☄️Пригоди однієї збірки ☄️

Новий трейлер «НОСФЕРАТУ» Роберта Еґґерса 🦇

💀Ми поки надто втомлені, щоби підбивати підсумки Книжкової Країни, але головний бабайський звіт фестивалю покажемо🔼

💀 Шанувальники таємниць та прихильники злочинів і проклять!💀

🔥БАБАЙ та видавництво «ЖОРЖ» оголошують конкурс повноформатних оповідань «Справжній готичний детектив» 🩸

✝️Запрошуємо вас до інтелектуальних ігор зі смертю: озброюйтесь пером, кігтями, свічкою та зубами.
Поринайте у тривожний світ зловісних секретів і потворних правд. Станьте свідком, аби не опинитися серед підозрюваних.

🩸до останнього речення… не зізнавайтесь у скоєному.

🩸Прийом текстів - з 31 жовтня до 30 листопада.

🩸Обсяг - від 20 до 60 тисяч знаків.

🩸Жанр - горор + детективна лінія.

😐Судді - автори творів, Бабаї та представники видавництва «ЖОРЖ».

💀Детальні умови і путівник по темі конкурсу будуть доступні на нашому сайті.
😈Очікуйте відкриття сторінки конкурсу

❤️‍🔥Авторка арту - AlcalineArt (Франція)

📼 З вами Нічний сеанс.

Давайте подивимось, що підготувало нам привітальне оповідання збірки.
👹 Павло Деревʼянко «Допоки морок не поглинув його»

*️⃣
Тож сьогодні ми підглянемо до квартири однієї письменниці, сполохано зазирнемо в стрімку драму падіння її інтимного лона домашнього життя, заточеного в кількох стінах, що утворюють куб неправильної форми десь у просторі. Візиту цьому вона була б рада, очікуючи від нього, якщо не втручання, то принаймні натяку на відсутність ролі глухого спостерігача з нашого боку. Але її сподівання розібʼються об камʼяну стіну реальності. Ми тут не для того аби псувати автору його рух до фіналу, ми тут виключно, щоб супроводити його на цьому шляху через вал елементів оповідання.

⭕️
Якщо ви також зіпсуті ментівськими серіалами, крім яких по, в кращому разі, трьох, якщо не менше, телеканалах власне нічого путнього більше і не крутили (в жодному разі не апелюємо до того факту начебто це гівно було путнім), то ви б також з легкістю описали б це оповідання як «битовуха». Так, настандартна. Так, лячна і по-своєму огидна. Але це саме вона. Битовуха у всій своїй холодній красі.

*️⃣
Автор торкається струн, тому можна не кривлячи душею казати, що це вдалий старт для забігу антологією українського сучасного горору.

⭕️
Читайте і роздивляйтеся, що ж там такого врешті трапилось у тій самій квартирі однієї письменниці. Бо битовуха може налякати не менше за раптового нематеріального нічного гостя, наприклад під ліжком.

Не перемикайтеся, далі буде.
🐱

І ще одна книга, яка доводить мені, що коротка проза може бути офігенною, так само глибоко занурювати і лишати такі ж тривалі враження, як тексти більшого обсягу.

📖 «Бабай. Нічний сеанс», міжавторська збірка

Трохи пройдусь по кожному оповіданню, бо всі вони заслуговують на окрему увагу.

Єдине - Карміллу я поки оминула, бо не маю настрою на класику, тож про неї напишу якось окремо і пізніше.

📝 Допоки морок не поглинув його - шикарне. Прям по улюбленим темам. Реалізм на максимумі, брутальне, дике, напружене й моторошне, але і з дуже влучним гумором і богічними пасхалочками. І плюс одна фобія, яка десь у фоновому режимі існувала давно😁

📝 Медоїди - офігезна атмосфера, стилістично просто бімба, шикарний фолк. Таке враження, що воно більше за реальний, фізичний обсяг тексту - дуже насичене, при чому не перевантажене, інтенсивне, але глибоке. Заслуговує на екранізацію

📝 Ближче всіх до полюса - ніби беспросвітне і гнітюче, а ніби і з проблисками чогось світлого і обнадійливого. Гарне оповідання з красивим фіналом - але про космос, що я не дуже люблю😁

📝 Дім у степу - дуже класні, моторошні і графічні образи, але через рвану структуру, сприймати історію було складно. Вкраплення наукової інформації, перемежованої з народною медициною (чи що воно таке) перебили враження від загальної атмосфери

📝 Між кошмарами блукач - послідовний і канонічний жахастик. Дуже пасує до ідеї збірки про нічний сеанс - обожнюю залипати вночі на фільми з подібним сюжетом. Але тексту не завадило б стилістичне втручання і трохи шліфовки, а історії - ще дрібки жорстокості і кривавості

📝 Augen - добрячий слешер, ностальгічно і фактурно. Традиційний, кіношний, дуже жвавий, трохи зашвидкий, але цілком на рівні

📝 Зоя - починається ніби спокійно, але дуже бентежить вже з перших рядків. А далі… ну, це блискуче🎤 Одне з найбільш вражаючих оповідань у збірці

