каменєв, Ґрати

Військовий Сергій Гнезділов повертається на службу — суд закрив його справу про дезертирство

Суддя Бабушкінського районного суду Дніпра Наталія Юдіна ухвалила рішення про звільнення Гнезділова від кримінальної відповідальності та закриття провадження за статтею про дезертирство після того, як він погодився повернутись на службу, а його командир погодився прийняти його назад у 56-ту мотопіхотну бригаду. Про це нам розповів сам військовий і його адвокати Анастасія Бурковська та Олександр Шадрін. 

Усі подробиці справи Гнезділова — читайте у матеріалі «Ґрат».

Фото (архівне): Стас Юрченко, Ґрати

Полонені бійці загону «Шторм-V» 218 танкового полку сил РФ дали свідчення у справі про розстріл старшого солдата ЗСУ Віталія Годнюка, який здався у полон під час штурму українських позицій на Запорізькому напрямку у січні минулого року.

Обвинувачений — рядовий з цього ж загону, 26-річний мешканець Пермі Дмитро Курашов з позивним Сталкер. 
Військовополонені росіяни давали покази через відеозвʼязок з окремої зали суду з міркувань безпеки. 

Розповідаємо про їхній допит у Заводському райсуді Запоріжжя, який відбувся 22 січня.

Фото: Тетяна Козак, Ґрати

Українські правоохоронці оголосили про підозру чотирьом російським генералам і полковнику в організації повітряної атаки на «Епіцентр» у Харкові 25 травня минулого року. Внаслідок цього авіаудару загинули 19 людей, а понад пів сотні дістали поранення. 

Що встановило слідство — читайте у нашому матеріалі.

Фото: Харківська ОВА

Незабаром у подкасті Захисниця. Imayeci вийде інтерв’ю з колишньою політувʼязненою кримською татаркою Леніє Умеровою.

Її затримали у грудні 2022 року під час перетину російсько-грузинського кордону, коли вона прямувала до Криму, щоб доглядати за важкохворим батьком.

Спочатку Умерову заарештували за порушення правил перетину кордону і тримали під вартою у Північній Осетії, а через пів року — звинуватили у шпигунстві та перевезли до Лефортовського СІЗО у Москві. 14 вересня 2024 року Леніє Умерова повернулась додому в результаті обміну полоненими між Україною та РФ.

Вона разом з братом Азізом у нашій студії розповідали про те, як боролися за її звільнення, про "карусель" по ізоляторах, невипадкові зустрічі в місцях несвободи та підставних співкамерниць.

☝🏻Не пропустіть: стежте за оновленнями наших соцмереж та підписуйтесь на зручну для вас подкаст-платформу тут.