Зараз на Нью-Йорку гинуть найкращі сини України, багатьох із яких я знав особисто чи опосередковано. Таких людей більше не буде. Банально казати, що найкращі уходять, але слушне питання в тому, хто прийде після них та хто їх замінить, адже вони не безкінечні.
У кінці серпня фронт на Нью-Йоркському напрямку по суті почав розвалюватися. Підрозділи 53 бригади потрапили в оточення. Тоді з метою стабілізації фронту та їх деблокади у місто почали направляти підрозділи 12 бригади НГУ Азов. Спочатку невеличку БТГр, а потім сили більшою чисельністю.
До появи Азову 53 бригада була практично небоєздатною. Вкрай демотивовані зесики майже не чинили спротиву ворогу та не бажали воювати, аргументуючи це сумнозвісним "якщо ми щось зробимо, по нам почне прилітати". Ворог спокійно просочувався поміж підрозділами ЗСУ, проводив оточення та брав "зесиків" у полон. Командири на місцях не контролювали особовий склад та були нездатні налагодити зв'язок. Фактично кожен підрозділ вів свою окрему війну.
Звідси великі втрати людей та територій.
Звісно, азовці, зайшовши у місто, виконали свою задачу. Взяті штурмом позиції, знищенні окупанти, деблокада оточених "зесманів". Їм навіть вдалося тимчасово стабілізувати фронт. Далося це все, звісно, через кров та важкі втрати. Але попри всі жертви, через посилення натиску переважаючого ворога, приблизно 23 вересня Нью-Йорк усе одно довелося полишити та відійти до Нелеповки.
Давайте подумаємо, чи можна було уникнути цих втрат та поразок?
Низька боєздатність обумовлена головним чином низькою мотивацією ОС. Найбільшою причиною цього є неефективність наявної бусифікації мобілізації. Мобілізація повинна бути соціально-справедливою, щоб призовник не почував себе обманутим, щоб він не дивився на країну, у якій еліта відпочиває, а "бидло" заганяють на фарш. Інша причина — втома ОС через тривалі бойові розпорядження. Так, 53 Бр не була на ротації приблизно півтори роки (!), постійно виконуючи БЗ на різних напрямках, н.п. в Авдієвці. Цю проблему можна було б вирішити по-перше введенням дивізійної та корпусної ланки замість безтолкових ОСУВ, а по-друге зведенням незаповнених обезкровлених бригад докупи замість постійного формування нових бригад з неповним складом, забитим з бусиків. Така організація не тільки дозволила би частіші ротації, злагодження та відновлення підрозділів, а й дозволила би ефективніше використовувати обмежені наявні вогневі засоби. Відсутність зв'язку і взаємодії та нереальні задачі, що ставляться начальниками, зумовлені низькою якістю командирського складу, адже посади зазвичай роздаються за принципом наявності вишки чи академії. Відмова від цього принципу, просування бойових командирів, введення дивізійної структури налагодили би взаємодію між окремими бригадами й батальйонами, чим вирішили би одну із головних проблем ЗСУ.
Звісно, це лише невелика частина життєво необхідних рішень. Неефективність армії це проблема об'ємна, системна і комплексна. Одне невирішене питання поглиблює усі інші. А усе це веде до неминучої поразки у війні.
Але військово-політичне керівництво замість негайних системних і комплексних рішень предпочитає стратегію тупого закривання дірок у фронті ефективнішими підрозділами.
За рідкими виключеннями, держава не здатна самостійно створити такий підрозділ, як Азов. Тому вона надалі буде заповнювати безкінечні окремі бригади низьковмотивованим м'ясом, а всі поразки закривати залишками нормальних підрозділів.
Нині ж еліта війська й нації нині гине через бездарність, наплювательство та зраду керівництва держави. Зрозуміло, що станеться, коли ці люди просто закінчаться.
Зараз на Нью-Йорку гинуть найкращі сини України, багатьох із яких я знав особисто чи опосередковано. Таких людей більше не буде. Банально казати, що найкращі уходять, але слушне питання в тому, хто прийде після них та хто їх замінить, адже вони не безкінечні.
У кінці серпня фронт на Нью-Йоркському напрямку по суті почав розвалюватися. Підрозділи 53 бригади потрапили в оточення. Тоді з метою стабілізації фронту та їх деблокади у місто почали направляти підрозділи 12 бригади НГУ Азов. Спочатку невеличку БТГр, а потім сили більшою чисельністю.
