Telegram Group & Telegram Channel
Сум'янин Максим на псевдо “Мурчик” пішов до війська, як діти в школу. В сенсі, 1 вересня 2022 року. Як і першачки, він також опановував нові знання та навички з нуля, адже до цього в армії не служив, а на “гражданці” працював комбайнером.

Перші бої чоловік прийняв у складі добровольчого підрозділу, але згадувати про це не хоче. Згодом потрапив до 58-ї мотопіхотної бригади, де служить і зараз в роті протитанкових ракетних комплексів. Доводилося брати участь у контактних боях з противником, відбивати ворожі атаки і самому ходити на штурми. В селі Урожайному, що на Донеччині, за яке точилися запеклі бої, Максим із протитанкового комплексу NLАW спалив російський танк, потім разом із побратимами взяв в полон групу москалів.

– Ми перебували на позиції, чекали на групу наших штурмовиків, які мали від нас виходити в атаку, – розповідає Максим. – Вони мали знищити групу росіян, що заховалися в порожньому ангарі. Коли приїхала машина і почалася висадка десанту, штурмовиків обстріляли. Один загинув на місці, троє отримали поранення. То ж із п’яти бійців залишився один. Але завдання потрібно виконувати. Він приходить до нас і просить: “Хлопці, допоможіть: підіть за мною на штурм”. Сказав, що в тому ангарі не більше п’яти московитів. Я сказав, що зовсім не навчений штурмувати, а він “заспокоїв”: каже – я теж не вмію, але у нас все вийде. То ж, ми пішли. Щоправда, в цьому ангарі ховалося не п’ять, а п'ятнадцять ворогів. Але у нас і насправді все вийшло: кількох ми “задвохсотили”, сімох полонили і вивели до себе на позицію. Але ж там залишилося ще троє їхніх командирів, озброєних кулеметом. Ми з тим штурмовиком вирішили взяти з собою одного полоненого, повернутися з ним до ангара, щоб він умовив решту здатися. За планом він мав кричати своїм, що бояться немає чого, ми нікого не мордуємо, не страчуємо. І ось в останній момент штурмовик відмовляється йти. Довелося мені іти самому. Підводжу я свого бранця ближче до ангара, і тут по нас відкривається вогонь із кулемета. Росіянин одразу ж отримує поранення в сідницю, я ховаюся за бетонною колоною і чекаю, коли у ворога скінчаться набої. Відстрілюють вони боєкомплект і тікають, а я дивлюся на себе, а у мене в бронику стирчить куля від “покемона” (ПКМ, кулемет Калашнікова): пробила телефон і застрягла в плиті. Поранений росіянець кричить, тягну його назад. Приходить до нас “евак”, полонені допомагають нам завантажити наших “трьохсотих”. Хлопці вирушають. Ми спілкуємося із москалями. Виявляється, вони теж із 58-ї! Щоправда, ворожої. Старшому – 62 роки, колишній зек, 48 років тюремного стажу. Наймолодшому – 19 років, строковик. Вони кажуть, що на цю ніч нас чекає масований штурм, – на нас підуть близько п’ятисот бойовиків! А нас мало того, що на пальцях порахувати можна, так ще і набоїв на кожного залишилося по два магазини. Робити нічого, – я знову іду в ангар, збираю там російські набої, магазини, гранати, тягну все це на позицію. Зарядилися під зав’язку, – сидимо, чекаємо на штурму Але нам пощастило: щось у них там перегралося, і на нас ніхто не пішов. А потім нас змінили. Правда, перед цим командування поставило задачу дістати ворожий протитанковий ракетний комплекс “Корнет”, то довелося мені знову повертатися на ворожі позиції, лазить по кущах і шукати установку.

І це у “Мурчика” була не єдина екстремальна “пригода”. Одного разу наводив ракетний комплекс по лазерному променю на танк, а той відстежив і встиг вистрілити першим. Снаряд впав в десяти метрах, Максима присипало землею, тільки ноги стирчали. Прибігли хлопці, витягли. Там же, під Урожайним, потрапив під ворожий скид з дрона, отримав поранення, місяць провів в лікарні. Повернувся, знову воює.

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!



group-telegram.com/br58ua/1321
Create:
Last Update:

Сум'янин Максим на псевдо “Мурчик” пішов до війська, як діти в школу. В сенсі, 1 вересня 2022 року. Як і першачки, він також опановував нові знання та навички з нуля, адже до цього в армії не служив, а на “гражданці” працював комбайнером.

