Клейтман Аліна, хутро, пластик, метал, 2023 mostly; якщо хтось не чув (таке може бути?) - у Аліни наразі персоналка в Нейкеді, тож ходіть дивитись 🖤💫
Клейтман Аліна, скульптура «Nightmare bell» / Колокол жаху (мій довільний переклад), зроблений з виплавленого пластику, а пластик у свою чергу - це мішки для пакування мертвих тіл
Kafidova in the artland
Інтерв'ю-розповідь Марії Леоненко про ії нині триваючий партисипативний перформанс ( і пояснення, що це) у новій статті: чекаю на ваш фідбек! 🐝 https://telegra.ph/St%D1%96l-peremovin-by-Mar%D1%96ya-Leonenko-03-15
Останнім часом постійно згадую цю роботу, одна з моїх улюблених загалом мистецьких робіт.
Потроху такий всередині «перелік» формується, бо я людина перелік, табличка, список, тощо) люблю все складати у якісь внутрішні системи.
Якщо ви не читали про столи, борщ і політиків Марії Леоненко - раджу сильно!
Потроху такий всередині «перелік» формується, бо я людина перелік, табличка, список, тощо) люблю все складати у якісь внутрішні системи.
Якщо ви не читали про столи, борщ і політиків Марії Леоненко - раджу сильно!
Кирило Проценко, «Зірка, що падає», 1994
Акція, соціологічне дослідження
«Акцію «Зірка, що падає» було реалізовано на однойменній першій персональній виставці Кирила Проценка в Києві. [1]
Суть акції полягала у фіксації заповітних бажань відвідувачів. Для цього Проценко створив живописне полотно, на якому зобразив момент падіння зірки. Картину було інстальовано над урною для заповнених бланків поруч із закликом уважно обдумати й записати одне бажання.
Акцію автор повторив через рік у Нью-Йорку.»
Джерело
Акція, соціологічне дослідження
«Акцію «Зірка, що падає» було реалізовано на однойменній першій персональній виставці Кирила Проценка в Києві. [1]
Суть акції полягала у фіксації заповітних бажань відвідувачів. Для цього Проценко створив живописне полотно, на якому зобразив момент падіння зірки. Картину було інстальовано над урною для заповнених бланків поруч із закликом уважно обдумати й записати одне бажання.
Акцію автор повторив через рік у Нью-Йорку.»
Джерело
Дякую… 😅
Це дуже смішно і зовсім не образливо) хоча колись я би дуже чутливо відреагувала на це, хоча скоріше за все людина рандомно залишила коментар))
Тут може бути розповідь про те, як я переходила на українську, як це спричинило тривалу паузу у мистецький практиці, бо я не могла думати, як я вчила її з відосами Авраменко, як по 1,5 хвилини не могла згадати елементарне слово, як близька мені людина просила говорити з нею російською, бо моя українська прикра, як одного разу на побаченні людина почула як я говорю російською і сказала, що нею звуку значно краще, як я ходила вулицями і називала все, що бачу, бо так легше вивчити лексику, і так далі) Так склалося, що навіть коли я готувалась до здачі ЗНО і мала репетиторку з укр мови та літ-ри, вона казала, що у мене щелепа неправильно функціонує для коректної вимови 😅😅😅 Та мене дійсно у дитинстві вчили говорити «правильно, нормально, без українського акценту».
Це не зовсім по темі мистецтва і це щось дуже особисте, але почати писати українською на більш-менш впевненому рівні не далось мені легко. У мене є велике бажання писати, я вже півроку збираю до купи текст про корпоративне колекціонування і кожен рядок вичитую з чатом жпт на предмет помилок, граматичних чи мовленнєвих) це не єдина причина, чому він так правильно рухається, але вагома. Хочеться, щоб він був опублікований десь, не тільки у моєму тг, бо у нього вкладено багато зусиль і я переживаю щодо грамотності) Переживаю, бо не хочеться продукувати щось неякісне.
