📊 Бізнес сезонно послабив оцінки результатів своєї діяльності.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У грудні 2024 року ІОДА становив 45.9 порівняно з 47.2 у листопаді та був практично на рівні грудня 2023 року (45.7).
☑️ На оцінки підприємств, що беруть участь в опитуваннях, вплинули:
▪️погіршення безпекової ситуації;
▪️збільшення обстрілів енергетичних об’єктів та їх тривале відновлення;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці, енергозабезпечення та логістику;
▪️пришвидшення інфляції;
▪️зниження інвестиційного попиту;
▪️сезонність.
Детальніше про настрої бізнесу 👇
🟢 Підприємства торгівлі стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на складну безпекову ситуацію та дефіцит електроенергії: секторальний індекс у грудні становив 49.9 (у листопаді – 51.4, у грудні 2023 року – 46.9).
🟢 Підприємства промисловості також стриманіше оцінили результати своєї поточної діяльності, зважаючи на дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників і збільшення виробничих витрат: секторальний індекс – 44.6 (у листопаді – 46.7, у грудні 2023 року – 46.9).
🟢 Підприємства сфери послуг дещо послабили оцінки щодо своїх економічних перспектив на тлі суттєвих перебоїв із енергопостачанням, дефіциту кваліфікованих кадрів та збільшення витрат бізнесу: секторальний індекс – 44.5 (у листопаді – 44.8, у грудні 2023 року – 44.0).
🟢 Підприємства будівництва вдруге поспіль надали найпесимістичніші оцінки своїх поточних економічних результатів, зважаючи на сезонність будівельних робіт та зниження інвестиційного попиту: секторальний індекс – 43.4 ( у листопаді – 43.6,у грудні 2023 року – 42.1).
☝️Підприємства будівництва та сфери послуг очікували посилення темпів зростання закупівельних цін, а також цін / тарифів на власну продукцію / послуги, натомість респонденти промисловості та торгівлі спрогнозували їх послаблення.
Ситуація на ринку праці залишається складною, хоча очікування щодо зайнятості дещо пом’якшилися: підприємства будівництва, торгівлі та сфери послуг очікували на сповільнення темпів скорочення персоналу, лише промисловці спрогнозували їх незначне прискорення.
🔗 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У грудні 2024 року ІОДА становив 45.9 порівняно з 47.2 у листопаді та був практично на рівні грудня 2023 року (45.7).
☑️ На оцінки підприємств, що беруть участь в опитуваннях, вплинули:
▪️погіршення безпекової ситуації;
▪️збільшення обстрілів енергетичних об’єктів та їх тривале відновлення;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів;
▪️подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці, енергозабезпечення та логістику;
▪️пришвидшення інфляції;
▪️зниження інвестиційного попиту;
▪️сезонність.
Детальніше про настрої бізнесу 👇
🟢 Підприємства торгівлі стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на складну безпекову ситуацію та дефіцит електроенергії: секторальний індекс у грудні становив 49.9 (у листопаді – 51.4, у грудні 2023 року – 46.9).
🟢 Підприємства промисловості також стриманіше оцінили результати своєї поточної діяльності, зважаючи на дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників і збільшення виробничих витрат: секторальний індекс – 44.6 (у листопаді – 46.7, у грудні 2023 року – 46.9).
🟢 Підприємства сфери послуг дещо послабили оцінки щодо своїх економічних перспектив на тлі суттєвих перебоїв із енергопостачанням, дефіциту кваліфікованих кадрів та збільшення витрат бізнесу: секторальний індекс – 44.5 (у листопаді – 44.8, у грудні 2023 року – 44.0).
🟢 Підприємства будівництва вдруге поспіль надали найпесимістичніші оцінки своїх поточних економічних результатів, зважаючи на сезонність будівельних робіт та зниження інвестиційного попиту: секторальний індекс – 43.4 ( у листопаді – 43.6,у грудні 2023 року – 42.1).
☝️Підприємства будівництва та сфери послуг очікували посилення темпів зростання закупівельних цін, а також цін / тарифів на власну продукцію / послуги, натомість респонденти промисловості та торгівлі спрогнозували їх послаблення.
Ситуація на ринку праці залишається складною, хоча очікування щодо зайнятості дещо пом’якшилися: підприємства будівництва, торгівлі та сфери послуг очікували на сповільнення темпів скорочення персоналу, лише промисловці спрогнозували їх незначне прискорення.
🔗 Детальніше – за посиланням.
🟢 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
У 2024 році уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 640 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 458 млрд грн в еквіваленті.
☑️ Протягом минулого року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 497 806,9 млн грн, 2 728,1 млн дол. США та 754,9 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 245 437,9 млн грн, 2 476,6 млн дол. США та 918,3 млн євро.
Роловер вкладень у ОВДП за підсумками 2024 року становить 155% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 січня 2025 року становив 171,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 85,4 млрд грн в еквіваленті на 1 січня 2024 року – зростання удвічі.
💬 «Другий рік повномасштабної війни поспіль ми пройшли без емісійного фінансування. Рекордний обсяг залучень уряду на внутрішньому борговому ринку – майже 640 млрд грн в еквіваленті порівняно із торішніми 566 млрд грн – разом із потужною підтримкою міжнародних партнерів дали змогу профінансувати дефіцит бюджету. Висока якість взаємодії фіскальної та монетарної влади підтверджує нашу спроможність гідно долати виклики нового 2025 року», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
ℹ️ Детальнішу статистику щодо ОВДП – за посиланням.
У 2024 році уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 640 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 458 млрд грн в еквіваленті.
☑️ Протягом минулого року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 497 806,9 млн грн, 2 728,1 млн дол. США та 754,9 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 245 437,9 млн грн, 2 476,6 млн дол. США та 918,3 млн євро.
Роловер вкладень у ОВДП за підсумками 2024 року становить 155% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 січня 2025 року становив 171,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 85,4 млрд грн в еквіваленті на 1 січня 2024 року – зростання удвічі.
💬 «Другий рік повномасштабної війни поспіль ми пройшли без емісійного фінансування. Рекордний обсяг залучень уряду на внутрішньому борговому ринку – майже 640 млрд грн в еквіваленті порівняно із торішніми 566 млрд грн – разом із потужною підтримкою міжнародних партнерів дали змогу профінансувати дефіцит бюджету. Висока якість взаємодії фіскальної та монетарної влади підтверджує нашу спроможність гідно долати виклики нового 2025 року», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
ℹ️ Детальнішу статистику щодо ОВДП – за посиланням.
