group-telegram.com/bisovnya/1268
Last Update:
«Україна як війна пізнього капіталізму»
Переклад англомовної статті Давида Марії Де Лука
Нещодавно я провів короткий семінар у Болонському університеті під назвою: «Україна: війна пізнього капіталізму?». Ділюся ключовими моментами цього обговорення.
Це фото зроблене о 21:00 в середу. На ньому зображено київський ЦУМ, наймодніший та найдорожчий торговий центр, який сяє святковими вогнями під час загального блекауту. Моя квартира, розташована менш ніж за кілометр від ЦУМу, залишалася без світла, як і домівки близько 500 тисяч киян та мільйонів інших українців. Половина з них, використовуючи електрику для опалення, мерзли в холоді.
Блекаути стали нормою після численних російських обстрілів енергосистеми. Графік вимкнень передбачає від 4 до 8 годин без електрики щодня. У прифронтових містах і селах ситуація ще гірша — електрики може не бути зовсім, а разом із нею й опалення.
ЦУМ має власні генератори та, ймовірно, підключений до критичної лінії живлення біля станції метро «Театральна». Завдяки цьому, як і деякі інші будівлі, він залишається освітленим навіть під час відключень. Незважаючи на енергетичну кризу та обмеження, «Гарродс Києва» продовжує сяяти.
Українські економісти пояснюють це економічною доцільністю, а не корупцією чи соціальною нерівністю. Працюючи та приваблюючи покупців, такі магазини генерують прибуток і сплачують податки, які підтримують оборону країни. Якби примусити ЦУМ вимкнути святкові вогні, це могло б призвести до закриття або перенесення бізнесу за кордон, що позбавило б державу важливих податкових надходжень. Такі дії також могли б викликати критику з боку інвесторів та міжнародних партнерів як антиринкові чи авторитарні.
Глибше занурюючись у цю тему, стає очевидним, що споживацьке мислення та ринкові механізми пронизують навіть військові аспекти життя. Наприклад, одна з найвідоміших українських військових частин — Третя штурмова бригада — минулого літа запустила рекламну кампанію, яка викликала дискусії через сексуалізоване зображення жінок як тих, хто потребує захисту. Примітно, що цю кампанію профінансували не армія чи Міноборони, а сама бригада, використовуючи кошти приватних донорів. Відео для кампанії було створене завдяки підтримці великої букмекерської компанії Favbet та навіть потрапило на Netflix.
Третя бригада, яка належить до мережі Азова, є найяскравішим прикладом успішного маркетингу, але всі українські підрозділи намагаються робити щось подібне. Добровольці можуть обирати, до якого підрозділу приєднатися, а мобілізовані — подавати запит на переведення через офіційний військовий додаток. Уряд пообіцяв прискорити цей процес, що призводить до конкуренції між частинами за найкращих рекрутів.
Ринкові механізми впливають і на процес мобілізації. Чим вища зарплата цивільного, тим менша ймовірність його мобілізації через формальні та неформальні винятки. Високі доходи вважаються кориснішими для економіки та воєнних зусиль, ніж служба на фронті. Деякі депутати пропонували узаконити цей принцип, прив’язавши мобілізацію до рівня зарплат, але ці ініціативи зустрічають критику. Проте серед еліт і експертів такий підхід має немало прихильників.
@bisovnya
BY Журнал "БІСИ"
Share with your friend now:
group-telegram.com/bisovnya/1268