✙ Churcher ✙

Нас тут доповнюють читачі - просять звернути увагу на точку зору Віктора Єленського, яку оприлюднено на Радіо Свобода.

Звернули. Якщо відштовхуватись від точки зору пана Віктора, перспективи УГКЦ у закарпатському контексті небезхмарні.

Ватикано-українські відносини – скажемо дипломатично – далекі від реалізації свого потенціалу. Їхня динаміка, скажу ще більш м’яко, не вповні відповідає інтересам обох сторін. Наразі не про Українську греко-католицьку церкву, її місце в Католицькій церкві, її зв’язки з Римом та її адвокацію перед Апостольським Престолом держави Україна.

Наразі про те, що Апостольський Престол і країна Україна – природні союзники. Рівність країн всередині ООН, скасування права вето у Раді безпеки, протидія імперіалістичним зазіханням і загарбанням чужих територій, скасування/зменшення боргу для країн, що розвиваються, право націй самим визначати свій шлях, їхнє святе право на захист своєї свободи й територіальної цілісності, справедливий мир, оборона людської гідності, проблема біженців, релігійна свобода, (не)ефективність ОБСЄ – це той мінімальний глобальний порядок денний, який пече і Києву, і Ватикану, і який би мав стати надійною платформою для дієвої і глибокої співпраці.

Мав би, але досі не став.

Пан Єленський задає риторичні питання, на які прямо відповісти може тільки сам Папа.

Як сталося, що всупереч Соціальному вченню Католицької церкви, Україну в Апостольській Столиці не поспішають визнати країною, що зазнала агресії і веде справедливу війну?

Чи дійсно Апостольський Престол розглядає як захисника традиційних цінностей «національного лідера» тієї країни, де щорічно здійснюється по півмільйона абортів, яка посідає перше місце у світі за кількістю полишених дітей, розлучень, народжених поза шлюбом, дітей-курців і перше в Європі за кількістю ув’язнених та померлих від пияцтва, де віруючих пачками кидають у тюрми, а опозиціонерів труять нервово-паралітичними речовинами?


До цього можна додати ще одну деталь - Папа досі не призначив Нунція в Україну - від вересня це місце вакантне. Попередній Нунцій Клаудіо Гуджеротті займав проРКЦшну позицію, яку транслював архієпископ Мечислав Мокшицький. Цікаво, що заважає Папі призначити нового? Невідомо.

Пікантності ситуації додає той факт, що завтра глава УГКЦ Святослав Шевчук святкує 10 річницю інтронізації. Що ж, другий десяток починається з великого знака ❓

Telegram

Churcher

Знову інсайди Churcher підтверджуються

#інсайдиChurcher

Папа Римський Франциск прийняв Шмигаля на приватну аудієнцію

Як ми і писали ще в лютому (друга частина допису), пан Шмигаль запросив Папу відвідати Україну, а також обговорив питання Закарпаття та…

www.group-telegram.com/ca/churcher_info.com/865

1.8K viewsMar 26, 2021 at 14:00

Нас тут доповнюють читачі - просять звернути увагу на точку зору Віктора Єленського, яку оприлюднено на Радіо Свобода.

Звернули. Якщо відштовхуватись від точки зору пана Віктора, перспективи УГКЦ у закарпатському контексті небезхмарні.

Ватикано-українські відносини – скажемо дипломатично – далекі від реалізації свого потенціалу. Їхня динаміка, скажу ще більш м’яко, не вповні відповідає інтересам обох сторін. Наразі не про Українську греко-католицьку церкву, її місце в Католицькій церкві, її зв’язки з Римом та її адвокацію перед Апостольським Престолом держави Україна.

Наразі про те, що Апостольський Престол і країна Україна – природні союзники. Рівність країн всередині ООН, скасування права вето у Раді безпеки, протидія імперіалістичним зазіханням і загарбанням чужих територій, скасування/зменшення боргу для країн, що розвиваються, право націй самим визначати свій шлях, їхнє святе право на захист своєї свободи й територіальної цілісності, справедливий мир, оборона людської гідності, проблема біженців, релігійна свобода, (не)ефективність ОБСЄ – це той мінімальний глобальний порядок денний, який пече і Києву, і Ватикану, і який би мав стати надійною платформою для дієвої і глибокої співпраці.

Мав би, але досі не став.

Пан Єленський задає риторичні питання, на які прямо відповісти може тільки сам Папа.

Як сталося, що всупереч Соціальному вченню Католицької церкви, Україну в Апостольській Столиці не поспішають визнати країною, що зазнала агресії і веде справедливу війну?

Чи дійсно Апостольський Престол розглядає як захисника традиційних цінностей «національного лідера» тієї країни, де щорічно здійснюється по півмільйона абортів, яка посідає перше місце у світі за кількістю полишених дітей, розлучень, народжених поза шлюбом, дітей-курців і перше в Європі за кількістю ув’язнених та померлих від пияцтва, де віруючих пачками кидають у тюрми, а опозиціонерів труять нервово-паралітичними речовинами?


До цього можна додати ще одну деталь - Папа досі не призначив Нунція в Україну - від вересня це місце вакантне. Попередній Нунцій Клаудіо Гуджеротті займав проРКЦшну позицію, яку транслював архієпископ Мечислав Мокшицький. Цікаво, що заважає Папі призначити нового? Невідомо.

Пікантності ситуації додає той факт, що завтра глава УГКЦ Святослав Шевчук святкує 10 річницю інтронізації. Що ж, другий десяток починається з великого знака ❓

BY ✙ Churcher ✙