#читаємоБогдан
📖 Олександра Черепан "Жнець без коси"
📚 Видавництво: Богдан
Прочитала ще одну нещодавню новинку видавництва Богдан у жанрі young adult фентезі. Цей дебютний роман авторки справив досить хороші враження. Він ґрунтується на японській культурі, щедро приправленій українським колоритом, динамічний, цікавий, з гумором, насичений подіями і з багатьма героями, легко читається та гарно тримає увагу.
Місце дії, атрибути зовнішності й оточення героїв, псевдоісторичне підґрунтя, міфологія - цілком японські. Найцікавіші з них це літописи, міфи і легенди, зокрема дракони 🐉 як уособлення стихій, могутня й підступна лисиця-відьма-перевертень 🦊, легендарний чарівний меч 🗡️.
А ось окремі деталі розповіді - ну чисто українські. Це і окремі фразочки, як-от побажання "діточок як на небі зірочок" чи "піди в садочок наїжся черв'ячків". Це і грядки біля хати з помідорами, огірками, м'ятою, мелісою, смородиною і волошками. Зрештою, особлива увага до святкування дня сонцестояння - з віночками, стрибання парами через вогнище, тощо.
Головною героїнею книги є Рувей Кавару - вічно з синцями, порізами і перебинтованими руками. Дівчина практично нічого не пам'ятає про власне минуле. Вона рано втратила батьків, а згодом і майстра, котрий про неї дбав і навчав бойовому мистецтву (однак, не грамоті і соціальним навичкам 🙄). Єдиною близькою людиною на даний момент є її подруга-цілителька Кей (теж з таємним минулим 🤫).
Через власну необачність Рувей потрапила в залежність від глави місцевої мафії, покидька Сейджі. Тепер вона - його найманка, відома як Жнець, чия особистість вже встигла обрости чутками й побрехеньками і стати легендарною. Саме з подачі Сейджі її шлях перетинається з Ксандером Хікарі - помічником старшого слідчого, котрий, власне, й полює на Женця. А дане їй доручення відшукати таємничий "драконячий меч" (чиї жартики не одного персонажа змушують червоніти 😳) і служить зав'язкою для усіх подальших подій книги.
Проблематика твору досить різноманітна: пошуки себе і мети в житті, слідування за мрією, стосунки батьки-діти, дружба, вимушені союзи, перехід від ворогів до партнерів (і більше), право на самовизначення, відповідальність і самопожертва, сила духу, невпевненість у собі, бажання помсти, розчарування, спокута, другий шанс. Є і дуже лайтові натяки на лгбт стосунки. Але це усе ненав'язливе і без моралізаторства, органічно вплетене в сюжет.
Книга хоч і непозбавлена кількох напружених, небезпечних чи навіть драматичних моментів, все ж є дуже легкою і навіть комфортною для читання - таке собі колоритне cozy-фентезі, що смакує як пряне медово-імбирне печиво з молоком 😋.
Авторка, до речі, обіцяє продовження, що дуже тішить. Іноді хочеться чогось саме такого - легкого й нестандартного. Та й з декотрими персонажами хотілось би знову зустрітися й дізнатися про них більше 😊.
📖 Олександра Черепан "Жнець без коси"
📚 Видавництво: Богдан
Прочитала ще одну нещодавню новинку видавництва Богдан у жанрі young adult фентезі. Цей дебютний роман авторки справив досить хороші враження. Він ґрунтується на японській культурі, щедро приправленій українським колоритом, динамічний, цікавий, з гумором, насичений подіями і з багатьма героями, легко читається та гарно тримає увагу.
Місце дії, атрибути зовнішності й оточення героїв, псевдоісторичне підґрунтя, міфологія - цілком японські. Найцікавіші з них це літописи, міфи і легенди, зокрема дракони 🐉 як уособлення стихій, могутня й підступна лисиця-відьма-перевертень 🦊, легендарний чарівний меч 🗡️.
А ось окремі деталі розповіді - ну чисто українські. Це і окремі фразочки, як-от побажання "діточок як на небі зірочок" чи "піди в садочок наїжся черв'ячків". Це і грядки біля хати з помідорами, огірками, м'ятою, мелісою, смородиною і волошками. Зрештою, особлива увага до святкування дня сонцестояння - з віночками, стрибання парами через вогнище, тощо.
Головною героїнею книги є Рувей Кавару - вічно з синцями, порізами і перебинтованими руками. Дівчина практично нічого не пам'ятає про власне минуле. Вона рано втратила батьків, а згодом і майстра, котрий про неї дбав і навчав бойовому мистецтву (однак, не грамоті і соціальним навичкам 🙄). Єдиною близькою людиною на даний момент є її подруга-цілителька Кей (теж з таємним минулим 🤫).
Через власну необачність Рувей потрапила в залежність від глави місцевої мафії, покидька Сейджі. Тепер вона - його найманка, відома як Жнець, чия особистість вже встигла обрости чутками й побрехеньками і стати легендарною. Саме з подачі Сейджі її шлях перетинається з Ксандером Хікарі - помічником старшого слідчого, котрий, власне, й полює на Женця. А дане їй доручення відшукати таємничий "драконячий меч" (чиї жартики не одного персонажа змушують червоніти 😳) і служить зав'язкою для усіх подальших подій книги.
Проблематика твору досить різноманітна: пошуки себе і мети в житті, слідування за мрією, стосунки батьки-діти, дружба, вимушені союзи, перехід від ворогів до партнерів (і більше), право на самовизначення, відповідальність і самопожертва, сила духу, невпевненість у собі, бажання помсти, розчарування, спокута, другий шанс. Є і дуже лайтові натяки на лгбт стосунки. Але це усе ненав'язливе і без моралізаторства, органічно вплетене в сюжет.
Книга хоч і непозбавлена кількох напружених, небезпечних чи навіть драматичних моментів, все ж є дуже легкою і навіть комфортною для читання - таке собі колоритне cozy-фентезі, що смакує як пряне медово-імбирне печиво з молоком 😋.
Авторка, до речі, обіцяє продовження, що дуже тішить. Іноді хочеться чогось саме такого - легкого й нестандартного. Та й з декотрими персонажами хотілось би знову зустрітися й дізнатися про них більше 😊.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
🖋️ Ганна Мамонова, Тетяна Денисенко
📖 "Блез Паскаль і комбінаторика. Кн. 1-2"
📚 Видавництво: Vovkulaka
Це пригодницький науково-популярний мальопис для дітей середнього шкільного віку. Він став першим із серії освітніх мультидисциплінарних коміксів "VAL: Voyage, Adventure, Learning" і випущений до 400-річчя від дня народження Блеза Паскаля.
Головними персонажами є київські школярі: 6-класниця Катя та 7-класник Марко, закохані у науку. Випадково їхню розмову про факторіали у парку почув математик Володимир Семенович і зробив неймовірну пропозицію: подорож у Францію XVII ст. для особистої зустрічі з засновником комбінаторики - Блезом Паскалем! Першоквітневий жарт? Як би не так! Заснувши ввечері у своїх ліжках, на ранок друзі прокидаються у минулому!
Ця фантастична подорож дозволяє школярам, по-перше, познайомитися з основами комбінаторики, по-друге, дізнатися багато цікавого про життя французів чотири століття тому, таким чином поєднюючи вивчення одного з розділів математики та історії.
Зокрема, на сторінка мальопису відбувається:
🔹 Ознайомлення з поняттям факторіалу, принципами суми і добутку, перестановками, комбінаціями і розміщеннями з повтореннями і без повторень;
🔹 Розв'язування задач і розглядання наочних тематичних прикладів;
🔹 Наприкінці є задачі для самостійного розв'язування для закріплення матеріалу і відповіді до них;
🔹 Знайомство з історичним контекстом епохи: організацією побуту, обстановкою житла, традиціями сніданків, кулінарією, підходами до навчання дітей, модою, театральнимм дійствами, оперою, балетом, церемонією коронації, тощо;
🔹 Екскурсія Парижем та його передмістям: монастир Пор-Рояль, острів Сіте, собор Паризької Богоматері, університет Сорбонна, ферма, модний салон та інші;
🔹 Знайомство з походженням і значенням слова "нюанс" та кількома латинськими фразами;
🔹 Крім того, дається можливість вивчити декілька усталених виразів французькою.
Словом, це цікавий і нестандартний підхід до комплексного вивчення кількох міждисциплінарних тем. І точно привабливіший за читання сухих посібників. Так, об'єм матеріалу дуже обмежений, але із завданням зацікавити учнів точно має впоратися. Малюнок у пастельних тонах, досить простенький і не надто деталізований, але інформативний і гарно структурований.
Загалом, вважаю освітні дитячі мальописи гарною ідеєю. Японське видавництво, що придбало права на цей український комікс, вочевидь, теж так вважає 🙂.
📖 "Блез Паскаль і комбінаторика. Кн. 1-2"
📚 Видавництво: Vovkulaka
Це пригодницький науково-популярний мальопис для дітей середнього шкільного віку. Він став першим із серії освітніх мультидисциплінарних коміксів "VAL: Voyage, Adventure, Learning" і випущений до 400-річчя від дня народження Блеза Паскаля.
Головними персонажами є київські школярі: 6-класниця Катя та 7-класник Марко, закохані у науку. Випадково їхню розмову про факторіали у парку почув математик Володимир Семенович і зробив неймовірну пропозицію: подорож у Францію XVII ст. для особистої зустрічі з засновником комбінаторики - Блезом Паскалем! Першоквітневий жарт? Як би не так! Заснувши ввечері у своїх ліжках, на ранок друзі прокидаються у минулому!
Ця фантастична подорож дозволяє школярам, по-перше, познайомитися з основами комбінаторики, по-друге, дізнатися багато цікавого про життя французів чотири століття тому, таким чином поєднюючи вивчення одного з розділів математики та історії.
Зокрема, на сторінка мальопису відбувається:
🔹 Ознайомлення з поняттям факторіалу, принципами суми і добутку, перестановками, комбінаціями і розміщеннями з повтореннями і без повторень;
🔹 Розв'язування задач і розглядання наочних тематичних прикладів;
🔹 Наприкінці є задачі для самостійного розв'язування для закріплення матеріалу і відповіді до них;
🔹 Знайомство з історичним контекстом епохи: організацією побуту, обстановкою житла, традиціями сніданків, кулінарією, підходами до навчання дітей, модою, театральнимм дійствами, оперою, балетом, церемонією коронації, тощо;
🔹 Екскурсія Парижем та його передмістям: монастир Пор-Рояль, острів Сіте, собор Паризької Богоматері, університет Сорбонна, ферма, модний салон та інші;
🔹 Знайомство з походженням і значенням слова "нюанс" та кількома латинськими фразами;
🔹 Крім того, дається можливість вивчити декілька усталених виразів французькою.
Словом, це цікавий і нестандартний підхід до комплексного вивчення кількох міждисциплінарних тем. І точно привабливіший за читання сухих посібників. Так, об'єм матеріалу дуже обмежений, але із завданням зацікавити учнів точно має впоратися. Малюнок у пастельних тонах, досить простенький і не надто деталізований, але інформативний і гарно структурований.
Загалом, вважаю освітні дитячі мальописи гарною ідеєю. Японське видавництво, що придбало права на цей український комікс, вочевидь, теж так вважає 🙂.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
Маю трохи запланованого читання на #LabBookGame, але поміж то хочу кілька коміксів прочитати. На на що від Varvar Publishing найбільше хотілось би побачити відгук? (потім і до інших видавництв черга дійде 🙂)
Final Results
9%
Блейд
39%
Щось убиває дітей
27%
Низка смертей Лейли Старр
0%
Поклик пекла
9%
Крайнебо
15%
Каратель max том 2
Books & Cat 🐈
Маю трохи запланованого читання на #LabBookGame, але поміж то хочу кілька коміксів прочитати. На на що від Varvar Publishing найбільше хотілось би побачити відгук? (потім і до інших видавництв черга дійде 🙂)
Що ж, переможець очевидний 🖤. На вихідних прочитаю і напишу відгук.