Вирішила з вами таким поділитись, не памʼятаю, щоб колись це публічно висвітлювала. Не думаю, що це якесь неймовірне досягнення, бо це не могло не статися у моєму житті згідно моїх поглядів, але це все рівно певний шлях🐒🖤
Це дуже смішно і зовсім не образливо) хоча колись я би дуже чутливо відреагувала на це, хоча скоріше за все людина рандомно залишила коментар))
Тут може бути розповідь про те, як я переходила на українську, як це спричинило тривалу паузу у мистецький практиці, бо я не могла думати, як я вчила її з відосами Авраменко, як по 1,5 хвилини не могла згадати елементарне слово, як близька мені людина просила говорити з нею російською, бо моя українська прикра, як одного разу на побаченні людина почула як я говорю російською і сказала, що нею звуку значно краще, як я ходила вулицями і називала все, що бачу, бо так легше вивчити лексику, і так далі) Так склалося, що навіть коли я готувалась до здачі ЗНО і мала репетиторку з укр мови та літ-ри, вона казала, що у мене щелепа неправильно функціонує для коректної вимови 😅😅😅 Та мене дійсно у дитинстві вчили говорити «правильно, нормально, без українського акценту».
Це не зовсім по темі мистецтва і це щось дуже особисте, але почати писати українською на більш-менш впевненому рівні не далось мені легко. У мене є велике бажання писати, я вже півроку збираю до купи текст про корпоративне колекціонування і кожен рядок вичитую з чатом жпт на предмет помилок, граматичних чи мовленнєвих) це не єдина причина, чому він так правильно рухається, але вагома. Хочеться, щоб він був опублікований десь, не тільки у моєму тг, бо у нього вкладено багато зусиль і я переживаю щодо грамотності) Переживаю, бо не хочеться продукувати щось неякісне.
Вирішила з вами таким поділитись, не памʼятаю, щоб колись це публічно висвітлювала. Не думаю, що це якесь неймовірне досягнення, бо це не могло не статися у моєму житті згідно моїх поглядів, але це все рівно певний шлях🐒🖤
Оксана Чепелик «Piece of shit» 1998
Перфоманс, інсталяція
Матеріали: сніг, фекалії лося
«Робота над інсталяцією тривала цілий місяць. Щодня художниця викладала слова з фекалій лося на снігу в Національному парку Банффа (Канада). Усі слова починалися на літеру W, що відсилає до слова web (мережа, інтернет). Саме на цю тему проводилась дискусія в рамках резиденції Long March, присвяченої лівому мистецтву й активізму, у якій художниця брала участь. У кінці місяця відбувся сам перформанс, до якого міг долучитися кожен охочий. Для цього на снігу лежали рукавички, які можна було одягнути, і було викладено слово policy (політика) — як натяк на так звану «політику чистих рук». За допомогою учасників резиденції слово policy незабаром перетворилося на police (поліція).»
Джерело
Перфоманс, інсталяція
Матеріали: сніг, фекалії лося
«Робота над інсталяцією тривала цілий місяць. Щодня художниця викладала слова з фекалій лося на снігу в Національному парку Банффа (Канада). Усі слова починалися на літеру W, що відсилає до слова web (мережа, інтернет). Саме на цю тему проводилась дискусія в рамках резиденції Long March, присвяченої лівому мистецтву й активізму, у якій художниця брала участь. У кінці місяця відбувся сам перформанс, до якого міг долучитися кожен охочий. Для цього на снігу лежали рукавички, які можна було одягнути, і було викладено слово policy (політика) — як натяк на так звану «політику чистих рук». За допомогою учасників резиденції слово policy незабаром перетворилося на police (поліція).»
Джерело
Мені здавалось, що я памʼятала ще одну роботу когось з одеських концептуалістів зі снігом та фекаліями, тому пошук виглядав так, але зрештою я зрозуміла, що переплутала це з роботою Петра Старуха «Der Winter Kaput»
Відкрита ціна на мистецтво у вигляді підпису десь в інстаграмі художника/активному посиланні у біо на доступне/подібний манер?
Anonymous Poll
61%
Чудово, мені це зручно
14%
Не дуже, бо виглядає як магазин / інші причини чому не дуже, але може бути
0%
Погано однозначно
23%
Опційно - норм, постійно - крінж
2%
Справжні митці не продаються
Питання для художників: чи у вас відкрита ціна?)
Anonymous Poll
27%
Так
15%
Ну якщо сильно пошукати по сторінці, то щось може і знайдете
58%
Ні