Подовжуємо виставку «Кому ж іще те поле дороге?» до 1 березня.
Експозиція побудована навколо теми зв'язку з рідною землею та втрати доступу до неї через зміни клімату, військові дії чи екстенсивне сільське господарство.
Тут ви можете побачити фото, що документують роботу українських аграріїв під час повномасштабної війни; відеоесеї про пам'ять, експлуатування природи, деколонізацію та стирання ідентичності; репортаж з Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва у Харкові, співробітники якого отримали насіння українського стародавнього сорту пшениці; відео з дронів, живопис та інші роботи.
Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.
Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.
Побачити експозицію можна у виставковому просторі на 2 поверсі з вівторка по суботу 12:00-19:00. Вхід вільний.
Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield House та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.
Подовжуємо виставку «Кому ж іще те поле дороге?» до 1 березня.
Експозиція побудована навколо теми зв'язку з рідною землею та втрати доступу до неї через зміни клімату, військові дії чи екстенсивне сільське господарство.
Тут ви можете побачити фото, що документують роботу українських аграріїв під час повномасштабної війни; відеоесеї про пам'ять, експлуатування природи, деколонізацію та стирання ідентичності; репортаж з Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва у Харкові, співробітники якого отримали насіння українського стародавнього сорту пшениці; відео з дронів, живопис та інші роботи.
Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.
Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.
Побачити експозицію можна у виставковому просторі на 2 поверсі з вівторка по суботу 12:00-19:00. Вхід вільний.
Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield House та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.
Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. He said that since his platform does not have the capacity to check all channels, it may restrict some in Russia and Ukraine "for the duration of the conflict," but then reversed course hours later after many users complained that Telegram was an important source of information. The fake Zelenskiy account reached 20,000 followers on Telegram before it was shut down, a remedial action that experts say is all too rare. Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups. Just days after Russia invaded Ukraine, Durov wrote that Telegram was "increasingly becoming a source of unverified information," and he worried about the app being used to "incite ethnic hatred."
from ca