📖 Джеймс Тайніон IV, Вертер Делл'едера, Мікель Муерто "Щось убиває дітей. Том 1"
📚 Видавництво: Varvar Publishing
Мені дуже сподобався цей комікс. Справжнісінький горор у найкращих традиціях жанру - жорстокий, кривавий, моторошний, напружений, з жахом надприродного характеру.
Хоч сюжет доволі прямолінійний, але реалізований чудово, атмосферний і не розкриває одразу усіх карт, притримуючи пояснення на потім. Загалом, це наче взяти епізод з перших сезонів "Надприродного" з Баффі у головній ролі й потойбічними вайбами серіалу "Дивні дива" та обіграти цілком по-новому.
Основні події відбувається у звичайному сонному американському містечку Арчерс Пік. В таких зазвичай усе тихо й спокійно, але в цьому віднедавна поселилися горе і жах… Четверо підлітків допізна грали у "правду чи дію" - уранці знайшли пошматовані тіла трьох, а четвертий не може нічого внятного пояснити про події тієї ночі… Чиїсь останки знайшли неподалік у лісі, чиїсь виловили з водойми чи виявили у будинках. Але є ще чимало безвісти зниклих. У місцевої поліції жодних версій. Ясно одне: "щось убиває дітей".
За моторошним і жахливим розвитком подій ми спостерігаємо з точки зору кількох персонажів. Перший - один з виживших дітей, котрий відтоді став ізгоєм і не довіряє власним спогадам, але понад усе прагне з'ясувати правду. Другий - старший брат однієї зі зниклих дівчаток. Далі - місцевий шериф, котрий зовсім не очікував мати справу з подібною чортівнею, коли влаштовувався на посаду. Врешті, це новоприбула Еріка Забійник - потайна світловолоса дівчина з великими зеленими очима, котра явно знає більше, ніж готова розповідати. Якщо мотивація перших цілком зрозуміла, то чим керується Еріка і хто вона взагалі така залишається загадкою.
Весь жах, страх, невизначеність і невідомість мальопису чудово підкреслені малюнком. Він помірно деталізований і дуже експресивний, з насиченими глибокими кольорами, переважно темних і кривавих тонів. Напруга і гнітючість жаскої атмосфери з кожною сторінкою лиш наростають, а фінальні сторінки недвозначно вказують, що це лише початок.
Другий і третій томи мальопису уже на передзамовленні, але мені страшенно не терпиться дізнатись продовження цієї моторошної історії, що апелює до найстрашніших нічних кошмарів 😱.
📚 Видавництво: Varvar Publishing
Мені дуже сподобався цей комікс. Справжнісінький горор у найкращих традиціях жанру - жорстокий, кривавий, моторошний, напружений, з жахом надприродного характеру.
Хоч сюжет доволі прямолінійний, але реалізований чудово, атмосферний і не розкриває одразу усіх карт, притримуючи пояснення на потім. Загалом, це наче взяти епізод з перших сезонів "Надприродного" з Баффі у головній ролі й потойбічними вайбами серіалу "Дивні дива" та обіграти цілком по-новому.
Основні події відбувається у звичайному сонному американському містечку Арчерс Пік. В таких зазвичай усе тихо й спокійно, але в цьому віднедавна поселилися горе і жах… Четверо підлітків допізна грали у "правду чи дію" - уранці знайшли пошматовані тіла трьох, а четвертий не може нічого внятного пояснити про події тієї ночі… Чиїсь останки знайшли неподалік у лісі, чиїсь виловили з водойми чи виявили у будинках. Але є ще чимало безвісти зниклих. У місцевої поліції жодних версій. Ясно одне: "щось убиває дітей".
За моторошним і жахливим розвитком подій ми спостерігаємо з точки зору кількох персонажів. Перший - один з виживших дітей, котрий відтоді став ізгоєм і не довіряє власним спогадам, але понад усе прагне з'ясувати правду. Другий - старший брат однієї зі зниклих дівчаток. Далі - місцевий шериф, котрий зовсім не очікував мати справу з подібною чортівнею, коли влаштовувався на посаду. Врешті, це новоприбула Еріка Забійник - потайна світловолоса дівчина з великими зеленими очима, котра явно знає більше, ніж готова розповідати. Якщо мотивація перших цілком зрозуміла, то чим керується Еріка і хто вона взагалі така залишається загадкою.
Весь жах, страх, невизначеність і невідомість мальопису чудово підкреслені малюнком. Він помірно деталізований і дуже експресивний, з насиченими глибокими кольорами, переважно темних і кривавих тонів. Напруга і гнітючість жаскої атмосфери з кожною сторінкою лиш наростають, а фінальні сторінки недвозначно вказують, що це лише початок.
Другий і третій томи мальопису уже на передзамовленні, але мені страшенно не терпиться дізнатись продовження цієї моторошної історії, що апелює до найстрашніших нічних кошмарів 😱.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 Брем Стокер "Дракула"
📚 Видавництво: #книголав
Зазвичай класичні твори оминаю стороною. По-перше, це те, про що всі так чи інакше чули, можливо, навіть вже колись читали, хоч більш ймовірно - бачили екранізації. По-друге, побоююсь розчаруватися у книзі - вона може виявитися дивно написаною з точки зору звичної сучасної стилістики, морально застарілою або тематично нецікавою. Тому книгу для #LabBookGame обирала дуже прискіпливо. Але майже всі мої побоювання і упередження, принаймні стосовно даного представника світової класики, виявилися марними. Треба буде при нагоді почитати щось іще 🙂.
Мабуть, не знайдеться нікого, хто ніколи не чув про вампірів і їхнього найвідомішого представника - горезвісного графа Дракули ⚰️. Творіння ірландського письменника стало натхненням для творчості чималої кількості інших письменників, а також основою для незліченної кількості екранізацій та й загалом варіацій на тему вампірів - не лише у жанрі жахів, а й навіть комедійних чи романтичних історій. От тільки Дракулу Брема Стокера аж ніяк не назвеш кумедним, гламурним чи привабливим - це найсправжнісіньке втілення всеохопного жаху і зла 😱.
Книга розпочинається зі сторінок стенографічного щоденника англійця Джонатана Гаркера - помічника юрисконсультанта, що отримав завдання пояснити іноземцю специфіку купівлі нерухомості в Лондоні. "Він молодий, енергійний і талановитий, до того ж дуже чесний. Ввічливий і мовчазний." Доля занесла його у Трансильванію, в оточений карпатськими горами похмурий замок графа Дракули 🏰.
Ще будучи в дорозі до пункту призначення молодий чоловік дивувався незрозумілим забобонним страхам стрічних, коли ті дізнавалися про мету його поїздки. А гнітючий неспокій тимчасових попутників і його самого змушував хвилюватися. Чим далі, тим дивнішим і моторошнішим ставало усе навколо. Спершу він не розумів, чи перебуває в полоні власних страхів, чи то в страшній небезпеці. Проте все явніше відчував химерні тенета мороку, що підкрадаються. Потім почав жахатися власної тіні, всюди вважалися страхітливі химери, жах проклятого місця почав переповнювати його. Як втекти від цього смертельного породження ночі, мороку та жаху?
Інші грані розповіді та її деталі розкриваються за допомогою листів, нотаток і щоденників інших персонажів (зокрема, з точки зору нареченої Джонатана Гаркера - міс Міни Мюррей, її подруги - міс Люсі Вестенри та її нареченого й залицяльників), а також із статей та заміток у місцевих газетах, наприклад, про корабель-привид "Деметру" з моторошними знахідками на борту, що дивом дістався гавані штормової ночі.
Особливо цікавими в цьому плані є розповіді доктора Сюарда. По-перше, щодо його пацієнта у місцевій психлікарні - містера Ренфілда - маніяка-зоофага з сильно розвиненими егоїзмом, потайливістю та цілеспрямованістю. По-друге, про "дивне нездужання" молодої леді, для допомоги котрій він запросив свого друга і наставника - професора Ван Гелсінґа з Амстердама, а також подальші спільні спроби героїв розібратися у тому, що відбувається, та якось зарадити цьому.
Розповіді ж з точки зору міс Міни Мюррей та частково міс Люсі Вестенри з одного боку поєднують усі інші, а з іншого - дають глибокий і детальний погляд на зріз епохи в плані побуту, загальноприйнятих умовностей і шаблонів поведінки, суспільної моралі та змін, що назрівають (наприклад, щодо "нової жінки", що не мириться з призначеним їй місцем у суспільстві). Сама ж міс Мюррей відігравала дуже вагому роль чи не у всіх ключових сюжетних поворотах.
Книга характерні різносторонні погляди на ситуації й оцінки подій, всебічні огляди епохи та історичні екскурси, красномовство і навіть місцями пафос, мальовничі описи, вражаючі зображення усієї гами душевних переживань та роздумів героїв, багатогранні стосунки між персонажами. Та найголовніше, мабуть, це ота атмосфера невідомого й потаємного, всеохопного жаху, паралізуючого страху та безсилля перед незвіданою надприродною загрозою.
Видання від #книголав хорошої якості - і сама книга, і переклад та редактура. Приглядаюсь до інших книг колекції "Золота полиця" 📚.
📚 Видавництво: #книголав
Зазвичай класичні твори оминаю стороною. По-перше, це те, про що всі так чи інакше чули, можливо, навіть вже колись читали, хоч більш ймовірно - бачили екранізації. По-друге, побоююсь розчаруватися у книзі - вона може виявитися дивно написаною з точки зору звичної сучасної стилістики, морально застарілою або тематично нецікавою. Тому книгу для #LabBookGame обирала дуже прискіпливо. Але майже всі мої побоювання і упередження, принаймні стосовно даного представника світової класики, виявилися марними. Треба буде при нагоді почитати щось іще 🙂.
Мабуть, не знайдеться нікого, хто ніколи не чув про вампірів і їхнього найвідомішого представника - горезвісного графа Дракули ⚰️. Творіння ірландського письменника стало натхненням для творчості чималої кількості інших письменників, а також основою для незліченної кількості екранізацій та й загалом варіацій на тему вампірів - не лише у жанрі жахів, а й навіть комедійних чи романтичних історій. От тільки Дракулу Брема Стокера аж ніяк не назвеш кумедним, гламурним чи привабливим - це найсправжнісіньке втілення всеохопного жаху і зла 😱.
Книга розпочинається зі сторінок стенографічного щоденника англійця Джонатана Гаркера - помічника юрисконсультанта, що отримав завдання пояснити іноземцю специфіку купівлі нерухомості в Лондоні. "Він молодий, енергійний і талановитий, до того ж дуже чесний. Ввічливий і мовчазний." Доля занесла його у Трансильванію, в оточений карпатськими горами похмурий замок графа Дракули 🏰.
Ще будучи в дорозі до пункту призначення молодий чоловік дивувався незрозумілим забобонним страхам стрічних, коли ті дізнавалися про мету його поїздки. А гнітючий неспокій тимчасових попутників і його самого змушував хвилюватися. Чим далі, тим дивнішим і моторошнішим ставало усе навколо. Спершу він не розумів, чи перебуває в полоні власних страхів, чи то в страшній небезпеці. Проте все явніше відчував химерні тенета мороку, що підкрадаються. Потім почав жахатися власної тіні, всюди вважалися страхітливі химери, жах проклятого місця почав переповнювати його. Як втекти від цього смертельного породження ночі, мороку та жаху?
Інші грані розповіді та її деталі розкриваються за допомогою листів, нотаток і щоденників інших персонажів (зокрема, з точки зору нареченої Джонатана Гаркера - міс Міни Мюррей, її подруги - міс Люсі Вестенри та її нареченого й залицяльників), а також із статей та заміток у місцевих газетах, наприклад, про корабель-привид "Деметру" з моторошними знахідками на борту, що дивом дістався гавані штормової ночі.
Особливо цікавими в цьому плані є розповіді доктора Сюарда. По-перше, щодо його пацієнта у місцевій психлікарні - містера Ренфілда - маніяка-зоофага з сильно розвиненими егоїзмом, потайливістю та цілеспрямованістю. По-друге, про "дивне нездужання" молодої леді, для допомоги котрій він запросив свого друга і наставника - професора Ван Гелсінґа з Амстердама, а також подальші спільні спроби героїв розібратися у тому, що відбувається, та якось зарадити цьому.