🟢 НБУ у грудні провів традиційний практичний семінар "Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: створення інтегрованих рішень".
У заході взяли участь провідні економісти та експерти з МВФ, ЄЦБ, центробанків України, Польщі, Грузії, Чилі, Домініканської Республіки, а також аналітики з Німеччини, Австрії, Чехії та представники академічної спільноти.
☝️Увага зосереджувалася на розробленні комплексного підходу до економічної політики, що сприяє досягненню макроекономічної та фінансової стабільності в умовах глобальних викликів.
Учасники представили результати сучасних фундаментальних досліджень та практичні моделі, що можуть використовувати центробанки для розширення інструментів політики.
П’ять основних висновків семінару ⤵️
1️⃣ Розширення інструментарію центробанків є необхідним для належної реакції монетарної політики на короткострокові шоки.
2️⃣ Контроль за рухом капіталу та накопичення міжнародних резервів знижують ризики дестабілізації економіки в майбутньому.
3️⃣ Забезпечення макрофінансової стабільності потребує ефективної взаємодії монетарної та фіскальної влади.
4️⃣ Ефективне використання комбінованих інструментів політики вимагає комплексного та інтегрованого аналітичного підходу.
5️⃣ Важливо зберігати баланс між складністю моделей та їхньою зрозумілістю для громадськості.
🔗 Деталі за посиланням.
У заході взяли участь провідні економісти та експерти з МВФ, ЄЦБ, центробанків України, Польщі, Грузії, Чилі, Домініканської Республіки, а також аналітики з Німеччини, Австрії, Чехії та представники академічної спільноти.
☝️Увага зосереджувалася на розробленні комплексного підходу до економічної політики, що сприяє досягненню макроекономічної та фінансової стабільності в умовах глобальних викликів.
Учасники представили результати сучасних фундаментальних досліджень та практичні моделі, що можуть використовувати центробанки для розширення інструментів політики.
П’ять основних висновків семінару ⤵️
1️⃣ Розширення інструментарію центробанків є необхідним для належної реакції монетарної політики на короткострокові шоки.
2️⃣ Контроль за рухом капіталу та накопичення міжнародних резервів знижують ризики дестабілізації економіки в майбутньому.
3️⃣ Забезпечення макрофінансової стабільності потребує ефективної взаємодії монетарної та фіскальної влади.
4️⃣ Ефективне використання комбінованих інструментів політики вимагає комплексного та інтегрованого аналітичного підходу.
5️⃣ Важливо зберігати баланс між складністю моделей та їхньою зрозумілістю для громадськості.
🔗 Деталі за посиланням.
💬 "Національний банк ніколи не дає прогнозів щодо курсу. Курс у бюджеті не є для НБУ ціллю і ніколи не був. Стійкість валютного ринку – це наша мета, як і повернення в режим функціонування валютного ринку ринкових механізмів", – підкреслив Голова НБУ Андрій Пишний у інтерв’ю для телеканалу "Ми – Україна".
Розмова фокусувалася на підсумках роботи НБУ у 2024 році та економічних перспективах країни.
Важливою компонентною, що дасть змогу НБУ утримувати курсову стійкість, є достатній рівень міжнародних резервів. На кінець 2024 року він перевищив 43 млрд дол. США.
🌐 Наступного року Україна розраховує отримати близько 38,4 млрд дол. США від країн-партнерів, у тому числі за рахунок прибутків від знерухомлених активів росії завдяки інструменту ERA Loans. Таким чином НБУ матиме достатньо ресурсів для покриття структурного дефіциту валюти з боку приватного сектору та згладжування можливих надмірних курсових коливань.
💬 "Не чекайте, що гривня “полетить у космосˮ, – резюмував Андрій Пишний.
🖥 Дивіться інтерв’ю, щоб дізнатися:
▪️Якою буде інфляція у 2025 році?
▪️Як сильно на економіку та банківську систему виплинули обстріли енергетичної інфраструктури?
▪️Наскільки стійкою є національна валюта і що свідчить про довіру українців до гривні?
▪️Яку міжнародну допомогу отримає Україна у 2025 році?
▪️Чому важливо замінити назву "копійка" на "шаг"?
Розмова фокусувалася на підсумках роботи НБУ у 2024 році та економічних перспективах країни.
Важливою компонентною, що дасть змогу НБУ утримувати курсову стійкість, є достатній рівень міжнародних резервів. На кінець 2024 року він перевищив 43 млрд дол. США.
🌐 Наступного року Україна розраховує отримати близько 38,4 млрд дол. США від країн-партнерів, у тому числі за рахунок прибутків від знерухомлених активів росії завдяки інструменту ERA Loans. Таким чином НБУ матиме достатньо ресурсів для покриття структурного дефіциту валюти з боку приватного сектору та згладжування можливих надмірних курсових коливань.
💬 "Не чекайте, що гривня “полетить у космосˮ, – резюмував Андрій Пишний.
🖥 Дивіться інтерв’ю, щоб дізнатися:
▪️Якою буде інфляція у 2025 році?
▪️Як сильно на економіку та банківську систему виплинули обстріли енергетичної інфраструктури?
▪️Наскільки стійкою є національна валюта і що свідчить про довіру українців до гривні?
▪️Яку міжнародну допомогу отримає Україна у 2025 році?
▪️Чому важливо замінити назву "копійка" на "шаг"?
#ГолосНБУ
💡 Спікери НБУ розпочали рік з обговорення підсумків роботи центробанку в 2024 році та економічних перспектив у цьому році, а також теми стабільності валютного ринку.
Про них – у дайджесті 👇
🚩 Якими є підсумки роботи НБУ у 2024 році та які економічні перспективи України в 2025 році? Якою буде інфляція? Наскільки стійкою є національна валюта і що свідчить про довіру українців до гривні? Як сильно на економіку та банківську систему виплинули обстріли енергетичної інфраструктури? На ці та інші питання відповів Голова НБУ Андрій Пишний у інтерв’ю телеканалу "Ми – Україна".
🚩 Про макроекономічний прогноз на 2025 рік та важливі завдання Національного банку читайте в колонці Андрія Пишного для видання “Українська правда”.
🚩 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі телеканалу “Інтер” розповів, чому в боротьбі з інфляцією важливим фактором є стійкість валютного ринку, а також про її збереження Національним банком.
