📱 🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱 📱

🇵🇱🇷🇺Чортківське повстання відбулося в ніч з 21 на 22 січня 1940 року на Тернопільщині. Це була спроба польського збройного заколоту проти радянської армії, що стало першим виступом поляків проти совітів у цьому регіоні. Хоча повстанці не мали зброї, вони намагалися відстояти місто. Погодні умови завадила швидкому прибуттю учасників повстання до Чорткова, а сам виступ тривав всього кілька годин.

Організаторами були члени польських молодіжних товариств «Стшельци», «Харцери», «Соколи» на чолі з Я. Ковальським за участю 🇺🇦українських підпільників-гімназистів. Серед цілей повстання було захоплення зброї та автотранспорту Чортківського гарнізону, щоб з’єднатися з польською армією для продовження боротьби проти радянської влади.

Під час зборів у костелі домініканців 21-22 січня учасники поділилися на чотири групи і запланували атакувати місцевих червоноармійців та захопити вокзал. Однак, не всі плани вдалося реалізувати, і радянські військові зуміли зупинити повстанців. На ранкові години прибув бронепоїзд з солдатами Червоної армії, які почали арештовувати підозрюваних.

Унаслідок радянських репресій за два дні було заарештовано 242 особи, з яких 24 розстріляли, а 55 відправили до трудових таборів. Чортківське повстання стало важливою подією, що спровокувала каральні акції радянської влади проти діячів національного підпілля. Ті, хто вижив, були звільнені лише після підписання договору Сікорського-Майського в 1941 році.

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

✍️До Вашої уваги маленький авторський текст про свіжі перипетії польської передвиборчої кухні

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

🇷🇺🥷 Сьогодні трошки про оперативну роботу польської комуністичної держбезпеки. Гроші, корупція, все як ми, слов'яни, любимо)

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

Голос за кадром: "Відчуєш його завжди, бо наші гірчиці приправлені по-особливому. Гірчиці KAMIS - справжні гірчиці"

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

👮🥷У Жешуві створено новий відділ військової контррозвідки

Це ще одна нова інспекція SKW після Бидгощі, Вроцлава та Ольштина. Від січня також є філії в Перемишлі, Замості, Чєхануві, Шєдльцах та Валчі.

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

1861 р. польсько-русинський/український поет Платон Костецький потрапив за ґрати за участь у демонстрації щодо «віднімеччення» Львівського університету. Перебуваючи в ув'язненні, написав поезію «Nasza mołytwa» (українською мовою, але латинкою з польськими впливами), яка 1862 року побачила світ у збірці його поетичних творів накладом книгарні Кароля Вільда. Вірш невдовзі набув популярності і став гімном прихильників ягайлонської ідеї.

Wo imia Otca i Syna


✝️To nasza mołytwa:
Jako Trojca, tak jedyna
Polszcza, Ruś i Łytwa.

Switiat’ krowiu pobratani
Try rody wełyki
Jak trojświcznyk na Jordani
U rukach władyki.

Jedna w Boha Korołewa
Mołyt’ za namy
Z Częstochowy, Poczajewa
I z nad Ostrej Bramy.

Jednow my żyjem nadijew,
Wspilnaja nam sława,
Wsim zariwno myłyj Kijew,
Wilno i Warszawa.

Hej, krakowśki dzwoniat’ dzwony,
Switom hołos czuty,
Z hrobów kłyczut’ Jahajłony,
Piasty, Korybuty:

Wo imia Otca i Syna
To nasza mołytwa:
Jako Trojca, tak jedyna


🇵🇱Polszcza, 🇺🇦Ruś i 🇱🇹Łytwa🇧🇾


❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

⚽️🇵🇱Польський футбол потужний і нещадний

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

❤️🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱❤️

Zoofilek na alejach Jana Pawła II

Jest потужність

📱 🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱 📱

📆26 січня 1934 року в Берліні Юзефом Ліпським та Константином фон Нейратом підписано польсько-німецький пакт про ненапад. Обидві сторони зобов'язалися протягом десяти років не вирішувати суперечки агресивним шляхом. Для обох держав ця угода стала прикладом Realpolitik. Пілсудський, який раніше в липні 1932 року уклав подібний пакт із СРСР, реалізував принцип підтримання балансу між двома сусідами Польщі, що дало країні час на внутрішню (де)стабілізацію. В свою чергу, Гітлер використав цей пакт, щоб створити імідж політика, що прагне миру, водночас посилюючи переозброєння в Німеччині. Декларація призвела до тимчасової нормалізації та поліпшення польсько-німецьких відносин у 1934–1939 роках.

Декларація була підписана, коли Йозеф Пілсудський вирішив, що Франція стає все слабкішим союзником Польщі, тож Польща змушена була самостійно урегулювати відносини з Німеччиною. Безпосереднім підтвердженням цього була відмова Франції прийняти таємну пропозицію Пілсудського про превентивну війну проти Німеччини на захист положень Версальського договору, висунуту в 1933 році. З боку Німеччини мотивом угоди було бажання не допустити до військової акції проти Німеччини в час, коли та ще не переозброїлась. Гітлер у цей період намагався також схилити Польщу до союзу з Німеччиною, спрямованого проти СРСР.

З огляду на позицію Третього Рейху, документ не мав форми договору, а був неназваною міжнародною угодою, ратифікованою Президентом РП Ігнацієм Мосціцьким та оголошеною в Щоденнику Установ РП. Всупереч чуткам, поширеним, зокрема, французькою та радянською пресою документ не містив таємних пунктів, що розширюють його зміст. Декларація в пункті 3 визнавала раніше укладені угоди з іншими державами за обов'язкові. Одним із наслідків цього пакту була спільна "Декларація урядів Польщі та Німеччини про ставлення до своїх визнаних національних меншин", оголошена 5 листопада 1937 року в Берліні та Варшаві у зв'язку з закінченням терміну Конвенції 1922 року. 7 березня 1934 року також завершилася польсько-німецька митна війна.

Навесні 1939 року в польській пресі повідомлялося, що пакт "був одноособово денонсований канцлером Гітлером в п'ятницю, 28 квітня 1939 року". 6 квітня 1939 року міністр закордонних справ Юзеф Бек підписав у Лондоні двосторонню угоду польсько-британську про гарантії взаємної військової допомоги у разі німецької агресії. Через тиждень до цих гарантій приєдналася Франція. 28 квітня Гітлер, виступаючи в Рейхстазі, визнала угоди Польщі з Великою Британією та Францією порушенням польсько-німецької декларації про ненапад та за її "анулювання Польщею" (те ж саме, за словами канцлера, стосувалося до британсько-німецького договору про обмеження озброєнь на морі від 18 червня 1935 року, "розірваного з вини Великої Британії"), що було сприйнято як одноосібне розірвання цієї угоди Третім Рейхом. Польська сторона підкреслювала суперечність такого кроку з текстом Декларації, що регулював це наступним чином:

Декларація залишатиметься в силі протягом десяти років, починаючи з моменту обміну ратифікаційними документами. У разі, якщо жоден з урядів не відмовиться від неї за шість місяців до спливу цього терміну, вона зберігатиме свою силу; однак кожен уряд зможе відмовитися від неї в будь-який час з терміном на шість місяців.

Цей момент був критично важливим, оскільки свідчив про несподівані зміни в міжнародній політиці тієї епохи, а також вказував на непередбачувані та небезпечні наміри Третього Рейху під час підготовки до Другої світової війни. Ці події стали основою для зміни стратегій як Польщі, так і інших європейських держав, що намагалися забезпечити собі безпеку в умовах зростання агресивності нацистської Німеччини.