Розповіді ж з точки зору міс Міни Мюррей та частково міс Люсі Вестенри з одного боку поєднують усі інші, а з іншого - дають глибокий і детальний погляд на зріз епохи в плані побуту, загальноприйнятих умовностей і шаблонів поведінки, суспільної моралі та змін, що назрівають (наприклад, щодо "нової жінки", що не мириться з призначеним їй місцем у суспільстві). Сама ж міс Мюррей відігравала дуже вагому роль чи не у всіх ключових сюжетних поворотах.
Книга характерні різносторонні погляди на ситуації й оцінки подій, всебічні огляди епохи та історичні екскурси, красномовство і навіть місцями пафос, мальовничі описи, вражаючі зображення усієї гами душевних переживань та роздумів героїв, багатогранні стосунки між персонажами. Та найголовніше, мабуть, це ота атмосфера невідомого й потаємного, всеохопного жаху, паралізуючого страху та безсилля перед незвіданою надприродною загрозою.
Видання від #книголав хорошої якості - і сама книга, і переклад та редактура. Приглядаюсь до інших книг колекції "Золота полиця" 📚.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 Л'Ерменьє, Лабуро "Різдвяна пісня"
🖋️ За повістю Чарльза Дікенса
📚 Видавництво: Nasha Idea
З "Різдвяною піснею" Дікенса, гадаю, знайомі усі. Вона чи не найперша приходить на думку, коли згадують Різдвяні історії 🎅. Екранізацій, адаптацій і ретелінгів у неї безліч. Видання від Нашої Ідеї одне із них і ця графічна адаптація просто шикарна!
Сюжет давно усім знайомий. Усі й усе навколо в очікуванні Різдва: радісні усмішки на обличчях перехожих, святкові прикраси на вулицях і в домівках 🎄☃️🎀, "Зі святом!" і "Щасливого Різдва!" лунає звідусіль. Усі щасливі в передчутті, адже це "Свято доброти, милосердя, благодійності й радості! День, коли кожен відкриває своє серце!".
Лиш один Ебенізер Скрудж 🎩 залишається серйозним, набурмошеним, непривітним - його обурює всезагальна радість і святковий настрій. "Скнара, відлюдник, лиходій… Ось який, той осоружний Скрудж!". Йому геть незнайомі людяність, доброчинність, співчуття і милосердя.
Та ніч перед Різдвом - час див. На Святвечір Скруджа відвідують три духи. Перший з них показує чоловіку, яким він був, що любив, що втратив і від чого відмовився колись. Другий дух - те, чого свідомо чи несвідомо позбавляє себе зараз, відгородившись від родичів і знайомих непроникним муром самотності й злостивості. А останній, дух майбутнього Різдва, показує, які це все матиме наслідки, якщо і далі так триватиме.
"Різдвяна пісня" є чудовою демонстрацією магії Різдва, сили любові й доброти, що може й найбільшого скептика і злюку зробити терплячим, співчутливим та доброзичливим до тих, хто поруч, тим самим змінивши і його долю, і долі оточуючих на краще.
Графічна адаптація твору Чарльза Дікенса від Нашої Ідеї просто неймовірна. По-перше, вона лаконічна, але влучна й чуттєва, чудова для віку 10+. А ще вона надзвичайно гарна! 🥰 Великий формат і глянцеві сторінки з детальним, ніжним, промовистим і барвистим малюнком в ідеально підібраних пастельних тонах. Він створює справді казкову, святкову атмосферу.
А ще тут є кілька додаткових сторінок "для допитливих": з інформацією про автора, запитаннями й завданнями по даному твору і по інших творах класичної британської літератури, і, звісно ж, відповіді на них.
Це справжня Різдвяна казка, сповнена магії! ❄️
Merry Christmas! Щасливого Різдва! 🎄
🖋️ За повістю Чарльза Дікенса
📚 Видавництво: Nasha Idea
З "Різдвяною піснею" Дікенса, гадаю, знайомі усі. Вона чи не найперша приходить на думку, коли згадують Різдвяні історії 🎅. Екранізацій, адаптацій і ретелінгів у неї безліч. Видання від Нашої Ідеї одне із них і ця графічна адаптація просто шикарна!
Сюжет давно усім знайомий. Усі й усе навколо в очікуванні Різдва: радісні усмішки на обличчях перехожих, святкові прикраси на вулицях і в домівках 🎄☃️🎀, "Зі святом!" і "Щасливого Різдва!" лунає звідусіль. Усі щасливі в передчутті, адже це "Свято доброти, милосердя, благодійності й радості! День, коли кожен відкриває своє серце!".
Лиш один Ебенізер Скрудж 🎩 залишається серйозним, набурмошеним, непривітним - його обурює всезагальна радість і святковий настрій. "Скнара, відлюдник, лиходій… Ось який, той осоружний Скрудж!". Йому геть незнайомі людяність, доброчинність, співчуття і милосердя.
Та ніч перед Різдвом - час див. На Святвечір Скруджа відвідують три духи. Перший з них показує чоловіку, яким він був, що любив, що втратив і від чого відмовився колись. Другий дух - те, чого свідомо чи несвідомо позбавляє себе зараз, відгородившись від родичів і знайомих непроникним муром самотності й злостивості. А останній, дух майбутнього Різдва, показує, які це все матиме наслідки, якщо і далі так триватиме.
"Різдвяна пісня" є чудовою демонстрацією магії Різдва, сили любові й доброти, що може й найбільшого скептика і злюку зробити терплячим, співчутливим та доброзичливим до тих, хто поруч, тим самим змінивши і його долю, і долі оточуючих на краще.
Графічна адаптація твору Чарльза Дікенса від Нашої Ідеї просто неймовірна. По-перше, вона лаконічна, але влучна й чуттєва, чудова для віку 10+. А ще вона надзвичайно гарна! 🥰 Великий формат і глянцеві сторінки з детальним, ніжним, промовистим і барвистим малюнком в ідеально підібраних пастельних тонах. Він створює справді казкову, святкову атмосферу.
А ще тут є кілька додаткових сторінок "для допитливих": з інформацією про автора, запитаннями й завданнями по даному твору і по інших творах класичної британської літератури, і, звісно ж, відповіді на них.
Це справжня Різдвяна казка, сповнена магії! ❄️
Merry Christmas! Щасливого Різдва! 🎄
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 Керолайн Грем "Беджерс-Дріфт. Суто англійські вбивства"
📚 Видавництво: Лабораторія
Самій не віриться, що це кажу, але цей детективний роман напрочуд милий, затишний і мальовничий. Взагалі, детективним жанром не надто захоплююсь, а коли щось і читаю, то це психологічно й емоційно напружені твори з жорстокими злочинами і їхніми кривавими подробицями. Роман Карлайн Грем сильно виділяється на цьому фоні. У позитивному сенсі 🙂.
Уявіть собі тихе й спокійне, затишне англійське село, де усього пара вуличок з кількома десятками будинків, де усі з усіма знайомі, і де (майже) ніколи не відбувається чогось надзвичайного. Розкішні вілли стоять поруч зі скромними чепурненькими будиночками й затишними котеджами 🏡🏘️. І ті, і інші потопають у зелені й квітах 🪴🌹🌷🌻🪻, а акуратні доріжки прокладені через ідеальні газони. Аромати квітів і свіжість лісу 🌳🌲 поряд створюють ідеальну атмосферу для смакування запашною випічкою з чашечкою міцного чаю 🥨🫖.
Та це лише на перший погляд тут панує така ідилія. За зачиненими дверима й подалі від сторонніх очей чи не кожен мешканець селища ховає свої брудні секрети. Десь це заздрощі, ревнощі, чвари, ненависть, брехня і зради. Десь шпигунство і шантаж. А десь і щось набагато, набагато гірше. Й увесь цей клубок бруду, підлості й злочинів, вкритий шаром гламуру й напускної злагоди і невинності, доводиться розплутувати старшому інспектору-детективу Тому Барнабі.
А починалось усе геть прозаїчно. Старенька міс Емілі Сімпсон, прогулюючись лісом у пошуках рідкісної орхідеї 🌸, випадково підгледіла те, чого не слід було знати нікому. Наступного дня її знайшли мертвою у власному будинку. Місцевий лікар не помітив нічого дивного в кончині самотньої 80-літньої старої діви, а от її подруга була іншої думки. На щастя, аргументи міс Беллрінгер виявились достатньо переконливими, щоб змусити поліцію взятись за справу. Варто було лиш потягнути за ниточку 🧶, як ілюзорна ідилія життя в Беджерс-Дріфт розсипалась, мов картковий будиночок.
Мені цікаво було спостерігати і за ходом розслідування, і за поступовим розкриттям справжніх личин мешканців села та розвитком їхніх взаємостосунків.
Тут дуже багато різних типажів персонажів і кожен з них здається по-справжньому живим: зі своїми перевагами й недоліками, мріями, прагненнями, історіями і таємницями.
Наприклад, головний герой - детектив Том Барнабі 🕵🏻♂️ з відділу кримінальних розслідувань. Він вже не молодий, великий, кремезний, зі напрочуд спокійною аурою. Його дружина Джойс добра, терпляча, хороша слухачка, просто ідеальна дружина у всьому, крім готування їжа - та Барнабі не нарікає на це, адже понад усе цінує домашнє вогнище і затишок.
Його помічник, сержант Гевін Трой 👮🏻♂️, на противагу Барнабі є амбіційним, грубуватим та імпульсивним. Наступна цитата гарно його характеризує: "Який у біса сенс служити в поліції з усіма цими нудними звітами й папірцями та тупими людьми, які ставлять тобі нудні запитання, якщо ти не можеш при нагоді втиснути гашетку в підлогу, ввімкнути сирену та нестися собі вперед?". Та все ж, вони непогано ладнають.
Та найголовніше, що мені сподобалось у творі, це його загальна атмосфера, а також властиві йому сарказм, іронія і суто англійський шарм. Про мальовничість пейзажів і затишок будиночків й садів уже згадувала. А от ремарки типу "це взагалі-то вільна країна, ми ще не в росії" чи "Наше покоління ніколи не мало депресії. Ми трималися. Не те що зараз - люди потребують заспокійливих, коли збігає молоко" додають окремої пікантної 😏 нотки.
Словом, книга ідеально потрапила під настрій і подарувала два затишні вечори. Аж навіть виникло бажання подивитись серіал за її мотивами 🙂.
📚 Видавництво: Лабораторія
Самій не віриться, що це кажу, але цей детективний роман напрочуд милий, затишний і мальовничий. Взагалі, детективним жанром не надто захоплююсь, а коли щось і читаю, то це психологічно й емоційно напружені твори з жорстокими злочинами і їхніми кривавими подробицями. Роман Карлайн Грем сильно виділяється на цьому фоні. У позитивному сенсі 🙂.
Уявіть собі тихе й спокійне, затишне англійське село, де усього пара вуличок з кількома десятками будинків, де усі з усіма знайомі, і де (майже) ніколи не відбувається чогось надзвичайного. Розкішні вілли стоять поруч зі скромними чепурненькими будиночками й затишними котеджами 🏡🏘️. І ті, і інші потопають у зелені й квітах 🪴🌹🌷🌻🪻, а акуратні доріжки прокладені через ідеальні газони. Аромати квітів і свіжість лісу 🌳🌲 поряд створюють ідеальну атмосферу для смакування запашною випічкою з чашечкою міцного чаю 🥨🫖.
Та це лише на перший погляд тут панує така ідилія. За зачиненими дверима й подалі від сторонніх очей чи не кожен мешканець селища ховає свої брудні секрети. Десь це заздрощі, ревнощі, чвари, ненависть, брехня і зради. Десь шпигунство і шантаж. А десь і щось набагато, набагато гірше. Й увесь цей клубок бруду, підлості й злочинів, вкритий шаром гламуру й напускної злагоди і невинності, доводиться розплутувати старшому інспектору-детективу Тому Барнабі.