💡 Спікери НБУ розпочали рік з обговорення підсумків роботи центробанку в 2024 році та економічних перспектив у цьому році, а також теми стабільності валютного ринку.
Про них – у дайджесті 👇
🚩 Якими є підсумки роботи НБУ у 2024 році та які економічні перспективи України в 2025 році? Якою буде інфляція? Наскільки стійкою є національна валюта і що свідчить про довіру українців до гривні? Як сильно на економіку та банківську систему виплинули обстріли енергетичної інфраструктури? На ці та інші питання відповів Голова НБУ Андрій Пишний у інтерв’ю телеканалу "Ми – Україна".
🚩 Про макроекономічний прогноз на 2025 рік та важливі завдання Національного банку читайте в колонці Андрія Пишного для видання “Українська правда”.
🚩 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі телеканалу “Інтер” розповів, чому в боротьбі з інфляцією важливим фактором є стійкість валютного ринку, а також про її збереження Національним банком.
Кредитний портфель бізнесу має високу якість завдяки виваженим стандартам кредитування. Майже половина працюючих кредитів надана “зіркам” та “майже зіркам” – компаніям з дуже хорошими показниками боргового навантаження, прибутковості та динаміки доходу. Ще третина – компаніям із загалом задовільним фінансовим станом.
☝️Такого висновку дійшли фахівці Національного банку, проаналізувавши дані фінансової звітності за 2023 рік вибірки із 4 332 найбільших приватних компаній з кредитами обсягом 459 млрд грн або майже три чверті валового корпоративного портфеля банківської системи без урахування кредитів державним компаніям та старих NPL державних банків.
✅️ Уперше подібне дослідження Національний банк провів у 2018 році, порівняно з ним результати нової оцінки кращі. У 2018 році на компанії “зомбі” (боржники із вкрай незадовільними фінансовими результатами) або “інфікованих” (позичальники з окремими незадовільними метриками) припало майже 58% кредитного портфеля бізнесу.
Зараз – трохи більше третини переважно визнаних непрацюючими, належно зарезервованих та реструктуризованих банками.
📊 Інші цікаві факти за підсумками дослідження:
➡️ основна причина поганих оцінок компаній – високий рівень боргового навантаження. Третина компаній за валовими кредитами класифіковані як “зомбі” або “інфіковані” через незадовільне боргове навантаження, саме тому майже всі ці борги вже стали NPL;
➡️ переважна більшість проаналізованих NPL виникла під час та внаслідок повномасштабного вторгнення росії до України. Водночас більше половини із клієнтів мають задовільну прибутковість та динаміку доходів, отже, – потенціал відновлення платежів за кредитами завдяки реструктуризаціям;
➡️ найкращий фінансовий стан боржників у сферах торгівлі, харчової промисловості та машинобудування. Досить хороша якість портфеля високомаржинальної галузі сільського господарства. Натомість найгірший стан у підприємств енергетики, будівництва та компаній, що здійснюють операції з нерухомістю;
➡️ помітно більша частка “зомбі” та “інфікованих” у держбанках – закономірний наслідок вищої частки NPL, тоді як працюючі кредити в держбанках надані компаніям дуже високої якості.
📑 Автори дослідження підсумували, що загалом збереження клієнтами банків хорошого фінансового стану, попри руйнівні наслідки війни, відображає не лише стійкість бізнесу, але й виважені стандарти кредитування.
Підвищення уваги до фінансового стану клієнтів дає банкам змогу формувати кредитний портфель кращої якості та своєчасно реагувати на труднощі клієнтів з обслуговуванням боргу.
Разом це суттєво знижує потенційні втрати для банків та дає хороший початок для подальшого нарощення кредитування.
📍 Детальніше – у дослідженні в межах грудневого Звіту про фінансову стабільність.
☝️Такого висновку дійшли фахівці Національного банку, проаналізувавши дані фінансової звітності за 2023 рік вибірки із 4 332 найбільших приватних компаній з кредитами обсягом 459 млрд грн або майже три чверті валового корпоративного портфеля банківської системи без урахування кредитів державним компаніям та старих NPL державних банків.
✅️ Уперше подібне дослідження Національний банк провів у 2018 році, порівняно з ним результати нової оцінки кращі. У 2018 році на компанії “зомбі” (боржники із вкрай незадовільними фінансовими результатами) або “інфікованих” (позичальники з окремими незадовільними метриками) припало майже 58% кредитного портфеля бізнесу.
Зараз – трохи більше третини переважно визнаних непрацюючими, належно зарезервованих та реструктуризованих банками.
📊 Інші цікаві факти за підсумками дослідження:
➡️ основна причина поганих оцінок компаній – високий рівень боргового навантаження. Третина компаній за валовими кредитами класифіковані як “зомбі” або “інфіковані” через незадовільне боргове навантаження, саме тому майже всі ці борги вже стали NPL;
➡️ переважна більшість проаналізованих NPL виникла під час та внаслідок повномасштабного вторгнення росії до України. Водночас більше половини із клієнтів мають задовільну прибутковість та динаміку доходів, отже, – потенціал відновлення платежів за кредитами завдяки реструктуризаціям;
➡️ найкращий фінансовий стан боржників у сферах торгівлі, харчової промисловості та машинобудування. Досить хороша якість портфеля високомаржинальної галузі сільського господарства. Натомість найгірший стан у підприємств енергетики, будівництва та компаній, що здійснюють операції з нерухомістю;
➡️ помітно більша частка “зомбі” та “інфікованих” у держбанках – закономірний наслідок вищої частки NPL, тоді як працюючі кредити в держбанках надані компаніям дуже високої якості.
📑 Автори дослідження підсумували, що загалом збереження клієнтами банків хорошого фінансового стану, попри руйнівні наслідки війни, відображає не лише стійкість бізнесу, але й виважені стандарти кредитування.
Підвищення уваги до фінансового стану клієнтів дає банкам змогу формувати кредитний портфель кращої якості та своєчасно реагувати на труднощі клієнтів з обслуговуванням боргу.
Разом це суттєво знижує потенційні втрати для банків та дає хороший початок для подальшого нарощення кредитування.
📍 Детальніше – у дослідженні в межах грудневого Звіту про фінансову стабільність.
🟢 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого Національним банком для потреб сил оборони, за підсумком 2024 року.
На спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, в минулому році надійшло майже 16 млрд грн в еквіваленті, зокрема у грудні – майже 11 млрд грн.
Загалом з лютого 2022 року на спецрахунок НБУ надійшло понад 50 млрд грн.