До появи Азову 53 бригада була практично небоєздатною. Вкрай демотивовані зесики майже не чинили спротиву ворогу та не бажали воювати, аргументуючи це сумнозвісним "якщо ми щось зробимо, по нам почне прилітати". Ворог спокійно просочувався поміж підрозділами ЗСУ, проводив оточення та брав "зесиків" у полон. Командири на місцях не контролювали особовий склад та були нездатні налагодити зв'язок. Фактично кожен підрозділ вів свою окрему війну.
Звідси великі втрати людей та територій.
Звісно, азовці, зайшовши у місто, виконали свою задачу. Взяті штурмом позиції, знищенні окупанти, деблокада оточених "зесманів". Їм навіть вдалося тимчасово стабілізувати фронт. Далося це все, звісно, через кров та важкі втрати. Але попри всі жертви, через посилення натиску переважаючого ворога, приблизно 23 вересня Нью-Йорк усе одно довелося полишити та відійти до Нелеповки.
Давайте подумаємо, чи можна було уникнути цих втрат та поразок?
Низька боєздатність обумовлена головним чином низькою мотивацією ОС. Найбільшою причиною цього є неефективність наявної бусифікації мобілізації. Мобілізація повинна бути соціально-справедливою, щоб призовник не почував себе обманутим, щоб він не дивився на країну, у якій еліта відпочиває, а "бидло" заганяють на фарш. Інша причина — втома ОС через тривалі бойові розпорядження. Так, 53 Бр не була на ротації приблизно півтори роки (!), постійно виконуючи БЗ на різних напрямках, н.п. в Авдієвці. Цю проблему можна було б вирішити по-перше введенням дивізійної та корпусної ланки замість безтолкових ОСУВ, а по-друге зведенням незаповнених обезкровлених бригад докупи замість постійного формування нових бригад з неповним складом, забитим з бусиків. Така організація не тільки дозволила би частіші ротації, злагодження та відновлення підрозділів, а й дозволила би ефективніше використовувати обмежені наявні вогневі засоби. Відсутність зв'язку і взаємодії та нереальні задачі, що ставляться начальниками, зумовлені низькою якістю командирського складу, адже посади зазвичай роздаються за принципом наявності вишки чи академії. Відмова від цього принципу, просування бойових командирів, введення дивізійної структури налагодили би взаємодію між окремими бригадами й батальйонами, чим вирішили би одну із головних проблем ЗСУ.
Звісно, це лише невелика частина життєво необхідних рішень. Неефективність армії це проблема об'ємна, системна і комплексна. Одне невирішене питання поглиблює усі інші. А усе це веде до неминучої поразки у війні.
Але військово-політичне керівництво замість негайних системних і комплексних рішень предпочитає стратегію тупого закривання дірок у фронті ефективнішими підрозділами.
За рідкими виключеннями, держава не здатна самостійно створити такий підрозділ, як Азов. Тому вона надалі буде заповнювати безкінечні окремі бригади низьковмотивованим м'ясом, а всі поразки закривати залишками нормальних підрозділів.
Нині ж еліта війська й нації нині гине через бездарність, наплювательство та зраду керівництва держави. Зрозуміло, що станеться, коли ці люди просто закінчаться.
BY КовчеГ
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Emerson Brooking, a disinformation expert at the Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, said: "Back in the Wild West period of content moderation, like 2014 or 2015, maybe they could have gotten away with it, but it stands in marked contrast with how other companies run themselves today." He adds: "Telegram has become my primary news source." Channels are not fully encrypted, end-to-end. All communications on a Telegram channel can be seen by anyone on the channel and are also visible to Telegram. Telegram may be asked by a government to hand over the communications from a channel. Telegram has a history of standing up to Russian government requests for data, but how comfortable you are relying on that history to predict future behavior is up to you. Because Telegram has this data, it may also be stolen by hackers or leaked by an internal employee. In February 2014, the Ukrainian people ousted pro-Russian president Viktor Yanukovych, prompting Russia to invade and annex the Crimean peninsula. By the start of April, Pavel Durov had given his notice, with TechCrunch saying at the time that the CEO had resisted pressure to suppress pages criticizing the Russian government. Elsewhere, version 8.6 of Telegram integrates the in-app camera option into the gallery, while a new navigation bar gives quick access to photos, files, location sharing, and more.
from ca