А починалось усе геть прозаїчно. Старенька міс Емілі Сімпсон, прогулюючись лісом у пошуках рідкісної орхідеї 🌸, випадково підгледіла те, чого не слід було знати нікому. Наступного дня її знайшли мертвою у власному будинку. Місцевий лікар не помітив нічого дивного в кончині самотньої 80-літньої старої діви, а от її подруга була іншої думки. На щастя, аргументи міс Беллрінгер виявились достатньо переконливими, щоб змусити поліцію взятись за справу. Варто було лиш потягнути за ниточку 🧶, як ілюзорна ідилія життя в Беджерс-Дріфт розсипалась, мов картковий будиночок.
Мені цікаво було спостерігати і за ходом розслідування, і за поступовим розкриттям справжніх личин мешканців села та розвитком їхніх взаємостосунків.
Тут дуже багато різних типажів персонажів і кожен з них здається по-справжньому живим: зі своїми перевагами й недоліками, мріями, прагненнями, історіями і таємницями.
Наприклад, головний герой - детектив Том Барнабі 🕵🏻♂️ з відділу кримінальних розслідувань. Він вже не молодий, великий, кремезний, зі напрочуд спокійною аурою. Його дружина Джойс добра, терпляча, хороша слухачка, просто ідеальна дружина у всьому, крім готування їжа - та Барнабі не нарікає на це, адже понад усе цінує домашнє вогнище і затишок.
Його помічник, сержант Гевін Трой 👮🏻♂️, на противагу Барнабі є амбіційним, грубуватим та імпульсивним. Наступна цитата гарно його характеризує: "Який у біса сенс служити в поліції з усіма цими нудними звітами й папірцями та тупими людьми, які ставлять тобі нудні запитання, якщо ти не можеш при нагоді втиснути гашетку в підлогу, ввімкнути сирену та нестися собі вперед?". Та все ж, вони непогано ладнають.
Та найголовніше, що мені сподобалось у творі, це його загальна атмосфера, а також властиві йому сарказм, іронія і суто англійський шарм. Про мальовничість пейзажів і затишок будиночків й садів уже згадувала. А от ремарки типу "це взагалі-то вільна країна, ми ще не в росії" чи "Наше покоління ніколи не мало депресії. Ми трималися. Не те що зараз - люди потребують заспокійливих, коли збігає молоко" додають окремої пікантної 😏 нотки.
Словом, книга ідеально потрапила під настрій і подарувала два затишні вечори. Аж навіть виникло бажання подивитись серіал за її мотивами 🙂.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 Богдан Кордоба, Люда Самусь "3.3.3."
📚 Видавництво: UA Comix
З поезією у мене стосунки такі собі. Щоб її зрозуміти, треба щоб вона ідеально потрапила в настрій, а підгадати момент для цього важко. Ще важче писати відгук на вірші. Вони перш за все викликають емоції, а їх не так просто передати словами…
От і перше прочитання "3.3.3." залишилось без відгуку. Зараз вирішила перечитати і все ж написати кілька слів, адже це рідкісна й унікальна річ - графічна поезія. А щодо настрою, що ж… уже не перший рік війни, більш підходящого часу для читання годі й шукати…
На сторінках мальопису вирує ціла гама почуттів. Більшість з них печальні - жах, відчай, біль, страх, горе, зневіра, приреченість, лють, скорбота. Та є поміж них місце героїзму, самопожертві, смиренню, а також гідності, сміливості, спогадам, любові, радості, полегшенню й передчуттям.
Лейт мотивом збірки є тема війни, бою й боротьби загалом - код 333 означає команду залпового вогню артилерії. Але, не менш важливо, поміж неї простежуються промені надій й мрій, пам'ять про минуле й плани на майбутнє, жага до життя й цінність кожної миті.
Шквал емоцій і роздумів накриває при читоглядінні… І графічна частина сприяє цьому не менше за сенси, передані текстом: грубі лінії, густі тіні, тьмяні і темні тони - здебільшого чорні і сірі, а також темно-сині і темно-зелені, з вкрапленнями кривавих й вогненних. На перший погляд недбалі зображення якнайкращим чином пасують книзі. Навіть шрифти підібрані так, що текст є невід'ємною і гармонійною частиною графіки на сторінках.
📚 Видавництво: UA Comix
З поезією у мене стосунки такі собі. Щоб її зрозуміти, треба щоб вона ідеально потрапила в настрій, а підгадати момент для цього важко. Ще важче писати відгук на вірші. Вони перш за все викликають емоції, а їх не так просто передати словами…
От і перше прочитання "3.3.3." залишилось без відгуку. Зараз вирішила перечитати і все ж написати кілька слів, адже це рідкісна й унікальна річ - графічна поезія. А щодо настрою, що ж… уже не перший рік війни, більш підходящого часу для читання годі й шукати…
На сторінках мальопису вирує ціла гама почуттів. Більшість з них печальні - жах, відчай, біль, страх, горе, зневіра, приреченість, лють, скорбота. Та є поміж них місце героїзму, самопожертві, смиренню, а також гідності, сміливості, спогадам, любові, радості, полегшенню й передчуттям.
Лейт мотивом збірки є тема війни, бою й боротьби загалом - код 333 означає команду залпового вогню артилерії. Але, не менш важливо, поміж неї простежуються промені надій й мрій, пам'ять про минуле й плани на майбутнє, жага до життя й цінність кожної миті.
Шквал емоцій і роздумів накриває при читоглядінні… І графічна частина сприяє цьому не менше за сенси, передані текстом: грубі лінії, густі тіні, тьмяні і темні тони - здебільшого чорні і сірі, а також темно-сині і темно-зелені, з вкрапленнями кривавих й вогненних. На перший погляд недбалі зображення якнайкращим чином пасують книзі. Навіть шрифти підібрані так, що текст є невід'ємною і гармонійною частиною графіки на сторінках.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
Підсумки 2024 📚(Частина 1/4)
Писати книжкові підсумки року завжди цікаво. Це нагода ще раз переглянути й переосмислити прочитане, обдумати, що впливало на вибір і чи завжди він був вдалим, а також які цікаві відкриття трапилися за цей час. Та й статистику прочитаного у порівнянні з попередніми роками цікаво відстежувати: стало краще/гірше, співвідношення між літературою-коміксами, тощо.
Зі статистики і почну:
🔹2024: 154 книги, 32457 сторінок;
🔹🔹Література: 46 книг, 17544 сторінки;
🔹🔹Комікси: 108 книг, 14913 сторінок;
🔹2023: 105 книг, 29922 сторінок;
🔹2022: 113 книг, 25978 сторінок;
🔹2021: 94 книги, 21654 сторінки;
🔹2020: 88 книг, 28888 сторінок.
🔸Найдовша книга: "Останній аргумент королів", "Остання імперія", "Пожежник" – по 704 ст.
🔸Середня кількість сторінок:
🔸🔸загалом: 210.
🔸🔸комікси: 138.
🔸🔸література: 381.
🔸Найкоротша книга: Олена Ольховська, Юліанна Єрьоменко "Мінна безпека у коміксах" - 16 ст.
🔸Найпопулярніша на GoodReads книга: Брем Стокер "Дракула"
🔸Найвище оцінена на GoodReads: Юлія Смаль, Юлія Ганик. "П'ять колосків. Голодомор. Історії, як зникли українці".
🔸ТОП-5 видавництв по кількості прочитаного: Наша Ідея (45), Богдан (18), Vovkulaka, UA Comix, The Will production.
Відгуки на більшість прочитаного є на каналі, за винятком хіба значної частини українських мальописів. Їх читала багато за короткий період і просто не вистачало часу ще й відгуки писати 😔.
Якихось особливих планів на 2024 не будувала, адже всерівно здійснити їх зазвичай не виходить 🤭. Гадала, що покінчу з експериментами і сидітиму у своїй читацькій зоні комфорту — читатиму переважно фентезі. Багато фентезі, включаючи Сандерсона, Аберкромбі, Ротфуса, Джордана тощо. З працями перших двох фантастів таки познайомилась (і просто в захваті від них 🥰), а от Ротфусом і Джорданом знайомство ще попереду.
Але різноманіття у виборі книг таки не бракувало. Багато у чому цим завдячую кільком читацьким конкурсам і марафонам, для участі у яких слід було читати книги певних видавництв або у відповідності до наперед визначених критеріїв. Такими стали: участь у конкурсах відгуків від видавництв КСД та Богдан, конкурсі відгуків на манґу видавництва Наша Ідея, у річному марафоні Лабораторії та участь у журі Мальопис Року напочатку 2024 (наче нічого не забула 🤔).
А ще цього року здійснилася моя давня мрія: уся література та частина мальописів перемістилися з шуфляд, стола, шаф для одягу та інших непризначених для їхнього зберігання поверхонь у книжкові стелажі 😊! Правда, на нові стелажі за потреби місця вже не залишилось, тож треба трохи вгамувати бажання скуповувати усі бажанки. Власне, з постійним зростанням цін на книги це мало б бути не так вже і важко 🙄.
О, і ще я нарешті завела каталог домашньої бібліотеки. Конкретних цифр не назву 🫢, самій страшно. Загалом, з літератури прочитано лиш ~20%. З коміксами ситуація трошки краща: ~40%.
💠💠💠
Telegram
Books & Cat (Gallery)
(Частина 2/4)
Тепер можна перейти й до детального розгляду прочитаного за рік.
Якщо з перекладною художньою літературою кількість прочитаного співмірна з минулорічними результатами (46 і 51 відповідно), то художніх книг українських авторів читала значно менше, ніж тогоріч: лише 5 проти 18. А ось нон-фікшн літератури у 2024 прочитала більше - 7 (було лиш 2).
Перекладна художня література
🔹Джо Аберкромбі "На лезі клинка"
🔹Джо Аберкромбі "Раніше ніж їх повісять"
🔹Джо Аберкромбі "Останній аргумент королів"
🔹Радек Рак "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю"
🔹Томас Манн "Смерть у Венеції та інші новели"
🔹Робін Гобб "Учень убивці. Assassin. Книга 1"
🔹Ніклас Натт-о-Даґ "1793"
🔹Кларк Ештон Сміт. Зібрання творів
🔹Ден Абнетт "Айзенгорн. Маллеус"
🔹Тревіс Болдрі "Легенди та лате"
🔹Мілош Урбан "Водяник. Зелений роман"
🔹Колсон Вайтхед "Підземна залізниця"
🔹Ніколас Імс "Королі Жаских земель"
🔹П'єр Булль "Планета мавп"
🔹Ґрейді Гендрікс "Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу"
🔹Роберт Мерль "Мадрапур"
🔹Пенелопа Дуглас "Зіпсований"
🔹Брендон Сандерсон "З-імли-народжені. Книга 1: Остання імперія"
🔹Ребекка Кван "Жовтолика"
🔹Сейдж Блеквуд "Джинкс"
🔹Джо Гілл "Пожежник"
🔹Вільям Ґолдінг "Бог скорпіон"
🔹Чарльз Стросс "Палімпсест"
🔹Джеймс С. А. Корі "Експансія. Книга 4: На згарищі Сіболи"
🔹Джеймс С. А. Корі "Експансія. Книга 5: Ігри Немезиди"
🔹К. С. Пакат "Темне сходження"
🔹Адам Невілл "Ритуал"
🔹Роджер Желязни "Острів мертвих"
🔹Елія Барсело "Світ Ярека"
🔹Н. К. Джемісін "Розламана земля. Книга 1: П'ята пора"
🔹Н. К. Джемісін "Розламана земля. Книга 2: Брама обелісків"
🔹Н. К. Джемісін "Розламана земля. Книга 3: Кам'яні небеса"
🔹Брем Стокер "Дракула"
🔹Керолайн Грем "Беджерс-Дріфт. Суто англійські вбивства"
Абсолютна більшість прочитаного надзвичайно сподобалася. Трилогія "Перший закон" Аберкромбі, "Остання імперія" Сандерсона та книга Радека Рака у цьому списку посідають перше місце. Далі, мабуть, зібрання творів Сміта, "Пожежник" Гілла, "Королі Жаских земель" Імса та трилогія Джемісін. Ще хочу виділити книги Натт-о-Даґа, Гендрікса, Паката і Невілла.