Станом на 1 січня 2025 року залишок коштів на спецрахунку становить майже 12,3 млрд грн.
Від початку повномасштабного вторгнення рф Національний банк перерахував зі спецрахунку на потреби оборони майже 38 млрд грн, із них у 2024 році – понад 5,9 млрд грн (у грудні – 92,5 млн грн).
🇺🇦 Переказати кошти на потреби оборони можна тут.
🔗 Детальніше про стан спецрахунку та перерахування дізнавайтесь за посиланням.
На спецрахунок, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, в минулому році надійшло майже 16 млрд грн в еквіваленті, зокрема у грудні – майже 11 млрд грн.
Загалом з лютого 2022 року на спецрахунок НБУ надійшло понад 50 млрд грн.
Станом на 1 січня 2025 року залишок коштів на спецрахунку становить майже 12,3 млрд грн.
Від початку повномасштабного вторгнення рф Національний банк перерахував зі спецрахунку на потреби оборони майже 38 млрд грн, із них у 2024 році – понад 5,9 млрд грн (у грудні – 92,5 млн грн).
🇺🇦 Переказати кошти на потреби оборони можна тут.
🔗 Детальніше про стан спецрахунку та перерахування дізнавайтесь за посиланням.
📊 Економічні результати листопада-грудня 2024 року – традиційно в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
Ключові висновки:
1️⃣ Споживча інфляція пришвидшувалася – до 11,2% рік до року в листопаді, посилився й фундаментальний інфляційний тиск. За оцінками НБУ, зростання інфляції тривало й у грудні. Такі тенденції зумовлювалися скороченням пропозиції окремої продовольчої продукції через низькі минулорічні врожаї, подальшим зростанням виробничих витрат на енергоавтономність та оплату праці. Впливали і ефекти послаблення обмінного курсу в попередні періоди.
2️⃣ У грудні ділові очікування послаблювалися, а економічна активність в низці галузей (насамперед вугільній та металургійній промисловості) сповільнилася. Причини: зростання дефіциту е/е, збільшення кількості обстрілів і тривалості повітряних тривог, брак кадрів та якісної сільськогосподарської сировини. Водночас інвестиції в газо- та нафтовидобуток підтримували промисловість, а сезонні свята та розпродажі – торгівлю й окремі сектори послуг.
3️⃣ Дефіцит кадрів у грудні залишався значним, що обмежувало роботу підприємств і зумовлювало подальше зростання зарплат. Кількість нових вакансій і резюме скоротилася порівняно з попередніми місяцями насамперед через сезонний чинник. Однак у річному вимірі їхнє зростання пришвидшилося, що свідчить про подальше збільшення як пропозиції, так і попиту на робочу силу.
4️⃣ У грудні попит на безготівкову валюту суттєво збільшився передусім через сезонні чинники – значні бюджетні видатки та операції бізнесу наприкінці року. Реагуючи на це, НБУ суттєво наростив чистий продаж валюти для збереження стійкості валютного ринку. В результаті офіційний курс гривні послабився помірно.
Надходження міжнародної допомоги більш ніж компенсувало продаж валюти Національним банком. Обсяг міжнародних резервів у листопаді зріс до майже 40 млрд дол. США та надалі збільшувався в грудні.
5️⃣ Для забезпечення стійкості валютного ринку та поступового сповільнення інфляції до цілі 5% НБУ в грудні підвищив облікову ставку до 13,5%. Це рішення підтримало інтерес до гривневих активів – у грудні зростали як строкові вклади у гривні, так і портфель гривневих ОВДП, у тому числі через підвищення номінальних ставок за цими інструментами.
Ключові висновки:
1️⃣ Споживча інфляція пришвидшувалася – до 11,2% рік до року в листопаді, посилився й фундаментальний інфляційний тиск. За оцінками НБУ, зростання інфляції тривало й у грудні. Такі тенденції зумовлювалися скороченням пропозиції окремої продовольчої продукції через низькі минулорічні врожаї, подальшим зростанням виробничих витрат на енергоавтономність та оплату праці. Впливали і ефекти послаблення обмінного курсу в попередні періоди.
2️⃣ У грудні ділові очікування послаблювалися, а економічна активність в низці галузей (насамперед вугільній та металургійній промисловості) сповільнилася. Причини: зростання дефіциту е/е, збільшення кількості обстрілів і тривалості повітряних тривог, брак кадрів та якісної сільськогосподарської сировини. Водночас інвестиції в газо- та нафтовидобуток підтримували промисловість, а сезонні свята та розпродажі – торгівлю й окремі сектори послуг.
3️⃣ Дефіцит кадрів у грудні залишався значним, що обмежувало роботу підприємств і зумовлювало подальше зростання зарплат. Кількість нових вакансій і резюме скоротилася порівняно з попередніми місяцями насамперед через сезонний чинник. Однак у річному вимірі їхнє зростання пришвидшилося, що свідчить про подальше збільшення як пропозиції, так і попиту на робочу силу.
4️⃣ У грудні попит на безготівкову валюту суттєво збільшився передусім через сезонні чинники – значні бюджетні видатки та операції бізнесу наприкінці року. Реагуючи на це, НБУ суттєво наростив чистий продаж валюти для збереження стійкості валютного ринку. В результаті офіційний курс гривні послабився помірно.
Надходження міжнародної допомоги більш ніж компенсувало продаж валюти Національним банком. Обсяг міжнародних резервів у листопаді зріс до майже 40 млрд дол. США та надалі збільшувався в грудні.
5️⃣ Для забезпечення стійкості валютного ринку та поступового сповільнення інфляції до цілі 5% НБУ в грудні підвищив облікову ставку до 13,5%. Це рішення підтримало інтерес до гривневих активів – у грудні зростали як строкові вклади у гривні, так і портфель гривневих ОВДП, у тому числі через підвищення номінальних ставок за цими інструментами.
📈 Міжнародні резерви України у 2024 році зросли на 8% і станом на 1 січня 2025 року за попередніми даними становили 43, 8 млрд дол. США.
Минулого року Україна отримала потужну світову фінансову підтримку – близько 42 млрд дол. США. Крім того, країна отримала понад 3,5 млрд дол. США завдяки розміщенню валютних ОВДП.
