Це були дев'яності. Ми грали, як могли. Частина 4.
(третя частина - тут)

У 2002-му я вперше доторкнувся до артефакту під назвою "інтернет". Ні, не у себе вдома. Навіть комп'ютер з'явиться в домівці лише через 3.5 роки, а про world wide web і годі й казати. Джерелом павутиння була міська бібліотека, куди ми безкоштовно записувалися "на інтернет": два рази на тиждень по одній годині. Попри прадавній Internet Explorer 5.5, швидкість рівня "та тут равлик наздожене і пережене" та майже лише текстові сторінки - це було дуже цікаво і це захоплювало, зокрема і своєю малознайомістю.

Якщо подобаються інтернет та настілки, то чому не зробити настілку про інтернет?

Продовження та трохи фото - в коментарях.

#boardGames

Фото не сучасне, зроблено шість років тому.
#places

Сьогодні і завтра ми з вами маємо змогу спостерігати метеорний потік Персеїди. Двадцять хвилин тому я вже побачив один метеор. Кросівоє.
Трохи детальніше про це можна глянути тут.

Цікавість до неба, зірок і космосу я здобув з підручника "Довкілля" ("Окружающий мир" в оригіналі), за яким ми вчилися приблизно в районі 5го-6го класів.
Підручник був нестандартним як за формою, так і за змістом. Чорно-біла (а де ви в дев'яності бачили кольорові?) книжечка формату А4 товщиною 15-20 мм. Там було все: від міфів стародавньої Греції і до сучасних казок; від хімічних елементів з періодичною таблицею і до зірок.
Зокрема мала місце і простенька мапа з сузір'ями північної та південної півкуль. Обидві ведмедиці, Персей та Касіопея, Оріон, Геракл, Дракон, Ліра... Через пару років я відксерив ту сторінку і, цілеспрямовано опинившись в темномі місці за 250 км від свого рідного міста, годинами роздивлявся небо.
Саме тоді започаткувалося одне з моїх хобі: космос.

Сто тридцять чотири роки тому народився той, на честь кого пізніше назвуть цілий піджанр літератури (і не тільки). Той, кому ми зобов'язані зокрема і глибокими атмосферними настілками.
Особисто моє знайомство з творчістю Лавкрафта припало на кінець 2019-го, причому не через книги чи кіно, а завдяки настільній грі "Прадавній Жах".

Ктулху фхтаґн.

Людина, яка стояла за мною в черзі до кавового павільйончика, замовила "два депрессо тонік".
...
Субота - вона така.

І знову шорткати, на цей раз - для вікна терміналу.

Всі ~14 років знайомства з *buntu-подібними дистрибутивими я користувався командою clear , щоб очистити термінал.
А ще можна "Ctrl+L".
А щоб закрити, то "Ctrl+D" (окрім класичного "Alt+F4" ).
Отак от.

#linux

Уяви, що ложки сторінки немає...
Така собі 404.

Файл не скачано, причина: Стародавні ідуть! 😁
Лавкрафтовщина в нашому житті.

В зоні відчуження на екскурсії я так і не побував, але останні пару тижнів майже щовечора буваю там віртуально. Допомагає відволіктися.
Повертайся з хабарчиком! (с)

Розбирав архіви хлам, викидав сміття. Знайшов оце.
Шматок чорновика розрахункової роботи з сопромату, другий курс університету. Далекі-далекі часи.

Сопромат, теормех, "начєрталка", інженерна графіка - предмети, які подобалися і які відвідувалися майже з задоволенням. А скільки різних робіт було зроблено на замовлення по цим дисциплінам - вже і не згадається. Бідні часи були, маленька стипендія, заробляли як могли:)