А ось не виправдали очікувань "Бог скорпіон", "Зіпсований" (романтична проза була експериментом - не аж так жахливо, але головна героїня дратувала неймовірно, як і багато ситуацій загалом) і "Водяник" (перша частина книги дуже непогана, а от друга розчарувала).
Українська література
🔸Володимир Кузнєцов "Химороди"
🔸Світлана Тараторіна "Дім солі"
🔸Павло Паштет Белянський "Я працюю на цвинтарі"
🔸Олександра Буревій "Прихисток"
🔸Олександра Черепан "Жнець без коси"
Розчаровань тут не було. Найбільше сподобався "Прихисток" та окремі оповідання з "Химородів".
Нон-фікшн
🔹Едвард Вайт "Дванадцять життів Альфреда Гічкока. Історія короля саспенсу"
🔹Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль "Моссад. Найвидатніші спецоперації ізраїльської розвідки"
🔹Елен Черскі "Буря в склянці води. Захоплива фізика повсякденного життя"
🔹Маркус Чоун "Необхідне і достатнє. Ключ до розуміння найважливіших ідей науки"
🔹Вівек Мурті "Самотність. Сила людських стосунків"
🔹Джон Герсі "Хіросіма"
🔹Кейті Мак "Повний кінець *на думку астрофізиків"
Різноплановий набір вийшов: біографія, історія, психологія, фізика, астрономія. Тут навіть складно виділити щось найкраще і найгірше. Чисто суб'єктивно, до вподоби більше природничий наукпоп.
💠💠💠
Тепер можна перейти й до детального розгляду прочитаного за рік.
Якщо з перекладною художньою літературою кількість прочитаного співмірна з минулорічними результатами (46 і 51 відповідно), то художніх книг українських авторів читала значно менше, ніж тогоріч: лише 5 проти 18. А ось нон-фікшн літератури у 2024 прочитала більше - 7 (було лиш 2).
Перекладна художня література
🔹Джо Аберкромбі "На лезі клинка"
🔹Джо Аберкромбі "Раніше ніж їх повісять"
🔹Джо Аберкромбі "Останній аргумент королів"
🔹Радек Рак "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю"
🔹Томас Манн "Смерть у Венеції та інші новели"
🔹Робін Гобб "Учень убивці. Assassin. Книга 1"
🔹Ніклас Натт-о-Даґ "1793"
🔹Кларк Ештон Сміт. Зібрання творів
🔹Ден Абнетт "Айзенгорн. Маллеус"
🔹Тревіс Болдрі "Легенди та лате"
🔹Мілош Урбан "Водяник. Зелений роман"
🔹Колсон Вайтхед "Підземна залізниця"
🔹Ніколас Імс "Королі Жаских земель"
🔹П'єр Булль "Планета мавп"
🔹Ґрейді Гендрікс "Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу"
🔹Роберт Мерль "Мадрапур"
🔹Пенелопа Дуглас "Зіпсований"
🔹Брендон Сандерсон "З-імли-народжені. Книга 1: Остання імперія"
🔹Ребекка Кван "Жовтолика"
🔹Сейдж Блеквуд "Джинкс"
🔹Джо Гілл "Пожежник"
🔹Вільям Ґолдінг "Бог скорпіон"
🔹Чарльз Стросс "Палімпсест"
🔹Джеймс С. А. Корі "Експансія. Книга 4: На згарищі Сіболи"
🔹Джеймс С. А. Корі "Експансія. Книга 5: Ігри Немезиди"
🔹К. С. Пакат "Темне сходження"
🔹Адам Невілл "Ритуал"
🔹Роджер Желязни "Острів мертвих"
🔹Елія Барсело "Світ Ярека"
🔹Н. К. Джемісін "Розламана земля. Книга 1: П'ята пора"
🔹Н. К. Джемісін "Розламана земля. Книга 2: Брама обелісків"
🔹Н. К. Джемісін "Розламана земля. Книга 3: Кам'яні небеса"
🔹Брем Стокер "Дракула"
🔹Керолайн Грем "Беджерс-Дріфт. Суто англійські вбивства"
Абсолютна більшість прочитаного надзвичайно сподобалася. Трилогія "Перший закон" Аберкромбі, "Остання імперія" Сандерсона та книга Радека Рака у цьому списку посідають перше місце. Далі, мабуть, зібрання творів Сміта, "Пожежник" Гілла, "Королі Жаских земель" Імса та трилогія Джемісін. Ще хочу виділити книги Натт-о-Даґа, Гендрікса, Паката і Невілла.
А ось не виправдали очікувань "Бог скорпіон", "Зіпсований" (романтична проза була експериментом - не аж так жахливо, але головна героїня дратувала неймовірно, як і багато ситуацій загалом) і "Водяник" (перша частина книги дуже непогана, а от друга розчарувала).
Українська література
🔸Володимир Кузнєцов "Химороди"
🔸Світлана Тараторіна "Дім солі"
🔸Павло Паштет Белянський "Я працюю на цвинтарі"
🔸Олександра Буревій "Прихисток"
🔸Олександра Черепан "Жнець без коси"
Розчаровань тут не було. Найбільше сподобався "Прихисток" та окремі оповідання з "Химородів".
Нон-фікшн
🔹Едвард Вайт "Дванадцять життів Альфреда Гічкока. Історія короля саспенсу"
🔹Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль "Моссад. Найвидатніші спецоперації ізраїльської розвідки"
🔹Елен Черскі "Буря в склянці води. Захоплива фізика повсякденного життя"
🔹Маркус Чоун "Необхідне і достатнє. Ключ до розуміння найважливіших ідей науки"
🔹Вівек Мурті "Самотність. Сила людських стосунків"
🔹Джон Герсі "Хіросіма"
🔹Кейті Мак "Повний кінець *на думку астрофізиків"
Різноплановий набір вийшов: біографія, історія, психологія, фізика, астрономія. Тут навіть складно виділити щось найкраще і найгірше. Чисто суб'єктивно, до вподоби більше природничий наукпоп.
💠💠💠
Telegram
Books & Cat (Gallery)
(Частина 3/4)
Минулого року було соромно, що прочитала мало українських мальописів - лиш 4. Цьогоріч є чим пишатися - аж 43 😊. Пояснення цьому надзвичайно просте - участь у журі відзнаки Мальопис Року 🏆.
Українські мальописи
🔸Євгенія Кузнєцова, Софія Сулій "Коротка історія українського борщу"
🔸Георгій Бабанський, Анатолій Бєлов "Очі демона Франко"
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 1. Малята"
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 2. Стембо Во "
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 3. Новий командир"
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 4. Льодовий стрілець"
🔸Ігор Давиденко "Мерва. Книга 1. Темний спадок"
🔸Денис Волченков, Юрій Швецов "Шкереберть"
🔸Денис Задоєний, Олексій Кутько, Олена Смородіна "Хєрмен"
🔸Руслан Самарик, Володимир Поворозник "Шмаркачі. Правдиві побрехеньки"
🔸ГО «Вірні традиціям». "Кіборги. Хроніки 3 полку. 24.12.2014"
🔸ГО «Вірні традиціям». "КІБОРГИ. Битва за Київ. Бородянка. 27.02.2022. Книга Перша"
🔸"Inker. Журнал соціальних мальописів. Спецвипуск. 24/02"
🔸"Шлях до Перемоги. Том 1. Сміливість"
🔸"Шлях до Перемоги. Том 2. Свобода"
🔸Богдан Кордоба, Людмила Самусь. "3.3.3."
🔸Олександр Пархоменко, Ігор Козир, Михайло Пенькевич "Рюрік. Київський літопис. Частини 1-2"
🔸ГО «Вірні традиціям». "Казка Третя. Про Пекло і Дорогу в Царство Небесне"
🔸Тетяна Клапчук. "КОТИ-ЗАХИСНИКИ UA. Літак-супергерой"
🔸Тетяна Клапчук. "КОТИ-ЗАХИСНИКИ UA. Незламні"
🔸Юлія Смаль, Юлія Ганик. "П'ять колосків. Голодомор. Історії, як зникли українці"
🔸Олена Ольховська, Юліанна Єрьоменко. "Мінна безпека у коміксах"
🔸Юліта Ран, Катерина Підлісна." Пес Патрон та Шкарпетковий монстр. Книга 1"
🔸Ярослав Удоденко. "Світанок героїв: Харків #1"
Анна Сінн. "Всесвіт 0. Випуск 1"
🔸Денис Фадєєв, Євгеній Тончилов, Кирил Малов. "13й курінь"
🔸Геннадій Клименко, Дмитро Койдан. "Яритник"
🔸Захар Поліщук. "Химерники. Пайка. Випуски 1-4"
🔸Денис Фадєєв, Максим Богдановський, Катерина Сірик. "Княжа воля 1-3"
🔸Анна Дьоміна, Дмитро Гук. "Академія духів природи. Книга 1. Болібошка"
🔸Анна Дьоміна, Дмитро Гук. "Академія духів природи. Книга 2: Чорна вівця"
🔸Микола Кравченко, Андрій Перетятько. "Чорний клин. Рейд"
🔸Олександр Пархоменко, Уляна Стефанова. "Володарі часу"
🔸Ілля Арнаутов. "Shock Wave. Том 1"
🔸Максим Солнцев "Залізний ідол. Сфера. Випуск 1"
🔸Ганна Мамонова, Тетяна Денисенко "Блез Паскаль і комбінаторика. Книга 1-2"
Розмаїття чтива тут теж неймовірне: дитяче, доросле, серйозне, розважальне, історичне, навчальне, багато на воєнну тематику - на будь-який вік і смак. Є тут і дуже гарні творі, є посередні і відверто невдалі. Але дозволю собі тут не писати ТОП кращих і гірших на мою думку, бо вона в будь-якому разі дуже суб'єктивна, а порівнювати, наприклад, розважальний мальопис і твір про голодомор не дуже коректно.
💠💠💠
Перекладних мальописів у 2023 році прочитала 9, у 2024 - 13.
Перекладні мальописи
🔹Алан Мур, Едді Кемпбелл "Із Пекла. Книга 1"
🔹Чарльз Бернз "Чорна діра"
🔹Ніклас Натт-о-Даґ, Джуліо Ґуальтієрі, Марко Нуччі "1793. Графічний роман"
🔹Меттсон Томлін, Андреа Сорентіно "Бетмен: Самозванець"
🔹Жан Дюфо, Ана Міраллес "Джин. Колекційне видання. Книга 1"
🔹Жером Пелісьє й Карін Індер "Серпанка. Том 1. Пробудження дракона"
🔹Деббі Тан "Книжки - то любов"
🔹Браян К. Вон, Кліфф Чян, Метт Вілсон, Джаред К. Флетчер "Газетярки. Книга 2"
🔹Браян К. Вон, Кліфф Чян, Метт Вілсон, Джаред К. Флетчер "Газетярки. Книга 3"
🔹Cyberpunk 2077. Твій Голос
🔹Cyberpunk 2077. Мрії великого міста
🔹Джеймс Тайніон IV, Вертер Делл'едера, Мікель Муерто "Щось убиває дітей. Том 1"
🔹Л'Ерменьє, Лабуро "Різдвяна пісня"
З цього переліку найбільше сподобалися "Із пекла" та дитячі "Серпанка" і "Різдвяна пісня". Далі, мабуть, "Джин", "Книжки - то любов" і "Щось убиває дітей", хоча й інші теж варті уваги.
💠💠💠
Минулого року було соромно, що прочитала мало українських мальописів - лиш 4. Цьогоріч є чим пишатися - аж 43 😊. Пояснення цьому надзвичайно просте - участь у журі відзнаки Мальопис Року 🏆.