📝 Юність прекрасна - дуже relatable☺️ Жах яким він має бути - неуникний, неминучий, нездоланний, але в такому переконливому сеттінгу, що відчувається абсолютно реальним. Тригерів через край😄

📝 Заборонена зона - цей текст мене повністю поглинув, прочитала на одному подиху. Шикарний ракурс, абсолютне занурення у свідомість оповідача, відчуття, ніби дивишся його очима. Просто вау

📝 Колискова за стіною - досі здається, що описані події відбулись десь поверхом нижче у моєму будинку😱 Особливо під кінець так пробрало, що досі під враженням

📝 Пацюк - давнко купую всі книжки авторства Жупанського, але оце перше, що я в нього прочитала. І таки не дарма купую - це незрівнянно шикарний текст. Бридотна і мерзенно-прекрасна метафора з шокуючим сюжетом

📝 Місто - отут вже глобально сеттинг не мій, але фактурність і стилістика історії шикарні. Суворий, свинцево важкий горор, геть нещадний. Відлунює первісними біблійними мотивами

📝 Інтерʼєрні ляльки Естер - захопливо і дуже красиво, та найбільше вражає фінал, бо це геть не те, на що я очікувала. Я не вважаю, що горор потребує непередбачуваної розв’язки, бо зазвичай весь кайф у самому процесі, але у цьому тексті було все: і процес, і шок наприкінці

📝 Табір - саспенс, напруга, приреченність, невимовний жах. Нагадало «Відьму з Блер», і оце, мабуть, найкращий спосіб описати мої враження

Ну і last but not least: оформлення самої збірки і особливо ілюстрації - це окрема насолода❤️‍🔥 Можна роздивлятись і роздивлятись, додають +100 до загальної атмосфери🥰

Видавництво Жупанського

💡"Як написати готичний детектив?"

⭐️5 жовтня 19:00 — стрім на каналі "Бабай"

🐈‍⬛Відомі горористи та детективісти — ексклюзивно для учасників нового конкурсу від Бабая та видавництва «Жорж».

🧟‍♂️Розкажуть усе і навіть більше співзасновник спільноти «Бабай», письменник Володимир Кузнєцов, літературознавиця, редакторка спільноти «Бабай» Серафима Біла, кураторка детективного напрямку видавництва «Жорж», письменниця Євгенія Кужавська, букблогерка та спеціалістка з трилерної естетики Саша Павлова — Запекла книгожерка.

🎃Як створити детективну інтригу?

🎃Як вплести її в горорний текст?

🐈‍⬛Чи справді готика — це про вікторіанських вампірів?

⚰️Сучасні романи та фільми в стилі готичного детективу.

❤️‍🔥 Потужна™ збірка горорних оповідань (і класичної повісті, яку я досі не прочитала, бо щось нема настрою).

Всі різні, майже всі прекрасні, хоча я б кілька оповідань у збірку не брала 😈 З різних причин: одне просто з іншої пісочниці, не горорної, а друге ще пиляти й пиляти редакторським напильником.

До речі, читала я оповідання врізнобій, тому те, що тут перше, для мене було десь посередині, а першим стало останнє —

📕 "Табір" Євгена Товстонога. Моторошно-тягуче, безнадійне, де немає ані явного монстра, ані реальної загрози, і весь жах відчувається, а не оприявнюється.

📕 Потім були "Медоїди" Оксани Ковальчук — надзвичайно колоритний фольк-горор, написаний настільки колоритною мовою, що її можна різати як пастилу.

📕 "Пацюк" Олексія Жупанського замикає трійку абсолютних лідерів збірки згідно мого власного рейтингу (тобто, вони всі троє товпяться на "золотому" п'єдесталі). Оповідання, в якому так до кінця і не ясно, це реальні метаморфози істоти чи колосальна метафора, це хвора фантазія травмованої дитини, чи відбувається насправді. Від того тривожність сягає кульмінації і... так і лишається невпокоєною.

Переходжу до другого, "срібного" місця, де також не одне оповідання.

👄 "Інтер'єрні ляльки Естер" Жені Кужавської. Дуже чуттєва історія, якій вдалося мене обманути, чим вона й прекрасна. Чому лише срібло? Бо хотілося більше жаху. А тут все надто світло й красиво.

👄 "Юність прекрасна" Дімки Ужасного — історія, просочена битовухою, алкоголізмом, примітивно-племінними ще віруваннями та трішки жахастиками з піонерського табору. Чудовий коктейль вийшов, але чогось мені не вистачило.

👄 І нарешті третій "сріблянт" — "Зоя" Нати Гриценко. Історія, що точно була в реальності (і від того жахлива), яку в моїх очах підвело тільки те, що вже на середині стало ясно, що відбувається.

Переходимо до "бронзи". Тут у мене, по-перше,
🌙 "Місто" Володимира Кузнєцова, яке мало б бути повістю разів в два з половиною більше, ніж воно є. Оповіданню тісно, кількість героїв просто рвуть на клапті канву короткої оповідки, не кажучи вже про світ, якому дісталися лише контурні штрихи замість повноцінного кольору. Абидна.