✅ Це разом із міжнародною допомогою дало змогу:
▪️компенсувати виплати країни за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті (6,7 млрд дол. США) та виплати Міжнародному валютному фонду (3,4 млрд дол. США);
▪️компенсувати чисті інтервенції НБУ з продажу валюти (34,8 млрд дол. США), що здійснювалися для компенсації структурного дефіциту на валютному ринку та згладжування надмірних курсових коливань в умовах керованої гнучкості обмінного курсу;
▪️наростити міжнародні резерви до рівня, що є достатнім, щоб і надалі підтримувати курсову стійкість.
Зокрема, у грудні міжнародні резерви зросли на 9,7%.
Така динаміка зумовлена рекордними надходженнями від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
👉 Детальніше – за посиланням.
Минулого року Україна отримала потужну світову фінансову підтримку – близько 42 млрд дол. США. Крім того, країна отримала понад 3,5 млрд дол. США завдяки розміщенню валютних ОВДП.
✅ Це разом із міжнародною допомогою дало змогу:
▪️компенсувати виплати країни за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті (6,7 млрд дол. США) та виплати Міжнародному валютному фонду (3,4 млрд дол. США);
▪️компенсувати чисті інтервенції НБУ з продажу валюти (34,8 млрд дол. США), що здійснювалися для компенсації структурного дефіциту на валютному ринку та згладжування надмірних курсових коливань в умовах керованої гнучкості обмінного курсу;
▪️наростити міжнародні резерви до рівня, що є достатнім, щоб і надалі підтримувати курсову стійкість.
Зокрема, у грудні міжнародні резерви зросли на 9,7%.
Така динаміка зумовлена рекордними надходженнями від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
👉 Детальніше – за посиланням.
#НБУ_медіачек
⚠️ Окремі медіа та телеграм-канали розповсюджують недостовірну та маніпулятивну інформацію про те, що українцям можуть блокувати банківські рахунки за часте зняття готівки – більше трьох разів на місяць, особливо у великих сумах, та за часте використання готівкових кредитів.
‼️Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності!
Медіа посилаються на "рекомендації Національного банку України щодо посилення фінансового моніторингу в Україні", не зазначаючи конкретні документи. Проте в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах НБУ вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає!
☝️Банки, платіжні та фінансові установи продовжують діяти та здійснювати належну перевірку своїх клієнтів виключно в межах законодавства з питань фінансового моніторингу, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Радимо завжди довіряти лише перевіреній інформації з офіційних джерел Національного банку та не сприймати серйозно фейкові новини, які розповсюджують анонімні телеграм-канали та недобросовісні медіа, щоб підірвати довіру громадян до фінансового сектору України.
⚠️ Окремі медіа та телеграм-канали розповсюджують недостовірну та маніпулятивну інформацію про те, що українцям можуть блокувати банківські рахунки за часте зняття готівки – більше трьох разів на місяць, особливо у великих сумах, та за часте використання готівкових кредитів.
‼️Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності!
Медіа посилаються на "рекомендації Національного банку України щодо посилення фінансового моніторингу в Україні", не зазначаючи конкретні документи. Проте в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах НБУ вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає!
☝️Банки, платіжні та фінансові установи продовжують діяти та здійснювати належну перевірку своїх клієнтів виключно в межах законодавства з питань фінансового моніторингу, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Радимо завжди довіряти лише перевіреній інформації з офіційних джерел Національного банку та не сприймати серйозно фейкові новини, які розповсюджують анонімні телеграм-канали та недобросовісні медіа, щоб підірвати довіру громадян до фінансового сектору України.
❓Які зміни відбулися серед учасників фінансового ринку у грудні 2024 року?
Розповідаємо 👇
▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку в грудні зменшилася до 876 (з 892).
▪️Кількість банків залишилася незмінною – 62.
✅ Станом на 01 січня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
479 фінансових компаній (було 489);
55 страховиків non-life (було 57), 10 life-страховиків (було 11), один страховик зі спеціальним статусом;
109 ломбардів (було 111);
104 кредитних спілки (було 108);
1 лізингодавець (без змін);
44 страхових брокери (було 43);
73 колекторських компаній (було 71).
☝️Крім того, кількість банківських груп на ринку скоротилась з 16 до 15 при цьому кількість небанківських фінансових груп на ринку збільшилась з 31 до 40.
На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (було 16), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).
🟢 Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг без змін працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 49 комерційних агентів (було 50) та 30 технологічних операторів платіжних послуг (без змін).
🔗 Детальніше – за посиланням.
Розповідаємо 👇
▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку в грудні зменшилася до 876 (з 892).
▪️Кількість банків залишилася незмінною – 62.
✅ Станом на 01 січня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
479 фінансових компаній (було 489);
55 страховиків non-life (було 57), 10 life-страховиків (було 11), один страховик зі спеціальним статусом;
109 ломбардів (було 111);
104 кредитних спілки (було 108);
1 лізингодавець (без змін);
44 страхових брокери (було 43);
73 колекторських компаній (було 71).
☝️Крім того, кількість банківських груп на ринку скоротилась з 16 до 15 при цьому кількість небанківських фінансових груп на ринку збільшилась з 31 до 40.
На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (було 16), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).
🟢 Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг без змін працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 49 комерційних агентів (було 50) та 30 технологічних операторів платіжних послуг (без змін).
🔗 Детальніше – за посиланням.
💬 "Ми неодноразово проходили шлях від однозначного "ні" до однозначного "так".
Маю величезну надію, що аналогічний шлях нам вдасться пройти і в питанні спрямування Україні повного обсягу знерухомлених активів російського центробанку. А це більше 300 млрд дол. США"
📰🌐 У колонці для спецвипуску журналу NV "Світ попереду 2025" за ексклюзивною ліцензією The Economist Голова НБУ Андрій Пишний розповідає, що за минулий рік відчутно змінилося ставлення світу до цих активів.
🌍 Партнери уже почали надавати Україні безповоротну позику обсягом до 50 млрд дол. США, забезпечену доходами від знерухомлених активів рф, у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans. Ще рік тому таке рішення здавалося неможливим.
Крім того, країни G7 ухвалили критичне рішення, що російські активи залишатимуться знерухомленими не просто до припинення війни, а до виплати Україні компенсації за завдані збитки.
❓️Чому Україна не просто може, а має отримати повний доступ до цих коштів?
➡️ Читайте в колонці.
Маю величезну надію, що аналогічний шлях нам вдасться пройти і в питанні спрямування Україні повного обсягу знерухомлених активів російського центробанку. А це більше 300 млрд дол. США"
📰🌐 У колонці для спецвипуску журналу NV "Світ попереду 2025" за ексклюзивною ліцензією The Economist Голова НБУ Андрій Пишний розповідає, що за минулий рік відчутно змінилося ставлення світу до цих активів.