Українські мальописи
🔸Євгенія Кузнєцова, Софія Сулій "Коротка історія українського борщу"
🔸Георгій Бабанський, Анатолій Бєлов "Очі демона Франко"
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 1. Малята"
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 2. Стембо Во "
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 3. Новий командир"
🔸Марія Ланцута "Група Фаетон. Фортунці. Випуск 4. Льодовий стрілець"
🔸Ігор Давиденко "Мерва. Книга 1. Темний спадок"
🔸Денис Волченков, Юрій Швецов "Шкереберть"
🔸Денис Задоєний, Олексій Кутько, Олена Смородіна "Хєрмен"
🔸Руслан Самарик, Володимир Поворозник "Шмаркачі. Правдиві побрехеньки"
🔸ГО «Вірні традиціям». "Кіборги. Хроніки 3 полку. 24.12.2014"
🔸ГО «Вірні традиціям». "КІБОРГИ. Битва за Київ. Бородянка. 27.02.2022. Книга Перша"
🔸"Inker. Журнал соціальних мальописів. Спецвипуск. 24/02"
🔸"Шлях до Перемоги. Том 1. Сміливість"
🔸"Шлях до Перемоги. Том 2. Свобода"
🔸Богдан Кордоба, Людмила Самусь. "3.3.3."
🔸Олександр Пархоменко, Ігор Козир, Михайло Пенькевич "Рюрік. Київський літопис. Частини 1-2"
🔸ГО «Вірні традиціям». "Казка Третя. Про Пекло і Дорогу в Царство Небесне"
🔸Тетяна Клапчук. "КОТИ-ЗАХИСНИКИ UA. Літак-супергерой"
🔸Тетяна Клапчук. "КОТИ-ЗАХИСНИКИ UA. Незламні"
🔸Юлія Смаль, Юлія Ганик. "П'ять колосків. Голодомор. Історії, як зникли українці"
🔸Олена Ольховська, Юліанна Єрьоменко. "Мінна безпека у коміксах"
🔸Юліта Ран, Катерина Підлісна." Пес Патрон та Шкарпетковий монстр. Книга 1"
🔸Ярослав Удоденко. "Світанок героїв: Харків #1"
Анна Сінн. "Всесвіт 0. Випуск 1"
🔸Денис Фадєєв, Євгеній Тончилов, Кирил Малов. "13й курінь"
🔸Геннадій Клименко, Дмитро Койдан. "Яритник"
🔸Захар Поліщук. "Химерники. Пайка. Випуски 1-4"
🔸Денис Фадєєв, Максим Богдановський, Катерина Сірик. "Княжа воля 1-3"
🔸Анна Дьоміна, Дмитро Гук. "Академія духів природи. Книга 1. Болібошка"
🔸Анна Дьоміна, Дмитро Гук. "Академія духів природи. Книга 2: Чорна вівця"
🔸Микола Кравченко, Андрій Перетятько. "Чорний клин. Рейд"
🔸Олександр Пархоменко, Уляна Стефанова. "Володарі часу"
🔸Ілля Арнаутов. "Shock Wave. Том 1"
🔸Максим Солнцев "Залізний ідол. Сфера. Випуск 1"
🔸Ганна Мамонова, Тетяна Денисенко "Блез Паскаль і комбінаторика. Книга 1-2"
Розмаїття чтива тут теж неймовірне: дитяче, доросле, серйозне, розважальне, історичне, навчальне, багато на воєнну тематику - на будь-який вік і смак. Є тут і дуже гарні творі, є посередні і відверто невдалі. Але дозволю собі тут не писати ТОП кращих і гірших на мою думку, бо вона в будь-якому разі дуже суб'єктивна, а порівнювати, наприклад, розважальний мальопис і твір про голодомор не дуже коректно.
💠💠💠
Перекладних мальописів у 2023 році прочитала 9, у 2024 - 13.
Перекладні мальописи
🔹Алан Мур, Едді Кемпбелл "Із Пекла. Книга 1"
🔹Чарльз Бернз "Чорна діра"
🔹Ніклас Натт-о-Даґ, Джуліо Ґуальтієрі, Марко Нуччі "1793. Графічний роман"
🔹Меттсон Томлін, Андреа Сорентіно "Бетмен: Самозванець"
🔹Жан Дюфо, Ана Міраллес "Джин. Колекційне видання. Книга 1"
🔹Жером Пелісьє й Карін Індер "Серпанка. Том 1. Пробудження дракона"
🔹Деббі Тан "Книжки - то любов"
🔹Браян К. Вон, Кліфф Чян, Метт Вілсон, Джаред К. Флетчер "Газетярки. Книга 2"
🔹Браян К. Вон, Кліфф Чян, Метт Вілсон, Джаред К. Флетчер "Газетярки. Книга 3"
🔹Cyberpunk 2077. Твій Голос
🔹Cyberpunk 2077. Мрії великого міста
🔹Джеймс Тайніон IV, Вертер Делл'едера, Мікель Муерто "Щось убиває дітей. Том 1"
🔹Л'Ерменьє, Лабуро "Різдвяна пісня"
З цього переліку найбільше сподобалися "Із пекла" та дитячі "Серпанка" і "Різдвяна пісня". Далі, мабуть, "Джин", "Книжки - то любов" і "Щось убиває дітей", хоча й інші теж варті уваги.
💠💠💠
Telegram
Books & Cat (Gallery)
(Частина 4/4)
Минулого року окремо рахувала кількість прочитаної манґи, маньхви і манхви. Тоді був 21 том, зараз же - аж 52 😲. Пояснення дуже просте: більшість з переліку було прочитано влітку у рамках конкурсу відгуків від Nasha Idea.
Манґа
🔸Ініо Асано "Соланін. Том 1-2"
🔸Джюнджі Іто "Фантомна зона"
🔸Нацу Хюуґа "Монолог Травниці. Том 1"
🔸Мамору Хосада, Ю, Йошіюкі Садамото "Вовчі діти Аме та Юкі. Том 1"
🔸Масакі Кірітомо, Коохей Наґаші "300 днів із тобою. Том 1-2"
🔸Dr.pepperco "Прощавай, трояндовий саде. Том 1-2"
🔸Йовдзи "Путівка в Потойбіччя. Том 2"
🔸Шіро Куроі "Левіафан. Том 1-3"
🔸Акіхіто Цукуші "Зроблено в безодні. Том 1-3"
🔸Цубаса Ямаґучі "Блакитний період"
🔸Міцу Ідзумі "Чарівник бібліотеки. Том 1-3"
🔸Масаакі Ніномія "Ґаннібал. Том 4-8"
🔸Суу Морішіта "Кохання на кінчиках пальців. Том 1-7"
🔸Камоме Шірахама "Ательє чаклунських капелюхів. Том 5-9"
🔸Ічіґо Такано "Orange. Том 1-4"
🔸Неґі Харуба "5 наречених-близнят. Том 1-2"
🔸Хірому Аракава "Сталевий алхімік. Том 1-4"
🔸Хірому Аракава "Цуґаї потойбіччя. Том 1"
🔸Йошітокі Ойма "Форма голосу. Том 1"
🔸Каґо Шінтаро "Пані з нескінченного замку"
🔸Наунау "Берегиня. Том 2"
🔸Збірка робіт Макури Курами "Чудернацька антикварна крамниця"
Різноманіття тут теж чимало і практично усе дуже сподобалося. Найбільше: "Сталевий алхімік", "Ательє чаклунських капелюхів" та "Чарівник бібліотеки". Ненабагато поступаються їм "Монолог Травниці", "Зроблено в безодні", "Путівка в Потойбіччя", "Прощавай, трояндовий саде", "Ґаннібал" та "Чудернацька антикварна крамниця".
💠💠💠
З цілей на наступний рік (у контексті читання звісно, бо в загальному планів дуже багато, але то зовсім інша тема 🙂) можу виділити лише такі: читати те, що вже накуплено і дуже прискіпливо обирати нові книги, щоб було максимум задоволення від прочитаного та мінімум розчарувань і витрат.
На даний момент в планах багато коміксів - стільки годноти видано за останні роки, що надовго хватить 😊. Зокрема, маю на увазі видання видавництв Vovkulaka, РМ, Nasha Idea, UA Comix, Mal`Opus, Molfar Comics та Varvar Publishing (хоча список насправді величенький).
Щодо літератури, то тут в першу чергу планую братись за книги видавництва Жупанського, Nebo BookLab Publishing, Богдан та РМ. Читатиму, ясна річ, не лише їх, але саме тут назбиралось вже багатенько дуже мені цікавих видань.
Формат ведення каналу поки міняти не планую. Абсолютною більшістю контенту й надалі будуть мої враження про прочитане. Іноді показуватиму цікаві поповнення бібліотеки і створюватиму опитування щодо того, що читати чи у якій послідовності - на що більше Вам би хотілося побачити відгуки.
Словом, якось так. Довгенькі вийшли підсумки, але вже як є ☺️. Сподіваюсь, вони були інформативні й корисні. І надіюсь, що й надалі буде цікаво стежити за Books & Cat 🐈.
💠💠💠
З прийдешнім Новим роком! 🍾🥂🐍
Нехай 2️⃣0️⃣2️⃣5️⃣ принесе усім здійснення мрій і бажань та потішить усіх книголюбів новими цікавими книжечками 📚🤗.
А головне - миру нам усім і спокою! 🇺🇦
Минулого року окремо рахувала кількість прочитаної манґи, маньхви і манхви. Тоді був 21 том, зараз же - аж 52 😲. Пояснення дуже просте: більшість з переліку було прочитано влітку у рамках конкурсу відгуків від Nasha Idea.
Манґа
🔸Ініо Асано "Соланін. Том 1-2"
🔸Джюнджі Іто "Фантомна зона"
🔸Нацу Хюуґа "Монолог Травниці. Том 1"
🔸Мамору Хосада, Ю, Йошіюкі Садамото "Вовчі діти Аме та Юкі. Том 1"
🔸Масакі Кірітомо, Коохей Наґаші "300 днів із тобою. Том 1-2"
🔸Dr.pepperco "Прощавай, трояндовий саде. Том 1-2"
🔸Йовдзи "Путівка в Потойбіччя. Том 2"
🔸Шіро Куроі "Левіафан. Том 1-3"
🔸Акіхіто Цукуші "Зроблено в безодні. Том 1-3"
🔸Цубаса Ямаґучі "Блакитний період"
🔸Міцу Ідзумі "Чарівник бібліотеки. Том 1-3"
🔸Масаакі Ніномія "Ґаннібал. Том 4-8"
🔸Суу Морішіта "Кохання на кінчиках пальців. Том 1-7"
🔸Камоме Шірахама "Ательє чаклунських капелюхів. Том 5-9"
🔸Ічіґо Такано "Orange. Том 1-4"
🔸Неґі Харуба "5 наречених-близнят. Том 1-2"
🔸Хірому Аракава "Сталевий алхімік. Том 1-4"
🔸Хірому Аракава "Цуґаї потойбіччя. Том 1"
🔸Йошітокі Ойма "Форма голосу. Том 1"
🔸Каґо Шінтаро "Пані з нескінченного замку"
🔸Наунау "Берегиня. Том 2"
🔸Збірка робіт Макури Курами "Чудернацька антикварна крамниця"
Різноманіття тут теж чимало і практично усе дуже сподобалося. Найбільше: "Сталевий алхімік", "Ательє чаклунських капелюхів" та "Чарівник бібліотеки". Ненабагато поступаються їм "Монолог Травниці", "Зроблено в безодні", "Путівка в Потойбіччя", "Прощавай, трояндовий саде", "Ґаннібал" та "Чудернацька антикварна крамниця".
💠💠💠
З цілей на наступний рік (у контексті читання звісно, бо в загальному планів дуже багато, але то зовсім інша тема 🙂) можу виділити лише такі: читати те, що вже накуплено і дуже прискіпливо обирати нові книги, щоб було максимум задоволення від прочитаного та мінімум розчарувань і витрат.
На даний момент в планах багато коміксів - стільки годноти видано за останні роки, що надовго хватить 😊. Зокрема, маю на увазі видання видавництв Vovkulaka, РМ, Nasha Idea, UA Comix, Mal`Opus, Molfar Comics та Varvar Publishing (хоча список насправді величенький).
Щодо літератури, то тут в першу чергу планую братись за книги видавництва Жупанського, Nebo BookLab Publishing, Богдан та РМ. Читатиму, ясна річ, не лише їх, але саме тут назбиралось вже багатенько дуже мені цікавих видань.