Другий "бронзовий" призер —
🌙 "Колискова за стіною" Дмитра Деревянка. Двошаровість жаху тут, як на мене, розпорошила зусилля. Містична складова не лякає взагалі (це також щось з піонерських страшилок), а побутовий жах брудної панельки явно з Борщаги виписан надто поверхово.

🔪 Окремо в мене стоять чисто криваво-пильні страшилки. Це "Заборонена зона" Володимира Мініна та "Auger" Андрія Лозинського. Бадьоро, криваво і ніхто не виживе. Клас, швидкий жах — швидке розслаблення, мозок глибоко не задіває.

👁 "Дім у степу" Світлани Тараторіної враження не справив, бо я читала "Дім солі" і це такий собі буктрейлер до нього.

👁 "Допоки морок не поглинув його" Павла Дерев'янка не сподобався своєю передбачуваністю. Реально, я вже через сторінку зрозуміла, чим все закінчиться, читати було нудно.

👁 "Між кошмарами блукач" Микити Кілярова варто було б допилити. Як мінімум привести до одного стилю, а в ідеалі так і взагалі переписати, бо з мотивацією героїв там повний швах.

👁 А "Ближче всіх до полюса" Макса Кідрука — це взагалі чиста космічна фантастика, нуль горору. На цілих 26 сторінок, що він тут займає, можна було розписати додатково "Місто" Кузнєцова і всі від цього тільки б виграли!

Але в цілому це справжнє й повноцінне #Дафа_радить

🎃 Геловін не за горами, пора приглядати тематичний мерч:

https://www.group-telegram.com/artbysvebara_news/556

🩸Його кривавими історіями надихався Квентін Тарантіно, а Стівен Кінґ якось сказав, що цей автор і є втіленням майбутнього горору.

🫦Філософія Клайва Баркера - це баланс природних сил Жаху й Еротики, завдяки якому автор розкриває і містичний початок всесвіту, і темний бік людського єства. Він майстерно переінакшує легенди і міти, розбещує реальність, досліджує та радикалізує соціум через збочення, несправедливість, жагу влади, насилля, ненависть та божевілля.

🪶Традиційний гештеґ #видайтеукраїнською спрацював: у Видавництві Жупанського готується до виходу цикл "Книги крові" - монументальна робота у формі малої прози жахів.

👑З Днем народження, пане Баркер! 72 - це чудовий вік, щоб порадувати нас новими історіями!

🌕З такої нагоди пропонуємо переглянути наш подкаст про майстра естетичного жаху.

🙂Як написати готичний детектив?

🌺Що таке готична естетика?

❓Чому детективна лінія - як сметанка в горорному борщу?

📖Як написати свіжий, темний готичний текст, який зібʼє з ніг досвідчене журі?

Спікери: Володимир Кузнєцов, Євгенія Кужавська, Саша Павлова та Серафима Біла.

❗️❗️❗️Посилання на стрім: https://www.youtube.com/live/FunBIpoSiDA?si=I5CsNZoH6VU6G3xq

📼 З вами Нічний сеанс.

І сьогодні до нас завітала 👾 Оксана Ковальчук з первісно-містичним оповіданням «Медоїди».

🔣🔣🔣🔣🔣
Через надмірно балакучого діда, гг потягнуло покопатись у своєму родоводі. Одне за друге його зачепила строката багатоманітна етнографічна картина українського побуту настільки, що між знайомством із родом він зачепився за цілком доречне написання книги. А де такі дослідження, там і польова робота, скажу вам як людина, яка бігала вуличками сіл і намагалась зафоткати для курсача сплюндровані прогресом і спотворені часом зилишки старовинних обрядів, запечатані в художніх образах оздоблення хат.

🔣🔣🔣🔣🔣
Та я відволікаюсь. 🛍 Польова робота, ще й у незнайомій країні може завести на глухі манівці ізольованої спільноти, де між забобонами старих жителів і відвертою бісівщиною дійсности важко не втратити нитку раціо.

🔣🔣🔣🔣🔣
Гг легко піддався інтересу і цей інтерес завів його у вельми цікаві обставини, познайомитись з якими вам доведеться безпосередньо в оповіданні, бо ж це вже шлях у спойлери.

🔣🔣🔣🔣🔣
Авторка ж, авторка! Вона насолодилась роллю кота і не соромилась бавитись не лише зі своїм гг, а й з читачами. Бідні миші прийшли за видовищем і умовно безплатним сиром, а отримали відро холодної божевільної містерії з первісним ревом лютого звіра десь у сутінковому тумані, з лісовим антуражем та шаленством старого доброго принципу задобрення природи.

Та все ж, варта уваги й певна передбачуваність сюжету, яка тягла нас більше на позирити, ніж розібратися. Чи кинуло це оповідання на дно? Аж ніяк. Це чудовий фолькгорор. Читайте на ніч, особливо, якщо маєте хатину біля лісу.

Не перемикайтеся, далі буде.
🐱

👻Краще беріть Grandfather у Жупанського, там трохи дешевше