люди, які на фестивалі усі три дні, я захоплююсь і боюсь вас

побула вчора пів дня вранці, другий день намагаюсь відійти 😵

а прикиньте я колись на арсеналі волонтерила

це усі чотири (здається і пʼять теж) днів там цілий день була, майже не їла не пила, бо не було часу, і по суті працювала і спілкувалась з людьми увесь час

ух, зараз аж уявити важко таке 🙍‍♀

ну ти ж моя драма квін…

взагалі звісно лякає, наскільки ж рілейтебл для мене став персонаж 75-річного депресивно-суїцидального кардинала 😂

#conclave

опа✨

а букшеф відкрили передпродаж на першу частину іншої трилогії авторки

це нам нада, це ми берем🤩

книга має вийти з друку в кінці липня

сходила значить в театр….. друга тривога за виставу 😏

#земля

коли нема з собою паперової книги (конклав, я тебе добʼю), читаю по дорозі додому Pope Joan на телефоні….

але бля як мені погано спостерігати як тут зароджуються стосунки між 14-річною і дорослим мужиком 😱

я розумію, що для середньовіччя це ну щось екстраординарне. я навіть підозрюю вони будуть подані як «добровільні»… але аааааааа 🐱

#popejoan

нікого так не геносайдять, як білих чоловіків-католиків 🤡

#conclave

Conclave
Robert Harris
⭐️⭐️⭐️⭐️4/5

Оооо тааак, я тебе перемогла!!

Це цікаве чтиво. Іноді я трошки тормозила через те, що завдяки фільму знала події. Але переважно книга скоріше навпаки додавала нових деталей і відтінків вже відомому сюжету.

Звісно, тут ще більше розкрився головний герой Ломелі (Лоуренс у фільмі), від імені якого ведеться оповідь.

Він в депресії. Він тривожний. Він втратив звʼязок з богом. Він має суїцидальні нахили. У нього є шанс стати Папою.

Чесно, я давно не зустрічала настільки близького мені персонажа, і точно не очікувала, що ним виявиться 75-річний кардинал 😭 Боже храни цю вірну сумну псіну.

Що ще цікавого приніс Ломелі у сюжет — це мистецтво. Дуже багато мистецтва. У вільний від обирання Папи час він довго придивляється до розписів Сикстинської капели і инших відомих релігійних творів Ватикану. Разом з ним і я багато гуглила, розглядала, проводила паралелі із сюжетом книги.

Велика частина віри Ломелі, здається, полягає саме на інтерпретації творів Микеланджело і инших всесвітньо відомих митців. Зізнаюсь, якщо б я усе життя вдивлялась у ці картини, я б напевно теж увіровала б.

Тепер про неприємне.

Кінцівка книги впевнено скатувалась у якості у порівнянні з фільмом. Бергеру вдалося побачити у цьому сюжеті щось дуже красиве і інтимне (інтимне між персонажами і богом). Щось дуже сильне, щире, пристрасне.

У книзі усі ключові сюжетні моменти, які ведуть до розвʼязки: суперечка між Тедеско і Бенітезом, вибір Папи, розмова у Кімнаті Сліз — подані сюжетно так само, але з дещо зміненим фокусом, що забирає з них усю магію. Забирає силу переконання Бенітеза, забирає полегшення, забирає чутливий момент духовоної близькости головних героїв в кінці. Натомість дає сумнівні аргументи, грубість, різкість…

Тобто сюжетно все це має право на існування, і книга хороша, але Бергеру вдалося створити в рази потужнішу історію.

Фінальний вердикт: усім обовʼязково дивитись фільм. Якщо ви завʼязнете у цьому болоті так же глибоко, як і я, то тоді можна і прочитати книгу, щоб дізнатись якісь нові цікавинки про головних героїв.

Але саме фільм — це потужне, емоційне висловлювання про віру. А книга — аеропортний роман рівня Дена Брауна (і це не критика! хочу перечитати).

Окрема вдячність Дарії, яка пинками змусила мене подивитись фільм, терпіла моє фанючество, подарувала книгу, влаштувала спільночит і підпинувала мене нарешті дочитати 😘

#книги #відгук #conclave