Формат ведення каналу поки міняти не планую. Абсолютною більшістю контенту й надалі будуть мої враження про прочитане. Іноді показуватиму цікаві поповнення бібліотеки і створюватиму опитування щодо того, що читати чи у якій послідовності - на що більше Вам би хотілося побачити відгуки.
Словом, якось так. Довгенькі вийшли підсумки, але вже як є ☺️. Сподіваюсь, вони були інформативні й корисні. І надіюсь, що й надалі буде цікаво стежити за Books & Cat 🐈.
💠💠💠
З прийдешнім Новим роком! 🍾🥂🐍
Нехай 2️⃣0️⃣2️⃣5️⃣ принесе усім здійснення мрій і бажань та потішить усіх книголюбів новими цікавими книжечками 📚🤗.
А головне - миру нам усім і спокою! 🇺🇦
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 Віра Курико, Лада Касьяненко "Убивство на сходах. Останні роки Степана Бандери"
📚 Видавництво: Vivat
В річницю дня народження Степан Андрійовича Бандери здалось доцільним прочитати й написати відгук про новинку Vivat, присвячену діяльності й останнім рокам життя Провідника Організації Українських Націоналістів, котрий був вбитий понад 65 років тому агентом КДБ, але чиє ім'я й досі не дає спокою русні.
Цей унікальний графічний роман є історичною белетристикою, що коротко й наочно розповідає факти про життя, боротьбу і підступне убивство українського революціонера, про ОУН та загалом національно-визвольний рух.
Після Другої світової війни Степан Бандера очолював діяльність ОУН в еміграції: "виступи, збори, дипломатичні зустрічі, публікації, підготовку шпигунів та співпрацю з українським підпіллям у тилу більшовиків". Він проживав під іменем Стефана Попеля, емігранта зі Львова, у Мюнхені, де видавав себе за журналіста. Часто підписувався різними прізвищами і змінював адреси, навіть його діти не знали, хто він насправді. Та все ж він відмовлявся від охорони, попри явну загрозу для власного життя, яке трагічно обірвали у жовтні 1959. Як це відбулося і що цьому передувало докладно описано у коміксі.
Також подається багато інформації про Бандеру від 1933 року, коли він вже у 25 очолив крайову екзекутиву ОУН. Йдеться про боротьбу проти радянської і польської влади, в тому числі про політичні вбивства, щоб привернути увагу світової спільноти до проблем українського народу, зокрема Голодомору і пацифікації українців 1930 року. Це призвело до арештів, судів, вироків, ув'язнень, втечі…
Також розповідається про те, як у боротьбі між Німеччиною та Радянським Союзом ОУН провадила власну гру, кульмінацією якої стало проголошення 30 червня 1941 у Львові відновлення української незалежності, чим, організація, звісно ж, викликала невдоволення німців. Далі нові арешти, допити, ув'язнення. ОУН тепер була супроти більшовиків, поляків, німців…
Втім, наведені історична факти дуже фрагментарні, епізодичні та викладені не у хронологічному порядку. Мальопис безумовно може зацікавити, адже містить достовірні ключові дані (науковим консультантом був Володимир В'ятрович), а окремі епізоди навіть динамічні та досить детальні. Та все ж доведеться звернутися до додаткових джерел інформації, щоб скласти цілісну картину того періоду та образ постаті Степана Бандери.
А от графічна сторона мальопису питань не викликає - цілком відповідає духу епохи. Стиль малюнку сильно нагадує ілюстрації минулого, кольори і шрифти підібрані дуже доречні, компонування панелей на сторінках теж цікаве.
У підсумку маємо цікавий, гарний, інформативний, якісний і, безумовно, корисний історичний мальопис. Проте, лише 64 сторінки надзвичайно мало для історії життя такої непересічної особистості.
📚 Видавництво: Vivat
В річницю дня народження Степан Андрійовича Бандери здалось доцільним прочитати й написати відгук про новинку Vivat, присвячену діяльності й останнім рокам життя Провідника Організації Українських Націоналістів, котрий був вбитий понад 65 років тому агентом КДБ, але чиє ім'я й досі не дає спокою русні.
Цей унікальний графічний роман є історичною белетристикою, що коротко й наочно розповідає факти про життя, боротьбу і підступне убивство українського революціонера, про ОУН та загалом національно-визвольний рух.
Після Другої світової війни Степан Бандера очолював діяльність ОУН в еміграції: "виступи, збори, дипломатичні зустрічі, публікації, підготовку шпигунів та співпрацю з українським підпіллям у тилу більшовиків". Він проживав під іменем Стефана Попеля, емігранта зі Львова, у Мюнхені, де видавав себе за журналіста. Часто підписувався різними прізвищами і змінював адреси, навіть його діти не знали, хто він насправді. Та все ж він відмовлявся від охорони, попри явну загрозу для власного життя, яке трагічно обірвали у жовтні 1959. Як це відбулося і що цьому передувало докладно описано у коміксі.
Також подається багато інформації про Бандеру від 1933 року, коли він вже у 25 очолив крайову екзекутиву ОУН. Йдеться про боротьбу проти радянської і польської влади, в тому числі про політичні вбивства, щоб привернути увагу світової спільноти до проблем українського народу, зокрема Голодомору і пацифікації українців 1930 року. Це призвело до арештів, судів, вироків, ув'язнень, втечі…
Також розповідається про те, як у боротьбі між Німеччиною та Радянським Союзом ОУН провадила власну гру, кульмінацією якої стало проголошення 30 червня 1941 у Львові відновлення української незалежності, чим, організація, звісно ж, викликала невдоволення німців. Далі нові арешти, допити, ув'язнення. ОУН тепер була супроти більшовиків, поляків, німців…
Втім, наведені історична факти дуже фрагментарні, епізодичні та викладені не у хронологічному порядку. Мальопис безумовно може зацікавити, адже містить достовірні ключові дані (науковим консультантом був Володимир В'ятрович), а окремі епізоди навіть динамічні та досить детальні. Та все ж доведеться звернутися до додаткових джерел інформації, щоб скласти цілісну картину того періоду та образ постаті Степана Бандери.
А от графічна сторона мальопису питань не викликає - цілком відповідає духу епохи. Стиль малюнку сильно нагадує ілюстрації минулого, кольори і шрифти підібрані дуже доречні, компонування панелей на сторінках теж цікаве.
У підсумку маємо цікавий, гарний, інформативний, якісний і, безумовно, корисний історичний мальопис. Проте, лише 64 сторінки надзвичайно мало для історії життя такої непересічної особистості.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 Андрій Сем'янків "Танці з кістками"
📚 Видавництво: Віхола
Якщо дуже коротко, то описати книгу можна лиш двома словами: шокуюча і майстерна.
Зауважу одразу: вона не для надмірно вразливих чи гидливих. Написана цікаво і дійсно вправно - не помічаєш, як перегортаєш сторінку за сторінкою. Але ця майстерність означає ще й реалістичність, а зважаючи на те, що головний герой не відрізняється високими моральними принципами, як і більшість його оточення (бо подібне, як відомо, притягує подібне), в книжці знайдете чимало аморальних вчинків та бридких сцен - надто правдоподібних, щоб засумніватися у їхній ймовірності. Втім, якщо дивились, скажімо, "Декстера", то вас навряд чи щось у ній зможе збентежити 😏.
Центральним персонажем цього медичного трилера є Доник Северин Романович - завідувач патанатомічного відділення однієї зі столичних лікарень. Це людина без будь-яких моральних бар'єрів, жадібний і нерішучий, постійно вагається, сумнівається та вважає себе безталанним (усе й усі винні у його негараздах, окрім, звісно, його самого) - "не мав у своєму житті практично жодних зобов'язань і нічого цінного, але був постійним рабом страхів і переживань".
А ще "гроші Доник любив палко, безсило й ірраціонально, проте ніколи не мав їх достатньо", тому, щойно випала така нагода, з легкістю погодився на ліві заробітки. Знав, що це незаконно, знав, що його дії нестимуть іншим щонайменше купу зайвих переживань, але ним керували розрахунок і практичність, а нетривалу суперечку з власним сумлінням швидко завершив прийнятними з його точки зору аргументами. От тільки компромісів з совістю та відмовок, типу "нічого страшного" і "в мене не було вибору" чи "я мусив" і "то не моя вина", ставало тим більше, чим чорнішими ставали його помисли і вчинки.
Гарно усе життя Доника підсумувала його колишня дружина: "У тебе всі проблеми на поверхні, сам їх створюєш. Ти не живеш, Сево, а виживаєш. І постійно шукаєш винних. А справа лише в тобі". Темнота думок і вчинків стає все чорнішою, все гірші події відбуваються поряд, чи то з його вини, чи то за безпосередньої участі, страждає не лише він сам, а й ті, хто йому близький, і геть незнайомі люди. Але ж то так складаються обставини 😒… Як далеко заведе Северина цей "танець з кістками"?
Книга вражає своєю реалістичністю і навіть буденністю: і щодо локацій - лікарняні коридори і палати, одноманітні багатоповерхівки, брудні вулички спальних районів тощо; і щодо того, як усе нерідко організовано: кумівство, корупція, зловживання владою і повноваженнями, фальшиві діагнози, контрабанда, вимагання, розкрадання майна, замовні злочини, чорна трансплантологія… Цинізм, брехня, маніпуляції, пристосування, вдавання, холодний розрахунок і жорстокість так і просочують сторінки книги. Я вже мовчу про детальні описи "роботи" з трупами.
Чудово розумію, чому ця книга стала Книгою року у 2022: цікава, оригінальна, динамічна, майстерно написана, але разом з тим викликає огиду і осуд. Варто прочитати, якщо готові до такого набору.
📚 Видавництво: Віхола
Якщо дуже коротко, то описати книгу можна лиш двома словами: шокуюча і майстерна.
Зауважу одразу: вона не для надмірно вразливих чи гидливих. Написана цікаво і дійсно вправно - не помічаєш, як перегортаєш сторінку за сторінкою. Але ця майстерність означає ще й реалістичність, а зважаючи на те, що головний герой не відрізняється високими моральними принципами, як і більшість його оточення (бо подібне, як відомо, притягує подібне), в книжці знайдете чимало аморальних вчинків та бридких сцен - надто правдоподібних, щоб засумніватися у їхній ймовірності. Втім, якщо дивились, скажімо, "Декстера", то вас навряд чи щось у ній зможе збентежити 😏.
Центральним персонажем цього медичного трилера є Доник Северин Романович - завідувач патанатомічного відділення однієї зі столичних лікарень. Це людина без будь-яких моральних бар'єрів, жадібний і нерішучий, постійно вагається, сумнівається та вважає себе безталанним (усе й усі винні у його негараздах, окрім, звісно, його самого) - "не мав у своєму житті практично жодних зобов'язань і нічого цінного, але був постійним рабом страхів і переживань".
А ще "гроші Доник любив палко, безсило й ірраціонально, проте ніколи не мав їх достатньо", тому, щойно випала така нагода, з легкістю погодився на ліві заробітки. Знав, що це незаконно, знав, що його дії нестимуть іншим щонайменше купу зайвих переживань, але ним керували розрахунок і практичність, а нетривалу суперечку з власним сумлінням швидко завершив прийнятними з його точки зору аргументами. От тільки компромісів з совістю та відмовок, типу "нічого страшного" і "в мене не було вибору" чи "я мусив" і "то не моя вина", ставало тим більше, чим чорнішими ставали його помисли і вчинки.
Гарно усе життя Доника підсумувала його колишня дружина: "У тебе всі проблеми на поверхні, сам їх створюєш. Ти не живеш, Сево, а виживаєш. І постійно шукаєш винних. А справа лише в тобі". Темнота думок і вчинків стає все чорнішою, все гірші події відбуваються поряд, чи то з його вини, чи то за безпосередньої участі, страждає не лише він сам, а й ті, хто йому близький, і геть незнайомі люди. Але ж то так складаються обставини 😒… Як далеко заведе Северина цей "танець з кістками"?
