Очеретяний кіт - надзвичайно цікавий представник родини котячих
#НАрх_екологія
Найчастіше він селиться у вологих місцевостях - поблизу болот та водойм, і, на відміну від більшості котів, не боїться води. Тому у його раціоні досить часто є риби, жаби та черепахи. Втім, ці котики також залюбки ласують фруктами 😊
Різні джерела стверджують, що він значно більший за домашню кішку, але не завжди: його вага коливається від 2 до 16 кг.
Кошенятка очеретяного кота народжуються плямистими або смугастими, а з віком набувають однобарвного окрасу: пісочного, сірого або рудувато-коричневого, з ознаками тікірування. Проте серед них трапляються меланісти (чисто чорні) та альбіноси (чисто білі).
Цілком можливо, що давньоєгипетський культ кішки виник саме завдяки очеретяним котам. Старовинні фрески та малюнки на папірусах дозволяють припускати, що ці коти брали участь у полюванні спільно з людьми, а їхні мумії знаходили у гробницях фараонів.
Латинська назва очеретяного кота - Felis chaus.
За матеріалами Пан Коцький
#НАрх_екологія
Найчастіше він селиться у вологих місцевостях - поблизу болот та водойм, і, на відміну від більшості котів, не боїться води. Тому у його раціоні досить часто є риби, жаби та черепахи. Втім, ці котики також залюбки ласують фруктами 😊
Різні джерела стверджують, що він значно більший за домашню кішку, але не завжди: його вага коливається від 2 до 16 кг.
Кошенятка очеретяного кота народжуються плямистими або смугастими, а з віком набувають однобарвного окрасу: пісочного, сірого або рудувато-коричневого, з ознаками тікірування. Проте серед них трапляються меланісти (чисто чорні) та альбіноси (чисто білі).
Цілком можливо, що давньоєгипетський культ кішки виник саме завдяки очеретяним котам. Старовинні фрески та малюнки на папірусах дозволяють припускати, що ці коти брали участь у полюванні спільно з людьми, а їхні мумії знаходили у гробницях фараонів.
Латинська назва очеретяного кота - Felis chaus.
За матеріалами Пан Коцький
group-telegram.com/neoarchaic/560
Create:
Last Update:
Last Update:
Очеретяний кіт - надзвичайно цікавий представник родини котячих
#НАрх_екологія
Найчастіше він селиться у вологих місцевостях - поблизу болот та водойм, і, на відміну від більшості котів, не боїться води. Тому у його раціоні досить часто є риби, жаби та черепахи. Втім, ці котики також залюбки ласують фруктами 😊
Різні джерела стверджують, що він значно більший за домашню кішку, але не завжди: його вага коливається від 2 до 16 кг.
Кошенятка очеретяного кота народжуються плямистими або смугастими, а з віком набувають однобарвного окрасу: пісочного, сірого або рудувато-коричневого, з ознаками тікірування. Проте серед них трапляються меланісти (чисто чорні) та альбіноси (чисто білі).
Цілком можливо, що давньоєгипетський культ кішки виник саме завдяки очеретяним котам. Старовинні фрески та малюнки на папірусах дозволяють припускати, що ці коти брали участь у полюванні спільно з людьми, а їхні мумії знаходили у гробницях фараонів.
Латинська назва очеретяного кота - Felis chaus.
За матеріалами Пан Коцький
#НАрх_екологія
Найчастіше він селиться у вологих місцевостях - поблизу болот та водойм, і, на відміну від більшості котів, не боїться води. Тому у його раціоні досить часто є риби, жаби та черепахи. Втім, ці котики також залюбки ласують фруктами 😊
Різні джерела стверджують, що він значно більший за домашню кішку, але не завжди: його вага коливається від 2 до 16 кг.
Кошенятка очеретяного кота народжуються плямистими або смугастими, а з віком набувають однобарвного окрасу: пісочного, сірого або рудувато-коричневого, з ознаками тікірування. Проте серед них трапляються меланісти (чисто чорні) та альбіноси (чисто білі).
Цілком можливо, що давньоєгипетський культ кішки виник саме завдяки очеретяним котам. Старовинні фрески та малюнки на папірусах дозволяють припускати, що ці коти брали участь у полюванні спільно з людьми, а їхні мумії знаходили у гробницях фараонів.
Латинська назва очеретяного кота - Felis chaus.
За матеріалами Пан Коцький
BY НеоАрхаїка 🐾
Share with your friend now:
group-telegram.com/neoarchaic/560