В другій половині 2000-х, коли я ходив до школи, нас вчили, що ООН, ОБСЄ, Червоний хрест, МАГАТЕ і ще купа інших організацій масштабом поменше – це щось таке вау, неймовірно важливе і потужне, що допомагає Європі і світу жити мирно, спокійно та щасливо.
Але, але, але.
Візьмемо вчорашній РадБез ООН, на якому американці прогнали повітря по трубах, вперше за довгий час проголосувавши разом з росіянами. Зрада розповзається, і це зрозуміло.
Але я запитаю вас: і що? Це на щось вплине? От хто мені скаже подію останніх років, а може й десятиліття, на яку вплинуло рішення РадБезу ООН?
На що сьогодні взагалі впливає ця структура, окрім копіювального бізнесу, який все ще (чомусь) друкує їхні рішення і телевізійників, які все ще (чомусь) транслюють ці засідання?
Я щиро не розумію, чому ЗМІ та соц. мережі люблять цитувати перли російського представника в ООН Небезні. На що це впливає? З таким же успіхом ми могли цитувати політичні роздуми умовного алкаша Інокєнтія з умовної Костроми.
Це ж просто зборище кількасот людей, що в гарному одязі і з розумним виглядом перетворюють кисень на вуглекислий газ, і це єдиний процес, що відбувається на цих засіданнях.
Та хай хоч Білорусь проголосує за резолюцію на підтримку НАТО, а Тайвань висловиться на підтримку Китаю, і що? Що з того?
Ще в 2014 році ООН перетворилась на релікт минулого, коли висловлювала глибоку, потім ще глибшу, і, в кінці-кінців, глибоченну стурбованість окупацією Криму Росією, на яку всім було абсолютно начхати. Пройшло 10 років, а ситуація не змінилась: на ООН все ще всім начхати.
ООН – це як старий дід з деменцією, в якого Буш-старший все ще живий, при владі в Росії алкаш-демократ Єльцин, «Міцний горішок» тільки-но вийшов на екран, а лагідний голуб миру Михайло «Горбі» Горбачов - головний хедлайнер світової демократії.
Можливо, виправте мене і скажіть, що ООН для чогось корисного існує і щось важливе робить, може я чогось не бачу. Дуже хочу розгледіти, але не виходить.
Якщо вам здається, що вас ніхто не чує і ви нікому не потрібні – згадайте, що в світі існує РадБез ООН.
В другій половині 2000-х, коли я ходив до школи, нас вчили, що ООН, ОБСЄ, Червоний хрест, МАГАТЕ і ще купа інших організацій масштабом поменше – це щось таке вау, неймовірно важливе і потужне, що допомагає Європі і світу жити мирно, спокійно та щасливо.
Але, але, але.
Візьмемо вчорашній РадБез ООН, на якому американці прогнали повітря по трубах, вперше за довгий час проголосувавши разом з росіянами. Зрада розповзається, і це зрозуміло.
Але я запитаю вас: і що? Це на щось вплине? От хто мені скаже подію останніх років, а може й десятиліття, на яку вплинуло рішення РадБезу ООН?
На що сьогодні взагалі впливає ця структура, окрім копіювального бізнесу, який все ще (чомусь) друкує їхні рішення і телевізійників, які все ще (чомусь) транслюють ці засідання?
Я щиро не розумію, чому ЗМІ та соц. мережі люблять цитувати перли російського представника в ООН Небезні. На що це впливає? З таким же успіхом ми могли цитувати політичні роздуми умовного алкаша Інокєнтія з умовної Костроми.
Це ж просто зборище кількасот людей, що в гарному одязі і з розумним виглядом перетворюють кисень на вуглекислий газ, і це єдиний процес, що відбувається на цих засіданнях.
Та хай хоч Білорусь проголосує за резолюцію на підтримку НАТО, а Тайвань висловиться на підтримку Китаю, і що? Що з того?
Ще в 2014 році ООН перетворилась на релікт минулого, коли висловлювала глибоку, потім ще глибшу, і, в кінці-кінців, глибоченну стурбованість окупацією Криму Росією, на яку всім було абсолютно начхати. Пройшло 10 років, а ситуація не змінилась: на ООН все ще всім начхати.
ООН – це як старий дід з деменцією, в якого Буш-старший все ще живий, при владі в Росії алкаш-демократ Єльцин, «Міцний горішок» тільки-но вийшов на екран, а лагідний голуб миру Михайло «Горбі» Горбачов - головний хедлайнер світової демократії.
Можливо, виправте мене і скажіть, що ООН для чогось корисного існує і щось важливе робить, може я чогось не бачу. Дуже хочу розгледіти, але не виходить.
Якщо вам здається, що вас ніхто не чує і ви нікому не потрібні – згадайте, що в світі існує РадБез ООН.
Ukrainian President Volodymyr Zelensky said in a video message on Tuesday that Ukrainian forces "destroy the invaders wherever we can." "The argument from Telegram is, 'You should trust us because we tell you that we're trustworthy,'" Maréchal said. "It's really in the eye of the beholder whether that's something you want to buy into." Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations. The S&P 500 fell 1.3% to 4,204.36, and the Dow Jones Industrial Average was down 0.7% to 32,943.33. The Dow posted a fifth straight weekly loss — its longest losing streak since 2019. The Nasdaq Composite tumbled 2.2% to 12,843.81. Though all three indexes opened in the green, stocks took a turn after a new report showed U.S. consumer sentiment deteriorated more than expected in early March as consumers' inflation expectations soared to the highest since 1981. One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals.
from ar