Книга вражає своєю реалістичністю і навіть буденністю: і щодо локацій - лікарняні коридори і палати, одноманітні багатоповерхівки, брудні вулички спальних районів тощо; і щодо того, як усе нерідко організовано: кумівство, корупція, зловживання владою і повноваженнями, фальшиві діагнози, контрабанда, вимагання, розкрадання майна, замовні злочини, чорна трансплантологія… Цинізм, брехня, маніпуляції, пристосування, вдавання, холодний розрахунок і жорстокість так і просочують сторінки книги. Я вже мовчу про детальні описи "роботи" з трупами.
Чудово розумію, чому ця книга стала Книгою року у 2022: цікава, оригінальна, динамічна, майстерно написана, але разом з тим викликає огиду і осуд. Варто прочитати, якщо готові до такого набору.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
Поки пишеться відгук на "Зловісного" Шваб та читається "Низка смертей Лейли Старр", котру з новинок обрати наступною (щоб хоч щось не залежувалося на поличках нечитаним роками 😄):
Final Results
32%
Дім Голлоу
68%
Ессекські пси
📖 В. Е. Шваб "Лиходії. Книга 1: Зловісний"
📚 Видавництво: Nebo BookLab Publishing
Фантастичний роман "Зловісний" розповідає про двох університетських друзів, котрі в одну мить стали смертельними ворогами, а їхня ворожнеча триває десятиліття. Розлогий мегаполіс Меріт стане ареною їхньої фінальної битви.
22-річний Віктор Вейл був самітником - ніким не цікавився, ні з ким не зближувався, присвячуючи час лише навчанню. Винятком став тільки Еліот Кардейл - успішний і популярний студент: "Елі, який вірив у Бога й таїв монстра всередині - як і Віктор, але краще маскувався".
Обираючи тему дипломної роботи, хлопці зацікавилися ЕО - ЕкстраОрдинарними людьми з надзвичайними здібностями: регенерація, телепатія, телепортація, підкорення власній волі, надсила тощо - в їхньому існуванні ніхто достеменно не був упевнений, але слухи ходили вже давно. Все починалось просто як цікавість, але темний поворот у науковій роботі та подальша катастрофа зруйнували дружбу й назавжди змінили долі колишніх приятелів. І не лише їхні.
Оповідь ведеться за допомогою кількох часових ліній минулого, що розкривають історії персонажів, та лінії теперішнього. На початку книги ми бачимо 32-річного Віктора, котрий щойно втік з в'язниці, та майже 13-літню Сідні Кларк, котру тільки-но підстрелили. "Обидва світловолосі й блідолиці", схожі на батька й дочку - розкопують свіжу могилу 😳.
Елі тим часом одержимий ЕО. Він вважає, що вони вже не люди, а щось холодне й зловісне, спотворені й жорстокі версії себе колишніх, яким бракує емпатії, рівноваги, страху, усвідомлення наслідків, самоконтролю. Сам же він, засліплений вірою у Бога та власну унікальність, вважає, що має особливе призначення, місію, нібито Бог дозволяє йому "грати в суддю, присяжних і ката".
Історії, характери, мотивація персонажів описані напрочуд детально, без жодних питань чи недомовок. Завдяки мозаїці часових ліній та чергуванню оповіді від імені різних героїв - Віктора, Еліота, Сідні, її старшої сестри Серени та кремезного й кмітливого Мітчелла Тернера (колишнього співкамерника Віктора) - ми можемо поглянути на ті ж ситуації та події з різних точок зору.
Що найцікавіше, тут немає позитивних чи негативних персонажів, кожен вважає себе правим, а опонента - лиходієм. При цьому вони усвідомлюють, що є насправді поганими, але переконані, що ворог ще гірший. Нема чорно-білої моралі - лиш безліч відтінків сірого.
Книга написана легко і читається швидко, дивує, інтригує, змушує хвилюватись за персонажів чи ненавидіти їх, оцінювати їхні дії та вирішувати моральні дилеми.
До речі, у книзі є декілька ілюстрацій - менше, ніж хотілося б, але вони дуже харизматичні.
Це моє перше знайомство з творчістю американської письменниці Вікторії Елізабет Шваб - і воно перетворилось у щире захоплення. З нетерпінням чекаю на продовження серії - "Мстивий" уже на передзамовленні 😊.
📚 Видавництво: Nebo BookLab Publishing
Фантастичний роман "Зловісний" розповідає про двох університетських друзів, котрі в одну мить стали смертельними ворогами, а їхня ворожнеча триває десятиліття. Розлогий мегаполіс Меріт стане ареною їхньої фінальної битви.
22-річний Віктор Вейл був самітником - ніким не цікавився, ні з ким не зближувався, присвячуючи час лише навчанню. Винятком став тільки Еліот Кардейл - успішний і популярний студент: "Елі, який вірив у Бога й таїв монстра всередині - як і Віктор, але краще маскувався".
Обираючи тему дипломної роботи, хлопці зацікавилися ЕО - ЕкстраОрдинарними людьми з надзвичайними здібностями: регенерація, телепатія, телепортація, підкорення власній волі, надсила тощо - в їхньому існуванні ніхто достеменно не був упевнений, але слухи ходили вже давно. Все починалось просто як цікавість, але темний поворот у науковій роботі та подальша катастрофа зруйнували дружбу й назавжди змінили долі колишніх приятелів. І не лише їхні.
Оповідь ведеться за допомогою кількох часових ліній минулого, що розкривають історії персонажів, та лінії теперішнього. На початку книги ми бачимо 32-річного Віктора, котрий щойно втік з в'язниці, та майже 13-літню Сідні Кларк, котру тільки-но підстрелили. "Обидва світловолосі й блідолиці", схожі на батька й дочку - розкопують свіжу могилу 😳.
Елі тим часом одержимий ЕО. Він вважає, що вони вже не люди, а щось холодне й зловісне, спотворені й жорстокі версії себе колишніх, яким бракує емпатії, рівноваги, страху, усвідомлення наслідків, самоконтролю. Сам же він, засліплений вірою у Бога та власну унікальність, вважає, що має особливе призначення, місію, нібито Бог дозволяє йому "грати в суддю, присяжних і ката".
Історії, характери, мотивація персонажів описані напрочуд детально, без жодних питань чи недомовок. Завдяки мозаїці часових ліній та чергуванню оповіді від імені різних героїв - Віктора, Еліота, Сідні, її старшої сестри Серени та кремезного й кмітливого Мітчелла Тернера (колишнього співкамерника Віктора) - ми можемо поглянути на ті ж ситуації та події з різних точок зору.
Що найцікавіше, тут немає позитивних чи негативних персонажів, кожен вважає себе правим, а опонента - лиходієм. При цьому вони усвідомлюють, що є насправді поганими, але переконані, що ворог ще гірший. Нема чорно-білої моралі - лиш безліч відтінків сірого.
Книга написана легко і читається швидко, дивує, інтригує, змушує хвилюватись за персонажів чи ненавидіти їх, оцінювати їхні дії та вирішувати моральні дилеми.
До речі, у книзі є декілька ілюстрацій - менше, ніж хотілося б, але вони дуже харизматичні.
Це моє перше знайомство з творчістю американської письменниці Вікторії Елізабет Шваб - і воно перетворилось у щире захоплення. З нетерпінням чекаю на продовження серії - "Мстивий" уже на передзамовленні 😊.
Telegram
Books & Cat (Gallery)
📖 "Низка смертей Лейли Старр"
🖋️ Рам Ві, Філіпе Андраде
📚 Видавництво: Varvar Publishing
Мальопис починається з трьох, здавалось би, ніяк не пов'язаних сцен:
🔹 містер і місіс Шах поспішають у пологовий, пробиваючись крізь затори;
🔹 випускники святкують закінчення навчання, а дівчина зі смолянистим волоссям курить на підвіконні башти;
🔹 високо над хмарами смертного світу богиня смерті заходить в ліфт, який їде на верхній поверх срібної вежі, щоб там дізнатися від триликого бога про власне звільнення, адже ось-ось народиться дитя, що винайде безсмертя.
В мить, коли малюк Дарій з'являється у світ, Лейла Старр помирає. А тоді її смертне тіло займає розлючена колишня богиня…
Мета тієї, хто тепер носить оболонку Лейли Старр, міняється багаторазово, після кожної чергової загибелі і повернення у світ живих. Так само зазнає змін її розуміння життя і смерті, таке відмінне з точок зору богів і звичайних людей, приходить усвідомлення смертності й дається шанс на пізнання життя на повну.
Проводять колишню богиню через цей шлях особистий досвід та кілька найнесподіваніших помічників: привид дівчинки Мунмун, поминальний ворон Ка, навіть викурена сигарета та останній китайський храм у місті, а найбільше - сама причина падіння у світ смертних - Дарій.
Мені сподобався комікс, змушує задуматись: про життя, його цінність і те, заради чого варто жити, а також про його кінець - що це значить для померлих і перш за все для тих, хто їх проводжає в останню путь, хто береже спогади про них.
Індуїстський пантеон божеств та найнесподіваніші ракурси, з яких показується дорогоцінність і швидкоплинність життя та різні його аспекти, дивують оригінальністю і додають нотки пікантності та яскравості.
Естетика малюнку і загалом візуальний стиль художника чудово личать історії. Барвистий, соковитий малюнок з комбінацією насичених кольорів і пастельних тонів надає шарму й акцентів окремим елементам розповіді. Вулиці міст, пляжі, будинки, персонажі, динамічні й статичні сцени зображені однаково гарно й колоритно.
А ще я в захваті від суперобкладинки, що дарує відчуття ніжності й легкості та контрастує зі строкатістю й насиченістю малюнку самого мальопису.
Цікаві також і додаткові матеріали: коментарі й нотатки всіх причетних до створення мальопису, галерея обкладинок і додаткові зображення.
🖋️ Рам Ві, Філіпе Андраде
📚 Видавництво: Varvar Publishing
Мальопис починається з трьох, здавалось би, ніяк не пов'язаних сцен:
🔹 містер і місіс Шах поспішають у пологовий, пробиваючись крізь затори;
🔹 випускники святкують закінчення навчання, а дівчина зі смолянистим волоссям курить на підвіконні башти;
🔹 високо над хмарами смертного світу богиня смерті заходить в ліфт, який їде на верхній поверх срібної вежі, щоб там дізнатися від триликого бога про власне звільнення, адже ось-ось народиться дитя, що винайде безсмертя.
В мить, коли малюк Дарій з'являється у світ, Лейла Старр помирає. А тоді її смертне тіло займає розлючена колишня богиня…
Мета тієї, хто тепер носить оболонку Лейли Старр, міняється багаторазово, після кожної чергової загибелі і повернення у світ живих. Так само зазнає змін її розуміння життя і смерті, таке відмінне з точок зору богів і звичайних людей, приходить усвідомлення смертності й дається шанс на пізнання життя на повну.
Проводять колишню богиню через цей шлях особистий досвід та кілька найнесподіваніших помічників: привид дівчинки Мунмун, поминальний ворон Ка, навіть викурена сигарета та останній китайський храм у місті, а найбільше - сама причина падіння у світ смертних - Дарій.
Мені сподобався комікс, змушує задуматись: про життя, його цінність і те, заради чого варто жити, а також про його кінець - що це значить для померлих і перш за все для тих, хто їх проводжає в останню путь, хто береже спогади про них.
Індуїстський пантеон божеств та найнесподіваніші ракурси, з яких показується дорогоцінність і швидкоплинність життя та різні його аспекти, дивують оригінальністю і додають нотки пікантності та яскравості.
Естетика малюнку і загалом візуальний стиль художника чудово личать історії. Барвистий, соковитий малюнок з комбінацією насичених кольорів і пастельних тонів надає шарму й акцентів окремим елементам розповіді. Вулиці міст, пляжі, будинки, персонажі, динамічні й статичні сцени зображені однаково гарно й колоритно.
А ще я в захваті від суперобкладинки, що дарує відчуття ніжності й легкості та контрастує зі строкатістю й насиченістю малюнку самого мальопису.
Цікаві також і додаткові матеріали: коментарі й нотатки всіх причетних до створення мальопису, галерея обкладинок і додаткові зображення.
Telegram
Books & Cat (Gallery)