group-telegram.com/booksanuta/3297
Last Update:
видавництво: ВСЛ, 9/10
Щиро, меланхолійно, безнадійно.
Сумно впізнавати минулу себе в головному персонажі книги про депресію. Ще сумніше усвідомлювати, що це напівавтобіографічний твір і життя авторки все ж не склалося.
Я знала, що «Під скляним ковпаком» – максимально повільна та пронизана відчаєм книга, але і уявити не могла наскільки глибокі ці відчуття. Читання цієї історії відчувалося, як сипучі піски, які поволі тягнуть тебе вниз, поки не стане важко дихати, а сонце зникне за товщою ґрунту.
Вернімося до зав’язки. Насправді, це напівавтобіографічна розповідь Сильвії Плат про дівчину, яка опісля відмови стажування у відомого письменника, втрачає сенс життя та перестає займатися улюбленим ділом – письменництвом. Поступово симптоми гіршають і її відправляють до психіатра.
Мені здається, цю книжку не зрозуміють люди, які не мали депресивних епізодів у житті. Вона здасться їм нудною та перебільшеною в певному сенсі. Та сама зернина в тому, що в депресії навіть найменша проблема здається кінцем світу і відсутністю майбутнього. А паралельно цьому, закінчивши якийсь великий етап в житті, ти щиро не знаєш, куди тобі рухатися і чого досягати, ще на тебе тисне суспільство, показуючи «ідеал господарки», а вибрана професія не дає свободи. Я чудово розуміла відчуття та думки головної героїні, яка опинилася у вирі цієї буденності, бо впізнавала себе на початку своєї боротьби рік тому.
Сильвія Плат неймовірно точно передала всю цю внутрішню тугу та море хаотичних думок, які не дають заснути і лише більше втоптують тебе в стан апатичності та бентеги. Я читала цю книгу протягом тижня, дозовано, бо щиро боялася відкату назад. Мені боліло за головну героїню, а ще більше – за методи лікування. Звісно, це 60-ті, і воно так і було, але я рада, що прогрес за ці вісімдесят років зробив великий крок вперед.
Через те, що історія справді не для всіх, мені важко комусь її радити. До цієї книги варто дійти самому.
Окремо хочу виділити художнє оформлення книги та ілюстраторку Анастасію Стефурак. Це просто щось нереальне і точно передає відчай книги.
#дегустація