🌍 Партнери уже почали надавати Україні безповоротну позику обсягом до 50 млрд дол. США, забезпечену доходами від знерухомлених активів рф, у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans. Ще рік тому таке рішення здавалося неможливим.
Крім того, країни G7 ухвалили критичне рішення, що російські активи залишатимуться знерухомленими не просто до припинення війни, а до виплати Україні компенсації за завдані збитки.
❓️Чому Україна не просто може, а має отримати повний доступ до цих коштів?
➡️ Читайте в колонці.
NV
Компенсація справедливості
Україна повинна мати повний доступ до знерухомлених активів РФ
📈 Зростання чистого продажу валюти Національним банком наприкінці року не є вісником апокаліпсису.
Чому так – пояснює директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у колонці для виданная "Економічна правда".
✅ У ній ви знайдете відповіді на такі запитання:
▪️Чому НБУ продав рекордний обсяг іноземної валюти в грудні 2024 року та чи достатньо її залишилося, щоб зберігати стійкість валютного ринку?
▪️Чому за значного обсягу інтервенцій НБУ гривня послабилася?
▪️Що відбувається з попитом на готівкову валюту?
▪️Що буде на валютному ринку далі?
👉 Читайте за посиланням.
Чому так – пояснює директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у колонці для виданная "Економічна правда".
✅ У ній ви знайдете відповіді на такі запитання:
▪️Чому НБУ продав рекордний обсяг іноземної валюти в грудні 2024 року та чи достатньо її залишилося, щоб зберігати стійкість валютного ринку?
▪️Чому за значного обсягу інтервенцій НБУ гривня послабилася?
▪️Що відбувається з попитом на готівкову валюту?
▪️Що буде на валютному ринку далі?
👉 Читайте за посиланням.
Економічна правда
Рекордні резерви, нові курсові рівні та найбільший продаж валюти. Що відбувається з валютним ринком
Чому НБУ продав рекордний обсяг валюти у грудні та чи має регулятор достатньо інструментів для збереження стійкості гривні?
#ГолосНБУ
💡Доступ України до знерухомлених активів рф, рекордне зростання міжнародних резервів, стан валютного ринку та особливості кредитування для військових і ветеранів.
Про ці та інші теми обговорень експертів НБУ читайте в дайджесті 👇
🚩 Чому Україна може та має отримати повний доступ до знерухомлених активів рф для компенсації збитків, завданих повномасштабним вторгненням? Пояснення – в колонці Голови НБУ Андрія Пишного для спецвипуску журналу NV «Світ попереду 2025» за ексклюзивною ліцензією The Economist.
🚩 Андрій Пишний розповів, як Україні вдалося досягти історично найбільших показників міжнародних резервів.
🚩 Що відбувається з валютним ринком та чого очікувати далі? Відповіді на ці та інші питання – у колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського для Економічної правди.
🚩 Про основні правила та принципи споживчого кредитування розповіла головний економіст Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Надія Бардаченко під час зустрічі з пацієнтами центру Superhumans.
💡Доступ України до знерухомлених активів рф, рекордне зростання міжнародних резервів, стан валютного ринку та особливості кредитування для військових і ветеранів.
Про ці та інші теми обговорень експертів НБУ читайте в дайджесті 👇
🚩 Чому Україна може та має отримати повний доступ до знерухомлених активів рф для компенсації збитків, завданих повномасштабним вторгненням? Пояснення – в колонці Голови НБУ Андрія Пишного для спецвипуску журналу NV «Світ попереду 2025» за ексклюзивною ліцензією The Economist.
🚩 Андрій Пишний розповів, як Україні вдалося досягти історично найбільших показників міжнародних резервів.
🚩 Що відбувається з валютним ринком та чого очікувати далі? Відповіді на ці та інші питання – у колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимира Лепушинського для Економічної правди.
🚩 Про основні правила та принципи споживчого кредитування розповіла головний економіст Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Надія Бардаченко під час зустрічі з пацієнтами центру Superhumans.
💡Підбиваємо підсумки минулого року і маємо для вас статистику щодо роботи системи електронних платежів НБУ (СЕП) у 2024 році.
Отже, торік через СЕП здійснено близько 483 млн платежів на суму майже 241 трлн грн (у тому числі за державними програмами – 19 млн платежів на суму 56,5 млрд грн).
☝️Це на 14% більше за кількістю та сумою порівняно з 2023 роком, протягом якого було здійснено 423 млн платежів на суму понад 210 трлн грн.
Традиційно більшість платежів надіслали до системи банки України та їхні філії – 96% від їх загальної кількості.
Попри третій рік повномасштабної війни, система електронних платежів Національного банку надійно працює та розвивається, безперебійно задовольняючи потреби фінансової системи України і її клієнтів у розрахунках у національній валюті.
ℹ️ Детальніше про роботу СЕП НБУ – за посиланням.
Отже, торік через СЕП здійснено близько 483 млн платежів на суму майже 241 трлн грн (у тому числі за державними програмами – 19 млн платежів на суму 56,5 млрд грн).
☝️Це на 14% більше за кількістю та сумою порівняно з 2023 роком, протягом якого було здійснено 423 млн платежів на суму понад 210 трлн грн.
Традиційно більшість платежів надіслали до системи банки України та їхні філії – 96% від їх загальної кількості.
Попри третій рік повномасштабної війни, система електронних платежів Національного банку надійно працює та розвивається, безперебійно задовольняючи потреби фінансової системи України і її клієнтів у розрахунках у національній валюті.
ℹ️ Детальніше про роботу СЕП НБУ – за посиланням.
⬆️ За підсумками 2024 року інфляція становила 12,0%.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактична споживча інфляція в грудні 2024 року була вище прогнозу НБУ, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2024 року.
З одного боку, вагомим рушієм зростання цін та основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу залишалися тимчасові чинники, передусім стрімке подорожчання продуктів харчування через нижчі врожаї.
З іншого – відчутно посилився й фундаментальний ціновий тиск на тлі подальшого збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці. Певний вплив мали й ефекти від послаблення обмінного курсу гривні.
❓Чого очікувати далі?
У перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив вищезазначених тимчасових та фундаментальних чинників.
📉 Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року й прямуватиме до цілі НБУ – 5% на належному горизонті політики.
