📑Відомими є і інші схеми та методи мінімізації податків, однією із яких стало розмитнення товарів відомих брендів під виглядом дешевих (в т.ч. китайських) товарів. Для прикладу, в митних деклараціях імпортером за відповідним кодом УКТ ЗЕД назва товару зазначається загальними фразами («Сукня жіноча текстильна з бавовни» маловідомої ТМ «Gralice», країна виробництва сукні – КНР). Такий товар імпортується в дуже суттєвих обсягах (від 100 одиниць в одній партії).
🏷️Ціна розмитнення такої сукні (з урахуванням імпортного мита та ПДВ) становить 135 грн., водночас при реалізації сукні за цим же кодом УКТ ЗЕД назва товару в податковій накладній зазначається як сукня із незрозумілим набором цифр та латинських літер, ідентифікувати які не є можливим (ймовірно, це внутрішній артикул суб’єкта), і ціна реалізації такої сукні зростає до 187 042 грн. (з ПДВ), тобто у понад 1 386 разів.
👨🏻💻Використання вказаної схеми дає можливість: ▪️реалізувати решту імпортованих за цим кодом УКТ ЗЕД та непроданих за податковими накладними товарів (у вищенаведеному випадку – суконь) за кешбез податків; ▪️легалізувати брендовий товар (у вищенаведеному випадку – сукню, продану за 187 тис. грн.) в Україні; ▪️легалізувати доходи, отримані злочинним шляхом.
📑Відомими є і інші схеми та методи мінімізації податків, однією із яких стало розмитнення товарів відомих брендів під виглядом дешевих (в т.ч. китайських) товарів. Для прикладу, в митних деклараціях імпортером за відповідним кодом УКТ ЗЕД назва товару зазначається загальними фразами («Сукня жіноча текстильна з бавовни» маловідомої ТМ «Gralice», країна виробництва сукні – КНР). Такий товар імпортується в дуже суттєвих обсягах (від 100 одиниць в одній партії).
🏷️Ціна розмитнення такої сукні (з урахуванням імпортного мита та ПДВ) становить 135 грн., водночас при реалізації сукні за цим же кодом УКТ ЗЕД назва товару в податковій накладній зазначається як сукня із незрозумілим набором цифр та латинських літер, ідентифікувати які не є можливим (ймовірно, це внутрішній артикул суб’єкта), і ціна реалізації такої сукні зростає до 187 042 грн. (з ПДВ), тобто у понад 1 386 разів.
👨🏻💻Використання вказаної схеми дає можливість: ▪️реалізувати решту імпортованих за цим кодом УКТ ЗЕД та непроданих за податковими накладними товарів (у вищенаведеному випадку – суконь) за кешбез податків; ▪️легалізувати брендовий товар (у вищенаведеному випадку – сукню, продану за 187 тис. грн.) в Україні; ▪️легалізувати доходи, отримані злочинним шляхом.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. Telegram was co-founded by Pavel and Nikolai Durov, the brothers who had previously created VKontakte. VK is Russia’s equivalent of Facebook, a social network used for public and private messaging, audio and video sharing as well as online gaming. In January, SimpleWeb reported that VK was Russia’s fourth most-visited website, after Yandex, YouTube and Google’s Russian-language homepage. In 2016, Forbes’ Michael Solomon described Pavel Durov (pictured, below) as the “Mark Zuckerberg of Russia.” "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety. In the past, it was noticed that through bulk SMSes, investors were induced to invest in or purchase the stocks of certain listed companies.
from br
