Нотатки історика

#книговідгук_історика

Автор: Олександр Котис
Назва: "Луцьк: тисяча років життя та історії"
Видавництво: Віхола

Це – саме та книга, яку я хочу бачити про українські міста.
Ті кілька днів, що я її читав, мені дуже хотілося у Луцьк – подивитись, прогулятись, відчути все те, про що пишеться в книзі.

Тут було те, чого мені не вистачило в попередній книзі цієї серії (про Дніпро), а саме атмосфери міста, мікро-світів, дрібненьких історій, які можуть розповісти більше, ніж розмазані полотна десятирічних процесів.

Олександр Котис дуже вдало побудував розповідь навколо ключових архітектурних (і, за сумісництвом, туристичних) точок Луцька.

Дуже цікаво було читати про литовсько-руський період в історії Луцька, який уособлений головною принадою міста – замком Любарта і це, мабуть, найзакоханіший розділ книги, який я навіть не можу переказати.

Період Речі Посполитої автор розкрутив навколо кількох церков та монастирів і це було дуже цікаво. Єзуїтські монастирі, православні братства, вірмени, караїми, євреї – Луцьк, як і більшість українських міст 16-18 століття, був багатоетнічним.
Дізнався кілька нових і цікавих імен – католицький благодійник Бальтазар Тишка і православний шляхтич-поет Дмитро Братковський – дуже цікаві і невідомі мені до цього особистості.

Період «довгого» 19 століття (1793-1914) автор трохи недолюблює і є за що. Головна думка – в період Російської імперії Луцьк перетворився на провінційне містечко і втратив статус головного міста Волині (центром Волинської губернії з 1804 і аж до розпаду Російської імперії був Житомир).

Але і тут є купа класних історій – про луцькі «домодерні» професії, промисловий бум та міські легенди про царів і гусарів.

Про ХХ століття й говорити нема чого – попри те, що вмістити ХХ століття в 50 сторінок – це щось на межі можливого, вийшло добре – встиг почитати і про євреїв, і про конструктивізм, і про гордість радянського Луцьку – автомобіль ЛуАЗ «Волинянка».

Якщо любиш і знаєш своє місто – розповіси цікаво про нього і за 200 сторінок, і за 2000.

Було помітно, що автор закоханий. Він не тільки знає своє місто, він його відчуває, він живе з ним разом вже давно.
Це те, що треба популярним міським біографіям – не тільки знання, а й багато любові.

Написати розгорнуту біографію міста на 200 сторінок – неможливо, якщо ви хочете втулити туди всі свої історико-академічні знання. Але якщо ви знаєте деталі, мікро-історії, міських божевільних, дороги, цеглинки і брами – вам вистачить і 100 сторінок.

Я точно рекомендую вам Луцьк: тисяча років життя та історії». Рекомендую не тільки таким як я – що були в Луцьку двічі за своє життя.

Рекомендую і тим, хто народився, живе чи буде жити в Луцьку. Вам сподобається. Вам теж захочеться поїхати і ще раз прогулятися містом, що так вдало описане на сторінках цієї книги.

www.group-telegram.com/br/nottatky_istoryka.com/719

194 viewsОлександр Сапронов, Feb 24 at 06:31

#книговідгук_історика

Автор: Олександр Котис
Назва: "Луцьк: тисяча років життя та історії"
Видавництво: Віхола

Це – саме та книга, яку я хочу бачити про українські міста.
Ті кілька днів, що я її читав, мені дуже хотілося у Луцьк – подивитись, прогулятись, відчути все те, про що пишеться в книзі.

Тут було те, чого мені не вистачило в попередній книзі цієї серії (про Дніпро), а саме атмосфери міста, мікро-світів, дрібненьких історій, які можуть розповісти більше, ніж розмазані полотна десятирічних процесів.

Олександр Котис дуже вдало побудував розповідь навколо ключових архітектурних (і, за сумісництвом, туристичних) точок Луцька.

Дуже цікаво було читати про литовсько-руський період в історії Луцька, який уособлений головною принадою міста – замком Любарта і це, мабуть, найзакоханіший розділ книги, який я навіть не можу переказати.

Період Речі Посполитої автор розкрутив навколо кількох церков та монастирів і це було дуже цікаво. Єзуїтські монастирі, православні братства, вірмени, караїми, євреї – Луцьк, як і більшість українських міст 16-18 століття, був багатоетнічним.
Дізнався кілька нових і цікавих імен – католицький благодійник Бальтазар Тишка і православний шляхтич-поет Дмитро Братковський – дуже цікаві і невідомі мені до цього особистості.

Період «довгого» 19 століття (1793-1914) автор трохи недолюблює і є за що. Головна думка – в період Російської імперії Луцьк перетворився на провінційне містечко і втратив статус головного міста Волині (центром Волинської губернії з 1804 і аж до розпаду Російської імперії був Житомир).

Але і тут є купа класних історій – про луцькі «домодерні» професії, промисловий бум та міські легенди про царів і гусарів.

Про ХХ століття й говорити нема чого – попри те, що вмістити ХХ століття в 50 сторінок – це щось на межі можливого, вийшло добре – встиг почитати і про євреїв, і про конструктивізм, і про гордість радянського Луцьку – автомобіль ЛуАЗ «Волинянка».

Якщо любиш і знаєш своє місто – розповіси цікаво про нього і за 200 сторінок, і за 2000.

Було помітно, що автор закоханий. Він не тільки знає своє місто, він його відчуває, він живе з ним разом вже давно.
Це те, що треба популярним міським біографіям – не тільки знання, а й багато любові.

Написати розгорнуту біографію міста на 200 сторінок – неможливо, якщо ви хочете втулити туди всі свої історико-академічні знання. Але якщо ви знаєте деталі, мікро-історії, міських божевільних, дороги, цеглинки і брами – вам вистачить і 100 сторінок.

Я точно рекомендую вам Луцьк: тисяча років життя та історії». Рекомендую не тільки таким як я – що були в Луцьку двічі за своє життя.

Рекомендую і тим, хто народився, живе чи буде жити в Луцьку. Вам сподобається. Вам теж захочеться поїхати і ще раз прогулятися містом, що так вдало описане на сторінках цієї книги.

BY Нотатки історика