КRАЙ

Зробили прискіпливий розбір паркану з «Зони інтересів» і того, яку роль він виконує у фільмі — від концептуальної до кінематографічної. Взагалі, нам здається, що цей фільм — про паркан. І в ньому дійсно «нічого не відбувається».

«Зона», мабуть, один із найкращих фільмів останніх років, тож наші матеріали про інші елементи стрічки ще з’являтимуться.


———

1️⃣ Паркан: образ

…Виникає парадоксальна ситуація: образ паркану абсолютно незмінний, з ним нічого не відбувається та й він не чинить вплив на що-небудь. Як певний фон, він суцільно відсутній для нашого сприйняття. На ньому, перед ним, або за ним, ми маємо розрінювати щось, бачити, однак не сам паркан як такий. Парадокс в тому, що кінообраз за своєю суттю не статичний, він дається у русі і сам є, певним чином, процесом, однак у нашому випадку нічого не відбувається.


2️⃣ Паркан: простір фільму

…Паркан стає чимось більшим за образ. Світ і простір «Зони інтересів» утворюються ним. За його наявності світ фільму ділиться на те, що «за» парканом, та те, що «до» нього. Знов маємо виворіт. Для в'язнів Аушвіцу «за» парканом криється світ, якого їх позбавили, життя і свобода, тоді як «до» нього, а отже в межах паркану, розгортається пекло концтабору. Але ми дивимось інше кіно. В ньому світ ув'язнений тим, що лежить «за» парканом. Так паркан стає огорожею. Так утворюються «зони» в кіно, прокладаються межі. Будь-яка дія у фільмі відбувається вздовж них, від них чи за ними.


3️⃣ Паркан: ідея

…Яким є такий світ, що є його центральною ознакою? Закритість, замкненість.

Закритість передбачає, що це щось таке, що приховано від нас, віддаляється свідомо, намагається покласти кордон. Але це очевидне упередження знову помилкове: закритість найбільш агресивна. Вона не йде, не уникає, вона намагається вторгнутися. Порушити межі, зсунути їх, змінити, зрештою, поклавши лише одну, фундаментальну. Паркан. За яким і буде існувати все інше. Все, що її не стосується.


🔗Повний текст за посиланням

КРАЙ

ОГОРОЖА ВІД ДІЙСТВА: ПАРКАН У «ЗОНІ ІНТЕРЕСІВ» ДЖОНАТАНА ҐЛЕЙЗЕРА

У «Зоні інтересів» багатоголосся образів, хоча фільм, здавалось би, мовчить від початку до кінця. Ідея фільму, звук чи композиція вже розглядались неодноразово, однак хотілось би зупинитись на одному з тих «голосів». На найгучнішому, що стає німим криком…

www.group-telegram.com/us/at_cine.com/377

317 viewsedited  Jan 23 at 20:33

Зробили прискіпливий розбір паркану з «Зони інтересів» і того, яку роль він виконує у фільмі — від концептуальної до кінематографічної. Взагалі, нам здається, що цей фільм — про паркан. І в ньому дійсно «нічого не відбувається».

«Зона», мабуть, один із найкращих фільмів останніх років, тож наші матеріали про інші елементи стрічки ще з’являтимуться.


———

1️⃣ Паркан: образ

…Виникає парадоксальна ситуація: образ паркану абсолютно незмінний, з ним нічого не відбувається та й він не чинить вплив на що-небудь. Як певний фон, він суцільно відсутній для нашого сприйняття. На ньому, перед ним, або за ним, ми маємо розрінювати щось, бачити, однак не сам паркан як такий. Парадокс в тому, що кінообраз за своєю суттю не статичний, він дається у русі і сам є, певним чином, процесом, однак у нашому випадку нічого не відбувається.


2️⃣ Паркан: простір фільму

…Паркан стає чимось більшим за образ. Світ і простір «Зони інтересів» утворюються ним. За його наявності світ фільму ділиться на те, що «за» парканом, та те, що «до» нього. Знов маємо виворіт. Для в'язнів Аушвіцу «за» парканом криється світ, якого їх позбавили, життя і свобода, тоді як «до» нього, а отже в межах паркану, розгортається пекло концтабору. Але ми дивимось інше кіно. В ньому світ ув'язнений тим, що лежить «за» парканом. Так паркан стає огорожею. Так утворюються «зони» в кіно, прокладаються межі. Будь-яка дія у фільмі відбувається вздовж них, від них чи за ними.


3️⃣ Паркан: ідея

…Яким є такий світ, що є його центральною ознакою? Закритість, замкненість.

Закритість передбачає, що це щось таке, що приховано від нас, віддаляється свідомо, намагається покласти кордон. Але це очевидне упередження знову помилкове: закритість найбільш агресивна. Вона не йде, не уникає, вона намагається вторгнутися. Порушити межі, зсунути їх, змінити, зрештою, поклавши лише одну, фундаментальну. Паркан. За яким і буде існувати все інше. Все, що її не стосується.


🔗Повний текст за посиланням

BY КRАЙ