☑️ Зниженню інфляції сприятимуть:
▪️заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку;
▪️вищі урожаї;
▪️поліпшення ситуації в енергетиці;
▪️зниження фіскального дефіциту;
▪️помірний зовнішній ціновий тиск.
Нова інформація щодо цінової динаміки враховуватиметься під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі, який буде оприлюднений 23 січня.
👉 Детальніше про ситуацію з цінами читайте за посиланням.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактична споживча інфляція в грудні 2024 року була вище прогнозу НБУ, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2024 року.
З одного боку, вагомим рушієм зростання цін та основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу залишалися тимчасові чинники, передусім стрімке подорожчання продуктів харчування через нижчі врожаї.
З іншого – відчутно посилився й фундаментальний ціновий тиск на тлі подальшого збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці. Певний вплив мали й ефекти від послаблення обмінного курсу гривні.
❓Чого очікувати далі?
У перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив вищезазначених тимчасових та фундаментальних чинників.
📉 Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року й прямуватиме до цілі НБУ – 5% на належному горизонті політики.
☑️ Зниженню інфляції сприятимуть:
▪️заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку;
▪️вищі урожаї;
▪️поліпшення ситуації в енергетиці;
▪️зниження фіскального дефіциту;
▪️помірний зовнішній ціновий тиск.
Нова інформація щодо цінової динаміки враховуватиметься під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі, який буде оприлюднений 23 січня.
👉 Детальніше про ситуацію з цінами читайте за посиланням.
🟢 Зараз цінові умови на ринку нерухомості в Україні сприятливіші, ніж до повномасштабного вторгнення, однак через воєнні ризики українці не готові активно інвестувати кошти в придбання житла.
Такого висновку дійшли фахівці Національного банку під час підготовки грудневого Звіту про фінансову стабільність.
☑️ Про поліпшення цінових умов на ринку нерухомості свідчать:
▪️по-перше, зниження до свого довгострокового середнього показника “ціна до оренди”, тож купівля житла стає вигіднішою порівняно з його орендою;
▪️по-друге, історично мінімальні значення показника “ціна до доходу” – в середньому придбання 70 кв. м житла в Києві для родини коштуватиме еквівалент її 10-річного доходу.
Проте, попит на купівлю житла досі не відновився до рівня до повномасштабного вторгнення, хоч і поволі пожвавлюється.
☝️Інші цікаві факти про ринок нерухомості:
▪️вартість квадратного метра на вторинному ринку в доларовому еквіваленті в столиці та на заході України переважно стала, а в інших регіонах навіть знижується;
▪️умови на ринку визначає покупець: фактична ціна продажу квартир досі на чверть нижча за усереднені ціни оголошень;
▪️вартість житла на первинному ринку зростає, передусім у західних регіонах, водночас спорудження нового житла триває досить повільно з огляду на брак ресурсів, зокрема робочої сили;
▪️з огляду на повільне поповнення пропозиції внаслідок нового будівництва, ризики нестачі нового якісного житла в майбутньому зберігаються;
▪️частка угод із залученням іпотеки в другому півріччі 2024 року скоротилася до 4% порівняно із 5% у першому, що співмірно з показниками 2021 року. Майже половину всіх кредитів з початку року банки видали на об’єкти в Києві та Київській області.
Зниження ролі іпотеки пояснюється сповільненням нині ключової для покупців нерухомості програми “єОселя” через зміну її дизайну та обмеженість ресурсів.
Через це значення програми для ринку нерухомості найближчим часом навряд чи посилиться, тому для стимулювання ринку потрібен розвиток масовіших продуктів від банків, підсумували автори Звіту.
➡️ Детальніше – у розділі “Ринок нерухомості та іпотечне кредитування” грудневого Звіту про фінансову стабільність.
Такого висновку дійшли фахівці Національного банку під час підготовки грудневого Звіту про фінансову стабільність.
☑️ Про поліпшення цінових умов на ринку нерухомості свідчать:
▪️по-перше, зниження до свого довгострокового середнього показника “ціна до оренди”, тож купівля житла стає вигіднішою порівняно з його орендою;
▪️по-друге, історично мінімальні значення показника “ціна до доходу” – в середньому придбання 70 кв. м житла в Києві для родини коштуватиме еквівалент її 10-річного доходу.
Проте, попит на купівлю житла досі не відновився до рівня до повномасштабного вторгнення, хоч і поволі пожвавлюється.
☝️Інші цікаві факти про ринок нерухомості:
▪️вартість квадратного метра на вторинному ринку в доларовому еквіваленті в столиці та на заході України переважно стала, а в інших регіонах навіть знижується;
▪️умови на ринку визначає покупець: фактична ціна продажу квартир досі на чверть нижча за усереднені ціни оголошень;
▪️вартість житла на первинному ринку зростає, передусім у західних регіонах, водночас спорудження нового житла триває досить повільно з огляду на брак ресурсів, зокрема робочої сили;
▪️з огляду на повільне поповнення пропозиції внаслідок нового будівництва, ризики нестачі нового якісного житла в майбутньому зберігаються;
▪️частка угод із залученням іпотеки в другому півріччі 2024 року скоротилася до 4% порівняно із 5% у першому, що співмірно з показниками 2021 року. Майже половину всіх кредитів з початку року банки видали на об’єкти в Києві та Київській області.
Зниження ролі іпотеки пояснюється сповільненням нині ключової для покупців нерухомості програми “єОселя” через зміну її дизайну та обмеженість ресурсів.
Через це значення програми для ринку нерухомості найближчим часом навряд чи посилиться, тому для стимулювання ринку потрібен розвиток масовіших продуктів від банків, підсумували автори Звіту.
➡️ Детальніше – у розділі “Ринок нерухомості та іпотечне кредитування” грудневого Звіту про фінансову стабільність.
📊 Статистика кредитування енергетики за підсумком 2024 року.
З часу підписання меморандуму, за червень–грудень 2024 року, банки:
☑️ отримали 3495 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 72,8 млрд грн;
☑️ розпочали фінансування (надали кредити та відкрили ліміти) проєктів на суму 10,5 млрд грн.
Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення становить 6,6 млрд грн.
☝️Такі результати опитування Національним банком 20 банків-підписантів меморандуму про фінансування відновлення енергетики.
Зокрема, у грудні:
▪️отримано 261 заявку від бізнесу на суму 4,3 млрд грн;
▪️схвалено 150 заявок на суму 2,5 млрд грн;
▪️кількість наданих кредитів порівняно з листопадом збільшилась на 198 із загальним обсягом 2,2 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 470 мВт.
