Telegram Group Search
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Одкриваю онлайн школу історії Закарпаття для дітей 🥳 (дорослі можут ся тоже приєднати 😉)

Якщо є інтерес прийняти участь 10.-11.05. то напишіть у коментарях вашу електронну пошту. 🏛️
🧵Палітра Пудкарпатської вышивкы. Воловська Верховина.

Довга жунська сорочка із села Майдан із широков нарукавнов вышивков: домінує синя фарба із червеными тай жовтыми зацяпкнутями.

*Образчик із колекцій Ужгородського скансена

#етноґрафія #ноша #русины #культура #Пудкарпатя
🧵Палітра Пудкарпатської вышивкы. Тересвянська долина.

Жунська сорочка з ушиваным лайбиком тай віґаном із смт Буштино: домінує червена фарба тай червено-жовто-смараґдові декорації з веґетативными мотивами. На самув сорочці мінімальна нарукавна выздоба.

*Образчик уд выданя Varosh

#етноґрафія #ноша #русины #культура #Пудкарпатя
🧵Палітра Пудкарпатської вышивкы. Ужанська долина.

Жунська сорочка з куртым рукавом, легкый лайбик тай полотняный віґан: домінувуть зелена тай червена фарбы, вышивка червено-смараґдово-жовта, ціріпата, з ґеометричными тай веґетативными мотивами. Нарукавна выздоба мінімальна.

*Образчик уд выданя Varosh

#етноґрафія #ноша #русины #культура #Пудкарпатя
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🐣Ескізы великодньых мальованых яйиць із села Богдан, 1974 р.

Ⓜ️Образчикы із фондув Мадярського етноґрафічного музея

Ушиткым щасливі тай мирні великодні сяткы!

#Великдень #Easter #етноґрафія #русины
Лемкувська паска, 2025.

🎨Dawid Zdobylak

Щасливый Великдень ушиткым! Христос Воскрес!
Ся АЕС як памятка была построина на сирвирі Коцкы Minecraft "Чорнобильськӯв катастрофі 26 априля 1986 рōку руно в субōту" ннись 39 рокӯв.
🧬Сього дне, 26 апріля 1986 року, догадуєме си за Чорнобильську катастрофу. У памнятку на 39-рочя сиї траґедії на русинському серверови бавкы Майнкрафт "Коцкы" была построєна репліка атомної електростанції.

*Подобенка із ТГ-канала "Стройиме з Иваном"

#бавкы #тямиме #коцкы
Forwarded from Отцюзнина
Буква Ґ без миреґу
У русинському письмі буква Ґ ся найшла доста недавно. Тым не менше, сеся хвостата гостя читаво помагать из коректным записом нашої бесіды. Сесе зато, што русинськый язык богатый на слова з удповідным звуком. Мож ся нагадати хоть лем за такі приклады, як анцуґ, ґазда, дюґати, ниґда, пістріґы, сеґінь, фіґля…, до котрых мож додати щи много другых.

У великуй мірі сесе богатство было вызначеноє контактами русинського языка з языками Западної й Централної Європы — контактами, котрі ся тримали до самої середины двадцятого столітя. У тому културно-історичному контексті русины фурт розлучали Г и Ґ у словах из латинського, німецького, французького и другых языкув. Подакотрі читателі годні памнятати старшых людий казати бріґада, ґімназія вадь маґазин. Сякі формы ся теперь затиравуть як наслідок ошколованя в украйинському языкови.

Выходячи з языкової традиції, котра ся й дале бечелує в русинськых публікаціях у Мадярщині, Польщі, Сербії, Словакії и другых державах, правописна комісія журнала «Отцюзнина» затвердила писаня буквы Ґ у позыченых словах и інтернаціоналізмах подля звучаня в языкови-жерелі. Долу подаєме дакулько куртых порад тым, тко ся хоче навчити писати такым способом.

