I hate to travel, but I see so many stories in airports. We were in, I think, Chicago, waiting for a flight, and this whole story just played out right in front of us. There was a man and a woman, and she kept leaning toward him and touching him, and he was always shifting away from her just a little bit, and not meeting her eye. And it was so clear, the inequality in their feelings, and where I imagined their future was heading, I felt I could just run with it. When you spend time around people, you know, there are so many stories that it just can make you crazy when you want to write them all down.

#stephenie_meyer; #twilight: official illustrated guide

стефані шось таке страшне ніби між іншим розказує про свого чоловіка... перед цим вона порівняла написання історії з книжкою, яка затягує тебе настільки, шо ти тримаєш її під столом за вечерею так, шоб чоловік не помітив ☠☠☠ girl you good?

#shannon_hale and #stephenie_meyer; #twilight: official illustrated guide

стефані маєр насправді створила шось дуже незвичайне, і «сутінки» – цікава серія для розгляду і аналізу з багатьох сторін:
• чим більше я замислююся про персонажів і їхні взаємодії, тим більше моторошної і нездорової хуйні помічаю
• її вампіри дуже відрізняються від решти, це в усіх сенсах кам'яні істоти з хижацькими повадками (можливо, я ще напишу про це більше)
• успіх і вплив цієї серії я не досліджувала, але впевнена, шо це теж цікава тема. і особливо цікаво, шо її зображення вампірів лишилося more or less унікальним (ви вільні мене виправити)

ну і у стефані є реально цікаві думки про сторітелінг. я з неочікуваним задоволенням прочитала розмову з нею про творчість і написання «сутінків»

#twilight

в мене мишлєніє найомного работніка і мені не стидно ідіть нахуй со своїми амбіціями

це шо за ціни такі 🫠

у Луцьку відкриється книгарня Вівату!

деталей ще нема, але в інстаграмі виклали пост про пошук адміністратора і консультантів

#заоблачне_село

Я б дуже хотіла, щоб Україна стала однією з перших країн, хто на законодавчому рівні обмежить використання ШІ-зображень у рекламі. І я дуже дивуюся, чому в нас немає масштабної дискусії на цю тему саме в контексті українського бізнесу. Знаєте, мені здається, якщо випивати чарку щоразу, як бачиш ШІ-картинку на рекламному банері, то опинишся в реанімації швидше, ніж встигнеш дійти до кінця станції метро Либідська. Раніше ці банери малювали люди. Хто займається цим зараз? Це ті ж дизайнери й художники, що раніше, на тій же зарплатні, просто тепер вони роблять свою роботу швидше і гірше? Або це працівник із новою посадою типу "спеціаліст з ШІ-контенту", яким замінили пару дизайнерів, тому що він дешевше, а на якість начхати?
І якщо дійсно так, то де тепер витіснені дизайнери, оті конкретні, що створювали щороку банер "Виставка котів" — реальні люди з реальним досвідом, реальними навичками, реальною потребою в робочому місці?
Мені дуже не вистачає дискусії. Мої дуже конкретні, ліберальні, дотичні до творчих кіл однолітки вже про це достатньо говорять. Але ця розмова має поширюватися на 45-річних пані на фейсбуці і на душні засідання в хоч якихось радах, із яких це поступово вийшло б на вищі рівні.

дуже гарно, а Nebo ще й планують видати українською одночасно з оригіналом

цікаві типографські рішення видавництва Nebo 👹

вгадайте назву

дивовижна #обкладинка

artist: カオミン