Крім того, банки кредитують населення. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на енергетичні потреби становить 567 млн грн.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
З часу підписання меморандуму, за червень–грудень 2024 року, банки:
☑️ отримали 3495 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 72,8 млрд грн;
☑️ розпочали фінансування (надали кредити та відкрили ліміти) проєктів на суму 10,5 млрд грн.
Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення становить 6,6 млрд грн.
☝️Такі результати опитування Національним банком 20 банків-підписантів меморандуму про фінансування відновлення енергетики.
Зокрема, у грудні:
▪️отримано 261 заявку від бізнесу на суму 4,3 млрд грн;
▪️схвалено 150 заявок на суму 2,5 млрд грн;
▪️кількість наданих кредитів порівняно з листопадом збільшилась на 198 із загальним обсягом 2,2 млрд грн.
Загальна профінансована з червня потужність генерації за наданими бізнесу позиками становить понад 470 мВт.
Крім того, банки кредитують населення. Обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на енергетичні потреби становить 567 млн грн.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
📈 За 2024 рік сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, збільшилася на 7,6% (або на 58,0 млрд гривень) та станом на 01 січня 2025 року становила 822,4 млрд гривень.
Темпи зростання готівки в обігу минулого року залишалися помірними та перебували на рівні 2023 року, що свідчить про адаптацію громадян та бізнесу до реалій повномасштабної війни.
Далі розповідаємо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 січня 2025 року 👇
➡️ У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 814,3 млрд гривень, а також 14,8 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 7,96 млрд гривень.
➡️ На одного жителя України на початок цього року припадало: 63 банкноти і 186 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2024 року – 66 та 177 шт. відповідно).
➡️ Найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень, монет – номіналом 10 копійок (27,3% та 27,8% від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 50 гривень, а монет – номіналом 10 гривень (4,4% та 1,8% від загальної кількості в обігу відповідно).
➡️ Динаміка обсягів монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту у 2024 році припадає на монети номіналом 5 і 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла на 27% та 33% відповідно порівняно з початком 2024 року.
Така тенденція пояснюється тим, що НБУ здійснює поступове вилучення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, замінюючи їх відповідними монети, які здатні перебувати в обігу значно довший час.
☝️Найбільше за минулий рік у готівковому обігу скоротилася кількість монет номіналом 25 копійок, їх стало менше на 0,1% порівняно з початком 2024 року, що зумовлено вилученням цих неплатіжних монет з обігу.
Також динаміка обсягів банкнот в обігу за 2024 рік свідчить про сталий попит на банкноти номіналом 1 000 гривень, що є одним із наслідків повномасштабного вторгнення, адже через війну люди віддають перевагу вищим номіналам банкнот для зберігання заощаджень.
Водночас серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 200 гривень, кількість яких в обігу торік зменшилася на 24,5% (зокрема внаслідок активного заміщення їх банкнотами номіналом 1 000 гривень та початком поступового вилучення старих зразків цього номіналу з обігу).
⬇️ Також суттєво зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 гривень (на 15% та 11% відповідно), оскільки, як вже зазначалося, вони поступово вилучаються з обігу і замінюються на відповідні монети.
🔗 Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу за 2024 рік можна на сайті НБУ – за посиланням.
Темпи зростання готівки в обігу минулого року залишалися помірними та перебували на рівні 2023 року, що свідчить про адаптацію громадян та бізнесу до реалій повномасштабної війни.
Далі розповідаємо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 січня 2025 року 👇
➡️ У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 814,3 млрд гривень, а також 14,8 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 7,96 млрд гривень.
➡️ На одного жителя України на початок цього року припадало: 63 банкноти і 186 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2024 року – 66 та 177 шт. відповідно).
➡️ Найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень, монет – номіналом 10 копійок (27,3% та 27,8% від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 50 гривень, а монет – номіналом 10 гривень (4,4% та 1,8% від загальної кількості в обігу відповідно).
➡️ Динаміка обсягів монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту у 2024 році припадає на монети номіналом 5 і 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла на 27% та 33% відповідно порівняно з початком 2024 року.
Така тенденція пояснюється тим, що НБУ здійснює поступове вилучення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, замінюючи їх відповідними монети, які здатні перебувати в обігу значно довший час.
☝️Найбільше за минулий рік у готівковому обігу скоротилася кількість монет номіналом 25 копійок, їх стало менше на 0,1% порівняно з початком 2024 року, що зумовлено вилученням цих неплатіжних монет з обігу.
Також динаміка обсягів банкнот в обігу за 2024 рік свідчить про сталий попит на банкноти номіналом 1 000 гривень, що є одним із наслідків повномасштабного вторгнення, адже через війну люди віддають перевагу вищим номіналам банкнот для зберігання заощаджень.
Водночас серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 200 гривень, кількість яких в обігу торік зменшилася на 24,5% (зокрема внаслідок активного заміщення їх банкнотами номіналом 1 000 гривень та початком поступового вилучення старих зразків цього номіналу з обігу).
⬇️ Також суттєво зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 гривень (на 15% та 11% відповідно), оскільки, як вже зазначалося, вони поступово вилучаються з обігу і замінюються на відповідні монети.
🔗 Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу за 2024 рік можна на сайті НБУ – за посиланням.
🟢 Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю телеканалу "Ми – Україна" розповіла про підсумки роботи банківської системи у 2024 році.
Ключовий висновок – у 2024 році банки в Україні і далі стабільно працювали, нарощували обсяги вкладів та кредитів бізнесу і населення, не зупиняючи покрокову імплементацію норм ЄС.
☑️ В інтерв’ю вона розповіла про:
▪️заощадження та інвестування в ОВДП;
▪️поліпшення умов кредитування;
▪️трансформацію банків на шляху до ЄС та багато іншого.
📹 Переглянути інтерв’ю повністю можна за цим посиланням.
Ключовий висновок – у 2024 році банки в Україні і далі стабільно працювали, нарощували обсяги вкладів та кредитів бізнесу і населення, не зупиняючи покрокову імплементацію норм ЄС.
☑️ В інтерв’ю вона розповіла про:
▪️заощадження та інвестування в ОВДП;
▪️поліпшення умов кредитування;
▪️трансформацію банків на шляху до ЄС та багато іншого.
📹 Переглянути інтерв’ю повністю можна за цим посиланням.
