group-telegram.com/churcher_info/1244
Last Update:
За час нашої відсутності багато чого змінилося, хочемо прокоментувати певні моменти
#вартопрочитати #церковнаборотьба #пцу
По-перше, один з нас важкопоранений - потрапив під артобстріл. Обіцяють, що все буде ок, але з ногою поки що проблеми. Лікарі та волонтери - красунчики і роблять все, аби загоїлося. Настрій не втрачаємо, але переконалися, що війна - це не прогулянка.
Гроші поки що не просимо, але від тих, хто знає адмінський склад особисто, просимо молитв. Всіх інших просимо помолитися за усіх наших захисників і скорішу Перемогу.
По-друге, цікава виходить ситуація з УПЦ МП/РПЦвУ. З одного боку, ми вельми позитивно сприймаємо кроки по переходам парафій до ПЦУ. Шкода, що для усвідомлення власної українськості та хибності зв'язків з "госбєзапаснастью расіі" вони потребували війни, бо іншим чином очі в них не відкривалися, але добре, що хоча б завдяки подібному трагічному приводу вони, сподіваємось, одумалися.
Але.
Поки що не знаємо під яким кутом дивитися на моменти із законопроектами, що передбачають конфіскацію майна РПЦвУ, а також заборону діяльності цієї релорганізації в Україні. Отак-то, звучить, нібито добре. МПшникам надається можливість перереєструватися протягом 14 днів, і після перевірки СБУ вони служитимуть вже у ПЦУ, в них залишається майно, а парафія вважається повноцінною частиною нашої Помісної Церкви.
Є тільки тут момент один - що робити з тими, хто перевірку не пройде? З колаборантами зрозуміло - суд, притягнення до кримінальної відповідальності, тюрма. А що з тими, хто не пройде просто з якихось ідеологічних або політичних причин? По суті, ми отримаємо озлоблених попів, які втратять свій дохід, втратять спосіб існування, втратять парафію та статус. Хтось захоче поїхати на росію, поплакатися та попроситися до РПЦ, а хтось залишиться в Україні... і буде потенційним агентом, що працює на користь путінському режимові (якщо, звісно, він вистоїть після нашої перемоги). Тобто отримаємо певний відсоток колаборантські або просто антиукраїнські налаштованого населення.
Йдеться ж не тільки про священників або ієрархів. Навколо них, зізнаємось, поки що існує чимала така паства. Що, наприклад, робити з тими парафіями, котрі в повному складі не захочуть переходити до ПЦУ? Примусово розпускати? А картинка у ЗМІ про “прітєснєнія” ? А християнська милосердність? Невже ми можемо як в радянському союзі просто взяти та позбавити людей релігії?
Ви не подумайте. Нам теж не подобається існування МП в Україні. Ми про це писали вже не згадаємо скільки разів. І ми абсолютно розуміємо необхідність процесу фільтрації. Але де гарантія, що така жорстка примусова стратегія запрацює? Чим вона краще добровільних переходів, які робляться хоч і не дуже швидко, але свідомо? Мабуть все ж таки почекаємо на Перемогу та закінчення війни? Подивимося на те, як далі реагуватимуть парафії та єпархії МПшників?
Ми все ж таки не на росії, де можуть просто заборонити будь яку релігію або деномінацію. Ми люди цівілізовані, живемо у Європі. Маємо велике серце та готові перевиховувати тих, хто до цього готовий. Інші поволі почали б переходити самі. Особливо після того, як ПЦУ почнуть визнавати нові Помісні Церкви, а загальна атмосфера в Україні буде максимально некомфортна для будь-яких прихильників русміру.
Діяти ж треба елегантніше та красивіше. Навіщо влаштовувати такий гармидер, якщо можна зробити так, що всі будуть задоволені?
ПЦУ прийме до себе парафії та майно МП, колишні представники РПЦвУ таки переформатуються та відкриюють свої вочі, а зрадники підуть за ґрати. Красиво? Красиво.
Бережіть себе.
Слава Україні!
P.S. Якщо маєте що сказати, або просто хочете висловити підтримку - [email protected]
BY ✙ Churcher ✙
Share with your friend now:
group-telegram.com/churcher_info/1244