Перші бої чоловік прийняв у складі добровольчого підрозділу, але згадувати про це не хоче. Згодом потрапив до 58-ї мотопіхотної бригади, де служить і зараз в роті протитанкових ракетних комплексів. Доводилося брати участь у контактних боях з противником, відбивати ворожі атаки і самому ходити на штурми. В селі Урожайному, що на Донеччині, за яке точилися запеклі бої, Максим із протитанкового комплексу NLАW спалив російський танк, потім разом із побратимами взяв в полон групу москалів.

– Ми перебували на позиції, чекали на групу наших штурмовиків, які мали від нас виходити в атаку, – розповідає Максим. – Вони мали знищити групу росіян, що заховалися в порожньому ангарі. Коли приїхала машина і почалася висадка десанту, штурмовиків обстріляли. Один загинув на місці, троє отримали поранення. То ж із п’яти бійців залишився один. Але завдання потрібно виконувати. Він приходить до нас і просить: “Хлопці, допоможіть: підіть за мною на штурм”. Сказав, що в тому ангарі не більше п’яти московитів. Я сказав, що зовсім не навчений штурмувати, а він “заспокоїв”: каже – я теж не вмію, але у нас все вийде. То ж, ми пішли. Щоправда, в цьому ангарі ховалося не п’ять, а п'ятнадцять ворогів. Але у нас і насправді все вийшло: кількох ми “задвохсотили”, сімох полонили і вивели до себе на позицію. Але ж там залишилося ще троє їхніх командирів, озброєних кулеметом. Ми з тим штурмовиком вирішили взяти з собою одного полоненого, повернутися з ним до ангара, щоб він умовив решту здатися. За планом він мав кричати своїм, що бояться немає чого, ми нікого не мордуємо, не страчуємо. І ось в останній момент штурмовик відмовляється йти. Довелося мені іти самому. Підводжу я свого бранця ближче до ангара, і тут по нас відкривається вогонь із кулемета. Росіянин одразу ж отримує поранення в сідницю, я ховаюся за бетонною колоною і чекаю, коли у ворога скінчаться набої. Відстрілюють вони боєкомплект і тікають, а я дивлюся на себе, а у мене в бронику стирчить куля від “покемона” (ПКМ, кулемет Калашнікова): пробила телефон і застрягла в плиті. Поранений росіянець кричить, тягну його назад. Приходить до нас “евак”, полонені допомагають нам завантажити наших “трьохсотих”. Хлопці вирушають. Ми спілкуємося із москалями. Виявляється, вони теж із 58-ї! Щоправда, ворожої. Старшому – 62 роки, колишній зек, 48 років тюремного стажу. Наймолодшому – 19 років, строковик. Вони кажуть, що на цю ніч нас чекає масований штурм, – на нас підуть близько п’ятисот бойовиків! А нас мало того, що на пальцях порахувати можна, так ще і набоїв на кожного залишилося по два магазини. Робити нічого, – я знову іду в ангар, збираю там російські набої, магазини, гранати, тягну все це на позицію. Зарядилися під зав’язку, – сидимо, чекаємо на штурму Але нам пощастило: щось у них там перегралося, і на нас ніхто не пішов. А потім нас змінили. Правда, перед цим командування поставило задачу дістати ворожий протитанковий ракетний комплекс “Корнет”, то довелося мені знову повертатися на ворожі позиції, лазить по кущах і шукати установку.

І це у “Мурчика” була не єдина екстремальна “пригода”. Одного разу наводив ракетний комплекс по лазерному променю на танк, а той відстежив і встиг вистрілити першим. Снаряд впав в десяти метрах, Максима присипало землею, тільки ноги стирчали. Прибігли хлопці, витягли. Там же, під Урожайним, потрапив під ворожий скид з дрона, отримав поранення, місяць провів в лікарні. Повернувся, знову воює.

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!

BY 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського






Share with your friend now:
group-telegram.com/br58ua/1321

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

"Russians are really disconnected from the reality of what happening to their country," Andrey said. "So Telegram has become essential for understanding what's going on to the Russian-speaking world." NEWS Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. Recently, Durav wrote on his Telegram channel that users' right to privacy, in light of the war in Ukraine, is "sacred, now more than ever." The regulator said it had received information that messages containing stock tips and other investment advice with respect to selected listed companies are being widely circulated through websites and social media platforms such as Telegram, Facebook, WhatsApp and Instagram.
from ca


Telegram 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського
FROM American