Кожне родинне застілля - брати участь в конференції аграріїв

Тут всі нюанси обговорюються

У вас ставлять дідухів? І чи знаєте, що це взагалі?

її Сливка звати, бо питають

Я все більше схиляюсь до позиції Катрі

В поїзду весь час мій досвід:
- ким працюєш/ким є?
-я історик
-ну от скажи де золото полуботка?

або:
- от ти кажеш Україна, от *сама зрадойобська хуйня, що коли небуть існувала*

Ще забув додати те, що думка аля усі українці двомовні - приклад колосального егоїзму. Ні, вибачте, але не всі знають чи "мають" знати російську. Я вже про це наче тут говорив і наводив приклад коли самозрозумілою є польська для деяких в моєму оточені, тож може бути різне, в тому числі коли є носієм виключно української.


Думати, що тебе зрозуміють іншою мовою і не перекладати репліки російською в статті - тотальна непогана. І дуже утотожнюється з пихатістю росіян.

Я знов в кийові...

заїжаю в новий гурто, в ньому якась люто душна адміністрація і правила

а це ж тут і телеграм заблокований

Вгадайте де чат гуртожитку?

Депортація калмиків

Сьогодні, 28 грудня 1943 року, за наказом червоного тирана на безпідставній основі, УВЕСЬ калмицький народ був визнаний німецькими колаборантами та засланий до Сибіру та Казахстану за підтримки НКВДистської операції "Улуси".
Калмицьку автономію, хоч наскільки б фікційною вона була, було ліквідовано, а
її землі розділені між областями, а території активно заселялись росіянами.
Вигнаним калмикам заборонено було повертатись на свою рідну землю.

Під час переселення померло 7%, або ж 17 тисяч калмиків, ще більше під час перебування в Сибіру.

Тільки в часи хрущовської відлиги, у 1959 році, калмикам дозволили повернутись до своєї батьківщини та знову заснувати свою автономію.

У цей печальний для калмицького народу день я хочу, аби нікому з нас не було байдуже до злочинів проти жодних з народів з боку російських окупантів та колонізаторів.
Будь то татари, калмики, інгуші чи українці.

Вас лякали бабаєм?

Мене бабця лякала, і я до кінця не розумію природу цього, це наче щось, що жило в льоху, жорновах...у нас на диво багато жорнов по селу розкидано, і на межі з лісом - а ви бачили, що я живу на краю лісу, або на межах обістя там де стоять столітні мури, що з часом заросли і розсипались. Це трохи нагадує межові вірування - привіт тематичній лекції, одній з небагатьох, що я зрозумів на курсі з антропології.

Ну тобто бабай це якась сутність, малим уявляв, як велике чорне створіння, як сама зимова ніч. Коли жив у бабці зимою то уявляв, що в темноті хуртовини ходить бабай

А у вас які уявлення?