group-telegram.com/booksanuta/2441
Last Update:
🎞«Хронометраж» Кетрін Раян Говард
видавництво: ВСЛ, 8/10
Напружено, заплутано та сиро.
Я давно не читала трилери. Останній, напевне, був «Ромео» від Еліз Тайтл, який мене просто підкорив. Не сказати, що я не фанат, але є дуже прискіплива до цього жанру (так як і до фентезі). Та ця історія привабила мене уже своєю анотацією, коли я лише наштовхнулась на анонс.
Зйомки фільму, відірваність від світу в глушині лісу, де ніц зв’язку, акторка, яка все втратила, тому і тримається за цей шанс обома руками, і дивні співпадіння сценарію та подій, що відбуваються на знімальному майданчику – прекрасно жахливо, правда?
Історія справді захоплює, на сотій сторінці відірватись важко, а на двохсотій – майже нереально. Я казала, що книгу подолала в дві підходи? Причому в другий добила триста з хвостиком сторінок? Ні, то знайте: давно я не була настільки напружена під час читання і давно я так не хотіла швидше дізнатись, що ж там далі. А далі виявилось розчарування: той сніжний ком подій і переплутаних ліній, який авторка котила на нас протягом історії, в один момент врізався в дерево і не залишилось нічого, окрім німого питання: «оце і все? серйозно?»
Щодо іншого, то герої прописані добре, їм віриш. Незважаючи на те, що тут прийом «книга в книзі», причому подвоєний, легко сприймається та майже неможливо заплутатись. Атмосфера, повторюсь, неймовірна – відчувала як дощ обдає свіжістю, а ліс навкруги гонить страхом.
В цілому, якщо відкинути розв’язку, це прекрасний трилер, що справді не відпускає і змушує кусати нігти. І я раджу до нього приглянутись. Єдине надто не входьте в кураж, бо в кінці добряче так встряхне.
#дегустація
