ПроМобільність

❗️Підсумки круглого столу "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві" 29 січня 2025 року від організатора та модератора заходу, директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова.

Шановні колеги, дякую всім, хто відгукнувся на моє запрошення і взяв участь у круглому столі "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві". Дякую також усім, хто дивився цей захід, і всім, хто читає і поширює це інформаційне повідомлення.

Цей текст має підсумувати результати круглого столу і описати можливі подальші кроки.

Отже, на круглому столі учасники обговорили, що місто Київ зупиняє свій комунальний громадський транспорт під час повітряних тривог і, ймовірно, у цьому залишається єдиним в Україні. Також усі погоджуються, що це рішення несе певні збитки: можливо, 2,5 млрд грн втрат на рік від невиробленого ВРП, а також прямі збитки, цифра яких не оголошувалася, але явно закладена у 8+ млрд грн річної дотації комунальним операторам громадського транспорту.

Однією з основних тез заходу було те, що немає доведеного позитивного ефекту для безпеки пасажирів, коли комунальний громадський транспорт зупиняється під час повітряних тривог. Можливо, це пов’язано з тим, що деякі громадяни:

🛑залишаються на зупинках;
🛑йдуть до місць призначення пішки;
🛑сідають у маршрутки або таксі.

Або ж проблема полягає у відсутності достатньої кількості укриттів та їхньої інклюзивності у довільному місці маршруту, коли пасажирів застає повітряна тривога.

Також є ймовірність, що пасажирами громадського транспорту можуть бути працівники критичної інфраструктури: диспетчери, медичний персонал, працівники ДСНС тощо. Вони не можуть дозволити собі не виконувати свої функції навіть під час небезпеки, тому змушені шукати інші шляхи, як дістатися місць призначення. Це означає, що це питання у Києві поки що не вивчене достатньо глибоко.

Всі учасники круглого столу погодилися з тим, що питання не стоїть у форматі "дозволяти чи не дозволяти" рух громадського транспорту під час повітряних тривог, і тим більше – в одноосібному рішенні щодо цього.

Не було заперечень проти розробки ефективнішого алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Це може бути:

🛑алгоритм функціонування, про що кияни неодноразово просили КМДА у своїх численних петиціях;
🛑алгоритм зупинки, який передбачатиме одночасне призупинення громадського транспорту та забезпечення достатньої кількості облаштованих і інклюзивних укриттів у довільний час і місце.

У кожному випадку потрібно чітко оцінювати вартість і очікувані ефекти кожного алгоритму з урахуванням обмежень.

Серед обмежень при прийнятті рішень:

🛑Рекомендації ДСНС, відповідно до яких громадський транспорт має зупинятися.
🛑Вільний вибір водіїв, які мають право обирати — бути в безпеці під час повітряних тривог чи продовжувати працювати (за опитуванням ДТІ серед водіїв, 80% готові працювати навіть під час тривог, а на круглому столі пролунала пропозиція преміювати таких водіїв за підвищений ризик).
🛑Обмеження на користування міськими мостами під час повітряних тривог.
🛑Інші обмеження, про які представники КМДА не могли повідомити публічно.

На заході було висловлено прохання до КМДА оприлюднити всі можливі обмеження, які можна оголосити публічно (тобто ті, що не містять державної або іншої таємниці).

Серед пропозицій щодо алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог на заході прозвучали:

🛑Зупиняти і маршрутки разом із комунальним громадським транспортом.
🛑Диференціювати рівень загроз під час тривог, щоб не зупиняти транспорт при відносно невисокій небезпеці.
🛑Дозволити рух громадського транспорту під час повітряних тривог, але обмежити кількість пасажирів до кількості сидячих місць.

Please open Telegram to view this post

VIEW IN TELEGRAM

www.group-telegram.com/ar/pro_mobility.com/3740

1.7K viewsJan 30 at 11:32

❗️Підсумки круглого столу "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві" 29 січня 2025 року від організатора та модератора заходу, директора "ПроМобільності" Дмитра Беспалова.

Шановні колеги, дякую всім, хто відгукнувся на моє запрошення і взяв участь у круглому столі "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві". Дякую також усім, хто дивився цей захід, і всім, хто читає і поширює це інформаційне повідомлення.

Цей текст має підсумувати результати круглого столу і описати можливі подальші кроки.

Отже, на круглому столі учасники обговорили, що місто Київ зупиняє свій комунальний громадський транспорт під час повітряних тривог і, ймовірно, у цьому залишається єдиним в Україні. Також усі погоджуються, що це рішення несе певні збитки: можливо, 2,5 млрд грн втрат на рік від невиробленого ВРП, а також прямі збитки, цифра яких не оголошувалася, але явно закладена у 8+ млрд грн річної дотації комунальним операторам громадського транспорту.

Однією з основних тез заходу було те, що немає доведеного позитивного ефекту для безпеки пасажирів, коли комунальний громадський транспорт зупиняється під час повітряних тривог. Можливо, це пов’язано з тим, що деякі громадяни:

🛑залишаються на зупинках;
🛑йдуть до місць призначення пішки;
🛑сідають у маршрутки або таксі.

Або ж проблема полягає у відсутності достатньої кількості укриттів та їхньої інклюзивності у довільному місці маршруту, коли пасажирів застає повітряна тривога.

Також є ймовірність, що пасажирами громадського транспорту можуть бути працівники критичної інфраструктури: диспетчери, медичний персонал, працівники ДСНС тощо. Вони не можуть дозволити собі не виконувати свої функції навіть під час небезпеки, тому змушені шукати інші шляхи, як дістатися місць призначення. Це означає, що це питання у Києві поки що не вивчене достатньо глибоко.

Всі учасники круглого столу погодилися з тим, що питання не стоїть у форматі "дозволяти чи не дозволяти" рух громадського транспорту під час повітряних тривог, і тим більше – в одноосібному рішенні щодо цього.

Не було заперечень проти розробки ефективнішого алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Це може бути:

🛑алгоритм функціонування, про що кияни неодноразово просили КМДА у своїх численних петиціях;
🛑алгоритм зупинки, який передбачатиме одночасне призупинення громадського транспорту та забезпечення достатньої кількості облаштованих і інклюзивних укриттів у довільний час і місце.

У кожному випадку потрібно чітко оцінювати вартість і очікувані ефекти кожного алгоритму з урахуванням обмежень.

Серед обмежень при прийнятті рішень:

🛑Рекомендації ДСНС, відповідно до яких громадський транспорт має зупинятися.
🛑Вільний вибір водіїв, які мають право обирати — бути в безпеці під час повітряних тривог чи продовжувати працювати (за опитуванням ДТІ серед водіїв, 80% готові працювати навіть під час тривог, а на круглому столі пролунала пропозиція преміювати таких водіїв за підвищений ризик).
🛑Обмеження на користування міськими мостами під час повітряних тривог.
🛑Інші обмеження, про які представники КМДА не могли повідомити публічно.

На заході було висловлено прохання до КМДА оприлюднити всі можливі обмеження, які можна оголосити публічно (тобто ті, що не містять державної або іншої таємниці).

Серед пропозицій щодо алгоритму роботи громадського транспорту під час повітряних тривог на заході прозвучали:

🛑Зупиняти і маршрутки разом із комунальним громадським транспортом.
🛑Диференціювати рівень загроз під час тривог, щоб не зупиняти транспорт при відносно невисокій небезпеці.
🛑Дозволити рух громадського транспорту під час повітряних тривог, але обмежити кількість пасажирів до кількості сидячих місць.