Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37

Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/yb_ua/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Юрій Богданов | Telegram Webview: yb_ua/7632 -
Telegram Group & Telegram Channel
Про вибори: як? коли? нащо? 

Давайте про вибори напишу один раз серйозно і до завершення бойових дій до цієї теми я б волів не повертатися. 

Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу (це взагалі не обовʼязково станеться), а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, загалом вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення. 

Чи можливі вибори під час активної війни? Ні, не можливі. Проведення виборів вимагає умов, за яких кандидати та виборці можуть вільно брати участь у кампанії та голосуванні. Без сталого припинення вогню на більшій частині країни неможливо налагодити роботу комісій, забезпечити функціонування дільниць та гарантувати належні умови для підрахунку голосів. Усе це — невіддільна частина демократичного процесу. Тобто легітимність результату буде апріорі під питанням. 

Довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:

1. Якщо значна частина виборців не може проголосувати або піддається тиску, вибори втрачають репрезентативність. 
2. Якщо люди бояться йти на дільниці, бо ракета може прилетіті (саме тому порівнювати війну 2014-2015 і з 2022 - ідіотизм) і явка буде 20-25%, ну про яку реальну легітимність мова? 
3. Доступ спостерігачів до всіх виборчих дільниць теж неможливо забезпечити без стійкого перемир’я.

Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним - важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які захищають країну і які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують. 

Військові - категорія населення з найбільшим рівнем суспільної легітимності. Незважаючи на думку окремих верств йолопів. Більшість військових - це мобілізовані. З них більшість не обере карʼєру військового. Та й професійні військові можуть забажати спробувати змінювати країну у політиці. 

І тільки після досягнення сталого припинення війни можна говорити про повноцінну можливість військовослужбовців не лише голосувати, а й вести передвиборчу кампанію (у разі бажання балотуватися).  Кандидати з числа військових повинні мати ті самі умови для агітації. Це потребує сталого припинення вогню.

Заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів (заяви Путіна ми ігноруємо, бо кому не пох?), а також кач від внутрішніх ворогів мають отримувати прямо і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню - потім вибори.  Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 - це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація. 

І так, інші країни, що проводять вибори під час війн - вигадка з голови Келлога. Якщо війна була на їх території - не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом 1936. Якось без виборів обійшлися. 

Узагальнюючи. Вибори можуть і мають відбутися за дотримання трьох вимог:
1. Безпека передусім, бо саме вона гарантує вільне голосування, прозорість і законність. А це разом складає легітимність. 
2. Легітимність - в пріоритеті. Умови проведення голосування впливають на визнання результатів як всередині країни, так і за її межами. Українці мають довіряти власному волевиявленню і знати, що більшість українців мали можливість проголосувати. 
3. Військові і інші люди, які залучені до допомоги війську мають отримати можливість обирати  і обиратися. Це можливо лише за умови відсутності активних бойових дій. 

Тому спочатку мир і гарантії безпеки - потім вибори. Все інше - фантазії або божевілля.

Дякую за увагу. 

Підписатися на Богданова



group-telegram.com/yb_ua/7632
Create:
Last Update:

Про вибори: як? коли? нащо? 

Давайте про вибори напишу один раз серйозно і до завершення бойових дій до цієї теми я б волів не повертатися. 

Чи потрібні Україні вибори? Так, дуже потрібні. Не стільки для того, щоб змінити владу (це взагалі не обовʼязково станеться), а щоб перезавантажити систему політичних відносин. Цикл, який запустився в березні 2019, загалом вже себе вичерпав. У нас так зазвичай і працює: 3-4 роки система працює, а потім починається розбалансування. Велика війна це все змістила, але і парламент, і виконавча гілка потребують оновлення. 

Чи можливі вибори під час активної війни? Ні, не можливі. Проведення виборів вимагає умов, за яких кандидати та виборці можуть вільно брати участь у кампанії та голосуванні. Без сталого припинення вогню на більшій частині країни неможливо налагодити роботу комісій, забезпечити функціонування дільниць та гарантувати належні умови для підрахунку голосів. Усе це — невіддільна частина демократичного процесу. Тобто легітимність результату буде апріорі під питанням. 

Довіра громадян і адекватних партнерів неможлива, якщо вибори відбуваються в умовах війни такої інтенсивності:

1. Якщо значна частина виборців не може проголосувати або піддається тиску, вибори втрачають репрезентативність. 
2. Якщо люди бояться йти на дільниці, бо ракета може прилетіті (саме тому порівнювати війну 2014-2015 і з 2022 - ідіотизм) і явка буде 20-25%, ну про яку реальну легітимність мова? 
3. Доступ спостерігачів до всіх виборчих дільниць теж неможливо забезпечити без стійкого перемир’я.

Можливість військовослужбовців обирати і бути обраним - важлива складова легітимності. Без стійкого перемирʼя військові, які захищають країну і які точно мають отримати право не тільки обирати, але й обиратися своє право не реалізують. 

Військові - категорія населення з найбільшим рівнем суспільної легітимності. Незважаючи на думку окремих верств йолопів. Більшість військових - це мобілізовані. З них більшість не обере карʼєру військового. Та й професійні військові можуть забажати спробувати змінювати країну у політиці. 

І тільки після досягнення сталого припинення війни можна говорити про повноцінну можливість військовослужбовців не лише голосувати, а й вести передвиборчу кампанію (у разі бажання балотуватися).  Кандидати з числа військових повинні мати ті самі умови для агітації. Це потребує сталого припинення вогню.

Заява Келлога та схожі меседжі від інших партнерів (заяви Путіна ми ігноруємо, бо кому не пох?), а також кач від внутрішніх ворогів мають отримувати прямо і зрозумілу відповідь: спочатку завершення війни, фіксація сталого припинення вогню - потім вибори.  Може за 3 місяці після фіксації припинення вогню, може за 6 - це вже питання якості гарантій. За усіх інших умов це будуть не вибори, а імітація. 

І так, інші країни, що проводять вибори під час війн - вигадка з голови Келлога. Якщо війна була на їх території - не проводилися. Південна Корея 1952 не була демократією і Лі Син Ман намалював собі результат. США проводили вибори 1944, коли Рузвельт обрався на четвертий термін, ніякої війни на території США не було. А ось демократична Британія до 1945 року жила з парламентом 1936. Якось без виборів обійшлися. 

Узагальнюючи. Вибори можуть і мають відбутися за дотримання трьох вимог:
1. Безпека передусім, бо саме вона гарантує вільне голосування, прозорість і законність. А це разом складає легітимність. 
2. Легітимність - в пріоритеті. Умови проведення голосування впливають на визнання результатів як всередині країни, так і за її межами. Українці мають довіряти власному волевиявленню і знати, що більшість українців мали можливість проголосувати. 
3. Військові і інші люди, які залучені до допомоги війську мають отримати можливість обирати  і обиратися. Це можливо лише за умови відсутності активних бойових дій. 

Тому спочатку мир і гарантії безпеки - потім вибори. Все інше - фантазії або божевілля.

Дякую за увагу. 

Підписатися на Богданова

BY Юрій Богданов


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/yb_ua/7632

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Pavel Durov, a billionaire who embraces an all-black wardrobe and is often compared to the character Neo from "the Matrix," funds Telegram through his personal wealth and debt financing. And despite being one of the world's most popular tech companies, Telegram reportedly has only about 30 employees who defer to Durov for most major decisions about the platform. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights. Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy." "He has kind of an old-school cyber-libertarian world view where technology is there to set you free," Maréchal said.
from ar


Telegram Юрій Богданов
FROM American