1. Булшину слув из Ґ мусай запамнятати окреме (енерґія, конґрес, реґіон и др.) — межи ними ся знавуть трафити єднокорінні ґрупы, як напр. аґрарный, аґрономія, аґрокултура и др. (ушыткі з лат. ager „поле“).
2. Ґ мож найти в дакотрых пошыреных суфіксах, як напр. -ґраф- (ґеоґраф(ія), моноґрафія, телеґраф и др.), -лоґ- (аналоґ, біолоґ(ія), термінолоґія и др.) авадь -інґ (маркетінґ, мітінґ и др.).
3. Ґ ся стрічать у назвах історичных комітатув (жуп) Береґ, Унґ (и Унґвар) и Уґоча, у назвах сіл Беґендят Пастіль, Боґаревиця, Боґдан, Ґаничі, Ґеювці, Ґоронда, Еґреш, Неґрьово, Няґово, Росвиґово, Уґля, Уґолька, Фоґораш, Ціґанувці, Чинґава и др.
4. Вважайте на слова, де ся нараз стрічавуть Г и Ґ: герцоґ, гіґієна, гомоґенный и др.

Даякі пошырені слова з Ґ: аґресія, алерґія, арґумент, ґаз, ґарантія, ґеній, ґлобалный, ґрупа, діаґноз, діалоґ, енерґія, іґноровати, каталоґ, лоґіка, маґія, орґан, ориґінал, проґрама, проґрес, реґіон, реґуларный, реліґія, сиґнал, стратеґія, траґедія, фіґура

https://otcuznyna.com/bukva-g-bez-myregu/
Сього дне, 5 мая, року ся родив Павло Цібере (*05.05.1910 - +28.06.1979) - русинськый правник, політичный і культурный чинитель.

Родив ся в селови Залужя, у селянськув родині. Туй удходив народну школу. У 1930-1935 рр. кунчив правницькый факултет Карлового універзитета в Празі. Туй же став членом соціально-демократичної партії, кружка русинськых студентув тай антифашистськых конґресув. У час автономії Пудкарпатської Руси протидіяв і мадяронському кываньови Бродія, і фашистькому Фенцика, і українофільському Волошина. У 1941 р. Цібере прийшов з місійов у Москву обы ся добивати освобожіня пудкарпатськых русинув-біженцюв із ГУЛАГА тай залученя їх у чехословацкьу бріґаду Людвика Свободы. В кунци 1944 р. Павло Цібере ся вернув у Пудкарпатя. Айбо у 1947 році быв арештованый НКВД за "шпіонаж". Закрыли го у сибірському лаґрови в Мордовії. У 1956 році быв амнестованый і признаный невинным. Вернув У Пудкарпатя, де пудрабляв ручным трудом, а пак учив по школах. Умер у бідности 1979 року.

#тямиме #Цібере
✍️Нись, 5 мая, родив ся і Мефодій Трохановськый (*05.05.1885 - +15.02.1948) - русинськый (лемкувськый) педаґоґ тай культурный чинитель.

Родив ся у селови Билцарева на Лемковині. Кунчив учительську семінарію в Кросні. Учительовав в Угрині. У 1914 році арештованый тай інтернованый у табор Телергоф. У 1917 році амнестованый. По ПСВ вернув ся на Лемковину, де ся змагав за закладеня Лемковської республікы. Закладав кооперативы. У 1933 році став сполузакладательом Лемко-союза. Написав лемкувськый букварь. По окупації Польщі быв арештованый німецьков адміністраційов. У 1944 році по приходови Червеної армії быв зась арештованый НКВД. Умер недовго після того як го упустили з темниці у 1948 році.

#тямиме #Трохановськый
Forwarded from Отцюзнина
«Отцюзнина» №4 (16) 2024 уже онлайн!
Довгочеканоє число журнала «Отцюзнина», присяченоє юбілейови професора Павла Роберта Маґочія, уже доступноє онлайн на нашому сайті.
Удну найдете преповно інтересных матеріалув — из чимись уже сьте мали можность ознакомити ся на сайтови «Отцюзнины», а штось раз сокотило свою ексклузивность у фізичному примірникови. У сьому числі журнала сут и історичні, етноґрафічні матеріалы уд уже реґуларных дописовачув журнала; и фраґмент книгы др. Турака тай др. Яцины за історію обласної болниці им. Андрія Новака в Ужгороді; и нова рубрика «Літературна критика», котру удкрыват рецензія Михаила Зана на нову книгу Ивана Завадяка; и статя за умілство (штуку) в меживоєннуй Пудкарпатськуй Руси — авторства проф. Маґочія; и хосенный ошколовалный матеріал Томаша Калинича за хоснованя буквы Ґ у русинському языкови!

Читайте «Отцюзнину» №4 (16) 2024 онлайн:
https://otcuznyna.com/otcuznyna-4-16-2024/
2025/06/27 17:07:15
Back to Top
HTML Embed Code: